Рішення № 16285160, 11.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2011 р. Справа № 5023/667/11

вх. № 667/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Холодна Д.С.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 3 від 25.11.2010 р.); відповідача - ОСОБА_2 (дов. № 301 від 06.09.2010 р.);

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002", м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького, с. Лебедівка Сахновщинського району Харківської області

про стягнення 321 778,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Тандем-2002", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача, ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" за договором поставки № 28/10/09-КВ від 28.10.2009 р. заборгованість в сумі 260 820,00 грн., пеню в сумі 36 561,37 грн., проценти в сумі 6 248,99 грн., інфляційні в сумі 18 148,55 грн., з покладенням судових витрат на відповідача.

03 лютого 2011 року ухвалою господарського суду Харківської області порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.03.2011 р. на 10:00 год.

24 лютого 2011 року представник позивача надав уточнений розрахунок позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню у сумі 33 849,00 грн.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих уточнень.

01 березня 2011 року ухвалою господарського суду Харківської області розгляд справи відкладено на 22.03.11 р. на 09:30 год.

22 березня 2011 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якій заперечує проти позову в частині стягнення пені у сумі 1075,88 грн. з посиланням на те, що позивачем пропущений спеціальний строк позовної давності.

22 березня 2011 року представник відповідача надав додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву в яких зазначає, що ним було частково сплачено суму боргу у розмірі 58 000,00 грн. та просить суд врахувати дану обставину при постановленні рішення по справі.

22 березня 2011 року у судовому засіданні оголошено перерву до 11.04.2011 р. до 11:30 год.

11 квітня 2011 року у судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечує проти позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

28.10.2009 р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 28/10/09-кв (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов"язався поставити відповідачу комбікорм та БМВД (товар), а відповідач зобов"язався прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених договором.

Пунктом 5.1. договору відповідач зобов"язався здійснювати оплату поставленого товару протягом 14 календарних днів від дати поставки конкретної партії товару. Датою поставки конкретної партії товару є дата видаткової накладної постачальника (позивача).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов"язання та поставив відповідачеві товар на загальну суму 767100,00 грн.

Проте, всупереч умов договору відповідач сплатив за поставлений товар не в повному обсязі, у зв"язку з чим виникла заборгованість у сумі 260820,00 грн.

27 грудня 2010 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка залишена без відповіді та виконання відповідачем.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу вимог ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач після подання позову частково сплатив заборгованість за Договором в сумі 58000,00 грн.

В цій частині суд припиняє провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Станом на момент розгляду справи, відповідачем суму заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 202 820,00 грн. не погашено.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи, що згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості у сумі 202 820,00 грн., документів, що спростовували б викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню

Відповідно до п.8.3. договору у випадку прострочення оплати за товар відповідач оплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивач надав уточнений розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”. За таких обставин суд визнає вимогу позивача про стягнення 33 849,00 грн. пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 6248,99 грн. та інфляційних у сумі 18 148,55 рн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статей 11,15, 16, 509, 525, 526, 530, 598, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, статей 20, 173, 174, 179, 193, 198, 216, 217, 230 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького (64512, Харківська обл., Сахновщинський р-н, с. Лебедівка, р/р 260083013002 в філії ВАТ "Ощадбанк", м. Харків, МФО 351823, код ЄДРПОУ 30772496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002" (36009, м. Полтава, вул. Кондратенко, 6-а, р/р 26005100159219, в Пол. ОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 331605, код ЄДРПОУ 32081777) 202 820,00 грн. заборгованості, 33 849,00 грн. пені, 18 148,55 грн. індекс інфляції, 6 248,99 грн. 3% річних, 3 217,79 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову провадження у справі припинити.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 15 квітня 2011 року

/справа № 5023/667/11/