Рішення № 16285143, 12.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2011 р. Справа № 5023/1269/11

вх. № 1269/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Холодна Д.С.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 675 юр від 14.03.11р.); відповідача - не прибув;

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат", м. Жидачів Львівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельної компанії "Інфополіпром", м. Харків

про стягнення коштів та розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в якому просить суд розірвати договір № 4/201 поставки товару від 20.04.2010р., стягнути з відповідача на свою користь передоплату у сумі 38400,00 грн., пеню за порушення термінів поставки товару у сумі 805,94 грн. Також позивач просить суд зобов"язати відповідача за власний рахунок забрати поставлений за договором № 4/201 від 20.04.10 р. товар. Судові витрати покласти на відповідача.

25 лютого 2011 року ухвалою господарського суду Харківської області порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.03.2011р. на 11:20 год.

22 березня 2011 року позивач надав уточнення позовних вимог та просить стягнути з відповідача на свою користь передоплату у сумі 38400,00 грн., пеню за порушення термінів поставки товару у сумі 805,94 грн., а також просить суд зобов"язати відповідача за власний рахунок забрати поставлений за договором № 4/201 від 20.04.10 р. товар. Судові витрати покласти на відповідача.

Враховуючи, що згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає уточнення позовних вимог позивача як такі, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з їх урахуванням.

22 березня 2011 року ухвалою господарського суду Харківської області розгляд справи відкладено на 12.04.11 р. на 11:40 год.

12 квітня 2011 року у судовому засіданні представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог в якій просить суд прийняти відмову від позову в частині вимог про зобов"язання відповідача за власний рахунок забрати браковані ножі. Також просить суд стягнути з відповідача передоплату за ножі, що поставлені в розмірі 38400,00 грн. та пеню у сумі 1565,46 грн., з покладенням судових витрат на відповідача.

Судом прийняті уточнення позовних вимог позивача як такі, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжено розгляд справи з їх урахуванням.

Відповідач по справі правом на участь в судовому засіданні не скористався, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Оскільки до повноважень господарського суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження або місця проживання юридичної особи, суд вважає за можливе розгляд справи здійснити у відсутність відповідача за наявними в справі документами, відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

20.04.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №4/201 поставки товару (далі - договір).

Згідно до п. п. 1.1., 2.1., 3.1., договору та специфікації № 1 відповідач зобов"язався поставити та передати у власність позивача ножі ЦЦ 24(8) в кількості 32 шт. на загальну суму 76800,00 грн. А позивач, в свою чергу у відповідності до п. 3.3. договору здійснити оплату товару в наступному порядку: 50% попередня оплата, а решта по факту виготовлення.

Специфікацією № 1 передбачено, що відповідач зобов"язався виготовити та поставити за свій рахунок товар на протязі 45 днів з дня попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії платіжного доручення № 1915 від 21.07.2010 р.(а.с. 20), позивач виконав свої зобов"язання та здійснив передоплату у сумі 38400,00 грн.

На виконання умов договору відповідачем було надіслано на адресу позивача 8 ножів ЦЦ 24(8), що підтверджується накладною № 10/011 від 01.10.10 р. (а.с. 21).

Однак, в супереч п.2.1. договору відповідачем було поставлено браковані ножі. Фактом визнання поставки неякісної продукції відповідачем є акт про поставку неякісної продукції від 11 жовтня 2010 року, який підписано повноважними представниками позивача та відповідача.

10 листопада 2010 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 23 юр 2604 в якій зазначив, що відповідачем було порушено умови договору, а саме строки поставки та якість товару, на підставі чого запропонував відповідачеві повернути суму передоплати у розмірі 38400,00 грн. та розірвати договір №4/201.

Проте, в супереч чинного законодавствапретензія була залишена без відповіді та виконання відповідачем.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідного ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст. 688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Статтею 693 ЦК України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Станом на момент розгляду справи, відповідачем суму передоплати не повернено.

Враховуючи, що згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував повернення позивачу суми 38400,00 грн., документів, що спростовували б викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що у випадку порушення відповідачем термінів поставки товару позивачу, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, за кожен день прострочки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”. За таких обставин суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача 1565,46 грн.. пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У зв"язку з відмовою позивача від позову в частині вимоги про зобов"язання відповідачем забрати за власний рахунок браковані ножі, суд приймає відмову позивача від позову в цій частині та припиняє провадження у справі на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита у сумі 399,65 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статей 11,15, 16, 509, 525, 526, 530, 598, 610,612, 629, 678,688,693 Цивільного кодексу України, статей 20, 173, 174, 179, 193, 198, 216, 217, 230 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - торгівельна компанія "ІНФОПОЛІПРОМ" (61085, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1 корп. 45, р/р 26003801909101 в філії ХРУ ВАТ КБ "Експобанк" м. Харків, МФО 351964, код ЄДРПОУ 36373440) на користь Відкритого акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" (81700, Львівська обл., м. Жидачів, вул. Фабрична, 4, р/р 26004050002251 в ЗАТ КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299, Код ЄДРПОУ 00278801) передоплату у сумі 38400,00 грн., пеню у сумі 1565,46 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 399,65 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині провадження у справі припинити.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 15 квітня 2011 року

/справа № 5023/1269/11/