Рішення № 16285299, 26.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2011 р. Справа № 24/17-2011-134-5023/1393/11

вх. № 1393/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з*явився відповідача - Головань Р.В.

розглянувши справу за позовом ПП "ТСТ", м. Одеса

до ПНВП "Інтеравіасервіс" м. Харків

про виконання договірних зобов'язань та стягнення 59944,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ТСТ" ( позивач) просить суд стягнути з ПНВП "Інтеравіасервіс" ( відповідача) суму боргу 59944,70 грн. судові витрати покласти на відповідача.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що 01.02.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено генеральний договір за № 01-02/10 на транспортно-експедиційне обслуговування. ( а.с.24-28). Згідно з умовами договору позивач зобов*язався виконати транспортно-експедиційне обслуговування вантажу, що належав відповідачу, а саме папір крейдовий. Позивач виконав транспортно-експедиторські послуги по прийманню, перевантаженню в Одеському порту та доставці семи контейнерів з вантажем. Відповідач ,як зазначає позивач в позові, частково розрахувався, борг на день звернення з позовом становить 59944,70 грн.

Ухвали суду які надсилалися позивачу за вказаною ним адресою поверталися з відміткою "адресат вибув".

Строк розгляду справи встановлений ст. 69 ГПК України закінчується, відповідач проти продовження строку розгляду справи заперечує.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача, судом встановлено наступне, що 01.02.2010 ркоу між позивачем та відповідачем було укладено генеральний договір за № 01-02/10 на транспортно-експедиторське обслуговування. Даний договір регулює взаємовідносини сторін при виконанні позивачем доручень відповідача на організацію перевезень та транспортно-експедиторське обслуговування вантажів відповідача ( п.1.1.договору). У відповідності до п. 2.1. договору, позивач зобов*язався здійснювати перевезення, перевалку, зберігання, супровід ТЕО вантажів та їх завантаження на суда за дорученням та заявкам відповідача. На підставі письмових заявок відповідача здійснювати планування перевезення та перевалку вантажів відповідача через порти у відповідності до діючого положення про планування. Вести оперативний облік та звітність перевезень вантажів перед відповідачем ( п.2.6 договору). У відповідності до п. 2.15 даного договору відповідач зобов*язався сплачувати позивачу витрати по перевезенню та ТЕО вантажів відповідача, а також витрати пов*язані з виконанням окремих доручень по відправленню поштою документації за кордон або передаванню по телексу-телеграфу відвантажувальної інформації іноземним фірмам, у відповідності до діючих тарифів або по узгодженими з відповідачем ставками та розцінками .Сторони також погодили наступний порядок розрахунків, а саме:оплата послуг надаваєма по даному договору сплачується відповідачем у розмірі 50 % від вартості наданих послуг шляхом банківського переводу на поточний рахунок виконавця на протязі трьох банківських днів з дати виставлення рахунка (одного). Другу частину вартості наданих послуг відповідач зобов*язався оплачувати на протязі одного банківського дня з момента виконання робіт. Виконанням робіт являється дата підпису отримувача в товаро-супровідному документі - СМR. ( п.4.1 договору). Всі ставки по даному договору визначаються протоколом погодження ставок та зборів ( додаток № 1) який є від*ємною частиною даного договора.

Як встановлено матеріалами справи позивачем не наданий протокол погодження ставок та зборів. Слід зауважити що ухвалою суду від 02.03.11 року у позивача витребувався додаток № 1 до договору та ряд інших документів які необхідно було надати заявнику для розгляду справи.( а.с.2).Так в обрунтування позовних вимог позивачем було надано СМR № 575 з відміткою відповідача в графі за № 24 "вантаж отриманий"( а.с.29), СМR № 84-10/2СМR ( а.с.31) з відміткою відповідача в гарафі за № 24 "вантаж отриманий" , СМR № 84-10/1 ( а.с.33)з відміткою відповідача в гарафі за № 24 "вантаж отриманий", СМR № 84-10 з відміткою відповідача в гарафі за № 24 "вантаж отриманий" дата 01.03.10 року,СМR № 367 з відміткою відповідача в гарафі за № 24 "вантаж отриманий"( а.с.37),СМR № 388 з відміткою відповідача в гарафі за № 24 "вантаж отриманий"( а.с.39),СМR № 264 з відміткою відповідача в гарафі за № 24 "вантаж отриманий"( а.с.41).

Як пояснив відповідач в судовому сторони не погоджували розмір сплати за надані послуги з перевезення та не укладали додаток до договору за № 01-02/10 від 01.02.10 року.

В обгрунтування позовних вимог позивачем наданий, акт надання послуг за № 84/10 від 04.03.10 року на суму 111157,60 грн ( а.с.47) та рахунки на оплату за № 84/10 від 15.02.10 року на суму 82425,84 грн ( а.с.48) , рахунок за № 84/10/1 від 01.03.2010 року на суму 28731,76 грн ( а.с.49).

Транспортно-експедиційне обслуговування вантажів здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності - експедиторами, які діють за дорученням вантажовідправників і вантажоодержувачів (надалі - вантажовласників).

Експедитори виконують свої функції без будь-якого втручання в господарську діяльність транспортних підприємств.

Транспортно-експедиційні послуги, які надаються експедиторами, складаються з комплексу послуг, пов'язаних з підготовкою та відправленням вантажів, проведенням взаєморозрахунків, контролем за проходженням і одержанням вантажів.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що даним договором регулюються взаємовідносини, що виникають між Замовником (відповідачем) та Виконавцем (позивач) під час здійснення та оплати транспортно-експедиційних послугу під час організації перевезень вантажів.

Отже правовідносини, що виникли між сторонами є договором перевезення.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положення ст. 909 цього Кодексу встановлюють, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

У відповідності до ст. 632 ЦК УКраїни, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

У відповідності до умов договору сторони погодили оплату на підставі виставленого рахунку ( п.4.1 договору) ,так позивачем був виставлений на оплату рахунок за № 84/10 від 15.02.2010 року на суму 82425,84 грн. ( а.с.48). Даний рахунок частково був сплачений відповідачем на суму 41212,92 грн та 10 000 грн. ( а.с.43-44) всього на суму 51212,92 грн. Залишок боргу становить 31212,92 грн. Дана сума боргу на підставі відповіді на претензію за вихідним номером 485/1 від 11.11.2010 року (а.с.22) визнається відповідачем.

Зважаючи на викладене , позовні вимоги позивача в частині задоволення основної суми боргу задовільнються частково в сумі 31 212,92 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно поклалаються на відповдіача.

На підставі викладеного та керуючись ст.509,626, 632,908, 909 ЦК України,ст. 1,2,33,44,75,82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити частково.

Стягнути з ПНВП"Інтеравіасервіс" ( м.Харків, вул.Герої Труда, 18 к.1 р/р 2600502315355 в ПАТ АКБ"Базис" м.Харкова, МФО 351760 код ЄДРОПУ 22687552) на корсить ПП"ТСТ" ( м.Одеса, вул.В,Арнаутська,б.2 корпус а р/р 2600701634969 в ОФ ПАТ"Укрексімбанк" м.Одеса МФО 328618 код ЄДРОПУ 30047336) суму основного боргу 31 212,92 грн.державного мита 312,12 грн. та 236 грн. втрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 28731,78 грн. основного боргу - відмовити.

Видати наказ після набрання іршенням законної сили.

Суддя Лаврова Л.С.

рішення підписане 27.04.11 року.