Рішення № 16271475, 09.06.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2011 р.Справа № 18/1249/11

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, 36014, м. Полтава, вул. Леніна, буд. 1/23

до Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, 36000, АДРЕСА_1; юридична адреса: АДРЕСА_2

про стягнення 10368,99 грн. пені

Суддя Безрук Т.М.

Представники:

від позивача: Шморгай О. М., Герасименко Л. В.

від відповідача: ОСОБА_1

Розглядається позовна заява про стягнення 10368,99 грн. пені за несвоєчасну сплату орендної плати за договором оренди № 227/05-Н від 21.01.2005 року.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що при нарахуванні пені позивачем не застосовувались обмеження подвійної облікової ставки НБУ; пеня нарахована з перевищенням шестимісячного строку, встановленого ч.6 ст.232 ГК України.

Відповідач також надав заяву від 09.06.2011р. про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені.

В судовому засіданні 09.06.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

21 січня 2005 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області (позивачем) та Субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (відповідачем) було укладено Договір оренди майна, що належить до державної власності за № 227/05-Н (надалі - Договір).

За умовами Договору позивач як орендодавець передає, а відповідач (орендар) приймає в строкове платне користування державне майно - частину нежитлового приміщення фойє в будівлі вокзалу станції “Полтава Київська”, загальною площею 4,0 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Ст. Кондратенко, 12, та перебуває на балансі Полтавської дистанції цивільних споруд Південної залізниці.

Факт передачі позивачем відповідачу вказаного майна в оренду підтверджується Актом приймання-передачі майна, що належить до державної власності від 21 січня 2005 року.

Відповідно до п. 10.1 Договору останній укладався на 11 місяців з 21.01.2005р. по 21.12.2005р. Пунктом 10.6 договору передбачена можливість продовження договору, а саме у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або змін цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, за погодженням із балансоутримувачем договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Із дотриманням останньої наведеної норми договір пролонгувався з 21.12.2005р. по 21.11.2006р., з 21.11.2006р. по 21.10.2007р., з 21.10.2007р. по 21.09.2008р., з 21.09.2008р. по 21.08.2009р.

Позивач звертався до суду з позовом до СПДФО ОСОБА_1 про розірвання договору оренди № 227/05-Н та зобовязати ОСОБА_1 звільнити приміщення і підписати акт приймання-передачі державного майна (справа № 8/240). Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.10.2009р. по даній справі у позові було відмовлено. Вказана постанова залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.01.2010р.

Позивач листом №18-05-175 від 20.01.2010 року повідомив Відповідача про відмову від Договору у зв'язку з несплатою орендної плати протягом трьох місяців підряд та повернення державного майна.

РВ ФДМУ по Полтавській області подав позов до СПД ФО ОСОБА_1 про зобов'язання повернути з оренди нерухоме майно, що є державною власністю з підстав припинення дії договору оренди (справа №25/30).

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.09.2010 року у справі № 25/30 за позовом РВ ФДМУ по Полтавській області до СПД ФО ОСОБА_1 про зобов'язання повернути з оренди нерухоме майно, що є державною власністю з підстав припинення дії договору оренди №227/05-Н від 21.01.2005 року, констатовано про відсутність правових підстав для відмови від договору оренди в односторонньому порядку, та визнано, що договірні відносини між сторонами є продовженими до 21.06.2011 року.

Із врахуванням викладеного та п. 10.6 договору оренди № 227/05-Н термін дії останнього є продовженим з 21.08.2009р. до 21.07.2010р., з 21.07.2010р. до 21.06.2011 року.

По справі № 3/114-09 за позовом СПДФО ОСОБА_1 до РВ ФДМУ по Полтавській області господарським судом Полтавської області було прийнято рішення від 04.03.2011р. про внесення змін до договору оренди № 227/05-Н, доповнивши п. 10.1 цього договору абзацом в наступній редакції: «Даний договір вважати продовженим строком на три роки з 21.09.2008р. по 21.09.2011р.».

Позивач повідомив, що дане рішення сторонами не оскаржувалося, отже набрало законної сили.

За приписами статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті ж самі сторони.

Відповідно до ст.ст. 173, 175, 179 Господарського кодексу України, зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання є господарськими зобов'язаннями, в силу яких один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (управнена сторона), а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Зобов'язання майнового характеру, що виникають між суб'єктами господарювання, є майново-господарськими зобов'язаннями. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Підставами виникнення господарсько-договірних зобов'язань є господарський договір.

Згідно п. 5.2 Договору, Відповідач зобов'язувався своєчасно і в повному обсязі сплачувати до державного бюджету орендну плату за користування майном у розмірі, визначеному п.п. 3.1., 3.3. Договору.

За п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку листопад 2004р. 222,37 грн.

В п. 3.2 Договору встановлено, що орендна плата перераховується у співвідношенні 70% - у Держбюджет та 30 % - балансоутримувачеві, що місячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Відповідно до п.3.5. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Позивач, посилаючись на те, що відповідачем не сплачувалася орендна плата, що призвело до виникнення боргу в сумі 10070,31 грн., заборгованість була погашена лише 10.09.2010р., заявив вимоги про стягнення 10368,99 грн. пені, нарахованої за період 24.01.2010р. 10.09.2010р.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно зі ст.18 (п.3) Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 19 цього Закону встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до Розрахунку заборгованості з орендної плати до державного бюджету та пені позивач нарахував пеню на заборгованість з орендної плати в сумі 10070,31 грн., в тому числі на недоїмку що виникла станом на 23.01.2010р. в сумі 7938,95 грн.

Як свідчить надана позивачем Детальна помісячна розшифровка суми заборгованості (сальдо) вказана недоїмка виникла з лютого 2007р.

Відповідачем борг з орендної плати було погашено 10.09.2010р., що підтверджується випискою банку з рахунку від 09.09.2010р. на суму 14000,00 грн. Позивач в письмових поясненнях повідомив, що надлишкова сплачена сума була зарахована ним в рахунок наступних орендних платежів.

Судом встановлено, що при визначенні суми пені позивачем не було враховано наступні положення діючого законодавства України.

Відповідно до ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня

Відповідно до п.5 розділу ІХ «Прикінцевих положень»Господарського кодексу України положення цього кодексу щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, а також за порушення господарських зобовязань застосовуються у разі, якщо ці порушення були вчинені після набрання чинності вказаними положеннями, крім випадків, коли за порушення господарських зобовязань була встановлена інша відповідальність договором, укладеним до зазначеного в пункту 1 цього розділу строку (до 01.01.2004р.).

Як свідчать матеріали справи, спірний договір оренди укладений між сторонами 21.01.2005р., тобто після набрання чинності Господарським кодексом України, порушення господарських зобовязань відповідачем також вчинені після набрання чинності даним Кодексом. Отже, положення ч.2 ст. 343 ГК України щодо обмеження пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України слід застосовувати і до даних правовідносин.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

З огляду на дану норму, а також заявлений у позові період нарахування пені: 24.01.2010р. 10.09.2010р., правомірним є нарахування пені в сумі 171,51 грн. на заборгованість по орендним платежам, що підлягають до сплати за період липень 2009р. липень 2010р. (розрахунок суду залучено до справи). В іншій частині вимоги про стягнення пені заявлені без застосування обмежень подвійною обліковою ставкою НБУ та за межами шестимісячного строку нарахування пені.

Посилання позивача на те, що нарахування пені проводиться в електронній базі ІППС «Етап-оренда», яка передбачає застосування недоїмки, не спростовує викладених вище положень законодавства та обовязковості застосування цих положень.

Заперечення відповідача щодо стягнення пені з тих мотивів, що в провадженні судів були справи про зобовязання його звільнити спірне приміщення та про розірвання договору оренди судом відхиляється, оскільки договір оренди не розірваний та продовжує діяти, протягом вказаного періоду відповідач користувався орендованим майном, доказів його звільнення та передачі позивачу відповідач не надав, а отже повинен був сплачувати орендну плату в терміни, визначені договором.

Відповідачем подано суду заяву від 09.06.2011р. про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені.

За статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п.5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Частиною другою ст. 258 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна заява подана позивачем до суду 29.04.2011р. Таким чином, по вимогам про стягнення пені, нарахованої до 29.04.2010р., строк позовної давності сплив.

Відповідач заявив суду про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду з даними вимогами, на підставі чого прохає у позові відмовити.

Згідно ч.4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Доказів в підтвердження поважних причин пропущення строку позовної давності позивач суду не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення пені слід задовольнити частково на суму 114,79 грн., нараховану в межах строку позовної давності за період 29.04.2010р. 10.09.2010р., з врахуванням обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ та встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України шестимісячним строком нарахування пені (розрахунок суду залучено до справи).

В іншій частині у позові слід відмовити з викладених вище підстав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (36000, АДРЕСА_1, зареєстрована адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1):

- в доход державного бюджету України (на рахунок 31119094700002 УДК в м. Полтава, код за ЄДРПОУ 34698804, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області м. Полтава, МФО 831019, код бюджетної класифікації 22080300, символу 094) 114грн. 79 коп. пені;

- в доход державного бюджету України (отримувач: УДК у м. Полтава, код ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області м. Полтава, МФО 831019 на р/р 31118095700002, код бюджетної класифікації 22090200) 1грн. 15 коп. державного мита;

- в доход державного бюджету України (отримувач: УДК у м. Полтава, код ЄДРПОУ 34698804, Банк: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, рахунок 31217264700002, код бюджетної класифікації 22050003) 2грн. 62 коп. оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах.

Видати накази.

3. В іншій частині у позові відмовити.

СуддяБезрук Т.М.

Повне рішення складено та підписано: