Постанова № 16273680, 12.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2011 р. (17:05) Справа №2а-692/11/5/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Мородецькій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. ФеодосіїАР Крим

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 1233,36 грн.,

Обставини справи: Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 1233,26 грн. заборгованості з фінансових санкцій, застосованих до відповідача на підставі ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.01.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином. Так, на адресу відповідача, зазначену у свідоцтві про державну реєстрацію (АР Крим, смт. Приморський, вул. Львівська, 10), було направлено судову повістку, однак, документи повернулись до суду з відміткою УДППЗ «Укрпошта»: «за зазначеною адресою не проживає».

Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду.

Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду.

Враховуючи неявку сторін, належним чином повідомлених про час, дату та місце судового засідання, а також достатність доказів, наявних в матеріалах справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, керуючись ст. 128 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 15.11.2004 року зареєстрований Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим в якості фізичної особи-підприємця, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_2 від 15.11.2004 року.

Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Феодосії АР Крим за № 07-11-7470.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VІ, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі по тексту - Закон).

Згідно із ст. 1 Закону страхові внески це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Стаття 3 Закону визначає, що суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні є, зокрема Пенсійний фонд і страхувальники.

Частиною 3 статті 15 Закону встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду. З

Статтею 17 Закону страхувальник зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Частиною 1 статті 21 Закону встановлено, що органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, здійснюють облік коштів Накопичувального фонду на накопичувальних пенсійних рахунках. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять зокрема від роботодавців.

Відповідно до п. 6 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України, відомості про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (первинна звітність до системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду), за 2009 рік подаються у строки та за формою, встановленими Порядком формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 року № 7-6, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2004 за N 1000/9599.

Підпунктом 1 пункту 1.3 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування, затверженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 року № 7-6, передбачалось, що страхувальник один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік.

Пунктом 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» було передбачено, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Феодосії АР Крим 09.02.2009 року складено акт № 34 про виявлене порушення, а саме: ненадання відповідачем відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування за 2006 рік.

Акт направлений відповідачу поштою та отриманий останнім 11.02.2009 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 58585.

На підставі вказаного акту 06.03.2009 року позивачем прийнято рішення № 238 про застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 1233,36 грн. за ненадання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до органів Пенсійного фонду.

Зазначене рішення отримане відповідачем 11.03.2009 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 00921.

Частиною 14 ст. 106 Закону, встановлено, що рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, страхувальник у десятиденний строк має право на оскарження рішення у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначене рішення позивача у встановленому законом порядку оскаржене не було.

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів того, що рішення про застосування фінансових санкцій прийнято з порушенням діючого законодавства.

Відповідно до ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів сплати ним зазначеної заборгованості.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні, яке відбулось 12.04.2011 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 18.04.2011 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1; відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Українська,44; р/р 2560970448612, № 2560970548613 у КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Сімферополь, МФО 324805, ОКПО 22300286) 1233,36 грн. заборгованості.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сидоренко Д.В.