Рішення № 16284027, 15.06.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 червня 2011 р. Справа 7/96/2011/5003

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-вибух", м.Гнівань Тиврівського району Вінницької області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кар'єроуправління", м.Вінниця

про стягнення 92 184,17 грн. згідно договору №4 від 31.03.2008р.

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Кислиця Л.С.

Представники

позивача: ОСОБА_1 - представник, доручення № 347 від 14.06.2011 року, посвідчення адвоката дійсне до 17.10.2012 року.

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля-вибух" звернулось з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кер"єроуправління" про стягнення 92184,17 грн. заборгованості згідно договору № 4 від 31.03.2008 року.

Ухвалою від 31.05.2011 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/96/2011/5003 та призначено до розгляду на 15.06.2011 року.

15.06.2011 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якій останній не заперечує про наявність боргу та зазначає, що причиною невиконання зобов'язань по розрахункам за договором є відсутність грошових коштів. Також відповідач вказує, що згоден розрахуватися, але за відсутності збуту готової продукції у нього не вистачає коштів для повного розрахунку з Позивачем. По цій причині відповідач просить суд і позивача розстрочити даний борг на шість місяців (з 01 липня 2011 року по 01 січня 2012 року), сплачуючи кожен місяць по 15 364,00 грн..

Відповідач в судове засідання 15.06.2011 року не з'явився та не повідомив про причини своєї неявки, при тому, що про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином ухвалою від 31.05.2011 року, яка надсилалась рекомендованим листом.

Факт отримання ухвали від 31.05.2011 року відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 20820017 наявним в матеріалах справи.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

31.03.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кар'єроуправління" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля-вибух" (Підрядник) укладено договір № 4 на проведення підривних робіт.

Відповідно до п.1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню вибухових робіт на Писарівському гранітному кар'єрі.

В комплекс робіт, які виконуються Підрядником, входять:

- доставка вибухових матеріалів до місця роботи;

- розробка негабаритного каменю до встановлених у п. 3.4 розмірів та проценту виходу. Обсяги не габариту понад встановлену норму у п. 3.4 розробляється підрядником за власний рахунок (буріння і взрив) (п.1.2 Договору).

Гарантований обсяг вибухових робіт по Договору складає 170 тис. м. куб. в твердому тілі (п.1.3 Договору).

Згідно п. 2.2 Договору Замовник повинен надати Підряднику технічну та маркшейдерську документацію не пізніше 3-х днів до початку робіт та на початку року погоджений з Держгірпромнаглядом план розвитку гірничих робіт.

Відповідно п.2.3 Договору Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи і оформити їх актом ф. 25 не пізніше 2-х діб після проведення вибухових робіт.

У випадку мотивованої відмови Замовника прийняти виконані роботи сторонами складається акт з переліком претензій Замовника. Виправлення неякісно виконаних робіт Підрядником проводиться без додаткової доплати у погоджені сторонами строки (п.2.5 Договору).

Відповідно до п.3.4 Договору розмір негабаритних каменів після основного вибуху встановлюється не більше 0,6 м у найбільшому ребрі. Вихід негабаритних каменів не повинен перевищувати 8 % від об'єму вибухових робіт.

Обсяг робіт, виконаних Підрядником за місяць, визначається розміром породи в цілому. У випадку розбіжностей в правильності замірів, один раз у квартал проводиться звірка підірваного по виробленій Замовником кінцевій продукції (п.3.6 Договору).

Виконані Підрядником роботи оформляються актом ф.25, який служить рахунком і основою для розрахунку без виставлення платіжної вимоги доручення (п. 3.7 Договору).

Акти прийому виконаних робіт ф. 25 складаються за кожен вибух (п. 3.8 Договору).

Відповідно до п.5.1 Договору ціна на вибухові роботи за 1 м. куб. в твердому тілі встановлюється в двохсторонньому порядку та оформлюється протоколом погодження ціни кожному вибуху.

У разі відмови Замовника погодити ціну до початку вибухових робіт Підрядник має право не проводити роботи до врегулювання цього питання (п. 5.2 Договору).

Замовник вносить попередню оплату на рахунок Підрядника в розмірі 60 % від вартості робіт за 5 банківських днів до виконання вибухових робіт (п. 5.4 Договору).

Згідно п. 5.5 Договору остаточні розрахунки за виконанні роботи проводяться Замовником в грошовому вигляді протягом 5 днів після підписання Акту виконаних робіт ф. 25.

Також сторонами до Договору № 4 від 31.03.2008 року підписано Додаток 1 про погодження договірної ціни між ТОВ "Вінницьке кар'єроуправління" та ТОВ "Поділля-вибух" відповідно до якого вартість підриву 1 шт. негабариту коштує 8,08 грн. з ПДВ (без бурових робіт з Підрядником), вартість буріння та підриву 1 м. куб. гірничої маси в щільному тілі при бурінні свердловин ТОВ "Поділля-вибух" коштує 15,58 грн. з ПДВ.

На виконання договору ТОВ "Поділля-вибух" 12.05.2008 року, 07.06.2008 року, 17.06.2008 року, 24.06.2008 року, 18.07.2008 року, 31.07.2008 року, було виконано вибухові роботи на Писарівському гранітному кар'єрі, що підтверджується актами про приймання буро вибухових (вибухових) робіт, а саме :

- актом №1 ф.№25 від 12.05.2008 року на суму 404 976,00 грн.;

- актом №2 ф.25 від 07.06.2008 року на суму 27 672,64 грн.;

- актом №3 ф.25 від 17.06.2008 року на суму 12 604,18 грн.;

- актом №4 ф.25 від 24.06.2008 року на суму 389 490,00 грн.;

- актом №5 ф.25 від 18.07.2008 року на суму 21 814,72 грн.;

- актом №6 ф.25 від 31.07.2008 року 13 735,93 грн..

Загальна сума вартості виконаних робіт складає 870 293,67 грн..

За виконані роботи відповідач здійснив частково розрахунок на загальну суму 778 109,48 коп., що підтверджується банківськими виписками: від 19.06.2008 року на суму 50 000,00 грн.; від 27.06.2008 року на суму 100 000,00 грн.; від 07.07.2008 року на суму 100 000,00 грн.; від 18.09.2008 року на суму 100 000,00 грн. та приходними накладними № 813 від 10.10.2008 року на суму 9 015,50 грн., № РН-822 від 20.10.2008 року на суму 139 723,98 грн., № 821 від 31.10.2008 року на суму 178 724,00 грн., № 840 від 10.11.2008 року на суму 100 646,00 грн..

Станом на 28.11.2008 року заборгованість відповідача за договором №4 від 31.03.2008 року складає 92 184,17 грн. (870 293,67 грн. - 778 109,48 грн.).

Факт наявності боргу у розмірі 92184,17 грн. та відсутність проведення відповідачем розрахунків підтверджується також актами звірки взаєморозрахунків станом на 17.12.2008 року, 14.04.2011 року, довідкою позивача щодо руху коштів № 349 від 14.06.2011 року, довідкою філії ВРУ ПАТ "КБ "Надра"" від 15.06.2011 року № 36-02/22-15-51.

Беручи до уваги встановлені обставини суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З підписанням 31.03.2008 року сторонами договору між ними виникли правовідносини регулювання яких здійснюється § 1 (Загальні положення про підряд) Глави 61 ЦК України (Підряд) (ст.ст.837-864 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст.854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 92184,19 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду суд враховує наступне.

Згідно п.6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

В п.1.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" від 12.09.1996 року № 02-5/333 вказано, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Як наголошено в п.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" від 12.09.1996 року № 02-5/333 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Отже, господарський суд не зобов'язаний задовольняти заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання.

В силу приписів ст.ст.32-34, 43 ГПК України обов'язок доведення певних обставин покладається на сторону, яка посилається на них.

Разом з тим всупереч наведеним вище нормам процесуального законодавства, відповідач при поданні заяви про розстрочку виконання рішення посилаючись на ряд обставин (важкий фінансовий стан, відсутність грошових коштів, відсутність збуту готової продукціїтощо) не надав жодного доказу в їх підтвердження.

За таких обставин суд приходить до висновку, що подана заява про розстрочку підлягає відхиленню.

Принагідно суд зауважує, що відповідач не позбавлений права звернутись повторно до суду із заявою про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду обґрунтувавши заяву відповідними належними доказами, що підтверджують ускладнення виконання рішення суду чи роблять його неможливим.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

15.06.2011 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, ч.ч.1, 2, 3, 5 ст. 49, ст.ст. 82, 84, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кар'єроуправління", вул. Архітектора Артинова, 46, м. Вінниця, 21050 (ідентифікаційний код - 05531038) - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-вибух", вул. Леніна, 85, м. Гнівань, Тиврівський район, Вінницька область, 23310 (ідентифікаційний код - 35212558) - 92184 грн. 17 коп. - боргу, 921 грн. 84 коп. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забез6печення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Банасько О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 20 червня 2011 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - відповідачу - ТОВ "Вінницьке кар"єроуправління", вул. Архітектора Артинова,46, м. Вінниця, 21050.

3 - відповідачу - ТОВ "Вінницьке кар"єроуправління", вул. Примакова, 1, с.Лка-Мелешківська Вінницький район, 23234.