Вирок № 16270932, 13.06.2011, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 1- 7/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРНІВЦІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2011 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого-судді Слободян Г.М.

при секретарі Руснак І.Д.

за участю прокурора Галичанського І.В.

за участю адвоката ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Чернівці кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Веймар, Німеччина, без постійного місця проживання, тимчасово проживаючого в АДРЕСА_2, українця, освіта середня, не одруженого, на утриманні має одну малолітню дитину, непрацюючого, раніше неодноразово судимого; останні судимості - 06.11.2002 року Ленінським райсудом м. Чернівці за ст. 263 ч.І КК України до 1 року позбавлення волі; - 04.12.2002 року Першотравневим судом м. Чернівці за ст. 309 ч.2 до 2-х років позбавлення волі; - 23.04 2005 року Першотравневим райсудом м. Чернівці за ст. 395 КК України до 2-х місяців арешту, у скоєнні злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2, в період часу з 21 години 16 серпня 2006 року до 01.00 годин 17 серпня 2006 року знаходячись разом із своєю знайомою ОСОБА_3, в належному останній приміщенні дачного будинку, розташованому на території дачного АДРЕСА_3, розпиваючи, спочатку спиртні напої та в подальшому, перебуваючи вже в стані алкогольного сп»яніння, між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 виникла сварка через образи останньої, в ході якої, після нанесення останній ударів, у підсудного виник умисел направлений на протиправне позбавлення життя потерпілої, внаслідок чого, ОСОБА_2 схопив ОСОБА_3 руками і почав пальцями здавлювати шию до тих пір, до поки остання не виявляла ознак життя. Надалі, переконавшись, що ОСОБА_3 мертва, із метою приховання своїх злочинних дій, підсудний, облив знайденим в кімнаті розчинником № 646, призначеним для розведення фарб, потерпілу і приміщення кімнати, після чого, кинув горілу на той час свічку та після загорання, покинув будинок, повернувшись надалі до себе додому. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_3 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: - синця по розгинальній поверхні лівого передпліччя в середній третині; - синців у кута нижньої щелепи зліва, паралельно ходу гілки щелепи у вигляді смуги; у кута нижньої щелепи справа; по правій боковій поверхні шиї на лінії вушної раковини і кількості п»яти; - крововилив в слизову верхньої губи справа в ділянці третього зуба; - перелом лівого та правого ріжків під»язикової кістки та правого ріжка щитоподібної хряща з крововиливами в м»які тканини шиї довкола; - опіки шкіри по тильній поверхні лівої китиці у вигляді підсушених лоскутів, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення, знаходяться в безпосередньому причинному зв»язку з фактом настання смерті, від яких і померла потерпіла.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у пред»явленому звинуваченні не визнав, надавши показання про те, що в ході його допиту під час проведення досудового слідства, як в якості підозрюваного, а також і при відібранні явки з повинною, а також і напередодні проведення відтворення обстановки і обставин події з його участю, на нього чинився працівниками міліції фізичний і моральний тиск; він себе обмовив у скоєнні вбивства ОСОБА_3, так як не бажав, щоби його дружині, із якою він проживав у фактичних шлюбних відносинах, не підкинули наркотики і не «відправили»до колонії, а малолітню дитину не забрали до дитячого будинку. Про усі обставини скоєного вбивства йому було відомо зі слів працівників міліції, які йому напередодні слідчих дій надавали наркотики, так як достовірно знали, на той час, що він вживав наркотичні засоби. У наданих суду показах, підсудний не заперечував того, що дійсно за життя знав ОСОБА_3 і її брата ОСОБА_4; останнього більше знав за кличкою, однак з ним не товаришував; інколи допомагав ОСОБА_3, яка працювала у кафе барі АБЦ, носити ящики, за що остання йому давала гроші. Пояснив, що нічого спільного з ОСОБА_3 не мав, і будь якого умислу на її вбивство не мав. Просив, його по суду виправдати, так як вбивства поетрпілої, він не вчиняв.

З показів, досліджених в судовому засіданні, в якості підозрюваного ОСОБА_2 (т.2 а.с. 17 30), із застосуванням відеозапису та за участю спеціаліста НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області, вбачається, що ОСОБА_2 чітко вказував на те, що він був знайомий з ОСОБА_3, бував в неї на роботі та позичав грошові кошти. На пропозицію ОСОБА_3 16.08.2006р. разом із останньою поїхав на дачу потерпілої для відпочинку, де вони розпивали спиртні напої, розмовляли на різні теми, зокрема і з приводу приватного життя і зустрічей ОСОБА_3 з чоловіками. В ході цієї розмови, остання почала його ображати, виражаючись нецензурними словами, а також схиляти до вступу з ним у статеві відносини, на що він відмовлявся, не даючи піти з дачного будинку до себе додому, чіпляючись, наносячи удари, що його обурило і він, відбиваючись від ОСОБА_3, відтаскував її від себе і надалі, побачивши полотенце вафельне розового кольору, ним задушив останню. Вказував, у поясненнях, що коли боровся з ОСОБА_3, вона сповзла, разом із ним з дивану на підлогу, де він її і задушив, після чого пішов до виходу, однак, повернувся переконатися чи є пульс чи відсутній, так як його охопила паніка, після чого він вирішив «замісти»сліди і побачивши біля дивану розчинник 646 в білих бутилках, він одну відкрив, облив диван, підлогу де було тіло, і коли виходив з дверей штовхнув ногою по свічці, яка на той час горіла в кімнаті, внаслідок чого його відкинуло, після чого він побіг до вулиці Горіхівської м. Чернівці. Надалі усі свої речі, у які був одягнений, вдома вже переодягнув і в подальшому порозкидав їх по різних альтфатерах. Не заперечував, що після затримання одразу ж написав явку з повинною. Не заперечував і того, що добровільно дає покази, без застосування до нього будь яких дій, чітко на уточнюючи запитання описав приміщення на дачі, а саме - кімнати і розташування в них - меблів, на час перебування в останній разом із ОСОБА_3, а також дорогу, якою він з потерпілої йшли до дачного будинку; не заперечував і того, що під час ним здавлювання шиї ОСОБА_3, остання опиралася; він фактично не мав бажання вбивати останню.

Аналогічне вищезазначеному, ОСОБА_2 не заперечував і в ході його допиту у якості обвинуваченого (т.2 а.с. 50, 110 111; 119 120, 152 153).

Незважаючи на невизнання ОСОБА_2 своєї вини у пред»явленому обвинуваченні, його вина в скоєному злочині доведена в судовому засіданні сукупністю досліджених судом доказів, зокрема, показаннями потерпілого, свідків та письмовими доказами по справі.

Так, з показів потерпілого ОСОБА_4 оголошених в судовому засіданні, які він надав суду 12.03.2009р. в судовому засіданні, вбачається, що останній являється рідним братом ОСОБА_3 Про смерть сестри він, дізнався від працівників правоохоронних органів, які йому 16.08.2006 року подзвонили, оскільки він відпочивав у м. Заставна і попросили приїхати до м. Чернівці. По приїзду у м. Чернівці, біля 22 - 23 години, він разом з працівниками міліції і прокуратури поїхали до дачного будинку, де йому показали сестру, яка в кімнаті лежала на підлозі; на ній були синяки, лікоть був обпалений. Пояснив, що сестра ОСОБА_3 працювала в барі АБЦ і він, 16.08.2006 року він разом з ОСОБА_5 приходили в бар до сестри, де він ще грав у гральні автомати, а потім поїхав до знайомих спочатку у м. Садгору на шашлик, а потім, вже в м. Заставну. Вказував у показах, що сестра жила власним життям, могла по 2 3 дні кудись пропасти, виключати мобільний телефон. Із ОСОБА_2 його сестра була знайома не більше одного року і це знайомство відбулося через ОСОБА_6, знайому ОСОБА_2, а також і він їх знайомив. Останній приходив до бару та допомагав сестрі грузити ящики, за що отримував від сестри гроші. Крім цього, йому від сестри було відомо, що ОСОБА_2 позичив в сестри біля 150 200 грн. і мав ці гроші чи - то повернути, чи то їх відпрацювати. Пояснив, що очевидцем вбивства не був, однак за власних домислів вважає, що до вбивства сестри були причетні інші люди з колонії. Зазначав в показаннях, що саме 16.08.2006 року бачив сестру двічі, останній раз біля 16-17 години, вона була весела і мала гарний настрій; йому було відомо, що сестра з дому біля 21.30 години 16.08.2006 року поїхала на дачу, а до цього часу ОСОБА_3 була у своїй квартирі по Шевченко м. Чернівці разом з подругою; пізніше, коли він приїхав з шашлику, біля 02 години ночі вже 17.08.2006 року йому телефонувала сестра і він із розмови зрозумів, що вона в стані сп»яніння. В подальшому, проводячи своє власне розслідування з метою встановлення хто все ж таки міг вбити його сестру, яка доводилася йому рідною по материнській лінії, у квартирі сестри знайшов 10 пляшок з розчинником та дві таблетки наркотичних засобів, а тому, він перевіряв усіх наркоманів у місті, в тому числі і ОСОБА_2, так як у вбивстві сестри ОСОБА_3 підозрював різних осіб. За описом фотороботу, який йому було надано сусідом художником по дачі сестри, що її бачив за кілька днів до 16.08.2006р. з незнайомим чоловіком із шрамом, підсудний не підходить.

Дані показання потерпілого ОСОБА_4 відносно того, що ОСОБА_2 був знайомий з його сестрою ОСОБА_3, узгоджуються і з показами оголошеними показами останнього, наданими під час досудового слідства (т. 2 а.с. 132 133), згідно яких вбачається, що саме ОСОБА_4 познайомив ОСОБА_2 із сестрою, а також і те, що вони зустрічалися. Крім цього означені вище покази потерпілого ОСОБА_4 узгоджуються і з його, оголошеними показаннями, як свідка (т. 1 а.с. 83 85), згідно яких ОСОБА_4 вказував на те, що за своїм характером його сестра ОСОБА_3 була веселою, часто любила випити, але знала «міру», зустрічалася із чоловіками, однак особистим її життям він не цікавився; 16.08.2006 року два рази заходив до бару де працювала сестра, а саме АБЦ, однак надалі був ще у декількох ігрових закладах міст та, вигравши гроші, поїхав відпочивати в м. Садгору із своїм знайомим, а після того, біля 24 - 01 години ночі повернувшись додому, на його мобільний телефон подзвонила сестра ОСОБА_3, вона була випивша і весела, а наступного дня, від працівників міліції дізнався, що сестру вбили. В судовому засіданні, як вбачається з протоколу судового засіданні від 12.03. 2009р. дані покази потерпілим були підтримані в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що був запрошений разом з ОСОБА_8 працівниками міліції в якості понятих. У приміщенні міліції, в їх присутності підсудний ОСОБА_2 розповідав яким чином вчинив вбивство жінки, як і що він робив, підсудний розповідав, що поїхав з жінкою на дачу відпочивати, там випивали і після того, як жінка до нього почала приставати, не даючи можливості піти додому, він її задушив, а потім полив в кімнаті якоюсь рідиною і підпалив. У наданих суду поясненнях не заперечував, що після почутого в кабінеті міліції, він з ОСОБА_8, підсудним і ще багатьма працівниками міліції поїхали на дачу, тобто на місце події, де ОСОБА_2 на дівчині статисту все показував і самостійно все виразно, чітко розповідав яким чином і де вбив жінку; підсудний був у нормальному стані; так як останній постійно був в полі його зору, оскільки він у півтора - двох метрах стояв від ОСОБА_2 і все бачив; будь якого тиску

Аналогічні покази в судовому засіданні надав і свідок ОСОБА_9

Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 надав показання про те, що працюючи в той час на посаді начальника відділу карного розшуку Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області, у 2006 році до них поступила оперативна інформація про те, що ОСОБА_2, раніше неодноразово судимий, може бути причетний до вчинення вбивства ОСОБА_3 Виїхавши разом із ОСОБА_11 по місцю проживання ОСОБА_2, звідки останнього забрали до райвідділу, із підсудним відбулася спокійна розмова, після якої ОСОБА_2 написав явку з повинною безпосередньо, в його присутності. Написання явки з повинною ініціював сам ОСОБА_2, він її написав добровільно, без будь якого примусу, після чого, явка з повинною останнього була належним чином зареєстрована. При написанні явки з повинною, ОСОБА_2, крім викладених в ній обставин, самостійно намалював і схему де знаходився з ОСОБА_3 16.08.2006р. Пояснив, що в подальшому, був присутнім і при відтворенні обстановки і обставин подій за участю ОСОБА_2, в ході якого, останній самостійно показував і відповідно розповідав яким чином і у який спосіб вчинив вбивство.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні надав покази про те, що дійсно він разом з ОСОБА_10, отримавши оперативну інформацію про можливість причетності ОСОБА_2 до вчинення вбивства ОСОБА_3, виїхали по місцю проживання останнього і зустрівши біля будинку підсудного, який повертався з магазину, останньому було пояснено про їх приїзд. ОСОБА_2 спочатку заперечував свою причетність до вбивства, однак, потім погодившись поїхав разом з ними до райвідділу, де попросив папір і ручку для написання явки з повинною, яку відбирав в ОСОБА_2 ОСОБА_10, при цьому спочатку був присутній і ОСОБА_12 ОСОБА_13 самостійно все розповідав про обставини вчиненого, а саме говорив, що разом із ОСОБА_3 поїхав до неї на дачу, де вони випили, після чого він маючи намір піти додому, остання його не відпускала, приставала до нього пропонуючи вступити в зносини, але ОСОБА_2 відмовлявся, а потім останній її задушив, даного не бажав, а хотів тільки «погратися», «зірвати пил». Потім зареєстровану явку з повинною та ОСОБА_2 було передано слідчому.

Вказував у наданих поясненнях, що по роботі, в подальшому був присутній при слідчій дії за участю ОСОБА_2 відтворенні обстановки і обставин подій, в ході якої підсудний, будучи в нормальному стані, без будь якого психологічного тиску чітко вказував яким чином вчинив вбивство ОСОБА_3

Аналогічні показання в судовому засіданні надав і свідок ОСОБА_14

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що знає ОСОБА_2, як такого, що влітку чи то 2006 року чи - то 2007 року приходив до нього дивитися телевізор, оскільки на той час тимчасово проживав в його сусіда ОСОБА_16 у якого телевізор був поламаний; вони до 2 3 - години ночі дивилися кіно та футбол. В наданих показаннях вказував, що ОСОБА_2 проживаючи у ОСОБА_16 їхав до м. Чернівці, куди йому відомо не було і повертався. В селі ОСОБА_2 часто бачив. Про обставини вчиненого вбивства йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_16 суду надав покази про те, що із ОСОБА_2 познайомився в 1994 1995рр. в місцях позбавлення волі, у період з липня по вересень 2006 року останній з жінкою проживав у його будинку, окремій кімнаті в с. Рідківці Новоселицького району Чернівецької області, де він мешкає з мамою і хворою сестрою. Пояснив, що підсудний з жінкою майже щодня їздили до м. Чернівці і пізно увечері поверталися, чи щодня поверталися, точно не пам»ятає; не заперечував того, що ОСОБА_2 ходив дивитися телевізор до його сусіда ОСОБА_15

Факти допиту ОСОБА_16 і його сестри було підтверджено в судовому засіданні допитаним в якості свідка ОСОБА_17, який пояснив, що в його провадженні, як слідчого на той час знаходилася справа по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. 115 ч.1 КК України та ним, під час проведення додаткового розслідування справи за ухвалою апеляційного суду Чернівецької області, він виїздив в с. Рідківці Новоселиць кого району чернівецької області, де особисто ним були допитані свідки, а це були ОСОБА_15, ОСОБА_16 і його сестра майорська ОСОБА_15, яка хоча і погано за станом свого здоров»я розмовляла, однак дала пояснення і фотографію. Про те, що остання хворіє на хворобу «Дауна»йому відомо нічого не було; за яких обставин і саме де остання підписала протокол допиту, пояснити не зміг. Вказував у поясненнях, що під час допиту ОСОБА_2, як відповідно в якості підозрюваного із застосуванням відеозапису, так і в подальшому в якості обвинуваченого, останній свою вину у вчиненні вбивства визнав повністю, ніякого тиску з його боку на останнього при допитах не чинилося; добровільно підсудний і показував та відповідно і розповідав про обставини і спосіб вчинення ним вбивства під час проведеного за його участю відтворення обстановки і обставин подій. Будь яких клопотань при його відвідуванні в слідчому ізоляторі ОСОБА_2, останній не заявляв, як і не заявляв того, що протягом слідства, що ним фактичного даного злочину не вчинялося; добровільно написав явку з повинною.

А, тому, суд не може покласти в основу вироку покази свідка ОСОБА_18, які вона давала в ході досудового слідства (т. 2 а.с. 123 124) і яка викликалася в судове засідання, однак жодного слова і пояснень надати не змогла через свій хворобливий стан, оскільки, як було встановлено з показів свідків відповідно ОСОБА_16, ОСОБА_15 ОСОБА_18 з дитинства хворіє на хворобу «Дауна»і остання не вміє ні писати ні читати.

Будучи допитаним в судовому засіданні, як спочатку у якості свідка, так і відповідно в якості експерта - ОСОБА_19 суду надав показання про те, що проводив судово медичний розтин трупа ОСОБА_3. Повністю підтримуючи експертний висновок пояснив, що смерть останньої, як було ним встановлено в ході дослідження наступила від механічної асфіксії. ОСОБА_3 була удушена пальцями рук, в крові у неї було знайдено етиловий спирт, що свідчить про те, що остання перебувала в стані алкогольного сп»яніння. Пояснив, що з моменту механічної асфіксії і до повного настання смерті максимальний проміжок 5 10 хвилин, і в цей проміжок часу, потерпіла кардинально змінити положення, чи рухатися практично не могла, однак дане не виключено. Крім цього, вказував у поясненнях, що з точністю до годин встановити настання смерті не можливо; як ним було встановлено смерть ОСОБА_3 наступила ІНФОРМАЦІЯ_6, не виключав і того, що цей час міг бути в перебіг з 16.08.2006р. на 17.08. 2006р. Не заперечував у наданих показах і того, що ним при дослідженні трупа потерпілої були виявленні садна і синці, що може свідчити про нанесення їй ударів, і було встановлено ним утворення тілесних ушкоджень не менше як ніж від двох травмуючих дій. Пояснив, що теоретично є можливим удушення, тобто настання механічної асфіксії через м»яку тканину. Як було ним встановлено на шиї ОСОБА_3 були виявлені сліди пальців руки, і саме - лівої.

Аналогічне вбачається і з показів додатково допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_20, який додатково пояснив, що як експерт був запрошений у 2007 році на слідчу дію відтворення обстановки і обставин подій, за участю ОСОБА_2, який на місці чітко вказував яким чином і у який спосіб вчинив вбивство потерпілої. При проведенні слідчої дії ОСОБА_2 був у нормальному фізичному стані, будь якого тиску на нього учасниками чи слідчим не було.

Допитаний в судовому засіданні в якості додаткового свідка ОСОБА_21 пояснив, що в період 2007 року працював прокурором Шевченківського району м. Чернівці і саме слідчим прокуратури по факту смерті потерпілої ОСОБА_3 було порушено кримінальну справу. В подальшому, він дізнався від начальника Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області, що є особа, яка зізналася у вчиненні злочину вбивства ОСОБА_3, написавши явку з повинною. Вказував у показах, що був присутнім при відтворенні обстановки і обставин подій за участю ОСОБА_2, який на місці чітко вказував і добровільно, без будь якого примусу і тиску показував яким чином вчинив злочин і його розповідь про обставини була детальною, підсудний вів себе впевнено, адекватно.

В судовому засіданні з оголошених показів, допитаного в судовому засіданні 30.03.2010 року, в якості додаткового свідка, із дотриманням вимог ст. 303 КПК України, ОСОБА_22 вбачається, що останній добре на протязі тривалого період у часу знає ОСОБА_2 У 2005 2006рр. чув про вбивство в районі Рощі в дачному будинку жінки і з цього приводу багато його знайомих викликалося до міліції. Десь тижнів за три після розмов про вбивство з підпалом жінки на Рощі, він зустрівся із ОСОБА_2 в центрі міста, зайшов з ним і ще з ними хтось був, точно хто саме не пам»ятає в пиріжкову на Центральній площі, біля обласного суду, там випивали і часто виходили на вулицю курити. В ході розмови при перекурі, на різні теми, в них зайшла розмова за вбивство жінки на Рощі і тоді ОСОБА_2 сказав: «А, ти знаєш, що це я…»і тоді, він більше почав розпитувати про обставини, на що ОСОБА_2 говорив, що він з жінкою пили, потім між ними виникла сварка, бо хтось до когось почав приставати і після того, як жінка йому «загрудила», останній вспилив і «кінчив»її, удушивши рушником чи шнурком, точно не пам»ятає. І, тільки, коли дізнався про те, що ОСОБА_2 затримали, він згадав дану розмову і зізнання йому останнього у вбивстві.

Після оголошення даних показів підсудному ОСОБА_2, останній жодного запитання з приводу показань свідка ОСОБА_22 не висловив, а натомість виражаючись, поводячи себе не пристойно, висловив в бік свідка погрози фізичною розправою.

З показів свідка ОСОБА_23 на досудовому слідстві ( т.1 а.с. 115 116; т. 2 а.с. 261), які суд оголошував в судовому засіданні видно, ОСОБА_3 бачив 4 5 серпня 2006 року з чоловіком крепкої тіло будови, зростом 185, років від 40 до 50, мав шрам на верхній губі. Вказував, що саме по його описанню був складений фоторобот з яким ОСОБА_2 не співпадає. Зустрівшись з ОСОБА_3 за життя приблизно біля 15 серпня 2006 року біля Червоноармійського ринку в м. Чернівці, остання йому повідомляла, що була на дачі і кормила щенят, після чого він з останньою не зустрічався і не бачив її з чоловіками.

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_24 ( т.1. а.с. 119) наданих на досудовому слідстві, вбачається, що вона 16.08. 2006 року біля 18 годин бачила ОСОБА_3 Крім цього приблизно о 20 годині бачила, як малознайомий їй чоловік направлявся у вулицю, де знаходилася дача ОСОБА_3 Цього малознайомого чоловіка впізнала, як такого, який років 5 6 тому назад заходив в кафе Млинці, де вона працювала. В руках у чоловіка був поліетиленовий пакет з написом «БОСС» в одній руці, а в іншій ацетон в пластиковій пляшці. Чоловік був років 40, високий, коротко стрижений, із сивим волоссям на скронях.

ОСОБА_25, будучи допитаною в якості додаткового свідка, повністю підтримуючи надані нею показання під час до судового слідства, суду надала покази про те, що її сусідкою за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_5 була ОСОБА_3, із якою вони підтримували дружні стосунки. Їй було відомо про те, що у ОСОБА_3 є дачний будинок в районі «стрельбіща»м. Чернівці. Вказувала у поясненнях, що 16.08.2006р. біля 15 години вона зайшла в бар АБЦ, в якому працювала ОСОБА_3 і зустрівшись, остання повідомила, що її вдома у вечері не буде так як їй необхідно кудись піти. В 19 годині вона з ОСОБА_3 вийшли з бару і пішли додому, розійшовшись в під»їзді по своїх квартирах. Цього ж числа о 20 годині вона зайшла до квартири ОСОБА_3, оскільки була попередня домовленість зустрітися. В гостях у ОСОБА_3 ще хтось був і в трьох вони трохи поседіли, після чого ОСОБА_3 зібралася і біля 21.05 годин вона з ОСОБА_3 і її знайомою вийшли з квартири. Куди пішла ОСОБА_3 їй відомо не було. В подальшому, через кілька днів дізналася, що ОСОБА_3 вбили. Вказувала, у показах, що за характером ОСОБА_3 було доброю людиною, спокійною і веселою.

В судовому засіданні в якості додаткового свідка, за клопотанням захисника в інтересах підсудного, був допитаний ОСОБА_26, який суду пояснив, що з розповідей під час його перебування в місцях позбавлення волі, йому один з «сокамерників», а саме чоловік на ім»я ОСОБА_27 розповідав подробиці вчинення вбивства жінки, за яке він вже засуджений на 15 років і відбуває покарання і які аналогічно співпадали з розповідями відносно пред»явленого обвинувачення ОСОБА_2, який також на даний час перебуває з ним в одній камері слідчого ізолятора і зі слів якого, він дізнався про вбивство жінки 16.08.2006 року на дачі в районі Рощі м. Чернівці.

Однак, суд взяти до уваги зазначені покази свідка не може, оскільки, при їх перевірці судом, означені вище показання свідка ОСОБА_26 спростовуються дослідженим в судовому засіданні вироком Апеляційного суду Чернівецької області від 12 липня 2007 року, згідно якого дійсно ОСОБА_27 був визнаний винним у вчиненні ряду злочинів, в тому числі і за ст. 115 ч.2 п. 6 КК України та засуджений за даної статтею до 15 років позбавлення волі і ніякого відношення до обставин, що мали місце, по пред»явленому обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні вбивства ОСОБА_3 не мають.

З протоколу огляду місця події від 17.08.2006 року (т. 1 а.с. 19 30), з фото таблицями (т.1. а.с. 32 51) вбачається місце вчинення вбивства ОСОБА_3, місце розташування трупа останньої та інших, виявлених і вилучених предметів.

З протоколу додаткового огляду місця подій, з фото таблицями від 18 серпня 2006 року (т. 1 а.с. 52 59) видно місце знаходження виявлених предметів, їх взаємо розташування, як зовні, так і внутрі приміщення.

Досліджений протокол додаткового огляду місця подій від 30.08.2006 року свідчить про те, що останній проводився за допомогою службової собаки на території дачного товариства «Служби безпеки України»в м. Чернівці по вул. Березовській ( т.1 а.с. 60 62);

Згідно акту № 718 судово медичного дослідження від 03.10.2006 року, проведеного судово медичним експертом Кишкан Я.С. (т.1. а.с. 64 66) вбачається, відповідно до заключення, що при судово медичному дослідженні трупа ОСОБА_3 було виявлено наступні тілесні ушкодження, зокрема: - синець по розгинальній поверхні лівого передпліччя в середній третині; дане ушкодження виникло незадовго до моменту настання смерті на протязі даного часу потерпіла могла здійснювати будь які цілеспрямовані дії, від дії твердого тупого предмету з незначною силою, або ударі об такий, не виключено в момент самозахисту, відноситься до легких тілесних ушкоджень та в якому не будь причинному зв»язку з фактом настання смерті не знаходиться. Загальна кількість ушкоджень рівняється одному і виникло воно не меш як від одноразового прикладання травмуючої сили; синці: у кута нижньої щелепи зліва, паралельно ходу гілки щелепи у вигляді смуг у та нижньої щелепи справа; по правій боковій поверхні шиї на лінії вушної раковини в кількості 5-ти; крововилив в слизову верхньої губи справа в ділянці 3-го зуба; перелом лівого та правого ріжків під'язикової кістки та правого ріжка щитоподібного з крововиливами в м'які тканини шиї довкола. Дані ушкодження виникли за короткий проміжок часу, який передував моменту настання смерті від стискаючої дії пальців рук (лівої китиці), із значною силою, при розташуванні великого пальця лівої китиці на лівій передньо - боковій поверхні шиї, а решту 4-х пальців по правій передньо - боковій поверхні шиї, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою як небезпечні для життя»в момент їх спричинення, знаходяться в безпосередньому причинному зв»язку з фактом настання смерті. Загальна кількість даних ушкоджень рівняється одинадцяти, і виникли вони не менш як і дворазового прикладання травмуючої сили.

Опіки шкіри по тильній поверхні лівої китиці у вигляді підсушених лоскутів.

Дані ушкодження виникли після настання смерті від дії надмірно високої температури. При судово-токсикологічному дослідженні крові та внутрішніх органів з трупу ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в крові в кількості - 0,2%, що, як правило, стосовно до живих осіб, звичайно відповідає середньому ступеню алкгольного сп'яніння. Сильнодіючі лікарські препарати в тому числі наркотичні не виявлено.

Смерть ОСОБА_3 настала від механічної асфіксії внаслідок стискання органів шиї руками, про що свідчить факт наявності характерних для даного виду смерті тілесних ушкоджень в ділянці шиї, а також даних, аутопсії.

Враховуючи ступінь розвитку трупних явищ та реактивний стан тканин внутрішніх органів трупа на момент дослідження, на думку експерта, найбільш імовірно смерть ОСОБА_3 настала 17.08.2006 року. Під час проведення даного дослідження, тілесних ушкоджень, які б могли утворитись и падінні з положення стоячи - не виявлено. В ході проведення даного судово-медичного дослідження даних за зміну пози трупа, а також переміщення тіла після настання смерті, не виявлено.

Аналогічне підтверджено і висновком експерта № 718 від 26.10.2006 року, згідно якого було встановлено основний судово медичний діагноз механічна асфіксія внаслідок стискання органів шиї руками; супутній алкогольна інтоксикація. Згідно заключення за даним висновком експерта, на основі даних судово медичного дослідження трупа ОСОБА_3, даних додаткових методів дослідження були виявлені аналогічні вище перелічені тілесні ушкодження ( т. 1 а.с. 204 207).

Вищенаведений висновок узгоджується і з висновками експертів № 039 від 11.04.2011р. призначеної в судовому засіданні комісійної судово медичної експертизи (т. 3 а.с. 316 347), згідно якої на тілі трупа ОСОБА_3 були виявлені вище перелічені тілесні ушкодження (пункти з 1 по 5 включно). Смерть ОСОБА_3 настала внаслідок механічної асфіксії внаслідок стискання органів шиї (найвірогідніше рукою людини), при цьому, у відповідності до означеного висновку експертів (п.14) на тілі трупа ОСОБА_3 не виявлено ушкоджень, які були б характерні для заподіяння їх шляхом стискання шиї м»яким зашморгом (вафельним рушником), водночас не слід виключати можливість виникнення ушкоджень в ділянці шиї ОСОБА_3 в процесі стискання органів її шиї рукою людини через м»яку прокладку (зокрема вафельний рушник).

За дослідженими в судовому засіданні (т.1 а.с. 211) підсумками згідно висновку експерта № 114 від 15.09.2006 року судово медичної експертизи зрізів нігтьових пластин з китиць обох рук ОСОБА_3, вбачається, що кров від трупа ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти В (дослідження трупної крові № 1167 від 21.08.2006р. проведено в судово імунологічному відділенні). На зрізах нігтьових пластин слідів крові не знайдено. В піднігтьовому вмісті присутні епітальні клітини, що не є травматичного походження і містять антигени А та В. Антиген А є властивим для ОСОБА_3 і може походити від неї самої. Антиген В є для потерпілої чуже рідний і міг виявитися за рахунок присутності домішок від особи, яка містить його в своїй крові.

Відповідно до висновку експерта № 1176 від 14.09. 2006 року (т.1 а.с. 215, 216) за підсумками - в плямах сіро коричневого кольору на піджаку (об»єкт 1) та коричневого кольору на шкарпетці (об»єкт 2) крові не виявлено. На джинсових брюках, футболці, бюсгалтері, плавках, шкарпетці, парі кросівок, заколці та рушнику плям крові не знайдено.

За підсумками висновку експерта № 149 від 08.11. 2006 року ( т.1 а.с. 224 226) кров ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти В (дослідження трупної крові № 1167 від 21.08.2006р. проведено в судово імунологічному відділенні). В слідах слюни на недопалках цигарок (об»єкти 1,2,3, 6) знайдено епітальні клітини, статева приналежність яких не встановлена через недостатню кількість клітин з ядрами, придатними для дослідження статевого хроматину. Ці цигарки були випалені особою видільником антигену А, який є характерним для ОСОБА_3 і походженням даного фактору не виключено від самої потерпілої. Клітини, які знайдені на недопалках цигарок (об»єкти 1,3) крім антигену А (об»єкти 2,6) містять ще і антиген В, що може бути результатом забруднення сторонніми клітинами як при виробництві цигарок, так і при їх вилучені і пакуванні. В слідах слини на недопалку цигарки (об»єкт 4) знайдено епітальні клітини, статева приналежність яких не встановлена через недостатню кількість клітин з ядрами, придатними для дослідження. Дана цигарка була випалена сильним видільником антигену В, що є нехарактерним для потерпілої ОСОБА_3 і походження даного фактору від неї виключається. При виявлені антигенів слини на недопалку цигарки (об»єкт 5) отримано негативний результат, що може пояснюватися такими причинами, а саме, що цигарка випалена особою - невидільником або при палінні дана особа не залишає слини на цигарці. На даному недопалку знайдено епітальні клітини, статева належність яких не встановлена через вкрай недостатню кількість клітин з ядрами. Дані клітини містять антиген В, поява якого може пояснюватися причинами, які наведені у п. 2 вище, або походили від особи невидільника, для якої даний фактор є характерним, що виключено для потерпілої ОСОБА_3

Відповідно до висновку експерта № 0156 від 14.02.2007 року ( т.1. а.с. 232 243) судово - дактилоскопічної експертизи видно, що в основному, надані на дослідження сліди пальців рук, на виявлених і вилучених 18.08.2006 оку в ході огляду приміщення за адресою вул.. Березівська, в м. Чернівці будь яких слідів, що придатні для встановлення групової приналежності, слідо утворюючого об»єкта та ідентифікаційного дослідження виявлено не було.

Висновок експерта № 1175 від 20.10.2006 року, за проведеної судово медичною експертизою двох волосин (т.1 а.с. 248 249) свідчить по те, що два об»єкти надані на дослідження являються волосинами людини, походять з голови, і підлягали дії високих температур. Для ДНК дослідження волосини не придатні оскільки не збережені життєздатні кореневі кінці.

За даними підсумками, дослідженого в засіданні висновку експерта № 130 від 07.02.2007 року проведеної судово медичної експертизи зубила і полотенця, вбачається, що в змивах з зубила (об»єкт 1) та в вирізках з полотенця (об»єкт 2) слідів поту не виявлено. На зубилі та полотенці плям схожих на кров не знайдено.

Згідно підсумків за висновком експерта № 165 від 25.10.2007 року ( т.2 а.с. 95) судово - медичної експертизи, кров ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти В (дослідження трупної крові № 1167 від 21.08.2006р. проведено в судово імунологічному відділенні); кров ОСОБА_2 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти В (дослідження рідкої крові від 24.10.2007р. проведено в відділенні судово медичної цитології). В піднігтьовому вмісті ОСОБА_3 присутні етіпальні клітини, що не є травматичного походження і містять антигени А та В. Антиген А є характерним, як для ОСОБА_3, так і для ОСОБА_2 Антиген В є для ОСОБА_3 чужерідним і міг виявитися за рахунок присутності домішок клітин від особи, яка містить його в своїй крові.

Відповідно до висновку експерта № 1762 від 3.12. 2007 року (т. 2 а.с. 100 104) судово дактилоскопічної експертизи, придатні сліди рук, що були вилучені під час огляду місця події 18.08.2006 року, а саме два сліди рук, та виключення особи ( два сліди) сліди рук залишені: три сліду рук на поверхні фрагмента деревини, слід фрагменту долоні на фрагменті деревини, які були вилучені, не ОСОБА_2, не ОСОБА_3, а іншою (іншими) особами.

З протоколу явки з повинною та допиту ОСОБА_2 в якості підозрюваного (т. 2 а.с. 2, т. 2 а.с. 17 37) видно, що останній давав послідовні покази яким чином він вчинив вбивство потерпілої ОСОБА_3, зокрема, він пояснював спосіб і механізм скоєного. Пояснення в останніх повністю узгоджуються і поясненнями відібраними у ОСОБА_2 в день його затримання 29.09.2007 року (т.2 а.с. 3 5), в яких підсудний чітко зазначав яким маршрутом від з ОСОБА_3 їхали на дачу; місце і час їх зустрічі; обставини, що відбувалися вже в приміщенні кімнати дачного будинку і фактично обставини, за яких ним було скоєно вбивство. До даних пояснень ОСОБА_2 власноручно було зображено схему розташування кімнат на дачі ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 5). Вищенаведеним спростовуються доводи підсудного, що обставини вбивства йому були надиктовані працівниками міліції, оскільки, як відповідно, вбачається з показів допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_17, останні у наданих поясненнях ствердно вказували нате, що явку з повинною ОСОБА_2 писав власноручно, без будь якого на те примусу, самостійно намалював схему і під час відібрання в нього пояснення, чітко вказував на обставини вчиненого вбивства.

У суду немає підстав в цій частині не довіряти показанням вказаних свідків, дослідженим поясненням і, відповідно показам ОСОБА_2, оскільки явка з повинною прийнята і зареєстрована в установленому законом порядку, а допит його проведено з дотриманням вимог чинного законодавства.

При цьому, суд не може взяти до уваги і покласти в основу вироку, доводи підсудного щодо написання двох явок з повинною з приводу скоєного вбивства ОСОБА_3 іншою особою (т.1. а.с. 163, 168) оскільки вказані явки з повинною в установленому порядку зареєстровані не були, відмінними на думку підсудного є і обставини викладені в цих явках з повинною щодо способу вчинення злочину. Крім цього, як було встановлено в судовому засіданні з досліджених по справі матеріалах, згідно постанови слідчого від 23.02. 2007 року, було відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 115 ч.1 КК України іншої особи у зв2язку з відсутністю в його діяннях складу злочину (т. 1 а.с. 266).

Крім цього, ці свої вищенаведені показання ОСОБА_2 підтвердив у присутності понятих, прокурора Шевченківського району м. Чернівці, експерта і в ході відтворення обстановки і обставин події (т. 2 а.с. 31 37) з застосуванням відеозапису, перегляд якого відбувався в засіданні, як при допиті підсудного , так і свідків, їх перехресному допиті; пояснень ОСОБА_2 на місці з приводу усіх обставин вчинення вбивства.

Об»єктивність цих показів ОСОБА_2 підтверджується і належним чином дослідженими відповідно висновками експертиз і повністю узгоджуються з показаннями ОСОБА_2, допитаного в якості обвинуваченого (т. 2 а.с. 50, 110 111, 119 120, 152 - 153).

В судовому засіданні не було встановлено, що до підсудного застосовувалися незаконні методи ведення слідства, внаслідок чого явка з повинною останнього та визнавальні покази, як у якості підозрюваного, так і в якості обвинуваченого він давав під тиском працівників правоохоронних органів.

Як вбачається із матеріалів явки з повинною (т.2 а.с. 3 5), при її написанні був присутній ОСОБА_10, інші працівники міліції. Даного не заперечувалося в судовому засіданні, як самим підсудним, так і ОСОБА_10, допитаним в якості свідка. А, тому, вищенаведеним спростовуються доводи захисту в інтересах підсудного, відносно особи яка прийняла явку з повинною, а саме - ОСОБА_10, який даючи показання в судовому засіданні чітко вказав на те, що саме він був присутнім при написанні явки з повинною і відібранні її у ОСОБА_2 і згодом явку ним було передано на реєстрацію.

Підсудний ОСОБА_2 після дачі показів в якості підозрюваного (т. 2 а.с. 17 30) із застосуванням відеозапису після дачі показів в якості підозрюваного повністю підтвердив їх та визнав свою вину у вчиненні злочину будучи допитаним в якості обвинуваченого (т.2 а.с. 50, 110 111; 119 120, 152 - 153), вказуючи про те, що не хотів убивати ОСОБА_3, а тільки придушити. Ці ж показання підсудний давав і в ході додаткових допитів, а саме в якості обвинуваченого, де уточнив свої попередні показання. І, тільки будучи додатково допитаним в якості обвинуваченого (т. 2 а.с. 263) від 15.01.2009 року та від 16.01.2009р. (т. 2 а.с. 271), тобто після направлення справи, за ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області на додаткове розслідування, ОСОБА_2 почав заперечувати свою причетність до вчиненого злочину, змінивши, раніше надані ним показання. Крім цього, в судовому засіданні від 10.04. 2008 року, про що свідчить протокол судового засідання, ОСОБА_2 своєї вини в пред»явленому йому обвинуваченні за ст.. 115 ч.1 КК України також не визнав, вказуючи на те, що до нього застосовувалися недозволені методи ведення слідства, його взагалі 16.08.2006 року не було в місті (т. 2 а.с. 207 208).

У суду немає підстав не довіряти показанням ОСОБА_2, наданим під час досудового слідства, оскільки, як видно із показів допитаного в засіданні в якості свідка ОСОБА_17, в провадженні якого, як у слідчого на розгляді була дана справа, підсудний будь яких клопотань чи заяв з приводу самооговору себе у скоєному не заявляв, а навпаки співпрацював з органом розслідування і чітко вказував на обставини вчиненого вбивства. А, тому, суд вважає, що в основу вироку слід покласти визнавальні показання ОСОБА_2 надані ним під час досудового слідства, в яких він, відповідно визнавав себе винним у вчиненні пред»явленого йому звинувачення, оскільки з належно досліджених в судовому засіданні доказів, обставини і спосіб вчинення злочину, що інкримінується підсудному, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

У зв»язку з заявами вказаними в засіданні підсудним ОСОБА_2, із матеріалів справи, слідчим на підставі постанови від 12.01. 2009 року для додаткової перевірки були виділені з кримінальної справи матеріали стосовно застосування заходів фізичного впливу з боку працівників міліції до ОСОБА_2 З матеріалів цієї перевірки за наглядовим провадженням № 5 зл 2009, незважаючи на твердження підсудного, щодо нього застосовувалося фізичне насилля, з метою отримання визнавальних показів, не підтвердилося і згідно постанови від 15.01.2009р. помічником прокурора Шевченківського району м. Чернівці Никифоруком А.С. в порушенні кримінальної справи відносно працівників Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області, які здійснювали затримання та відбирали явку з повинною в ОСОБА_2 за ознаками складу злочину передбаченого ст. 365 КК України відмовлено у зв»язку з відсутністю в їх діях складу злочину. Крім цього, судом не встановлено і наявності тілесних ушкоджень в ОСОБА_2 ( т.2 а.с. 256, 257), і це вбачається з показів останнього наданих в судовому засіданні, що будь яких тілесних ушкоджень в нього не було, він не звертався за медичною допомогою.

Про те, що до підсудного не допускалися будь які порушення чинного законодавства підтвердили і допитані в ході перевірки ряд працівників правоохоронних органів. Крім цього, даного не підтвердили в судовому засіданні і допитані свідки, відповідно ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_17

Судом в судовому засіданні досліджувалися відповідно відеозаписи, як допиту ОСОБА_2 в якості підозрюваного (т. 2 а.с. 17 30) так і протокол відтворення обстановки і обставин подій за участю ОСОБА_2 від 30.09.2007 року (т. 2 а.с. 31 37).

Відповідно з цих відеозаписів видно чітко, що підсудний ОСОБА_2 веде себе вільно, розкуто, видимих на ньому тілесних ушкоджень не має, дає слідчому послідовні покази, жестикулює, способи питань, що задавалися останньому і відповіді на них, а також поведінка при цьому підсудного свідчить про відсутність в нього почуття страху, підкорення та виключають можливість обмовити себе у скоєнні злочину.

В протоколі допиту ОСОБА_2 в якості підозрюваного та відтворенні обстановки і обставин подій (т. а.с. 17 30; 31 37) останній зазначив, що зміст цих протоколів підтверджує, підписав кожний аркуш, відповідно, цих процесуальних документів. Суд, досліджуючи відеозапис слідчих дій, відповідно, в судовому засіданні переконався, що їх зміст повністю відповідає даним ОСОБА_2 і його показам. Проте його показання щодо обставин злочину, механізму і локалізації спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, узгоджуються з іншими доказами по справі, зокрема, даними протоколу огляду місця події та висновків проведених по справі експертиз при дослідженні трупа ОСОБА_3

При цьому, доводи наведені в судовому засіданні ОСОБА_2, що під час відтворення обстановки і обставин подій він перебував в стані наркотичного сп»яніння від отриманих ніби то від працівників міліції наркотиків в ІТТ, звідки його і возили на відтворення, спростовуються, як оглянутим неодноразово в судовому засіданні відеозаписом, так і показаннями свідків допитаних в суді, а саме експерта ОСОБА_29, свідків - ОСОБА_21 та понятих ОСОБА_8, ОСОБА_7, а також дослідженим в судовому засіданні листом відповіддю за № 5 /996 від 04.04.2011р. про те, що ОСОБА_2 дійсно утримувався в ІТТ при УМВС України в Чернівецькій області на підставі протоколу про затримання від 29.09.2007р. Про виведення затриманих осіб з камер на слідчі дії, черговим робиться відповідний запис в журналі реєстрації, усі особи, що були поміщені в ІТТ в тому числі і ОСОБА_2 перевірялися на стан алкогольного сп»яніння та відповідно обстеження було проведено в Чернівецькому наркологічному диспансері. Затримані, які перебувають в стані наркотичного чи алкогольного сп»яніння в ІТТ при УМВС України в Чернівецькій області не приймаються. ОСОБА_2 при виведенні з камери 30.09.2007 року для проведення із ним слідчих дій був перевірений фельдшером. Крім наведеного, вказані доводи спростовуються і дослідженою копією (витягу) з означеного журналу. А, тому доводи підсудного в наведеній вище частині є надуманими.

Крім цього, як вбачається з постанов про обрання ОСОБА_2 запобіжних заходів у виді взяття під варту (т. 2 а.с. 44, т. 2 а.с. 108 109) підсудний ОСОБА_2 визнавав свою причетність до чиненого вбивства ОСОБА_3

Таким чином, будь який зв»язок між затриманням ОСОБА_2 в вересні 2007 року та показаннями, наданими ним в судовому засіданні відсутній. Крім цього, на підставі ст. 275 КПК України справа розглядається тільки щодо підсудного і в межах пред»явленого обвинувачення.

Таким чином, за наведених обставин, доводи підсудного та в його інтересах захисника, щодо застосування в ході досудового слідства до ОСОБА_2 незаконних методів ведення слідства, суд розцінює як обраний спосіб захисту від пред»явленого звинувачення, із метою ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинений злочин і покарання.

Доводи підсудного ОСОБА_2 про те, що під час досудового слідства він визнавальні показання давав тільки тому, що знав про судимість своєї дружини ОСОБА_6, з якою проживав в цивільних шлюбних відносинах, а тому боявся на неї тиску з боку працівників міліції і відібрання дитини до притулку, жодним чином в судовому засіданні підсудним не підтверджені, а натомість спростовуються встановленими в засіданні обставинами і належним чином дослідженими доказами в їх сукупності.

Доводи підсудного, висловлені у наданих суду показаннях відносно того, що до нього в камеру під час його знаходження в слідчому ізоляторі приходили працівники міліції і застосовували фізичне насилля з приводу дачі в суді визнавальних пояснень, спростовуються дослідженим повідомленням (т. 3 а.с. 201), що ув»язненний ОСОБА_2 в період квітня 2008 року по червень 2008 року видавався тільки згідно вимог Шевченківського районного суду м. Чернівці; іншим особам підсудний не видавався.

На думку суду, не грунтуються на зібраних у справі доказах покази, відповідно свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16 в частині того, що 16.08.2006 року ОСОБА_2 знаходився в селі Рідківці Новоселицького району Чернівецької області, оскільки, як видно з показів вказаних відповідно свідків, останній із дружиною часто виїзджали до м. Чернівці, були дні коли вони поверталися постійно, а бували дні коли і не поверталися з міста; вказували, що пройшло багато часу і всього пам»яти, що відбувалося у 2006 році не можуть.

В основу вироку, суд не може покласти і показання, відповідно свідків ОСОБА_23, ОСОБА_30, оголошених в судовому засіданні (т.1 а.с. 115 116; т. 2 а.с. 261); (т. 1 а.с. 119), оскільки вони між собою є відмінними і не узгоджуються з іншими дослідженими доказами в судовому засіданні, а також показаннями допитаних свідків і зокрема свідка ОСОБА_31, потерпілого ОСОБА_4

Так, з показів ОСОБА_23 досліджених в засіданні видно, що останній 4 -5 серпня 2006 року бачив в районі дачного товариства ОСОБА_3 із незнайомим чоловіком, за описом якого ним було складено фоторобот; з оголошених же показів свідка ОСОБА_30 вбачається, що остання ОСОБА_3 бачила саме 16.08.2006 року біля 18 години з незнайомим чоловіком, схожим на фоторобот. Однак, ці показання свідка ОСОБА_30 повністю спростовуються як показаннями оголошеними в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_4 (т. 1 а.с 83 85), який даючи первинні пояснення, в день виявлення трупа сестри, тобто ІНФОРМАЦІЯ_6 вказував на те, що 16.08.2006р. близько 16 години він заходив в бар де працювала сестра ОСОБА_3 і остання була весела, у нормальному настрої; в барі він грав у гральні автомати до 20 години, допоки за ним не приїхав друг і вони разом пішли з бару, так і показаннями, наданими в судовому засіданні свідка ОСОБА_31, яка пояснила, що 16.08.2006р. вона, зайшовши в бар АБЦ до ОСОБА_3 о 15 годині розмовляла з останньою і потерпіла їй повідомила про те, що їй треба буде кудись піти увечері і її вдома не буде. Надалі, вона приблизно о 19 годині, разом із ОСОБА_3 вийшли з бару і пішли додому, так як проживали в одному будинку та в під»їзді розійшлися по своїм квартирам. В цей же день, тобто 16.08.2006 року, вона біля 20 години зайшла до ОСОБА_3 до квартири, де на той час знаходилася подруга останньої і вони втрьох випили, та біля 21.05 годин ОСОБА_3 вийшла з ними із власної квартири і кудись пішла, куди саме їй відомо не було. Дані показання досліджувалися в засіданні ( т.1 а.с. 102 105). Наведеним спростовуються і доводи потерпілого ОСОБА_4, який вказував у показах відносно фотороботу і можливої причетності до вбивства сестри інших осіб, при цьому чітко пояснивши, що очевидцем подій вбивства своєї сестри не був, знаходився на відпочинку за межами міста.

Спростовуються і вищенаведеними доказами, в їх сукупності, доводи захисту в інтересах підсудного відносно способу і часу вчинення вбивства ОСОБА_3 ОСОБА_2, а саме, як показаннями допитаних свідків, зокрема, ОСОБА_31, яка пояснила, що 16.08.2006 року о 21.05 годин ОСОБА_3 вийшла із свої квартири по вул.. Шевченко у м. Чернівці з кимось на зустріч; так і потерпілого, з показів ОСОБА_4 вбачається, що біля 02 години ночі вже 17.08.2006 року йому телефонувала на мобільний телефон сестра ОСОБА_3 і він з розмови зрозумів, що остання знаходилася в стані сп»яніння. Дане узгоджується і з дослідженими висновками, відповідно як судово медичної експертизи, як від 26.10.2006р. № 718 (т.2 а.с. 204 207), так і висновками експертів № 039 від 11.04.2011р. (т.3 а.с. 316 347); крім цього, згідно останньої не виключається можливість виникнення ушкоджень в ділянці шиї ОСОБА_3 в процесі стискання органів її шиї рукою людини через м»яку прокладку (зокрема вафельний рушник).

Вафельне полотенце, згідно протоколу предметів для впізнання ( т. 2 а.с. 40 41), що було вилучене при огляді місця подій 17.08.2006 року, за участю понятих, впізнав ОСОБА_2

Суд вважає, надуманими і доводи підсудного ОСОБА_2 про те, що свідок ОСОБА_22, який допитувався в судовому засіданні, згідно вимог ст.. 303 КПК України, є свідком працівників міліції, цю особу він достовірно знає як особу на ім»я ОСОБА_32 по кличці «ОСОБА_32», як такий, що раніше зустрічався з його дружиною, а тому має намір відомстити, і ці доводи підсудного, спростовуються показаннями свідка ОСОБА_22, допитуємого в судовому засіданні із дотриманням вимог ст.. 303 КПК України, який суду надав покази, що підстав обмовляти ОСОБА_2 в нього немає, дружини останнього він не знає і ніколи з нею знайомий не був; розмова про визнання ОСОБА_2 вчинення вбивства жінки відклалася в нього у голові, і тільки, коли дізнався про затримання підсудного він пригадав дану розмову. Будь якого тиску з боку працівників міліції на дачу ним в суді показів не здійснювалося, показанням він дає добровільно. Крім цього, як видно з протоколу судового засідання (т.3 а.с. 152 153) ОСОБА_2 після оголошення йому показів вказаного свідка не висловив жодного до нього запитання, а почав висловлювати погрози фізичною розправою з надані покази, при цьому вказуючи про те, що йому відомо про перебування цього свідка в слідчому ізоляторі. Крім цього, доводи ОСОБА_2 у вищенаведеному спростовуються його ж поясненнями, висловленими на свій захист про те, що ОСОБА_22, свідок який в суді допитувався згідно вимог ст.. 303 КПК України, є ніхто іншим як Смолинський, який є наркоманом і разом з своєю співмешканкою відбувають покарання.

А, отже, суд вважає, що покази свідка ОСОБА_22, який допитувався в судовому засіданні із дотриманням вимог ст.. 303 КПК України, давав послідовно, з дотриманням вимог закону і вони є такими, що узгоджуються з іншими дослідженими матеріалами справи і їх слід покласти в основу вироку.

Згідно акту амбулаторної судової психіатричної експертизи № 514 від 16.11. 2007 року яка проводилася відносно ОСОБА_2 ( т.2 а.с. 84 85) вбачається, що ОСОБА_2 у своїх поясненнях лікарям визнавав вчинення вбивства ОСОБА_3, його контакт є продуктивним, свідомість ясна, на запитання експертів відповідав по суті, тримався впевнено, його судження послідовні, мислення логічне, емоційно адекватний; будь яких порушень пам»яті у ОСОБА_2 не встановлено. По суті інкримінованого злочину, повідомив, що був на дачі, сестра приятеля скандалила, почала битися, він хотів придушити її чуть полотенцем, але вийшло, що задушив. Підсудний, за висновками лікарів ознак хронічного психічного захворювання та ознак будь якого іншого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності також не виявляв, міг віддавати собі звіт у своїх діях та керувати ними. Останнє підтверджено і актом № 175 від 21.05. 2009 року за призначеної судом по клопотанню державного обвинувача, комплексної, стаціонарної судової психолого психіатричної експертизи (т. 3 а.с. 86 88). Тобто, за висновком експертизи, в період інкримінованих йому дій він також хронічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, не перебував у стані будь-якого хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що відповідає юридичному терміну ''осудність''. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Крім цього, судом встановлено, і дане вбачається з дослідженого в засіданні акту № 607 наркологічної експертизи щодо ОСОБА_2, за висновками якої, останній страждає наркоманією опійною, не страждає хронічним алкоголізмом, при цьому не потребує примусового лікування від наркоманії (т. 2 а.с. 89).

Матеріалами справи встановлено, що спалювання приміщення дачного будинку по вул. Березівській у м. Чернівці не було способом умисного вбивства ОСОБА_3, а тому, правомірно за постановою від 18.01. 2008 року слідчого (т. 2 а.с. 143 144) було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст.. 194 КК України. В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження і вчинення вбивства з корисливих мотивів, а тому і в цій частині винесена постанова слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.. 115 ч.2 КК України є правомірним.

Таким чином, сукупністю зібраних по справі доказів, досліджених в судовому засіданні, вина ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України повністю доведена і суд, вірно кваліфікує дії останнього за цим законом, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

При призначенні покарання, у відповідності до ст. 65 КК України, підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом»якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При обранні ОСОБА_2 виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, зокрема те, що скоєний злочин, згідно ст. 12 КК України, є тяжким і свідчить про підвищену суспільну небезпечність особи.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд бере до уваги, що він вчинив тяжкий злочин, позитивно характеризується за місцем утримання в слідчому ізоляторі, повністю визнав свою вину на досудовому слідстві, чим сприяв правоохоронним органам в розкритті скоєного злочину, що судом визнається обставиною, яка пом»якшує покарання підсудного.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2 судом визнається вчинення ним злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Відносно даних про особу ОСОБА_2, суд враховує, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів і відповідно був засуджений, про що свідчать дослідженні в судовому засіданні копії вироків, відповідних судів ( т. 2 а.с. 66 79) а також вимоги ВІТ при УМВС України в Чернівецькій області ( т.2 а.с 52 53), що свідчить про його схильність до протиправної поведінки, проживаючи до затримання з гр. ОСОБА_6 в цивільному шлюбі має малолітню дитину, що вбачається з показів підсудного, до затримання працював з лютого 2007 року в ТОВ «Нік - юр ін буд»на посаді виконроба, де зарекомендував себе з позитивної сторони. Судом, при призначенні покарання ОСОБА_2 враховується і незадовільний стан здоров»я підсудного, за відповідно дослідженими в судовому засіданні даними медичної частини Чернівецького слідчого ізолятора № 33, де перебуває ОСОБА_2, а також і показами свідка ОСОБА_33, заступника медичної частини слідчого ізолятора, наданими ним в судовому засіданні 21.05.2009р. (т. 3 а.с. 146 147).

Приймаючи до уваги особливу суспільну небезпечність скоєного підсудним злочину, суд вважає, що виправлення та виховання ОСОБА_2 має проходити в ізоляції від суспільства, з поміщенням до кримінально-виконавчої установи.

Встановивши обставини, якими обумовлюється міра покарання, суд визнає за можливе призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, в межах санкції, передбаченої статтею 115 ч.1 КК України.

Речові докази підлягають вирішенню відповідно до вимог ст. 81 КПК України. В порядку ст. 91 КПК України стягненню підлягають і судові витрати, понесені у зв»язку із проведенням судових експертиз. Цивільного позову по справі не заявлено.

Суд вважає, що саме таке призначене покарання ОСОБА_34 буде необхідним і достатнім для його виправлення, перевиховання і попередження вчинення нових злочинів.

На підставі наведеного, керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 115 КК України і призначити покарання за цим законом у виді семи років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком чинності залишити обраний утримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 29 вересня 2007 року (протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину (т.2 а.с. 11 14).

Стягнути з ОСОБА_2 витрати в сумі 164 грн. 77 коп. за проведення експертиз, на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області код 25575279; р/р 35220002000298; МФО 856135 в УДК в Чернівецькій області.

Речові докази по справі, згідно постанови слідчого від 14.01.2008 року (т.2 а.с. 116), а саме прикраси, вилучені в обласному бюро судово медичних експертиз 14.01.2008 року, як такі, що за життя належали ОСОБА_3 і які знаходяться на зберіганні в камері схову СУ УМВС України в Чернівецькій області повернути потерпілому ОСОБА_4, рідному брату потерпілої ОСОБА_3, останнє відоме місце проживання якого АДРЕСА_1.

Речові докази по справі, згідно постанови слідчого від 14.01.2008 року (т.2 а.с. 128), зокрема, речі та предмети вилучені під час огляду місця пригоди за адресою м. Чернівці вул. Березівська та під час обшуку по місцю проживання за життя ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1, оглянуті згідно протоколу від 10.12. 2007 року (т.2 а.с. 125 127) і які відповідно здані (за квитанцією № 1254 від 21.01.2008р. (т.2 а.с. 129) на зберігання до камери схову Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області знищити.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку, протягом 15 діб, починаючи з наступної після проголошення дати до Апеляційного суду Чернівецької області, а засудженим протягом такого ж строку з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий, суддя Слободян Г.М.