Рішення № 16284269, 15.06.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" червня 2011 р. Справа № 12/103-Д

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача-1 не з'явився

від позивача-2: ОСОБА_1, дов. №617/02/10-11 від 15.02.11р.

від відповідача-1 ОСОБА_2, дов. №18-5/929 від 28.05.10р.

від відповідача-2: ОСОБА_3, дор. від 26.01.11р.

від третьої особи: не з'явився

прокурор: Алексєєв С.М., посв. №99 від 11.01.11р.

розглянув справу за позовом Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі 1) Житомирської обласної державної адміністрації (м.Житомир), 2) Головного управління Держкомзему у Житомирській області (м.Житомир)

до 1) Житомирської районної державної адміністрації (м.Житомир),

2) Спільного підприємства "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (м.Житомир)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління Держкомзему у Житомирському районі (м.Житомир)

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 09.12.2009р.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судових засіданнях оголошувались перерви: 12.05.11р. до 27.05.11р., 27.05.11р. до 14.06.11р., 14.06.11р. до 15.06.11р.

Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 09.12.09р., укладеного між відповідачами.

Заявою №44/60-10 від 05.04.11р. прокурор уточнив позовні вимоги, просив визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Житомирської райдержадміністрації №1101 від 09.10.09р.; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 09.12.09р., укладений між відповідачами, а також просив суд зобов'язати управління Держкомзему в Житомирському районі скасувати державну реєстрацію даного договору оренди землі від 09.12.09р.

Ухвалою господарського суду від 07.04.11 суд вказав, що вимоги прокурора підлягають розгляду в частині визнання недійсним розпорядження голови Житомирської райдержадміністрації від 09.10.2009 р. №1101 та його скасування та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між 1-им та 2-им відповідачами, оскільки грунтуються на одних і тих же підставах.

Вимогу щодо зобов'язання управління Держкомзему в Житомирському районі скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 09.12.09 р. суд відхилив.

Представники позивача-2 та прокурор в судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі згідно уточненої позовної заяви №44/60-10 від 05.04.11р. (т.1 а.с.91-93).

Представник відповідача-1 - Житомирської районної державної адміністрації в письмових "запереченнях" та його представник в судовому засіданні проти заявлених уточнених позовних вимог заперечив, просив відмовити в їх задоволенні, оскільки, на його думку, розпорядження голови Житомирської райдержадміністрації №1101 від 09.10.09р. є законним, а оспорюваний договір оренди земельної ділянки від 09.12.09р. є дійсним (т.1 а.с.120).

Відповідач 2 - СП "САН" у формі ТОВ відзиву на позов не подав, представник в судовому засіданні проти уточнених позовних вимог заперечив, просив також відмовити в їх задоволенні, посилаючись на їх безпідставність.

Третя особа - Управління Держкомзему у Житомирському районі свого представника в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації №1101 від 01.10.09р. затверджено проект землеустрою щодо відведення Спільному підприємству "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (відповідач-2) в оренду земельної ділянки площею 0,2300 га. для розміщення підприємства по виготовленню газоподібних та скраплених продуктів розділу кисню на території Зарічанської сільської ради (т.1 а.с.11).

Так, відповідно до п.2 даного розпорядження передано відповідачу-2 в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 0,2300 га., в тому числі відкриті землі - 0,2300 га., для розміщення підприємства по виготовленню газоподібних та скраплених продуктів розділу кисню на території Зарічанської сільської ради та встановлено орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі.

На підставі вищевказаного розпорядження 09.12.09р. між Житомирською районною державною адміністрацією (орендодавець/відповідач-1) та Спільним підприємством "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (орендар/відповідач-2) був укладений договір оренди землі (т.1 а.с.12-14).

Прокурор та позивачі просили визнати незаконним та скасувати розпорядження голови районної державної адміністрації №1101 від 01.10.09р., а також визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 09.12.09р., посилаючись на те, що при прийнятті вказаного рішення не дотримано встановлений законодавством порядок передачі в оренду земельної ділянки, зокрема, районною державною адміністрацією перевищено свої повноваження, оскільки земельну ділянку надано у користування для промислових потреб для розміщення підприємства по виготовленню газоподібних та скраплених продуктів кисню на території Зарічанської сільської ради; проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки не відповідає вимогам чинного законодавства: акт вибору та обстеження земельної ділянки, всі погодження державних контролюючих органів видані на ділянку, площею 0,03 га.; в проекті відсутнє розпорядження, яким надано дозвіл на його виготовлення; в проекті відсутній документ, який підтверджував би дозвіл на зміну цільового призначення землі; договір укладено з порушенням приписів ст.211 Земельного кодексу України, ст.ст.203,228 Цивільного кодексу України.

Дослідивши в сукупності обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як зазначалося вище, згідно розпорядження голови районної державної адміністрації №1101 від 01.10.09р. між відповідачами був укладений договір оренди землі від 09.12.09р. (т.1 а.с.12-14), відповідно до умов якого (орендодавець/відповідач-1) надав, а (орендар/відповідач-2) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,2300га., у тому числі під відкритими землями - 0,2300га. для розміщення підприємства по виготовленню газоподібних та скраплених продуктів розділу кисню (п.1,п.2 договору).

Відповідно до п.8 даного договору сторони визначили строк дії договору - 10 років.

Відповідно до п.15 договору земельна ділянка передається в оренду для розміщення підприємства по виготовленню газоподібних та скраплених продуктів розділу кисню.

Цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (п.16 договору).

Факт передачі орендодавцем вищезазначеної земельної ділянки орендарю підтверджується актом прийому-передачі від 09.12.09р. (т.1. а.с.18).

Відповідно до ч.3 ст.1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.99р. №586-ХІV, місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Відповідно до ч.2 ст.151 ГК України, порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до пункту 12 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних капіталах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст.124 Земельного кодексу (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження та укладення договору) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст.123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження та укладення договору), надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

зміни цільового призначення земельних ділянок;

надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Відповідно до ч.6 та ч.7 ст.123 Земельного кодексу (в редакції від 25.10.2001, № 2768-III, чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження та укладення договору), розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).

Погоджений проект відведення земельної ділянки після одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи у випадках, передбачених законом, подається разом з клопотанням про надання земельної ділянки до відповідної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, які розглядають його в місячний строк і в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відповідно до ч.4 ст.15 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 р. №161-XIV, невід'ємною частиною договору оренди землі є, зокрема, проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Згідно ч.3 ст.122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного розпорядження та укладення оспорюваного договору), районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті (ч.4 ст.122 ЗК).

В порушення вищезазначених норм, Житомирською районною державною адміністрацією перевищено cвої повноваження, оскільки земельну ділянку надано у користування не для потреб, що визначені в ч.3 ст.122 ЗК України, а як зазначено у Розпорядженні №1101 від 01.10.09р. (т.1 а.с.11) та Договорі оренди землі від 09.12.09р. (т.1 а.с.12-14) для розміщення підприємства по виготовленню газоподібних та скраплених продуктів розділу кисню, тобто будівництва об"єкту, який не можна розцінити як об"єкт, пов"язаний з обслуговуванням жителів територіальної громади району.

Відповідно до ч.2 ст.43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999р. №586-XIV, розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки оспорюване розпорядження вимогам Конституції України та зазначеним нормативним актам не відповідає, тому є незаконним.

Відповідно до ст.ст.13,14 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу, основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави. Надання земельної ділянки в оренду з порушенням вимог чинного законодавства суперечить інтересам держави.

Відповідно до ст.211 Земельного кодексу України, порушенням законодавства є, зокрема, укладення угод з порушенням земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути визнано судом недійсним повністю або в частині.

Прийняте головою Житомирської районної державної адміністрації незаконне розпорядження №1101 від 01.10.09р. стало підставою для укладення оспорюваного договору оренди землі від 09.12.09р.

На цій підставі, зазначений договір оренди землі, укладений між Житомирською районною державною адміністрацією Житомирської області та Спільним підприємством "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю визнається судом недійсним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються пропорційно на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації №1101 від 09.10.09р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки СП "САН" ТОВ для розміщення підприємства по виготовленню газоподібних та скраплених продуктів розділу кисню на території Зарічанської сільської ради".

3. Визнати недійсним договір оренди землі від 09.12.09р., укладений між Житомирською районною державною адміністрацією Житомирської області та Спільним підприємством "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

4. Стягнути з Житомирської районної державної адміністрації, 10003, м.Житомир, вул.Лесі Українки 1, ідентифікаційний код 04053476:

в дохід Державного бюджету України

- 42,50 грн. державного мита;

5. Стягнути з Житомирської районної державної адміністрації, 10003, м.Житомир, вул.Лесі Українки 1, ідентифікаційний код 04053476:

в дохід Державного бюджету України

- 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

6. Стягнути з Спільного підприємства "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, 10002, м.Житомир, вул.Жуйка 43, ідентифікаційний код 20429219:

в дохід Державного бюджету України

- 42,50 грн. державного мита;

7. Стягнути з Спільного підприємства "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, 10002, м.Житомир, вул.Жуйка 43, ідентифікаційний код 20429219:

в дохід Державного бюджету України

- 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

Повне рішення складено 17 червня 2011 року.

Друк: 8 прим.:

1 - в справу,

2-4 - позивачу-2, відповідачам,

5,6 - позивачу-1, третій особі (рек. з повід про вручен.),

7,8 - прокурору.