Рішення № 16285558, 05.05.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2011 р. Справа № 5023/2947/11

вх. № 2947/11

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судовогозасідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - ОСОБА_1, довіреність від 12.05.10;

відповідача 2 за зустрічним позовом - не з"явився;

3-ої особи - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Будівельна компанія "ВІД", м. Харків

до ТОВ "Техноком", м. Харків

про виконання договірних зобов'язань

та зустрічний позов ТОВ "Техноком", м. Харків

до: 1. ТОВ "Будівельна компанія "ВІД", м. Харків

2.Харківської міської ради, м. Харків;

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у Харківській області, м. Харків; про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в позовній заяві з наступними уточненнями від 28.04.11, просить суд визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна - приймального пункту, літ. "В-1", по пр. Московському, 199-А у м. Харкові, загальною площею 256,6кв.м. дійсним між ТОВ "Техноком" та ТОВ "Будівельна компанія "ВІД".

До суду надійшов зустрічний позов відповідача до позивача та до Харківської міської ради про визнання за відповідачем права власності на нежитлову будівлю - приймальний пункт, літ. "В-1", по пр. Московському, 199-А у м. Харкові, загальною площею 265,6кв.м.

Суд, розглянувши зустрічну позовну заяву відповідача визнав її такою, що відповідає вимогам ст. ст. 1, 2, 3, 5, 10, 12, 21, 32-38, 45, 54-58, 60 Господарського процесуального кодексу України та підлягає прийняттю до розгляду сумісно з первісним позовом.

До участі у справі було залучено в якості другого відповідача по зустрічній позовній заяві - Харківську міську раду та залучено Інспекцію державного архітектурно - будівельного контролю у Харківській області до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2.

Представник позивача у судове засідання не з"явився.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову позивача заперечував, зустрічний позов підтримав.

Представник відповідача 2 за зустрічним позовом у судове засідання не з"явився.

Представник 3-ої особи документи витребувані судом не надав.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив, що нежитлова будівля - приймальний пункт літ. "В-1", по пр. Московському, 199-А у м. Харкові, загальною площею 265,6 кв.м., була побудована ТОВ "ТЕХНОКОМ".

З метою підтвердження можливості подальшої безпечної експлуатації нежитлової будівлі, відповідачем було замовлено відповідний технічний висновок про стан будівельних конструкцій самовільно реконструйованих нежитлової будівлі.

Відповідно до розділу "Висновки та рекомендації" технічного висновку стан будівельних конструкцій на момент огляду забезпечує несучу здатність, достатню для експлуатації будівлі. Експлуатація не суперечить будівельно-технічним, санітарним та протипожежним нормам.

З огляду на те, що будівництво виконано без розробки проекту та отримання дозволу на початок будівельних робіт відповідач не має можливості оформити права на нерухомість належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 ЦК України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.

Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Всупереч викладеним вище нормам Позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначеного нежитлового будинку та прибудови. У цьому випадку Позивач обмежений у своєму праві розпоряджатися своїм майном.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням права власності, пов'язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання. Також, слід зазначити, що підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п. 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Мін'юсту № 7/5 від 07.02.2002 р. є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності. Зважаючи на викладене вище, суд, визнав зустрічні позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки, позивач не надав суду будь - яких доказів, що підтверджують його позовні вимоги, суд визнав позовні вимоги необгрунтованими, такими, що не підтверджуються наданими суду доказами та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В позові ТОВ "Будівельна компанія "ВІД" до ТОВ "Техноком" відмовити повністю.

Зустрічний позов ТОВ "Техноком" задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноком" (61105, м. Харків, просп. Героїв Сталінграда, 45, код ЄДРПОУ 30511780) право власності на нежитлову будівлю - приймальний пункт, літ. "В-1", по пр. Московському, 199-А у м. Харкові, загальною площею 265,6 кв.м.

Суддя Тихий П.В.