Рішення № 16271355, 10.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2011 р.Справа № 11/17-1454-2011 За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський хлібзавод №9";

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

про стягнення 24 335,74 грн.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю;

Від відповідача: -не з'явився;

В засіданні приймали участь:

Від позивача: -не з'явився;

Від відповідача: -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 12.04.2011 р. за вх. № 1978/2011 Відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровський хлібзавод №9" (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 24 335,74 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 18.05.2011 р. за вх. № 15483/2011 надав обґрунтування позовних вимог, 23.05.2011 р. за вх. № 15976/2011 заяву про уточнення позовних вимог, якою уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з Відповідача заборгованість в розмірі 16995,36 грн. та 7340,38 грн. штрафних санкцій.

Відповідач в судові засідання від 18.05.2011 р., 30.05.2011 р. та 10.06.2011 р. не з'явився, представників не направив, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне:

08.07.2010 р. між сторонами було укладено договір на поставку хлібобулочної продукції та кондитерських виробів №51, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався виготовляти та поставляти хлібобулочну та кондитерську продукцію (товар) в асортименті згідно замовлення, а Відповідач зобов'язався протягом 10 банківських днів з моменту приймання-передачі товару, сплачувати грошові кошти за одержаний товар.

Позивач стверджує, що на виконання умов Договору в період з 01.05.2010 р. по 24.02.2011 р. поставив Відповідачу товар на загальну суму 21134,24 грн., але в порушення умов Договору відповідач розрахувався лише частково в сумі 3380,00 грн. та повернув частину нереалізованої продукцію на суму 758,88 грн., у зв'язку з чим станом на 08.09.2010 р. утворилась заборгованість в сумі 16 995,36 грн.

23.05.2011 р. за вх. № 15976/2011 Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, якою уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з Відповідача заборгованість в розмірі 16995,36 грн. та 7340,38 грн. штрафних санкцій.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1.1 Договору поставки хлібобулочної продукції та кондитерських виробів № 51, укладеного 08.07.2010 р. між ВАТ "Дніпропетровський хлібзавод №9" та Ф.О.П. ОСОБА_1, Постачальник зобов'язується передати у встановлений строк хлібобулочну продукцію та кондитерські вироби в асортименті (в подальшому - Товар), у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах передбачених Даним Договором.

Відповідно до п.п. 6.6. Договору оплата кожної замовленої партії Товару проводиться Покупцем протягом 10 банківських днів з моменту поставки.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

З наявних матеріалів справи вбачається, що Позивачем на виконання умов Договору за товарно-транспортними накладними № 0000205847 від 15.07.2010 р. на суму 8382,68 грн.; № 0000218520 від 26.07.2010 р. на суму 5122,44 грн., № 0000228490 від 05.08.2010р. на суму 7629,12 грн. було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 21134,24 грн., які були отримані останнім, про що свідчать відповідні підписи та відтиски печатки.

За отриманий товар Відповідач розрахувався частково в сумі 3380,00 грн. Також за накладною №1 від 03.09.2010 р. (а.с.23) було повернуто частину товару на суму 758,88 грн.

Станом на 12.04.2011 р. (дата надходження позовної заяви до суду) наявна заборгованість Відповідача складає 16995,36 грн.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.4. Договору встановлено, за порушення Покупцем строку оплати поставленого Товару, передбаченого п. 6.5. Договору, з Покупця стягується пеня у розмірі 0,1% вартості Товару, з якого допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

З розрахунку штрафних санкцій, наданого Позивачем (а.с.9) вбачається, що ним за період з 08.09.2010 р. по 01.04.2011 р. було нараховано Відповідачу відповідно до п.8.4. Договору пеню в сумі 3484,05 грн., штраф у розмірі 1189,68 грн., відповідно до Закону України "Про відповідальність за невчасне виконання грошових зобов'язань" пеню в сумі 1479,53 грн., 900,76 грн. інфляційних та 286,36 грн. 3 % річних.

Зазначений розрахунок судом до уваги приймається частково.

Так Позивачем двічі було нараховано Відповідачу пеню і на підставі п.8.4. Договору, і на підставі Закону, що є неприпустимим.

При цьому позивачем не враховано, що відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, пеня встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими грошима, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом. Законом України "Про відповідальність за невчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР встановлений максимальний розмір пені за прострочення грошового зобов'язання, який не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який платиться пеня. При цьому, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання (тобто нарахування пені) припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання повинне було бути виконано.

З урахуванням зазначеного розмір пені за період з 08.09.2010 р. по 08.03.2011 (п.6 ст. 232 ГК України) складає: 16995,36 х 181 дн./365 дн. х 2ставкаНБУ = 1306,31 грн.

Нарахування штрафу в сумі 1189,68 грн. на підставі п. 8.4. Договору є вірним та обгрунтованим.

Нарахування Відповідачу 3% річних в сумі 286,36 грн. за період з 08.09.2010 р. по 01.04.2011 р. здійснено Позивачем правильно.

Також, згідно розрахунку суду, інфляційні втрати з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з вересня 2010 р. по березень 2011 р. включно складають:

16995,36 грн. х 108,04219447 (індекс інфляції у зазначений період) = 18362,16 грн. - 16995,36 грн. = 1366,80 грн.

Враховуючи, що Позивачем було заявлено до стягнення інфляційні втрати з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 900,76 грн., останні підлягають задоволенню саме в цьому розмір.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення, в судові засідання від 18.05.2011 р., 30.05.2011 р. та 10.06.2011 р. не з'явився, представників не направив, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що збільшені позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 16995,36 грн. основної заборгованості, 1306,31 грн. пені, 1189,68 грн. штрафу, 286,36 грн. 3 %річних та 900,76 грн. інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції, оскільки саме в цьому розмірі вони є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_4) на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський хлібзавод №9" (49035, м. Дніпропетровськ, вул. Чеботарьова, 28, п/р 26009120091001, в КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровська, МФО 305299, код 00378000) основну заборгованість в сумі 16995,36 грн., 1306,31 грн. пені, 1189,68 грн. штрафу, 286,36 грн. 3 %річних та 900,76 грн. інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції, а всього 20678,47 грн., 206,78 грн. держмита та 200,53 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.В решті відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Власова С.Г.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 10.06.2011 р.