Рішення № 16285181, 11.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2011 р. Справа № 55/201-10

вх. № 8195/5-55

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Холодна Д.С.

за участю представників сторін:

позивача - не прибув; відповідача - не прибув;

розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Збут Альянс", м. Південне Харківського району Харківської області

про стягнення 5000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м.Харків, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Збут Альянс", - 5000,00 грн. заборгованості за надані юридичні послуги за Договором про надання юридичних послуг № 001/02-2010-СА від 17.02.2010 р. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.09.2010 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 55/201-10 та розгляд справи призначено на 04.10.2010 р. о 10:00 год.

04.10.2010 р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 18.10.2010 р. до 11:30 год.

18 жовтня 2010 року ухвалою господарського суду Харківської області зупинено провадження у справі та призначено судову почеркознавчу експертизу.

18 лютого 2011 року до господарського суду Харківської області супровідним листом (вх. № 953) надійшла справа № 55/201-10 з повідомленням № 11388 про неможливість проведення судово-технічної експертизи у зв*язку з не сплатою вартості робіт по проведенню експертизи.

21 лютого 2011 року ухвалою господарського суду Харківської області поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.03.2011 р. на 12:00 год.

18 березня 2011 року через канцелярію суду позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 5000,00 грн. заборгованості за договором, 419,25 грн. пені, 83,83 грн. 3% річних та 320 грн. індексу інфляції. Зазначена заява прийнята судом до розгляду.

21 березня 2011 року ухвалою господарського суду Харківської області розгляд справи відкладено на 11.04.2011 р. на 9:40 год.

08 квітня 2011 року позивач, через канцелярію суду, надав клопотання про розгляд справи без його участі (вх. № 8228).

11 квітня 2011 року позивач по справі правом на участь в судовому засіданні не скористався. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач по справі правом на участь в судовому засіданні не скористався, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

17 лютого 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання юридичних послуг № 001/02-2010-СА (далі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає та зобов"язується своєчасно сплачувати, а виконавець бере на себе зобо"язання надавати замовнику юридичні послуги з правового забезпечення його господарської діяльності в обсязі та на умовах, передбаченим цим договором.

Згідно п.1.2. договору на підтвердження акту надання виконавцем замовнику послуг відповідно до умов цього договору щомісячно сторони складають акт здачі-приймання наданих послуг.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що орієнтований розмір вартості юридичних послуг, які в рамках даного договору надає виконавець, становить 5000,00 грн. на місяць. У відповідності п.4.2. договору замовник оплачує надані виконавцем послуги шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок виконавця до 10 числа наступного за звітним місяця за умови підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг згідно п.1.2. договору.

На виконання умов договору 31 серпня 2010 року сторонами було укладено акт № 7 відповідно до якого вартість наданих послуг склала 5000,00 грн., який підписаний сторонами та скріплений печаткою відповідача.

Проте, в супереч умовам договору, а саме п.4.2. договору, відповідачем зазначена сума в строк сплачена не була.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За вимогами пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за Договором про надання юридичних послуг в сумі 5000,00 грн.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2. договору сторони передбачили, що у разі порушення умов оплати послуг виконавця замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань". Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

За статтями 1 та 3 вказаного Закону, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Вказані норми є імперативними, стягнення неустойки (пені) у разі прострочення грошового зобовязання може проводитись судом в межах розміру, визначеному законом.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач надав до заяви про збільшення позовних вимог розрахунок пені, який не зовсім відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, оскільки в ньому невірно розрахована сума .

Господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

За розрахунком суду заборгованість по пені складає 386,44 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 83,83 грн. три відсотки річних та 320,00 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, наданий позивачем розрахунок 3% річних не відповідає вимогам чинного законодавства.

За розрахунком суду заборгованість по 3% річних складає 77,67 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача 320,00 грн. інфляційних витрат розрахований з дотриманням вимог чинного законодавства та суд визнає їх такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 101,31 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 234,42 грн. покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 612, 629 Цивільного кодексу України 232, 233, 343 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збут Альянс" (62461, Харківська обл., Харківський р-н, м. Південне, вул. Ломана,19, п/р 26008013000078 в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627, код ЄДРПОУ 36875520) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 5000,00 грн. заборгованості за надані юридичні послуги, 320,00 грн. інфляційних витрат, 77,67 грн. 3% річних, 386,44 грн. пені, 101,31 грн. витрат по сплаті державного мита та 234,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 18 квітня 2011 року

/справа № 55/201-10/