Вирок № 16231953, 08.06.2011, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 1-136/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.06.2011 Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Бойко І.А.,

при секретарі Кривошеї А.М.,

за участю прокурора Ткачук О.М.,

потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей та матір похилого віку, не працюючого, раніше не судимого,

за ч.2 ст. 342, ч.2 ст.345 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 вчинив опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов”язків; умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв”язку з виконанням цим працівником службових обов”язків, при наступних обставинах.

11.03.2011 року інженер з організації дорожнього руху Кіровоградської роти ДПС при УМВС України в Кіровоградській області, старший лейтенант міліції, ОСОБА_1, згідно своїх інструкцій проводив контроль за пересувним ваговим пунктом, що розташований на 724 км автодороги Стрій-Тернопіль-Кіровоград-Знамянка. Під час несення служби з контролю за перевезенням великогабаритних вантажів близько 12:30 годині, на його вимогу зупинитися для контрольного зважування транспортного засобу «МАН», д/н НОМЕР_1, водій ОСОБА_2 на законні вимоги працівника ДПС, не зупинився та продовжив рух на автомобілі далі. З метою зупинки правопорушника ОСОБА_1 прослідував за ним на службовому автомобілі Хонда Аккорд, д/н НОМЕР_2, та подав сигнал проблисковими маячками, на який водій ОСОБА_2 зупинився на 727 км автодороги Стрій-Тернопіль-Кіровоград-Знамянка. Підійшовши до автомобіля ОСОБА_1 представився, при цьому пояснивши водію причину його зупинки та на питання чому ОСОБА_2 не виконав вимогу працівника ДАЇ “зупинитися біля вагового контролю”, останній надав документи та відповів, що в нього перегруз, а тому і не зупинився. ОСОБА_2 намагаючись уникнути адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення запропонував ОСОБА_1 гроші для того, щоб вирішити все на місці. Почувши його відмову та вимогу прослідувати разом до вагового пункту, ОСОБА_2 повернувся до салону автомобіля, та почав ображати ОСОБА_1 нецензурною лайкою, при цьому відчинивши двері автомобілю, умисно, чинячи опір працівникові правоохоронного органу, у звязку з виконанням ним своїх професійних обовязків, наніс останньому один удар ногою в ліву скорневу частину обличчя, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді набряку м”яких тканин в лівій скорнево-вилицевій ділянці з синцем та осадженням в центрі, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 401 від 28.03.2011 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Підсудний винним себе визнав повністю і підтвердив, що вчинив злочин при зазначених обставинах.

Згідно ст. 299 КПК України з відома і погодження всіх учасників судового засідання, а також за клопотанням підсудного, в істинності і добровільності позиції якого у суду немає сумнівів, інші докази в частині тих фактичних обставин справи, що ніким не оспорюються, судом не досліджувались, крім даних про особу підсудного.

Суд вважає, що дії підсудного необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.342 КК України, так як він вчинив опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов”язків; за ч.2 ст.345 КК України, так як він вчинив умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв”язку з виконанням цим працівником службових обов”язків.

Призначаючи підсудному покарання, суд виходить із вимог ст. 65 КК України, щодо ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи підсудного, обставин, що пом”якшують та обтяжують її покарання.

Підсудний вчинив злочини невеликої та середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується позитивно.

Пом”якшуючими покарання обставинами, суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні двох малолітніх дітей та матері похилого віку, а обтяжуючих обставин, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, обставин справи, тяжкості вчинених злочинів, ставлення підсудного до скоєного, який щиро кається у вчиненні ним злочинів, особи підсудного, який за місцем проживання характеризується виключно позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні двох малолітніх дітей та матір похилого віку, а також з врахуванням думки потерпілого, який просив не карати підсудного, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання його можливе без ізоляції від суспільства.

Речові докази по справі підлягають знищенню.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним та призначити покарання:

- за ч.2 ст.342 КК України на 1 рік позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 345 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбування ОСОБА_2 призначити 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, зобов'язавши його періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити без змін підписка про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС на рахунок № 31257272210284, код ЄДРПОУ 25575003, банк ГУДКУ У Кіровоградській області, МФО 823016 судові витрати по справі в сумі 450 грн. 24 коп.

Речові докази по справі знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб.

Суддя