Постанова № 16283817, 26.05.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2011 р. Справа № 12/5/17/7173 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:Є.Борденюк,

Ж.Бернацької,

І.Вовка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргусуб'єкта підприємницької діяльності (СПД) - фізичної особи ОСОБА_1

на постановувід 17.03.2011

Рівненського апеляційного господарського суду

у справі№ 12/5/17/7173

за позовомдочірнього підприємства Хмельницької облспоживспілки "Дунаєвецький плодоконсервний завод"

доСПД - фізичної особи ОСОБА_1

провилучення в натурі консервованої продукції

В судове засідання прибули представники сторін:

відповідачаОСОБА_2 (дов. від 13.05.2011)

Заслухавши суддю-доповідача Є. Борденюк, пояснення представника відповідача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство Хмельницької облспоживспілки "Дунаєвецький плодоконсервний завод" звернулося з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про вилучення в натурі у відповідача консервованої продукції:

1) солянки овочевої із свіжої капусти на суму 31 465,20 грн., яка передана за рахунком - фактурою №000140 від 21.06.2006 через ОСОБА_3 за дорученням серії ЯКЗ №805922 від 20.06.2006;

2) солянки із свіжої капусти на суму 10589,80 грн., яка передана по рахунку-фактурі №000163 від 26.06.2006 через ОСОБА_3 за дорученням серії ЯКЗ №805923 від 25.06.2006.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Господарським судом Хмельницької області 19.03.2004 у справі №19/547 прийняте рішення, яким присуджено до стягнення з Хмельницької облспоживспілки "Дунаєвецький плодоконсервний завод" на користь приватного підприємця ОСОБА_1 42055, 00 грн. боргу.

30.03.2004 судом виданий наказ № 19/547 на виконання рішення від 19.03.2004.

20.06.2006 між СПД - фізичною особою ОСОБА_1, СПД - фізичною особою ОСОБА_4 та ДП Хмельницької облспоживспілки "Дунаєвецький плодоконсервний завод" в особі директора Мікшанського М.М. на виконання рішення господарського суду у справі №19/547 від 19.03.2004 про стягнення з заводу на користь ОСОБА_1 42055,50 грн., включаючи державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та у справі №14/5742 від 21.11.2005 про стягнення з заводу на користь ОСОБА_4 87220,40 грн., включаючи державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, (загальна сума 129275,90 грн.) укладена Мирова угода.

Приватні підприємці ОСОБА_1 та ОСОБА_4 погодилися зменшити позовні вимоги до 124159,75грн. та отримати консервовану продукцію в асортименті:

- солянка свіжа 0,5л. с/б в кількості 75000 банок за ціною 1,30грн.з ПДВ на суму 97500грн.;

- буряк маринований 0,5 л с/б в кількості 10000 банок за ціною 1,10 грн. з ПДВ на суму 11000грн.;

- соус томатний гострий 0,5 л. с/б в кількості 8464 банок за ціною 1,85грн. з ПДВ на суму 15658грн.40коп., разом на суму 124158,40грн.

Від стягнення суми 5117,50 грн. (п. 2 Мирової угоди) ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відмовилися.

Пунктом 8 мирової угоди сторони передбачили, що приватні підприємці ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зобовязуються після отримання продукції відкликати справу №13/135-Б про банкрутство "Дунаєвецький плодоконсервний завод" з господарського суду Хмельницької області.

Пунктом 9 мирової угоди сторони зазначили, що у випадку не відкликання справи про банкрутство заявниками продукція відвантажена на виконання даної угоди буде вважатися як безпідставно отримана, а дочірнє підприємство Хмельницької облспоживспілки "Дунаєвецький плодоконсервний завод" буде мати право звернення до суду про витребування майна або стягнення вартості продукції.

Мирова угода на затвердження до суду не подавалася. На її виконання заводом в червні 2006 року відпущена вказана в мировій угоді консервована продукція на суму 42055,00 грн. в рахунок виконання наказу у справі №19/547. Продукція прийнята підприємцем.

У зв'язку з важким фінансовим станом заводу 15.05.2009 Хмельницькою облспоживспілкою як засновником заводу прийнята постанова про припинення Дочірнього підприємства Хмельницької облспоживспілки "Дунаєвецький плодоконсервний завод" (код ЄДРПОУ 01729660) шляхом ліквідації та створено ліквідаційну комісію, головою якої призначено заступника голови правління Хмельницької облспоживспілки Голобородька П.І.

В лютому 2010 році ПП ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Хмельницької області з позовом про зобов'язання ліквідаційної комісії заводу визнати її вимоги в сумі 42055,00 грн. за наказом суду в справі №19/547 від 30.03.2004 та внести їх в перелік (реєстр) вимог кредиторів заводу і задовольнити за рахунок майна (активів) заводу.

Господарським судом Хмельницької області відкрито провадження за цим позовом у справі №2/385-10 і прийняте 19.04.2010 рішення, яким позовні вимоги підприємця задоволені та зобов'язано ліквідаційну комісію ДП ХОСС "Дунаєвецький плодоконсервний завод" визнати вимоги підприємця в сумі 42055,00 грн. та внести їх в реєстр вимог кредиторів і задовольнити їх за рахунок активів заводу.

Позивач посилається на те, що мирова угода не була затверджена судом і не створювала правових підстав змінювати спосіб виконання рішення суду та наказ в справі №19/547 зі сплати коштів на користь підприємця на передачу майна, а тому правових підстав набувати саме майно на виконання рішення суду у відповідача не було.

22.03.2010 позивачем подана заява про зміну позовних вимог, у звязку з тим, що консервована продукція (солянка з свіжої капусти) - товар, який псується, термін його придатності при можливому зберіганні відповідачем закінчився, іншої солянки, яку б можливо відповідач повернув позивачу, заводу не потрібно через відсутність виробництва на підприємстві і проведення його ліквідації, що триває, позовні вимоги з майнових змінено на грошові.

З огляду на викладене, предметом судового розгляду є присудження до стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 заборгованості за отриману консервовану продукцію в сумі 42055, 00 грн.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.12.2010 (суддя В.Шпак) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З рахунків фактур від 21.06.2006 та від 26.06.2006 вбачається, що позивачем продукція (солянка із свіжої капусти) передана відповідачу відповідно до мирової угоди з метою погашення заборгованості за рішенням суду у справі № 19/547.

В силу ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На думку суду першої інстанції, зазначені правовідносини не свідчать про те, що між сторонами наявні відносини характерні для договору купівлі-продажу, на які посилається позивач у своїх позовних вимогах, просячи суд стягнути з відповідача 42055грн. заборгованості, а тому у задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.03.2011 (колегія суддів: А.Гудак, Л.Сініцина, Г.Олексюк) рішення господарського суду Хмельницької області від 07.12.2010 скасоване; прийняте нове рішення, яким позов задоволений.

Постанова суду мотивована наступним.

На думку суду апеляційної інстанції між позивачем та відповідачем укладені договори поставки продукції на суму 42055,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №000140 від 21.06.06 на суму 31465,20 грн., рахунком-фактурою № 000163 від 26.06.2006 на суму10589,80 грн., які підписані та скріплені печатками сторін та в яких зазначено про відсутність претензій щодо якості та кількості поставленої продукції. Продукція була отримана представником відповідача на підставі довіреностей ЯКЗ № 805922 від 20.06.2006 та ЯКЗ № 805923 від 25.06.2006.

Відповідачем не визнане виконання мирової угоди від 20.06.2006 з боку позивача шляхом поставки продукції на загальну суму 42055,00 грн. згідно з рахунком-фактурою №000140 від 21.06.2006 на суму 31465,20 грн. та рахунком-фактурою № 000163 від 26.06.2006 на суму 10589,80 грн.

Позивачем на адресу відповідача надіслана претензія № 28/07 від 28.07.2007 щодо сплати коштів в сумі 42055,00 грн. за отриману консервовану продукцію з доказами направлення - 28.07.2007 (а.с.122-а.с.124, том.2).

Враховуючи вищезазначене та факт наявності заборгованості за поставлену позивачем, але неоплачену відповідачем продукцію на суму 42055,00 грн., господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права, просить постанову у справі скасувати, а рішення суду першої інстанції про відмову у задоволені позовних вимог залишити без зміни.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що представник приватного підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_3 отримав за довіреністю ЯКЗ № 805922 продукцію (рахунок-фактура № 000140 від 21.06.2006 на суму 31465,20 грн.) та за довіреністю ЯКЗ № 805923 від 25.06.2006 (рахунок-фактура № 000163 від 26.06.2006 на суму 10589,80 грн.).

З рахунків фактур від 21.06.2006 та від 26.06.2006 вбачається, що позивачем продукція (солянка із свіжої капусти) передана відповідачу відповідно до мирової угоди з метою погашення заборгованості за рішенням суду у справі № 19/547.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.04.2010 у справі №2/385-10 позовні вимоги приватного підприємця ОСОБА_1 задоволені та зобов'язано ліквідаційну комісію ДП ХОСС "Дунаєвецький плодоконсервний завод" визнати вимоги підприємця в сумі 42055, 00 грн. та внести їх в реєстр вимог кредиторів і задовольнити їх за рахунок активів заводу, тобто відповідачем не визнане виконання мирової угоди від 20.06.2006 з боку позивача шляхом поставки продукції на загальну суму 42055,00 грн. згідно з рахунком-фактурою № 000140 від 21.06.2006 на суму 31465,20 грн. та рахунком-фактурою № 000163 від 26.06.2006 на суму 10589,80 грн.

Отже, поставка позивачем продукції на загальну суму 42055,00 грн. згідно з рахунком-фактурою №000140 від 21.06.2006 та рахунком-фактурою № 000163 від 26.06.2006, не є такою, що може оцінюватись, як добровільне виконання рішення суду у справі № 19/547, а отже майно підлягає поверненню як безпідставно набуте.

Зважаючи на зміну позивачем позовних вимог, прийнятих судом першої інстанції, з майнових на грошові, у зв'язку з відсутність виробництва на підприємстві позивача і проведенням його ліквідації, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією господарського суду апеляційної інстанції щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.03.2011 у справі №12/5/17/7173 залишити без зміни.

Судді: Є. Борденюк

Ж. Бернацька

І. Вовк