Рішення № 16285183, 13.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2011 р. Справа № 5023/2204/11

вх. № 2204/11

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судовогозасідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - не з"явився;

3-ї особи - ОСОБА_1 за довіреністю №4 від 18.01.11; відповідача 2 (за зустрічним позовом) - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_2, м. Харків

до ПП "Компанія Лот-Сервіс ХХІ", м. Харків;

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м. Харків;

про виконання договірних зобов'язань

та зустрічний позов ПП "Компанія Лот-Сервіс ХХІ", м. Харків

до 1) ФОП ОСОБА_2, м. Харків

та до 2) Харківської міської ради, м. Харків;

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 10000 грн. за договором купівлі - продажу нерухомого майна від 20.12.10.

Ухвалою суду від 31.03.11 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 06.04.11.

Представники сторін в судове засідання не з"явились, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі не виконали.

Від позивача надійшла до суду уточнена позовна заява (вх. №7677 від 06.04.11) відповідно до якої він просить суд визнати дійсним договір купівлі - продажу нежитлової будівлі літ. "Д-1" загальною площею 587,5 кв.м., що розташована по АДРЕСА_1.

Суд, розглянувши заяву позивача, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та підлягає прийняттю до розгляду.

Розгляд справи було відкладено на 13.04.11.

07.04.11 до суду надійшов зустрічний позов відповідача до ФОП ОСОБА_2 та до Харківської міської ради про визнання за відповідачем права власності на нежитлову будівлю літ. "Д-2" загальною площею 587,5 кв.м., що розташована по АДРЕСА_1.

Суд, розглянувши зустрічну позовну заяву відповідача визнав її такою, що відповідає вимогам ст. ст. 1, 2, 3, 5, 10, 12, 21, 32-38, 45, 54-58, 60 Господарського процесуального кодексу України та підлягає прийняттю до розгляду сумісно з первісним позовом.

Відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за наявністю обставин достатніх підстав має до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Дослідивши обставини, викладені в позовній заяві та в зустрічній позовній заяві, суд залучив до участі у справі у якості другого відповідача по зустрічній позовній заяві Харківську міську раду .

Відповідно до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Дослідивши обставини, викладені в зустрічній позовній заяві та документи додані до зустрічної позовної заяви, суд, зважаючи на те, що відповідач просить суд визнати за ним право власності на реконструйоване майно, суд залучив Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 2.

12.04.11 відповідач 2 за зустрічним позовом надав до канцелярії суду відзив на позовну заяву (вх.№8119), в якому вказує, що заперечує проти визнання права власності та просить розглядати справу за наявними матеріалами.

Представник позивача у судове засідання не з"явився.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, відзив на позов та документи витребувані судом не надав.

Представник відповідача 2 за зустрічним позовом у судове засідання не з"явився.

Представник 3-ої особи документи витребувані судом не надав.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника 3-ої особи, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «КОМПАНІЯ ЛОТ-СЕРВІС XXI» (відповідач) за власні кошти виконано реконструкцію нежитлової будівлі літ. «Д-1» загальною площею 587,5кв.м., що розташована по вул. Радгоспна,3 у місті Харкові. Після реконструкції загальна площа будівлі складає 1800,0 кв.м. та змінена літерація наліт. «Д-2». Роботи виконано без розробки проекту та отримання дозволу на початок будівельних робіт тобто самочинно.

Зазначена будівля перебуває у власності відповідача на підставі договору купівлі продажу нерухомого майна від 08 липня 2010 року.

З метою підтвердження можливості подальшої безпечної експлуатації житлового будинку відповідачем було замовлено технічний висновок про стан основних конструктивних елементів. Відповідно до розділу «Висновки та рекомендації» технічного висновку стан будівельних конструкцій на момент огляду забезпечує несучу здатність, достатню для експлуатації будівлі. Експлуатація не суперечить будівельно технічним, санітарним та протипожежним нормам.

З огляду на те, що будівництво виконано без розробки проекту та отримання дозволу на початок будівельних робіт відповідач не має можливості оформити права на нерухомість належним чином.

Але, згідно ч.1 ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 р. та п.1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року N 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб. Згідно положень Цивільного кодексу зазначена нежитлова будівля відноситься до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 ЦК України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.

Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Всупереч викладеним вище нормам відповідач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначеного нежитлового будинку та прибудови. У цьому випадку відповідач обмежений у своєму праві розпоряджатися своїм майном.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням права власності, пов'язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання

Згідно ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) цією особою, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання. Також, слід зазначити, що підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п. 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Мін'юсту № 7/5 від 07.02.2002 р. є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності. Зважаючи на викладене вище, суд, визнав зустрічні позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки, позивач не надав суду будь - яких доказів, що підтверджують його позовні вимоги, суд визнав позовні вимоги необгрунтованими, такими, що не підтверджуються наданими суду доказами та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В позові ПП "Компанія Лот-Сервіс ХХІ" до ФОП ОСОБА_2 відмовити повністю.

Зустрічний позов ПП "Компанія Лот-Сервіс ХХІ" задовольнити повністю.

Визнати за Приватним підприємством "КОМПАНІЯ ЛОТ-СЕРВІС XXI" (код 34859046, 61052, м. Харків, вул. Суздальські ряди, 12) право власності на нежитлову будівлю літ. "Д-2" загальною площею 1800,0 кв.м, що розташована по вул. Радгоспна, 3 у місті Харкові.

Суддя Тихий П.В.