Рішення № 16285422, 28.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2011 р. Справа № 5023/1844/11

вх. № 1844/11

Суддя господарського суду Суярко Т.Д.

при секретарі судовогозасідання Філіппова В.С.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. №145 від 09.09.10р. відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Іюм

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою про розірвання договору оренди №3780-Н від 07.10.08р., укладеного між позивачем та відповідачем - ФОП ОСОБА_2, виселення відповідача із займаних приміщень, а також про стягнення з відповідача 1781,56 грн. основного боргу та 714,55 грн. пені,, мотивуючи позовні вимоги порушенням з боку відповідача зобов"язань за договором оренди №3780-Н від 07.10.08р. щодо повної та своєчасної сплати орендної плати.

У судовому засіданні 26.04.11р. оголошувалась перерва до 28.04.11р. о 10:40 год.

Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Крім того, 27.04.11р. від представника позивач надійшли письмові пояснення (вх.№8861), в яких він, зокрема, зазначив, що сума штрафних санкцій (714,55 грн.) складається з пені у сумі 589,14 грн., нарахованої відповідно до п.3.5. Договору та штрафу у сумі 125,41 грн., нарахованого відповідно до п. 3.8. Договору.

Розглянувши вказані письмові пояснення, суд приходить до висновку, що вони за своєю правовою природою є уточненням позовних вимог, оскільки у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 714,55 грн. пені, не зазнаючи при цьому про штраф.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд вважає за можливе розглядати спір з урахуванням уточнень позовних вимог, викладених у письмових поясненнях від 27.04.11р. (вх.№8861)

Представник відповідача у судові засідання не з"являвся, витребуваних судом документів не надавав, про причини неявки суд не повідомляв. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк.с. 23, 33).

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем 07 жовтня 2008 року було укладено договір оренди №3780-Н, відповідно до умов якого, позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - частини кімнат (№№1,2,8,9,10,13,14,22) на 2-му поверсі 2-х поверхової будівлі учбового корпусу (літ. А-2), площею 30,40 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Ізюмського професійного ліцею. Вартість майна визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 06.06.2008р. і становить 34750,00 грн.

Пунктом 2.1. Договору сторони встановили, що відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передавання майна.

За актом приймання - передачі орендованого майна від 07 жовтня 2008 року позивач передав відповідачу спірне майно.

У пункті 10.1 Договору сторони визначили, що цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 27 жовтня 2008 року до 27 жовтня 2009 року включно.

Згідно статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З огляду на наведене, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження припинення дії спірного договору після 27.10.10р., а також доказів повернення позивачеві орендованого нежитлового приміщення, суд вважає, що договір було пролонговано на 1 рік до 27 жовтня 2011 року.

Згідно п.3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна , затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995р. №786 зі змінами, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - серпень 2008 року - 435,22 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - жовтень 2008 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за вересень та жовтень 2008 року.

Згідно п.5.3. Договору відповідач зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Однак, як зазначає позивач, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання по сплаті орендної плати, з урахуванням чого у нього утворилась заборгованість по орендній платі за період з травень 2010 року по січень 2011 року у сумі 1791,56 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Положеннями ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України унормовано, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ч.3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на момент прийняття рішення відповідачем не надано доказів на підтвердження сплати ним орендної плати за договором №3780-О від 07.10.08р. за спірний період (з травня 2010 року по січень 2011 року).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 1791,56 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за неповну та несвоєчасну оплату орендної плати, яка, згідно наданого позивачем розрахунку (арк.с.13), складає 589,14 грн., а також 125,41 грн. штрафу у розмірі 7% від суми боргу.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

При укладенні договору оренди № 3780-О від 27.10.08р. сторони в пункті 3.7. передбачили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до Державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Крім того, згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з травня 2010 року по січень 2011 року.

Як свідчить наданий позивачем розрахунку пені, при його здійсненні позивачем не були враховані умови п.3.7. Договору. а також положення ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Здійснивши відповідний розрахунок пені з урахуванням положень укладеного між сторонами договору (п.3.7.) та вимог чинного законодавства (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України), суд вважає правомірною та обгрунтованою вимогу про стягнення пені в сумі 89,01 грн. за період з 28.05.10р. по 18.03.11р., а в іншій частині вимоги щодо стягнення пені відмовляє.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення пені нарахованої на заборгованість яка вже була стягнута з відповідача судовим рішенням, суд зазначає наступне.

З огляду на наданий позивачем розрахунок пені у сумі 589,14 грн., судом вбачається, що позивачем також заявлена до стягнення пеня, нарахована на суму боргу, яка вже була стягнута судовим рішенням. При цьому позивачем не надано докладного та обгрунтованого розрахунку пені (із зазначенням дат з яких починається нарахування пені, дат в які закінчується нарахування, кількості днів прострочення, сум боргу на які нараховується пеня (із зазначенням нарахованих та сплачених сум), розміру ставки пені (із зазначенням розміру облікової ставки на НБУ на рік та відповідно розрахованої ставки пені на день) підсумкової суми пені за кожний період нарахування та підсумкової суми пені заявленої до стягнення), нарахованої на стягнутий вказаним рішенням борг, що унеможливлює перевірку правомірності нарахування пені, а тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Згідно п.3.8 Договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Як вже зазначалось вище, заборгованість по орендній платі за договором оренди №3780-Н від 07.10.08р. утворилась у відповідача за період з травня 2010 року по січень 2011 року, тобто за період, що перевищує три місяці.

Перевіривши розрахунок 125,41 грн. штрафу, судом встановлено, що він відповідає умовам договору та нормам чинного законодавства, а тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Крім того позивач просить суд розірвати договір оренди №3780-Н від 07.10.2008р., укладений між позивачем та відповідачем та виселити відповідача із займаних за договором оренди №3780-Н від 07.10.2008р. приміщень, а саме - частини кімнат (№№1,2,8,9,10,13,14,22) на 2-му поверсі 2-х поверхової будівлі учбового корпусу (літ. А-2), площею 30,40 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1., мотивуючи позовні вимоги систематичним порушенням з боку відповідача зобов"язань зі сплати орендної плати.

Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за обєктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної статті передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 3 стаття 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено раніше та не спростовано відповідачем, орендар систематично порушував умови Договору в частині внесення орендної плати.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про розірвання договору оренди № 3780-Н від 07.10.08р., правомірна, обґрунтована, така що підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, а тому підлягає задоволенню.

Згідно ч.1. ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди №3780-Н від 07.10.08р., позовна вимога позивача щодо виселення відповідача з орендованого за вказаним договором приміщення також підлягає задоволенню.

У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита пропорційно задоволених вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509,525, 526, 530, 546, 548,610,611,612,782,785 Цивільного кодексу України, статтями 188,193,198,232,284,285,291 Господарського кодексу України, ст. ст. 18, 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

Прийняти письмові пояснення позивача (вх.№8861 від 27.04.11р.), як уточнення позовних вимог, до розгляду та продовжити розгляд справи з їх урахуванням.

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір оренди №3780-Н від 07.10.2008р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м.Харків, вул.Гуданова, 18) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Виселити Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) із займаних за договором оренди №3780-Н від 07.10.2008р. приміщень, а саме - частини кімнат (№№1,2,8,9,10,13,14,22) на 2-му поверсі 2-х поверхової будівлі учбового корпусу (літ. А-2), площею 30,40 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Державного бюджету України (р/р 31112094700012, УДК у Ізюмському районі 24134350, код бюджетної класифікації 22080300, Управління державного казначейства в Харківській області, МФО 851011) заборгованість з орендної плати в сумі 1791,56 грн., пеню в сумі 89,01 грн. та штраф в сумі 125,41 грн.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь держбюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 79,03 грн. держмита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь держбюджету України (рахунок № 31219264700002, код бюджетної класифікації доходів бюджету (КБКД) 22050003, символ звітності 264, отримувач: УДК у м.Харкові ГУДКУ у Харківській області, код ЄДРПОУ: 24134490, МФО банку: 851011, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області) 182,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Суярко Т.Д.

Повний текст рішення по справі №5023/1844/11 складено та підписано 28.04.11р.