Рішення № 16285225, 18.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2011 р. Справа № 5023/1228/11

вх. № 1228/11

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судовогозасідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність б/н від 14.12.10 р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс", м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Енергоресурс" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 суми основного боргу у розмірі 19 684,61 грн., суму індексу інфляції у розмірі 408,94 грн., 3% річних у розмірі 120,68 грн. та пеню у розмірі 628,31 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов"язань відповідно договору оренди №48-Ар від 01.06.2007 р., який укладено між позивачем та відповідачем. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати у вигляді сплаченого державного мита у розмірі 208,42 грн. та витрати на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити. Крім того, представник позивача у підтримав заяву за вх.№ 7465, яке ним надано через канцелярію господарського суду Харківської області 05 квітня 2011 року, відповідно якого позивач просить замінити первісного позивача ПАТ "Енергорерурс" на його правонаступника ТОВ "Енергоресурс і КО" у зв"язку із реорганізацією. В обгрунтування своєї заяви позивач надав копію статуту та копію свідоцтва ТОВ "Енергоресурс", які долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області 15 березня 2011 року відзив на позов за вх.№5622, в якому пояснює, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем, тому просить у задоволенні позову відмовити та надав копії платіжних доручень від 03.09.2010 р. на суму 20 00,00 грн. та від 26.10.2010 р. на суму 2 00,00 грн., які долучені судом до матеріалів справи.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

01 червня 2007 року між акціонерним товариством "Енергоресурс" (позивач) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі - відповідач) був укладений договір оренди № 48-Ар. В подальшому відбулася зміна назви типу з закритого акціонерного товариства Енергоресурс» у приватне акціонерне товариство "Енергоресурс".

Згідно з п. 1.3. Статуту приватного акціонерного товариства "Енергоресурс", зареєстрованого у виконавчому комітеті Харківської міської ради Харківської області 20.05.2010 р., номер запису 14801050019000971, товариство є повним правонаступником усіх прав та обов'язків акціонерного товариства "Енергоресурс".

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до відповідно до 1.4 статуту ТОВ "Енергоресурс і КО" Товариство є повним правонаступником усіх прав та обов"язків приватного підприємства "МАГДА", акціонерного товариства "Енергоресурс", приватного підприємства "Енергоресурс".

Враховуючи вищенаведене та те, що підприємство позивача реорганізовано, суд вважає за необхідне здійснити заміну позивача - Приватне акціонерне товариство на Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс" (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32237716,р/р 2600710324 в ПАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За умовами укладеного договору (ст.1) позивач зобов'язався передати в тимчасове користування нежитлове приміщення виробничого призначення в будівлі допоміжного корпусу, за літ. Ж-1 та в будівлі майстерні, за літ Д-2, (далі - нежитлові приміщення) загальною площею 248 кв. м., розташованого за адресою АДРЕСА_1

На виконання умов договору вказані нежитлові приміщення були передані позивачем в тимчасове користування відповідача, що підтверджується актом прийому - передачі від 01.06.2007 року, а 31.05.2010 року вищезазначені нежитлові приміщення були передані відповідачем позивачеві, що підтверджується актом прийому-передачі від 31.05.2010 р.

01.09.2010 позивач знову передав відповідачеві нежитлове приміщення виробничого призначення в будівлі майстерні, літ. Д-2, загальною площею 200 кв. м., що підтверджується актом прийому - передачі від 01.09.2010 року.

Статтею 3 договору передбачений розмір орендної плати та порядок розрахунків за договором оренди № 48 - Ар від 01.06.2007 року. Відповідно до п.3.1 статті 3 договору орендної плати за договором складає 10 грн. 00 коп. (десять грн. 00 коп.) за один кв.м. з ПДВ.

За домовленістю сторін розмір орендної плати по договору оренди № 48-Ар від 01.06.2007р. з 1 квітня 2008 року складає 20 грн. 00 коп. (двадцять грн. 00 коп.) за один кв.м. з ПДВ. про що свідчить повідомлення від 01 березня 2008 року отримане відповідачем.

Таким чином, загальна сума орендної плати за договором складає щомісячно 4000 грн. 00 коп. з ПДВ (чотири тисячі грн. 00 коп.).

На підставі п.3.3 статті 3 договору відповідач прийняв на себе зобов'язання щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, за який проводиться оплата сплачувати орендну плату шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Орендодавця.

Крім того, згідно п. 3.1.1. статті 3 договору відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати експлуатаційні витрати, які складають 2 грн. 55 коп. (дві грн. 55 коп. ) за один кв.м. орендованої площі.

За домовленістю сторін розмір експлуатаційних витрат по договору оренди № 48-Ар від 01.06.2007р. з 1 квітня 2008 року складає щомісячно 3 грн. 06 коп. (три грн. 06 коп.) за один кв.м. орендованої площі, про що свідчить повідомлення від 01 березня 2008 року отримане відповідачем.

Таким чином, загальна сума експлуатаційних витрат за договором складає помісячно 612 грн. 00 коп. з ПДВ (шістсот дванадцять грн. 00 коп.).

Відповідно п. 3.4. статті 3 договору відшкодування комунальних та експлуатаційних затрат не входять до розміру орендної плати та здійснюються відповідачем позивачу окремо, на протязі 5 днів з моменту направлення позивачем відповідачу відповідного рахунку.

Таким чином, позивач виконав прийняті на себе зобов'язання належним чином та в повному обсязі.

Відповідно п. 7.1. статті 7 договору передбачено строк дії договору до 1 травня 2008 року, але на підставі додаткової угоди від 01 травня 2008 року до договору оренди № 48 - Ар від 01 червня 2007 року, цей строк було продовжено до 01 квітня 2011 року.

З 06.12.2010 року договір було розірвано за згодою сторін, та орендоване нежитлове приміщення було повернуто позивачу згідно акту прийому-передачі від 06.12.2010 року.

Відповідач у відзиві на позов посилається на відсутність заборгованості перед позивачем, на підтвердження сплати 22 000,00 грн. надав до суду в якості доказу копію квітанції №3305543П від 03.09.2010р. на суму 20 000,00 грн. та копію платіжного доручення №1 від 26.10.2010 р. на суму 2 000,00 грн.

Але ж з твердженнями відповідача про відсутність заборгованості погодитись не можна, оскільки у платіжних дорученнях, які надані відповідачем не вказано за які саме місяці сплачені ці суми, та як вбачається з матеріалів справи заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.05.2010 р складала 48 167,33 грн. та відповідно рішення господарського суду у справі №61/153-10 вже стягнуто з відповідача 48 167,33 грн. суми основного боргу, 655, 14 грн. суми індексу інфляції, 342,44 грн., 2 313,51 грн. пені та судові витрати та господарським судом видано наказ.

Московським ВДВС України було відкрито виконавче провадження та накладено арешт на рахунки в установах банку відповідача, у зв"язку із чим відповідач погасив заборгованість перед позивачем саме відповідно тих платіжних доручень на які він посилається у даній справі. Отже відповідач вдруге надав, в якості доказу ті ж самі документи, а саме копію квітанції №3305543П від 03.09.2010 р. на суму 20 000,00 грн. та копію платіжного доручення №1 від 26.10.2010 р. на суму 2 000,00 грн.

Таким чином, судом не приймаються заперечення відповідача викладені ним у відзиві на позов щодо відсутності заборгованості перед позивачем та квітанції №3305543П від 03.09.2010 р. на суму 20 000,00 грн. та копію платіжного доручення №1 від 26.10.2010 р. на суму 2 000,00 грн. у якості доказу.

Судом вствановлено, що Відповідач свої зобов'язання, щодо сплати орендної плати, комунальних та експлуатаційних витрат виконав неналежним чином унаслідок чого у відповідача виникла заборгованість: по орендній платі (за період вересень-грудень 2010 року) 11074,19 грн., по комунальним витратам (за період вересень 2010 року - листопад 2010 року) склала 6655,97 грн., по експлуатаційним витратам (за період за вересень 2010 року - грудень 2010 року) 1954 грн. 45 коп. , що разом складає 19684,61 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 19 684,61 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь суму індексу інфляції у розмірі 408,94 грн., 3% річних у розмірі 120,68 грн. та пеню у розмірі 628,31 грн.

Ч.1 ст.216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст.217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з пунктом 6.1. ст. 6 договору Сторони несуть майнову відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного договору.

Пунктом 6.3. статті 6 договору передбачено, що за несплату платежів в строки, встановлені договором, Орендатор виплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожен день такого прострочення.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування пені та 3% річних суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 625, 626, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 217, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Здійснити заміну позивача - Приватного акціонерного товариства на Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс" (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32237716,р/р 2600710324 в ПАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629).

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, Код НОМЕР_2, Св-во держ. реєстрації від 31.03.1999 р. НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс" (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32237716,р/р 2600710324 в ПАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629) 19 684,61 грн. - суму основного боргу, 408,94 грн. суму індексу інфляції, 120,68 грн. - три відсотки річних, 628,31 грн. -пеню, 208,42 державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №5023/1228/11

Повне рішення складене 19 квітня 2011 року.