ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_____________
УХВАЛА
"27" квітня 2011 р. Справа № 5023/1437/11
вх. № 1437/11
Суддя господарського суду Лаврова Л.С.
при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.
за участю представників сторін:
позивача - не з*явився
відповідача - не з*явився 3-й особи - Пільцева Н. Капуста Т.Л.
розглянувши справу за позовом ТОВ "Провімі Дніпропетровськ", м. Дніпропетровськ
до ТОВ "Основа-М", м. Харків 3-я особа - ТОВ" Торговий будинок "Слобожанський" м.Харків , ТОВ"Айкон" м.Харків.
про виконання договірних зобов'язань та стягнення 287300 грн.
ВСТАНОВИВ:
ТзОВ "Провімі Дніпропетровськ" ( позивач) просить суд стягнути ТзОВ"Основа-М" ( відповідача) суму 191295,17 грн суму основного боргу, 19012,50 грн. штрафних санкцій, 60695,90 грн. доплата з урахуванням індексу інфляції, 16296,43 грн - 3 % річних згідно ч.2 ст. 625 ЦК України та невідкладно розглянути заяву про вжиття запобіжних заходів,яка долучена як додаток до позовної заяви.
В судовому засіданні позивачем надана заява про забезпечення позову в якій останній просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми позову 287 300 грн.які знаходяться на його р/рахунку 26000961053054 в філії ПАТ"ПУМБ" в м.Харків, МФО 350385 до вирішення справи по суті.
Суд, розглянувши, заяву позивача про забезпечення позову, відмовляє у її задоволенні повністю, виходячи з наступного.
Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивачем не доведено наявність або відсутність у відповідача грошових коштів та ймовірності припущення, що грошові кошти, які є у відповідача можуть зникнути або зменшитися за кількістю, крім того, вибір способу забезпечення позову залежить від суті позовних вимог, так, у позові про стягнення грошей може застосовуватися накладення арешту на кошти, що належать відповідачу, а у разі відсутності коштів застосовуватися арешт на майно. Крім того, позивачем не зазначено у заяві, в межах якої суми він просить накласти арешт на грошові суми та майно, а накладення арешту на всі грошові кошти та майно, що належать відповідачу, може спричинити йому значної шкоди.
Враховуючи, що позивач документально не обгрунтував подану заяву, суд розглянувши заяву по суті відмовляє в її задоволені.
Позивачем надане клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що у відповідності до ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а такий строк закінчується 02.05.11 року, суд розглядає справу за наявними матеріалами у справі у відповідності до ст. 75 ГПК України.
14.04.11 року ТОВ ТБ"Слобожанський" надав через канцелярію суду заяву про допущення до участі у справі ТОВ"Торговий будинок "Слобожанський" як третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору по справі.
26.04.11 року надійшла заява від ТОВ"Айкон" про вступ до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
У відповідності до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.
Розглянувши заявлені клопотання в судовому засіданні суд задовільняє їх та залучає до участі у справі ТОВ ТБ "Слобожанський" та ТОВ"Айкон" в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору по справі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, враховуючи строки розгляду справи, передбачені ст. 69 ГПК України, суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами і документами.
З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне, що 14.03.08 року між позивачем та відповідачем було укладено договір за № ДГ-000338 ( а.с.10-11). У відповідності до предмету договору позивач зобов*язався продати, а відповідач прийняти та оплатити концентрати виробництва "Провімі" в об*ємі від 1 т на місяць , в асортименті та кількості згідно замовлень відповідача (п.1.1 договору). Поставка у відповідності до п. 2.1 договору здійснюється продавцем на умовах ЕХW (франко-склад продавця) протягом трьох днів після отримання 100 % попередньої оплати за товар. За угодою сторін продавцем може бути виконана пряма доставка покупцеві, або відватаження у уповноваженого складу дилера. Покупець сплачує вартість товару за 3 дні до моменту отримання товару від продавця але не пізінше моменту отримання товару,шляхом перерахування коштів на рахунок продавця ( п.3.1 договору). Покупець придбаває товар за оптовими цінами продаця,зазначеними у додатку до договору,який є невід*ємною частиною договору Асортимент товару та вартість кожної окремої поставки,що здійснюється згідно п.2.2 договору,визначається у рахунках-фактурі продавця в національній валюті України (п.4.1 договору). Ціни наведені в рахунку-фактурі враховують умови поставки - база поставки (франко-склад продавця чи пряма доставка),наявність або відсутність умови відтермінованої оплати тощо. ( п.4.2 договору). Покупець несе відповідальність за несвоєчасне перерахування коштів за отриманий товар шляхом сплати пені в розмірі 0,5 % від вартості товару за кожний день прострочення, починаючи з дня отримання товару, підтвердженого актом приймання передачі. ( п.6.1 договору).
01.08.2008 ркоу між сторонами було укладено договір про внесення змін та доповнень в договір за № ДГ- 000338 від 14.03.2008 року ( а.с.12). У відповідності до додаткового договору п. 3.2. сторони домовились відтермінувати оплату на срок, що не перевищує 30 календарних дінв з моменту отримання товару.
03.12.2009 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за поставлений товар в сумі 1 308 797,90 грн ( а.с.15).
01.11.2010 року та 04.11.2010 року відповідач частково розрахувався за поставлений товар перерахувавши позивачеві грошові кошти в розмірі 50 000 грн (а.с. 16-17).
Так, на виконання умов п.4.1. зазначеного договору позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-000520 від 04.03.09 року на суму 197539,94 грн (а.с.40), від 25.02.2009 року рахунок СФ-0000411 на суму 147399,94 грн ( а.с.41), від 17.02.2009 року рахунок-фактуру СФ-0000353 на суму 182739,98 грн.( а.с.42), від 10.02.2009 року рахунок-фактуру СФ-0000293 ( а.с.43), від 05.02.2009 року рахунок-фактуру СФ-0000247 на суму 162275,98 грн ( а.с.44), від 28.01.2009 року рахунок-фактуру № СФ-0000181 на суму 181852,97 грн ( а.с.45), від 21.01.2009 року рахунок-фактуру № СФ-0000132 на суму 163599,96 грн ( а.с.46), від 13.01.2009 року рахунок-фактуру № СФ-0000075 на суму 152219,96 грн..на суму 1371048,71 грн.
На підставі видаткових накладних № РН-0001377 від 04.03.09 року одержано товару на 197539,94 грн ( а.с.48), №РН-0001159 від 25.02.2009 року на суму 147399,94 грн, ( а.с.51), № РН-0001051 від 20.02.2009 року на суму 182739,98 грн., (а.с.53), РН-0000875 від 12.02.2009 року на суму 183419,98 грн ( а.с.55), № РН-0000207 від 14.01.2009 року на суму 152219,96 грн ( а.с.57), №РН-0000327 від 21.01.2009 року на суму 163599,96 грн ( а.с.50), № РН-0000512 іфд 28.01.2009 року на суму 181852,97 грн ( а.с.61), №РН-0000766 від 09.02.2009 року на суму 162275,98 грн ( а.с.63) всього на суму 1371048,71 грн. з урахуванням сплаченого боргу 50000 грн, борг на думку позивача становить 1 321048,71 грн.але просить суд стягнути з відповідача 191 295,17 грн основного боргу.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В резолютивній частині позовної заяви про стягнення заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 191 295,17 грн.В обгрунтування заявлених вимог позивач надає розрахунок заборгованості (а.с.18 ) де зазначено сума боргу 1 348 797,90 грн., крім того, позивач надає акт звіряння за період з 14.03.2008 року по 21.01.10 року на суму 1 348 797,90 грн.,вимогу про сплату заборгованості за поставлений товар від 03.12.2009 року ( вихідний номер 39) на суму 1 308 797,90 грн.
Ухвалою господарського суду про порушення провадження у справі від 04.03.11 року у позивача було витребовано правове та документальне обгрунтування позовних вимог, чіткий розрахунок суми основного боргу, письмові пояснення щодо отримання відповідачем вимоги від 03.12.2009 року за № 39, заявки на відпуск товару, рахунки-фактури та докази їх надіслання відповідчеві, зобов*язано було позивача звірити розрахунки з відповідачем станом на березень 2011 року. Таких документів позивачем надано не було.
У відповідності до ст.81 п. 5 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з*явися на виклик у засідання господарського суду і його нез*явлення перешкоджає вирішнню спору.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81 п.5, 86 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Залучити в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ТОВ" Торговий будинок "Слобожанський" та ТОВ"Айкон" .
Залишити позов без розгляду.
Суддя Лаврова Л.С.
ухвала підписана 04.05.11 року.
Судове рішення № 16285525, Господарський суд Харківської області було прийнято 27.04.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5023/1437/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: