Рішення № 16284344, 14.06.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" червня 2011 р.Справа № 6/5007/57/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - довіреність за вих. №115 від 30.05.11р.;

від відповідача не з'явився.

Розглянув справу за позовом Дочірнього підприємства "Володарсько-Волинський лісгосп АПК" (смт. Володарськ-Волинськ Житомирська область)

до СПП Фірма "Укргранресурс" (с.Добринь Володарсько-Волинський район Житомирська область)

про стягнення 8471,10 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 8471,10грн. за неналежне виконання договору №18 на поставку лісопродукції від 16.03.2009р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач вимоги ухвали від 31.05.2011 р. про надання відзиву на позовну заяву не виконав. Вказана ухвала направлена відповідачу рекомендованим листом на адресу, вказану в позовній заяві та отримана відповідачем 07.06.2011 року, що стверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.27). Це розцінюється судом як належне повідомлення останнього про дату, час і місце судового розгляду справи за його участю та небажання відповідача скористатись наданим йому правом надавати свої пояснення в суді. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду справи за його участю.

З огляду на наявні в справі докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у його відсутність. Спір відповідно до положень ст.75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2009р. між Дочірнім підприємством "Володарсько-Волинський лісгосп АПК" (Позивач) та СПП Фірма "Укргранресурс" (Відповідач) було укладено договір №18 на поставку лісопродукції (а.с.9), за умовами якого продавець (позивач) зобов'язується поставити та передати у власність покупця (відповідач) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Найменування товару: лісопродукція згідно Додатку №1, який являється невід'ємною частиною даного Договору (п.1.2 договору).

Перелік лісопродукції, що постачається, визначається у Додатку №1 до даного Договору (п.3.1 договору).

Згідно п.7.1 договору поставка продукції здійснюється на умовах франко-склад "продавця".

Ціна за одиницю товару: договірна, згідно додатку №1 до даного Договору (п.6.1 договору).

На виконання умов договору від 16.03.2009р. позивач поставив відповідачу лісопродукцію на загальну суму 20471,10грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, а саме: №048553 від 15.05.2009р. на суму 9982,80грн., №049798 від 30.07.2009р. на суму 4069,20грн., №049799 від 30.07.2009р. на суму 3247,20грн., №049800 від 30.07.2009р. на суму 3171,90грн., які містяться в матеріалах справи (а.с.11-14).

Однак, в порушення умов укладеного договору відповідач здійснив попередню оплату в сумі 10000,00грн. та частково погасив заборгованість за поставлений товар в сумі 2000,00грн., у зв'язку з чим за відповідачем утворився борг в розмірі 8471,10грн., що підтверджується довідкою позивача станом на 10.05.2011р. та наявними матеріалами справи.

За вказаних обставин позивач звернувся до суду із даним позовом.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає підстави виникнення цивільних прав та обов'язків. Зокрема, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що визначаються законами, а також із дій осіб, які за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків є договори, які можуть укладатися як письмово так і усно. Укладенням усної угоди є виконання сторонами певних зобов'язань у момент їх вчинення, зокрема, передача матеріальних цінностей, видача накладних тощо.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, за своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір №18 від 16 березня 2009 року є договором поставки .

В силу ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем виконані зобов'язання по поставці лісопродукції відповідачу належним чином, доказом чого є товарно-транспортні накладні (а.с.11-14), які містяться в матеріалах справи, за період з 15.05.2009р. по 30.07.2009р., згідно яких позивач поставив відповідачу лісопродукцію .

Проте, відповідач не виконав свого обов'язку щодо повного розрахунку з позивачем за поставлений товар, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 8471,10грн.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар підлягають задоволенню в сумі 8471,10грн., оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості за поставлений товар, також доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За вказаних вище обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з СПП Фірма "Укргранресурс" (12112, Житомирська область, Володарсько-Волинський район, с.Добринь, вул.Леніна, 2, код 30888927)

- на користь Дочірнього підприємства "Володарсько-Волинський лісгосп АПК" (12101, Житомирська область, смт.Володарськ-Волинський, вул.Ватутіна, 30, код 30888948) - 8471,10грн. боргу, а також 102,00грн. сплаченого державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Повне рішення складено 17 червня 2011 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (рек.з повідом.про вруч.)