Постанова № 16273393, 01.02.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 лютого 2011 р. (11:00) Справа №2а-10923/10/17/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В., за участю секретаря судового засідання Суконнової Г.В., представників сторін:

позивача ОСОБА_1, довіреність від 04.01.11 №04-5/03,

відповідача ОСОБА_2, довіреність від 25.11.10р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роздольненська спеціалізована пересувна механізована колона-73"

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 19.08.10р. надійшов адміністративний позов Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роздольненська спеціалізована пересувна механізована колона - 73" про стягнення заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році загальною сумою 4379,00грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.08.10р. залишено без руху позовну заяву Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роздольненська спеціалізована пересувна механізована колона - 73" про стягнення, надано строк для усунення недоліків до 10.09.2010року.

Ухвалою суду від 09.09.10р. продовжено строк усунення недоліків позовної заяви до 11.10.10р.

У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви, у звязку з чим ухвалою суду від 05.10.10р. відкрито провадження в адміністративній справі та у справі розпочато підготовче провадження, запропоновано відповідачу надати суду та в копії позивачу заперечення проти позову та документи на підтвердження своїх доводів, які в нього є. Розглянувши в підготовчому провадженні матеріали справи, судом зясовано питання про склад осіб, які беруть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, зобовязано сторін у судовому засіданні надати оригінали документів та докази на підтвердження заявлених вимог, за результатами чого закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 04.11.10р.

Представник позивача, з мотивів викладених у позовній заяві, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Заперечуючи проти позову, представник позивача зазначив, що позов до суду подано без урахування всього діючого законодавства та фактичних обставин, оскільки позивача створено та зареєстровано в установчому порядку лише у квітні 2008 року, через що термін здійснення розрахунків повинен міститись не на базових 12 місяцях, а тільки на 9-ти місяцях.

Крім того, як зазначає відповідач, згідно наказу Міністерства праці та соціальної політики №42 від 10.02.07р. "Про затвердження форми звітності №10-ПІ (річна)" Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкції щодо заповнення форми звітності №10-ПІ (річна) п. 3.1 у рядку 01 відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до п.3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005р. №286. Згідно п.3.2.1. вказаної інструкції середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця. Відповідно до п.3.2.6. Підприємство, що працювало неповний рік (сезонний характер виробництва або створення після січня, за винятком тих підприємств, які вимушено зупиняли виробництво з ініціативи адміністрації), середньооблікову кількість штатних працівників за рік визначає також шляхом підсумовування зазначеної кількості працівників за всі місяці роботи підприємства і ділення одержаної суми на 12. Таким чином станом на 01.01.09р. на підприємстві працювало 29 осіб, тому, як зазначає представник відповідача у запереченнях, середня чисельність працюючих по підприємству за 2008 рік склала 2,49одиниці. Тому, приймаючи до уваги приписи ч.1 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та фактичну середню чисельність працюючих по підприємству 2,49 одиниці у 2008 році, відповідач не повинен був створювати жодного робочого місця для працевлаштування інвалідів.

13.12.10року у судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з підстав надання додаткових доказів у справі, а саме відомості щодо вакантних місць для працевлаштування інвалідів з Роздольненського районного центру зайнятості. Заслухавши доводи представників сторін протокольною ухвалою суд оголосив перерву у справі до 10.01.11р.

05.01.11р. позивачем до канцелярії суду надійшло клопотання пр. відкладення розгляду справи з підстав неотримання з Роздольненського районного центру зайнятості відомостей щодо вакантних місць для працевлаштування інвалідів за 2008 рік. (а.с.39-40).

10.01.11р. у судовому засіданні судом досліджено надані представником відповідача інформацію за кількісним складом працюючих в ТОВ "Роздольненська спеціалізована пересувна механізована колона - 73" та копію звіту про фінансові результати відповідача за 2008рік. (а.с.41,42).

Заслухавши представників відповідача та дослідивши зібрані по справі матеріали в їх сукупності, які сторони визнали достатніми для підтвердження своїх вимог та доводів, судом зясовано, що позивач звернувся до окружного адміністративного суду з підстав, передбачених п.5 ч.2 ст.17 КАС України.

Вимоги, викладені в адміністративному позові, позивачем сформовано на підставі п.3 ст.6 КАСУкраїни, якою субєкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду у випадках, передбачених конституцією України та законами України, що узгоджується з положеннями пункту 5 частини другої статті 17 КАС України. З визначення субєкта владних повноважень, наведеного у п.7 ч.1 ст.3 КАС України, це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі Законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі ст.8 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоровя України та органами місцевого самоврядування. Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.02р. №1434, Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому. Для реалізації покладених, за погодженням з Мінпраці, на Фонд завдань, відповідно до п. 9 Положення, утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників. За змістом ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" саме Фонду соціального захисту інвалідів надано право стягнення адміністративно-господарських санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу працевлаштування інвалідів. За таких підстав, позивач вважає спір публічно-правовим та на нього поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Як зазначає у поясненнях позивач на виконання приписів ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" роботодавці самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті (чотири відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості одного робочого місця), і забезпечує працевлаштування інвалідів. Крім того, зі змісту статей 19 та 20 Закону вбачається, що санкція має компенсаційну форму за невиконання нормативу.

Враховуючи, що згідно відповіді Роздольненського районного центру зайнятості ТОВ "Роздольненнська пересувна механізована колона 73" не надавала відомості про потребу у робітниках з кількості осіб з обмеженими фізичними здібностями за формою №3-ПН, через що центр зайнятості був позбавлений можливості направляти відповідачу робітників цієї категорії, позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Так, звіт за формою №3-ПН "Звіт про наявність вакансій" надавався відповідачем 26.06.09р. у якому відомостей про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів у звіті не містилось. Інших відомостей про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів за вказаний період не надходило (а.с.46).

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні матеріали в їх сукупності, судом зясовано, що позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АРКрим на підставі ст.ст. 19-20Закону України від 21.03.91р. №875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" зі змінами та доповненнями, відповідно до яких спори, які виникають із правовідносин за статтями 19, 20 Закону, вирішуються відділеннями Фонду в судовому порядку.

Підставою звернення позивача до суду із цими позовними вимогами є приписи статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідно до яких у випадку невиконання обов'язку щодо працевлаштування інвалідів, роботодавці зобов'язані самостійно розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції у строк, встановлений законодавством.

З огляду на викладене цей позов розглядається судом відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 КАС України та, зважаючи на положення ст.ст.18,50 КАС України, як спір за зверненням субєкта владних повноважень у випадку прямо передбаченому законом, оскільки однією із сторін справи є орган державної влади, на цей спір поширюється компетенція адміністративних судів та справа підсудна окружному адміністративному суду.

Статтею 43 Конституції України задекларовано право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Виконання та реалізація зазначеної конституційної норми забезпечується законами України, підзаконними актами та актами ненормативного характеру, які встановлюють механізм реалізації права на працю.

Згідно частин 1,2 статті46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Одним із аспектів соціальної захищеності інвалідів, відповідно до частини першої статті 17 цього Закону, є право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Роздольненська спеціалізована пересувна механізована колона - 73" зареєстровано Роздольненською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим юридичною особою 29.07.04р., ідентифікаційний код 32681055, за адресою: 96200, АРКрим, смт. Роздольне, Шосе Євпаторійське, буд.21, про що свідчить копія витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.4).

Судом встановлено, що відповідач використовує найману працю, та відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" подає Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів (а.с.5).

Із звіту про зайнятість населення і працевлаштування інвалідів за 2008 рік, наданого відповідачем 30.07.10р., вбачається, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача становить 29 осіб, у звязку з чим відповідно до частини 1 статті 19 Закону для відповідача встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця (а.с.5).

Відповідач, використовуючи найману працю, при середньообліковій кількості штатних працівників облікового складу (осіб) у 29 осіб працевлаштував 0 осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність. Судом встановлено, що фонд оплати праці штатних працівників за 2008 рік склав 127 тис грн., середньомісячна заробітна плата штатного працівника склала 4379грн. (а.с.6)

Через не працевлаштування 1 особи на робочому місці, створеному відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідач у строк до 15.04.2009р. повинен був відповідно до ст.20 вказаного Закону сплатити до Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції у сумі 4379грн.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі - роботодавці), установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

В силу дії частини 9 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Частиною1 статті20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі чи організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.

Судом встановлено, що середньорічна заробітна плата на підприємстві у 2008році складала 4379грн., фонд оплати праці штатних працівників складав 127 тис.грн., сума адміністративно-господарський санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування 1 інваліда становить 4379грн.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 №1434, Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і підпорядковується йому.

Основним завданням Фонду, відповідно до пункту 3 цього Положення є, зокрема контроль за виконанням роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом. Фонд також відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені (підпункт 3 пункту 4 зазначеного Положення).

Передбачена Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а саме приписами статей 18-20, відповідальність (адміністративно-господарські санкції та пеня) застосовується до підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, в тому числі і у разі не надання звітності в порядку встановленому Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Штрафні санкції є відповідальністю за недодержання відповідачем нормативу, встановленого для його підприємства кількості для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до пункту 2.3 Порядку нарахування пені та її сплати, Затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 15.05.2007 №223, адміністративно-господарська санкція - це грошове зобовязання, альтернативне зобовязанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону, сплачується у порядку і розмірах, передбачених Законом та постановою Кабінету Міністрів України "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Виходячи із наведеної дефініції та завдань Фонду стосовно здійснення контролю за виконанням роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені, фактом вчинення правопорушення є несплата адміністративно-господарських санкцій.

Приписи частин першої, третьої статті 217 Господарського кодексу України встановлюють, що адміністративно-господарські санкції є заходами впливу до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

За таких підстав, відповідач у 2009 році, не пізніше 15 квітня, відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", повинен був перерахувати на рахунок Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів 4379грн. адміністративно-господарських санкцій за одного не працевлаштованого інваліда.

Згідно до завдань, покладених на зазначений Фонд, останній здійснює контрольні функції за виконанням роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.

Відповідачем не спростовано доводи позову та не підтверджено працевлаштування 1 інваліду, належних доказів з виконання вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в частині добровільної сплати у встановлений законом строк адміністративно-господарських санкцій за 1 робоче місце, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих ними чи погашення ним під час судового розгляду справи заборгованості із адміністративно-господарських санкцій сумою 4379грн. суду не надав.

Оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення несплачених добровільно адміністративно-господарських санкцій за не працевлаштування інвалідів підлягають задоволенню, а сума заборгованості за неналежне виконання відповідачем своїх обовязків щодо працевлаштування інвалідів у розмірі 4379грн. підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст. 159,160,161,162,163,186,254 КАСУкраїни, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Роздольненська спеціалізована пересувна механізована колона - 73" 4379грн. адміністративно-господарських санкцій.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя підпис О.В. Папуша