Рішення № 16284283, 07.06.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" червня 2011 р.Справа № 5/29-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - довіреність за вих. 1159 від 29.03.11р.;

від відповідача не з'явився;

від третьої особи (25 гарнізонний будинок офіцерів: Вовкогон Л.В. - директор

(наказ №173 від 01.11.10р.);

від третьої особи (ТОВ "СБМ-ЛТД"): не з'явився;

військовий прокурор: Барілов Д.В. - старший помічник військового прокурора

Житомирського гарнізону (службове посвідчення №812).

Розглянув справу за позовом Військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир (м. Житомир)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 25 гарнізонний будинок офіцерів (м. Житомир)

до Житомирської міської ради (м. Житомир)

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "СБМ - ЛТД" (м. Київ)

про визнання недійсними рішень №904 від 18.03.2009р. та №1136 від 23.12.2009р.

Військовий прокурор Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира звернувся до суду з позовом про визнання недійсними п.1 рішення 30-ї сесії 5-го скликання Житомирської міської ради від 18.03.09. №904 "Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо відведення та встановлення зовнішніх меж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, юридичним та фізичним особам" (додаток №11) в частині надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю "СБМ-ЛТД" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення та встановлення зовнішніх меж земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Житомир, вул. Пушкінська, 27, а також рішення 36-ї сесії 5-го скликання Житомирської міської ради від 23.12.09. №1136 "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам та внесення змін, доповнень до рішень міської ради" (додаток №2) в частині передачі в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "СБМ-ЛТД" земельної ділянки площею 0,4235 га з числа земель військового містечка №4, розташованої за адресою: м. Житомир, вул. Пушкінська, 27.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Позовні вимоги мотивовані тим, що земельна ділянка, яка виділена оспорюваними рішеннями міської ради третій особі, знаходиться в користуванні Міністерства оборони України. Відчуження вказаної земельної ділянки відбулося з порушенням Положення "Про порядок надання в користування земель для потреб Збройних сил України та основні правила користування наданими землями", затвердженого наказом МО України №483 від 22.12.1997р.

Представник третьої особи (25 гарнізонний будинок офіцерів) позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с.8-10 т.2). Пояснив, що на даний час спірна земельна ділянка загальною площею 0,435 га, яка входить до земель військового містечка №4 (0,81 га), розташована за адресою: м.Житомир, вул.Пушкінська, 27, знаходиться на обліку квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомир, використовується 25 гарнізонним будинком офіцерів та є закладом культури Міністерства оборони України, який являється юридичною особою та виконує свої функціональні завдання відповідно до "Положення про будинки офіцерів", затвердженого наказом Міністра оборони України від 03.02.2007р. №38.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.26).

Представник третьої особи (ТОВ "СБМ-ЛТД") в засідання суду не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.27).

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 1 рішення 30-ї сесії 5-го скликання Житомирської міської ради від 18.03.2009 року № 904 "Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо відведення та встановлення зовнішніх меж земельних ділянок, на яких розташовані обєкти нерухомого майна, юридичним та фізичним особам" з врахуванням додатку №11 до нього, Товариству з обмеженою відповідальністю "СБМ-ЛТД" надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення та встановлення зовнішніх меж земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Житомир, вул. Пушкіна, 27 (а.с. 33, 34 т.1).

Рішенням 36-ї сесії 5-го скликання Житомирської міської ради від 23.12.2009 року № 1136 "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам та внесення змін, доповнень до рішень міської ради" з врахуванням додатку № 2 до нього, Товариству з обмеженою відповідальністю "СБМ-ЛТД" передано в користування земельну ділянку площею 0,4235 га з числа земель військового містечка № 4, яка знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Пушкіна, 27 (а.с. 35-39 т.2).

Прокурор, вважаючи, що безпідставним вилученням Житомирською міською радою земельної ділянки, яка належить до земель оборони та безпосередньо використовується для розміщення військового містечка №4 Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомир та 25 гарнізонного будинку офіцерів, фонди яких розміщені на території зазначеного військового містечка, заподіяна безпосередня шкода у вигляді позбавлення можливості виконувати свої завдання за призначенням, порушені їх інтереси, як безпосередніх землекористувачів, а відповідно і інтереси держави, як власника спірної земельної ділянки, звернувся з даним позовом до суду про визнання цих рішень недійсними.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За ст.ст.18,19 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України, серед яких землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, мають особливий правовий режим.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про використання земель оборони" від 27.11.2003р., землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, що кореспондується з ч.1 ст. 77 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.77 Земельного кодексу України, землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про використання земель оборони" передбачено, що військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.14 Закону України "Про збройні сили України" від 06.12.1991р., земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування.

В матеріалах справи міститься рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №605 від 04.10.1979р. "Про підтвердження права користування КЕЧ ПрикВО земельними площами в межах міста Житомира" (а.с.19 т.1) та №603 від 10.11.1994р. "Про затвердження матеріалів інвентаризації земель Міністерства Оборони України", якими Міністерству оборони СРСР, а пізніше і Міністерству оборони України надавались в користування земельні ділянки в м.Житомирі в тому числі і спірна земельна ділянка (а.с.24 т.1).

Викладене свідчить про те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель оборони та безпосередньо використовується для розміщення гарнізонного будинку офіцерів, належить Міністерству оборони України в особі гарнізонного будинку офіцерів та КЕВ м.Житомир.

Актом перевірки щодо перевірки ефективності і цільового використання земельної ділянки Міністерства оборони України (25 гарнізонний будинок офіцерів) за адресою: м. Житомир, вул.Пушкінська, 27 від 16.05.2008р. (т.1, а.с.27), проведеної представниками Управління земельних ресурсів у м.Житомирі, Управління регулювання земельних відносин Житомирської міської ради, Житомирської облдержземінспекції, КЕВ м. Житомир підтверджено, що зазначена земельна ділянка використовується за призначенням як землі оборони та встановлено, що земель, які не раціонально використовуються, не виявлено.

З наданої до справи індивідуальної картки обліку земельних ділянок гарнізонного будинку офіцерів, яка ведеться в КЕВ м.Житомира, та наданих до справи документів на підтвердження зазначених у картці відомостей, вбачається, що на обліку КЕВ м.Житомир перебуває надана в постійне користування земельна ділянка гарнізонного будинку офіцерів (м. Житомир, вул.Пушкінська,27) загальною площею 0,81 га, на якій дислокується 25 гарнізонний будинок офіцерів.

Викладене свідчить про те, що спірна земельна ділянка відносяться до земель оборони та безпосередньо використовується для розміщення гарнізонного будинку офіцерів, належить Міністерству оборони України в особі гарнізонного будинку офіцерів та КЕВ м.Житомир.

Стаття 141 Земельного кодексу України встановлює виключний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктами 3, 4 статті 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Відповідно до частин 1-3 статті 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

За ст.ст. 30,31 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003р., зміни до документації із землеустрою вносяться за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів.

При цьому пунктом 44 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями", затвердженого наказом Міністра оборони України від 22 грудня 1997 року № 483, за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади.

Пунктом 45 Положення передбачено, що передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва ЗС України.

За п.п.48, 50 згаданого Положення, перелік земель, які пропонуються до передачі місцевим органам влади, Головне управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України погоджує з заступниками Міністра оборони України - командувачами видів Збройних Сил України, начальниками управлінь центрального апарату Міністерства оборони України, командуючими військами військових округів, Північного оперативно-територіального командування, на території яких знаходиться земельна ділянка, і подає на затвердження міністру оборони України. Оформлення передачі земель місцевим органам влади здійснюють землекористувачі спільно з квартирно-експлуатаційною частиною, відділенням морської інженерної служби Військово-Морських Сил України, на обліку яких знаходяться земельні ділянки в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

З наведеного вбачається, що відповідач мав право вилучити спірні земельні ділянки із земель запасу Міністерства оборони лише після отримання дозволу Міністерства оборони України - землекористувача даних земельних ділянок, або за його дорученням - начальника розквартирування військ та капітального будівництва - начальника Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Також слід зазначити, що за ч.2 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

За п."б" ч.3 ст. 84 Земельного кодексу України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.

Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження надання дозволу на передачу земельної ділянки загальною площею 0,4235 га за адресою: м. Житомир, вул. Пушкінська, 27, до земель Житомирської міської ради.

Тобто у матеріалах справи відсутні докази вилучення Житомирською міською радою із земель оборони за рішенням компетентного органу та зміни у визначеному законом порядку цільового призначення вказаної земельної ділянки.

Відповідно до п. а) ч.1 ст. 21 Земельного кодексу України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, зокрема, для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними:

- п.1 рішення 30-ї сесії 5-го скликання Житомирської міської ради від 18.03.09. №904 "Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо відведення та встановлення зовнішніх меж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, юридичним та фізичним особам" в частині надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю "СБМ-ЛТД" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення та встановлення зовнішніх меж земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Житомир, вул. Пушкінська, 27;

- рішення 36-ї сесії 5-го скликання Житомирської міської ради від 23.12.09. №1136 "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам та внесення змін, доповнень до рішень міської ради" (додаток №2) в частині передачі в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "СБМ-ЛТД" земельної ділянки площею 0,4235 га з числа земель військового містечка №4, розташованої за адресою: м. Житомир, вул. Пушкінська, 27.

3. Стягнути з Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, майдан С.П.Корольова, 4/2, код 22062319 )

- в доход Державного бюджету України - 85,00 грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України - 236,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31217264700002 на ім'я УДК в м. Житомирі код ЗКПО 22062319 банк отримувача ГУДКУ у Житомирській області МФО 811039 код 22050003).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Повне рішення складено 14 червня 2011 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - позивачам

4 - відповідачу (рек. з повід. про вруч.)

5 - третій особі (25 гарнізонний будинок офіцерів)

6 - третій особі (ТОВ "СБМ-ЛТД") - рек. з повід.про вруч.

7 - військовому прокурору