Рішення № 16285456, 28.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2011 р. Справа № 5023/1735/11

вх. № 1735/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судовогозасідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 дов. №01-62юр/4427 від 02.06.2010р. відповідача - ОСОБА_2 дов. №66-01-16/1 від 11.04.2011р.

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків

до НТУ "Харківський Політехнічний інститут", м. Харків

про стягнення 2939,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача борг в сумі 2939,15 грн., з якої: 2136,64 грн. пені, 418,56 грн. інфляційних, 383,95 грн. 3% річних, а також покласти на відповідача судові витрати.

28.04.2011р. позивач надав до суду пояснення, які належним чином залучені до матеріалів справи.

28.04.2011р. відповідач надав до суду клопотання в якому просить зменьшити розмір пені до 650 грн.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір №0401 від 17.07.2008 року.

Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" від 08.06.2000 року № 1812-ІП (зі змінами та доповненнями від 23.06.2005 року № 2711-IV) та "Правил користування електричною енергією" затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 11.12.2003 року № 10305, від 17.10.2005 року № 910 та 22.11.2006 р. № 1497) (далі "Правила"), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Згідно п. 2.1.2 Договору, Постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням розділів 6, 7 Договору.

Споживач відповідно до п. 2.2.5 Договору, зобов'язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатка № 2 “Порядок розрахунків” до Договору.

Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п.6 Додатку № 2 до Договору, у разі несвоєчасної оплати споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та відповідно якого належна до сплати сума становить 2136,64 грн. за період з березня 2010 року по січень 2011 року.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов"язання (п.3 ст. 83 ГПК України), суд, об”єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги причини неналежного виконання зобов"язання. Враховуючи, що основною причиною невиконання зобов*язань відповідача по договору є те, що він є бюджетною установою, джерелом фінансування є загальний бюджетний фонд, а кошти надходили невчасно, суд вважає можливим зменшити розмір пені та стягнути з відповідача пеню в сумі 650 грн. В інший частині пені в розмірі 1486,64 грн. відмовити.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Враховуючи, що відповідач не виконав своїх обов`язків по оплаті, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 418,56 грн. та 3% річних в сумі 383,95 грн. визнані судом обгрунтованими та підлягають стягненню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Національного технічного університета "Харківський політехнічний інститут" (61002, м. Харків, вул. Фрунзе, 21, п/р 352270070000в ГУДК України в Харківскій області, МФО 851011, код 02071180) на користь АК "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р 26003010050912 в АТ "Банк "Золоті ворота", МФО 351931, код 00131954) - 650 грн. пені, 418,56 грн. інфляційних, 383,95грн. 3% річних, 102 грн. витрат по сплаті держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення пені в сумі 1486,64 грн. відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Лаврова Л.С.