Рішення № 16285086, 14.06.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2011 р.

Справа № 17/29/5022-602/2011

Господарський суд Тернопільської області у складі

судді Андрусик Н.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", м. Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВП" ЛТД, м. Тернопіль

про стягнення 562,08 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Позивач –Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", м. Тернопіль, звернувся 26.04.2011р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВП" ЛТД, м. Тернопіль, про стягнення 562,08 грн. заборгованості, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов укладених між сторонами договорів про надання послуг електрозв’язку №093 від 20.02.2004р. та про надання послуги ADSL-доступу до мережі Інтернет № 567 від 05.04.2007р., з яких 546,90 грн. основного боргу, 6,48 грн. інфляційних нарахувань, 2,43 грн. –3% річних та 6,27 грн. пені.

Позов обґрунтовується копіями договорів про надання послуг електрозв’язку №093 від 20.02.2004р. та про надання ADSL-доступу до мережі Інтернет № 567 від 05.04.2007р.; випискою по особовому рахунку відповідача; копією попередження №184-00Ю від 02.01.2011р.; копією листа №39-03-02/20; розрахунками суми позову; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 27.04.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 17.05.2011р. Судове засідання відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України на 31.05.2011р. та 14.06.2011р. у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових документів.

Позивач в судове засідання 14.06.2011р. не з'явився. Разом з тим, згідно поданого суду клопотання №39-09/509 від 06.06.2011р. просив розгляд справи здійснювати без участі його представника по причині перебування у щорічній основній відпустці.

Крім того, згідно клопотання №39-09/507 від 06.06.2011р. позивачем долучено на вимогу суду довідку статуправління про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а згідно клопотання №39-09/508 від 06.06.2011р. просив суд в порядку ст. 44, 49 ГПК України покласти на відповідача витрати, понесені Товариством за отримання довідки статуправління про включення ТОВ "ІВП" ЛТД до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в сумі 12,97 грн.

Відповідач обґрунтованого документально підтвердженого відзиву на позов та інших письмових документів не представив, представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про час та дату слухання справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштового відправлення без номеру знаходяться в матеріалах справи). Клопотань про відкладення судового засідання не заявив, причин неявки суду не повідомив.

Разом з тим, враховуючи, що брати участь в судових засіданнях є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, явка сторін не визнавалася судом обов’язковою; розгляд справи двічі відкладався з підстав неявки відповідача, останній не виявив бажання ознайомитись з матеріалами справи та без поважних причин не подав суду витребуваних документів, в тому числі відзиву на позов, зважаючи на достатність в матеріалах справи документів, необхідних для розгляду спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній документами, за правилами ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено:

20 лютого 2004 року між Центром обслуговування споживачів та продажу послуг Тернопільської дирекції ВАТ "Укртелеком", як Підприємством зв’язку та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІВП" ЛТД, як Споживачем, укладено договір про надання послуг електрозв’язку за № 093 (далі Договір № 093), який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

У відповідності до п.п. 3.2.8, 4.3 вказаного договору відповідач зобов’язався своєчасно вносити плату за користуванням телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, надані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Пунктом 4.1 даної угоди визначено, що послуги, які надаються Підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.5. Договору №093).

Окрім того, 05 квітня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", від імені якого діє Центр телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", як Укртелекомом, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІВП" ЛТД, як Споживачем, укладено договір про надання ADSL-доступу до мережі Інтернет за №567 (далі –Договір №567), у відповідності до умов якого Укртелеком надає Споживачу на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузла Інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL (Асиметрична цифрова абонентська лінія), динамічної або постійної ІР-адреси (розділ 1 Договору №567).

В силу вимог п. 3.2.1. Договору №567 Споживач зобов’язався своєчасно вносити плату за користування послугою, відповідно до розділу 5 Договору.

Згідно п. 5.1. Договору №567 розрахунок вартості послуги здійснюється помісячно на підставі діючих тарифів Укртелекому і залежить від обраного Споживачем тарифного плану. Споживач проводить оплату за надану послугу до 20 числа поточного місяця в розмірі не менше суми Послуги, наданої у попередньому розрахунковому періоді з наступним перерахунком суми (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг у розрахунковий період (п. 5.2. Договору №567).

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором, Згідно частини 1 статті 903 ЦК України замовник зобов’язаний оплатити виконавцеві надану послугу в розмірі, строки та в порядку, що встановлені договором.

Спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Споживачем, умов укладених договорів в частині оплати за надані йому послуги телефонного зв’язку та послуги ADSL-доступу до мережі Інтернет.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення умов договорів, що не спростовано відповідачем у встановленому законом порядку, останній не виконував своїх зобов’язань в повному обсязі, та не проводив розрахунків у строки та порядку, що визначені розділом 4 Договору №093 та розділом 5 Договору №567 на підставі виставлених позивачем рахунків за період з листопада 2010р. по березень 2011р. включно (які знаходяться в матеріалах справи), внаслідок чого станом на 26.04.2011р. (дата оформлення позовної заяви №18-12/963) заборгованість відповідача складає 546,90 грн.

Вказане, серед іншого, підтверджується даними карточки обліку розрахунків за надані послуги електрозв’язку та доступу до мережі Інтернет; розрахунком суми боргу за надані послуги; рахунками №2255.11.2010. за листопад 2010р., №2255.12.2010. за грудень 2010р., №2255.1.2011. за січень 2011р., №2255.2.2011. за лютий 2011р., №2255.3.2011. за березень 2011р., іншими документами та не заперечено відповідачем у справі належними та допустимими доказами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

В силу вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог Закону України “Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Позивач стверджує і це випливає з матеріалів справи, на виконання умов Договору №567 та Договору №093 ним в повному обсязі та своєчасно були надані передбачені в додатках до Договору послуги електрозв’язку та послугу ADSL-доступу до мережі Інтернет впродовж дії Договорів, однак відповідачем, всупереч згаданих приписів закону, умов договорів неналежно виконувалися обов’язки по оплаті за отримані ним послуги зв’язку. Станом на 26.04.2011р. заборгованість відповідача складає 546,90 грн.

Надіслані на адресу відповідача попередження №184-00Ю від 02.01.2011р. та претензія № 39-03-02/20 з пропозицією погасити заборгованість, розмір якої станом на день оформлення претензії становив 313,54 грн., залишені Товариством без відповіді та задоволення.

В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов’язків.

За таких обставин, доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 546,90 грн. основного боргу підлягають до задоволення шляхом примусового стягнення з відповідача цієї суми боргу.

Належне виконання зобов’язань Споживачем забезпечено у п. 5.8. Договору №093 та п. 6.9. Договору №567 пенею у розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожну добу затримки платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оцінюючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог в частині нарахованої пені, та поданий розрахунок пені, здійснений за період з 21.12.2010р. по 20.04.2011р. в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати, що становить 6,27 грн., суд вважає їх такими, що відповідають вимогам ст. 258 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГК України, вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та п. 5.8. Договору №093, п. 6.9. Договору №567, відтак, задовольняються судом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінюючи вимоги позивача щодо стягнення інфляційних нарахувань, 3 % річних та надані позивачем розрахунки втрат від інфляції (за період з січня по березень 2011р. включно) та 3% річних (нарахованих за період з 21.12.2010р. по 20.04.2011р.), суд вважає їх такими, що підлягають до задоволення в сумі 6,48 грн. інфляційних нарахувань та 2,43 грн. –3% річних, як обґрунтовано заявлені і такі, що відповідають встановленим Держкомстатом України індексам інфляції за період з січня по березень 2011р. включно та вимогам закону, оскільки ні договори, ні закон, не встановлюють іншого розміру процентів, ніж той, що передбачено нормами ЦК України.

Згідно вимог ст.ст.32,33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення в заявленому позивачем розмірі.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у справі.

Розглядаючи клопотання позивача про відшкодування з відповідача в порядку ст. 44, 49 ГПК України витрат в сумі 12,97 грн., сплачених Товариством за виготовлення довідки статуправління щодо включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарським судом дані вимоги відхиляються з огляду на таке.

Позивач вважає, що потрачені кошти слід стягнути в порядку ст. 44, 49 ГПК України, тобто як судові витрати у даній справі.

В силу вимог ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Крім того, у п. 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (на яке, серед іншого посилається позивач) зазначено, що до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).

У зв'язку з наведеним суд вважає, що заявлена до стягнення позивачем сума по оплаті за довідку статуправління не відноситься до інших витрат в розумінні ст. 44 ГПК України, оскільки зазначена довідка є доказом у справі згідно ст.ст. 32, 33 ГПК України, витребувана з метою оцінки правомірності пред’явлення позову до неліквідованої юридичної особи, у зв’язку з чим вимоги про стягнення з відповідача в порядку ст.ст. 44, 49 ГПК України 12,97 грн., як судових витрат, понесених позивачем по розгляду даної справи, судом відхиляються за необґрунтованістю.

У судовому засіданні 14.06.2011р. оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 258, 509, 525, 526, 629, 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, ст. 173, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 1, 2, 4, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВП" ЛТД, м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 23/86, ідент. код 21139986, - 546,90 грн. основного боргу, 6,48 грн. інфляційних нарахувань, 2,43 грн. –3% річних, 6,27 грн. пені та 338,00 грн. в повернення сплачених судових витрат в користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ, Шевченківський район, бульв. Т. Шевченка, 18, ідент. код 21560766, в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", м. Тернопіль, вул. Чорновола, 4, ідент. код 01188052.

3. Клопотання про стягнення 12,97 грн. з відповідача, - відхилити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “17” червня 2011 р. рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя Н.О. Андрусик