Рішення № 16285534, 04.05.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2011 р. Справа № 5023/1720/11

вх. № 1720/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судовогозасідання Тімарєва Т.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 150/29/801 від 13.12.2010 року

відповідача - ОСОБА_2, дов. № 02/2011 від 09.02.2011 року

розглянувши справу за позовом Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода", м. Харків

до Харківської виправної колонії № 43 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області, м. Харків

про стягнення 103419,89 грн., згідно договору № 1164 від 01.12.2004 року на відпуск та споживання води

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство "Виробничо-технологічне підприємство "Вода", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій прохає суд стягнути з відповідача, Харківської виправної колонії № 43, на користь позивача заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків передбачених договором № 1164 від 01.12.2004 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 103419,89 грн., з яких 91717,64 грн. - основний борг, 1319,81 грн. - пеня, 10126,99 грн. - сума інфляційних витрат, 255,45 грн. - 3% річних. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконує умови договору в частині своєчасної сплати за надані послуги у добровільному порядку. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні уточнених позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні наявність заборгованості визнає. Через канцелярію суду відповідачем надане клопотання (вх. 9035) про залучення до матеріалів справи акту взаємних розрахунків між сторонами, яке судом задовольняється та наданий акт залучається судом до матеріалів справи.

Суд, вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

01.12.2004 року між КП "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" (позивачем) та Харківською виправною колонією № 43 (відповідачем) був укладений договір № 1164. Відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послугу з водопостачання, а відповідач по справі - своєчасно та в повному обсязі справляти плату за водоспоживання згідно діючих тарифів, а за прострочення платежу - сплачувати пеню.

Відповідач у відповідності з п. 3.4.2 договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі проводити оплату за питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого питного водопостачання. Розрахунковим періодом є місяць. Відповідач повинен здійснити оплату за спожиту воду протягом трьох банківських днів від дня одержання платіжного документу (п. 4.5 договору)

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав свої договірні зобов'язання щодо надання послуг з водопостачання належним чином, та відповідачу відповідно до обсягу наданих послуг з водопостачання та з урахуванням діючих тарифів за вересень 2009 р., грудень 2009 р. та жовтень 2010 р. нарахована сума заборгованості у розмірі 103102,64 грн. та виставлені відповідні рахунки-фактури на цю суму.

Проте відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання у визначені у договорі строки та в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов спірного договору лише частково здійснив оплату за водоспоживання у сумі 11385,00 грн., внаслідок чого станом на час подання позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за водоспоживання за договором № 1164 від 01.12.2004 р. у розмірі 91717,64 грн., що і стало причиною звернення позивача до суду з позовом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Суд, враховує положення ст. 627 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно приписів ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Суд бере до уваги, що відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд звертає увагу на те, що згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків передбачених договором № 1164 від 01.12.2004 року, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед позивачем на вищезазначену суму.

На вимогу суду між сторонами була проведена звірка взаємних розрахунків за послуги водокористування за період з 01.09.2009 по 28.02.2011 року. Згідно наданого суду сторонами по справі Акту звірки заборгованість Харківської виправної колонії № 43 перед КП "ПТП "Вода" за період з 01.09.2009 по 28.02.2011 року за водокористування за договором № 1164 складає 91717,64 грн.

Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, не надання відповідачем суду доказів про погашення боргу суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах суми основного боргу у розмірі 91717,64 грн., що зокрема підтверджено Актом звірки взаєморозрахунків за послуги водокористування за період з 01.09.2009 по 28.02.2011 року.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до п. 4.5. спірного договору сторони визначили, що у разі несплати або часткової несплати рахунку відповідачу нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми несплати за кожен день прострочення до погашення заборгованості відповідно до законодавства.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та відповідно якого належна до сплати сума пені становить 1319,81 грн., тому суд задовольняє позовні вимоги і в цій частині.

У відповідності із ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Позивачем зроблений розрахунок інфляційних втрат, сума яких складає 10126,99 грн., та 3% річних, сума яких складає 255,45 грн., надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, а тому нараховані суми інфляційних втрат та 3% річних підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України , у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційна - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог. Тому суд вважає за необхідне витрати по сплаті державного мита в розмірі 1034,20 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 598, 599, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 4, 174, 193, 198, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 78 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Харківської виправної колонії № 43 (адреса: 61089, м. Харків, вул. Таджицька, 17, п/р 35219001000176 УДК Харківської області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 08564558) на користь Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" (адреса: 61052, м. Харків, вул. Червоножовтнева, 90, п/р 2600810035 у ПАТ "Мегабанк", МФО 351629, код ЄДРПОУ 33206804) 91717,64 грн. основного боргу, 1319,81 грн. пені, 10126,99 грн. інфляційних витрат, 255,45 грн. - 3% річних, 1034,20 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

Суддя Сальнікова Г.І.

Повний текст судового рішення підписано 10.05.2011 року.