Рішення № 16285516, 27.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2011 р. Справа № 5023/1351/11

вх. № 1351/11

Суддя господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі судовогозасідання Рудяк Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за дов.

3-ї особи - не з'явився

відповідача - ОСОБА_2 за дов.

розглянувши справу за позовом Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків

до СПДФО ОСОБА_2, м. Харків

про розірвання договору, виселення та стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Розглядаються вимоги Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради про розірвання договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 18.11.2002 року №915 та виселення відповідача з займаних приміщень, зобов'язання ФОП ОСОБА_2 повернути позивачу орендоване приміщення, а також стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь Управління освіти Московської районної ради суми заборгованості з орендної плати у розмірі 2211,10грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, надав витребувані ухвалою суду документи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує у повному обсязі та просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви, з підстав викладених у відзиві, який долучено до матеріалів справи.

Представник 3-ї особи у судове засідання не з'явився, письмових пояснень по суті спору не подав, про час та місце слухання справи був повідомлений.

Відповідно до розяснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в звязку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне:

18.11.2002 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нежитлового приміщення №915.

Відповідно до умов договору позивач передав в оренду відповідачу нежитлове приміщення загальною площею 30,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

п.8.7 договору оренди №915 передбачає продовження його дії тільки при умові письмового погодження цього питання з Управлінням комунального майна та приватизації.

Відповідно до додаткової угоди від 24.10.2008 року строк дії договору оренди №915 було встановлено до 18.08.2009 року.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно п.8.8 договору оренди його дія припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

На підставі викладеного, враховуючи те, що після 18.08.2009 року термін дії договору оренди нежитлового приміщення №915 сторонами письмово не продовжувався, то договір оренди №915 припинив свою дію з 19.08.2008 року, а тому вимога про розірвання договору не ґрунтується на вимогах діючого законодавства та не підлягає задоволенню.

Крім того, враховуючи те, що договір оренди припинив свою дію з 19.08.2009 року, нарахування відповідно до умов договору орендної плати за 2010 рік, як того вимагає позивач, є також безпідставним та необґрунтованим.

Що стосується вимоги позивача про зобов'язання ФОП ОСОБА_2 повернути позивачу орендоване приміщення, то позивачем до справи надано копію акту приймання-передачі від 04.01.2011 року, який свідчить про те, що відповідачем нежитлове приміщення загальною площею 30,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 повернуто позивачеві, що в свою чергу свідчить про відсутність порушення прав та інтересів позивача.

Згідно ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на момент звернення із позовом до суду (28.02.2011 року) права та інтереси позивача в частині вимог про витребування майна порушено відповідачем не було, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Згідно ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає позовні вимоги безпідставними, такими, що не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства та не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44-49 ГПК України судові витрати залишаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,12,22,33,43,44-49,75,82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Суддя Прохоров С.А.

рішення підписано судом 04.05.2011 року