Рішення № 16284229, 08.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.06.11 р. Справа № 11/34

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Мізол”,

ЄДРПОУ 33895476, м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Вентфасад”,

ЄДРПОУ 35127599, м.Донецьк

про стягнення 13 244 грн. 32 коп.

Суддя Соболєва С.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. по дов.

від відповідача: не зявився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Мізол”, м.Львів, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю „Вентфасад”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 13244,32 грн., у тому числі основний борг в сумі 12145,59 грн., пеня в сумі 645,81 грн., інфляція в сумі 327,93 грн. та три проценти річних в сумі 124,99 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір постачання №37 від 01.07.2010р., накладні, довіреності на отримання товару, розрахунок суми позову.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштових відправлень від 21.04.2011р., 12.05.2011р., 20.05.2011р.).

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Як встановлено судом, 01.07.2010р. між сторонами був підписаний договір постачання №37, згідно з умовами якого позивач зобовязався передати в обумовлені цим договором строки відповідачу товар, а відповідач взяв на себе зобовязання прийняти вказаний товар та сплатити за нього узгоджену суму.

Кількість, ціна та асортимент товару визначається у специфікаціях, які є складовими та невідємними частинами цього договору (п.1.2 договору).

Згідно п.3.2 договору №37 від 01.07.2010р. постачання товару здійснюється на наступних умовах (згідно Інкотермс-2000):

-при постачанні товару на суму до 10000,00 грн. умови постачання EXW за адресою: м.Донецьк, вул.Переїздна, 2;

-при постачанні товару на суму більше 10000,00 грн. (включно) умови постачання DDU за адресою: м.Донецьк, пр.Партизанський, 2в. Відвантаження товару здійснюється позивачем в строк, узгоджений сторонами у специфікаціях.

Відповідно до п.3.4 договору датою поставки вважається дата товаротранспортного документу (накладної), якщо інше не передбачено базисними умовами поставки.

Згідно з наданими до матеріалів справи копіями накладних №562809 від 29.10.2010р., №574071 від 10.11.2010р. та №574077 від 10.11.2010р., позивачем було передано відповідачу товар на суму 12145,59 грн. з урахуванням часткового погашення з боку відповідача.

Вказані вище накладні підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень або заперечень. Тобто, відповідач внаслідок підписання цих накладних повністю погодився з фактом та вартістю наданого позивачем товару. Крім цього, отримання відповідачем товару підтверджується довіреностями №216 від 22.10.2010р. та №226 від 10.11.2010р.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписом п.4.1 договору постачання №37 від 01.07.2010р. оплата товару здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту фактичного отримання товару або з моменту підписання сторонами відповідної видаткової накладної.

Розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача (п.4.3 договору).

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №б/н від 11.01.2011р. з вимогою щодо сплати заборгованості за отриманий за договором постачання №37 від 01.07.2010р. товар в сумі 12145,59 грн. Одночасно, позивачем було повідомлено відповідача про можливість звернення до господарського суду з вимогою про стягнення суми основної заборгованості та штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобовязань.

Направлення позивачем вказаної претензії на адресу відповідача підтверджується наданою до матеріалів справи копією поштового повідомлення від 11.01.2011р.

В листі №17 від 27.01.2011р. відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем в сумі 12145,59 грн.

Проте, за висновками суду, всупереч вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач свої зобовязання з оплати вартості отриманого товару в сумі 12145,59 грн. не виконав.

Крім суми основного боргу позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за грудень 2010р.- лютий 2011р. нараховано та предявлено до стягнення інфляцію в сумі 327,93 грн. та три проценти річних в сумі 124,99 грн. за періоди з 20.11.2010р. по 31.03.2011р. та з 10.12.2010р. по 31.03.2011р.

Відповідно до п.5.3 договору постачання №37 від 01.07.2010р. сторонами було узгоджено, що за прострочення платежів відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період прострочення.

Згідно вказаного пункту договору позивачем за періоди з 20.11.2010р. по 31.03.2011р. та з 10.12.2010р. по 31.03.2011р. заявлені також вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 645,81 грн.

За висновками суду, розрахунок суми інфляції, трьох процентів річних та пені є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав, в судові засідання на виклик суду не зявився. Поважних причин невиконання вимог суду не встановлено.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 13244,32 грн., у тому числі основний борг в сумі 12145,59 грн., пеня в сумі 645,81 грн., інфляція в сумі 327,93 грн. та три проценти річних в сумі 124,99 грн., підлягають задоволенню в повній сумі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Мізол”, м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вентфасад”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 13244,32 грн., у тому числі основний борг в сумі 12145,59 грн., пеня в сумі 645,81 грн., інфляція в сумі 327,93 грн. та три проценти річних в сумі 124,99 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вентфасад” (83108, м.Донецьк, провул.Партизанський, 2в, рах.26003420056000 в АК „Донміськбанк” м.Донецьк, МФО 334970, ЄДРПОУ 35127599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мізол” (79022, м.Львів, вул.Городоцька, 174, рах.2600801064214 в Центральній філії ПАТ „Кредо Банк”, МФО 325365, ЄДРПОУ 33895476) основний борг в сумі 12 145 грн. 59 коп., пеня в сумі 645 грн. 81 коп., інфляція в сумі 327 грн. 93 коп. та три проценти річних в сумі 124 грн. 99 коп., всього заборгованість 13 244 грн. 32 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 132 грн. 44 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня оголошення рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

В судовому засіданні 08.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 14.06.2011р.

Суддя Соболєва С.М.