08.06.2011
Справа № 2-2691/11
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАІНИ
8 червня 2011 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя у складі: головуючого - судді Папаценко П.І., при секретарі Конівченко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом, який був уточнений в ході судового розгляду справи, до відповідачів про стягнення суми боргу за договором іпотечного кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. В заяві вказав, що 28 лютого 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк»(далі Банк) та ОСОБА_1 був укладений Договір про іпотечний кредит № 239-0071002/ФК-08 (далі - Договір про іпотечний кредит), за умовами якого Банк надав ОСОБА_1 у кредит грошові кошти в сумі 257 000,00 грн., строком з 28 лютого 2008 року по 27 лютого 2021 року включно зі сплатою 12,0 % річних. В забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за Договором про іпотечний кредит між Банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 був укладений Іпотечний договір № 239-0071002/ZФКіп-08 від 28 лютого 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий №529 (далі - Іпотечний договір), відповідно до якого іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з Договору про іпотечний кредит, передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно житлового призначення, а саме: 3-кімнатна квартира, житловою площею 43,6 кв.м., загальною площею 62,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. 28 лютого 2008 року між Банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки № 239-0071002/Zфпор-08 (далі - Договір поруки). 03 березня 2009 року між Державною іпотечною установою та ОСОБА_1 був укладений Договір відступлення права вимоги № 436/08 (далі - Договір відступлення), згідно з яким банк передав позивачу всі права вимоги за Договором про іпотечний кредит та Іпотечним договором, Договором поруки.
Умови Договору про іпотечний кредит відповідачі належним чином не виконали, заборгованість перед Банком не погасили, у звязку з чим, станом на 06.12.2010 року у них виникла заборгованість за кредитом на загальну суму - 236 175,93 грн., а саме: по основній сумі боргу -219 499,04 грн., прострочені відсотки за користування кредитом - 15 193,77 грн., пеня за прострочення сплати кредитних коштів 156,44 грн., інфляційні витрати - 1326,68 грн. Оскільки відповідачі не виконують взяті на себе зобовязання, просить стягнути з відповідачів солідарно вищезазначену суму заборгованості, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути витрати, повязані зі зверненням до суду.
В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову на підставах, викладених в позовній заяві, просив суд позов задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не зявилися, про час, місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомили, їх представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення, посилаючись на наступні обставини. Державна іпотечна установа, згідно ст.592 ЦПК України, не мала підстав звертатися до суду, так як в матеріалах справи відсутні докази згідно яких виникло право дострокового виконання зобовязання, а тому відсутнє право вимоги дострокового виконання зобовязання, забезпеченого іпотекою. Згідно ст.39 Закону України «Про іпотеку»суд вправі відмовити позивачу у задоволені позову, так як порушення основного зобовязання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює його прав, з цього приводу в матеріалах справи відсутні докази. Крім цього слід врахувати, що в наслідку світової кризи відповідач ОСОБА_1 лишилася роботи, допомогою по безробіттю, як може погашає кредит, при влаштуванні на роботу буде погашати борг по кредиту в значно більшому розмірі, який має строк дії до 27.02.2021 року.
Неявка в судове засідання зазначених осіб на думку суду не є перешкодою для розгляду справи, так як в матеріалах справи є достатньо доказів для вирішення по суті спірних правових відносин.
Суд вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 лютого 2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» (далі Банк) та ОСОБА_1 був укладений Договір про іпотечний кредит № 239-0071002/ФК-08 , за умовами якого Банк надав ОСОБА_1 у кредит грошові кошти в сумі 257 000,00 грн., строком з 28 лютого 2008 року по 27 лютого 2021 року включно зі сплатою 12,0 % річних. В забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за Договором про іпотечний кредит між Банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 був укладений Іпотечний договір № 239-0071002/ZФКіп-08 від 28 лютого 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий №529, відповідно до якого іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з Договору про іпотечний кредит, передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно житлового призначення, а саме: 3-кімнатну квартиру, житловою площею 43,6 кв.м., загальною площею 62,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, АДРЕСА_1. 28 лютого 2008 року між Банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки № 239-0071002/Zфпор-08. 03 березня 2009 року між Державною іпотечною установою та ОСОБА_1 був укладений Договір відступлення права вимоги № 436/08, згідно з яким банк передав позивачу всі права вимоги за Договором про іпотечний кредит та Іпотечним договором, Договором поруки.
Статтею 14 ЦК України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як зазначено у статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників), кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь кого з них окремо.
Відповідно до пункту 2.4 Договору про іпотечний кредит, ОСОБА_1 зобов'язалася щомісячно до 28 числа кожного місяця здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані відсотки ануїтентними платежами в сумі не менше 1647 грн. 44 коп. та здійснити остаточне погашення не пізніше 27 лютого 2021 року. Проте, ОСОБА_1 порушила вищезазначені умови про іпотечний кредит, а саме: протягом 6 місяців ОСОБА_1 не сплачує ануїтентних платежів.
Відповідно до пункту 6.1 Договору про іпотечний кредит, за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, обумовлених чинним законодавством України та цим Договором.
Відповідно до статей 611, 615 ЦК України у випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.
Пунктом 5.3.3 Договору про іпотечний кредит встановлено, що ОСОБА_1 зобов'язана у разі порушення умов Договору про іпотечний кредит та/або Іпотечного договору на вимогу Кредитора достроково повернути кредит з одночасною сплатою нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, штрафних санкцій.
Згідно з пунктом 6.2 Договору про іпотечний кредит, за порушення взятих на себе зобов'язань з повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, ОСОБА_1 зобов'язувалася сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення.
Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, станом на 06.12.2010 року за порушення умов Договору про іпотечний кредит нарахована заборгованість за кредитом (розрахунок додається) у неї виникла заборгованість за кредитом на загальну суму - 236 175,93 грн., а саме: по основній сумі боргу -219 499,04 грн., прострочені відсотки за користування кредитом - 15 193,77 грн., пеня за прострочення сплати кредитних коштів 156,44 грн., інфляційні витрати - 1326,68 грн.
Пунктом 1.1 Договору поруки встановлено, що поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання боржником усіх його зобов'язань за Договором про іпотечний кредит.
Відповідно до пункту 3.2 Договору поруки, відповідальність Поручителя і Боржника є солідарною.
Таким чином, відповідач ОСОБА_2 несе солідарну відповідальність перед Позивачем за невиконання ОСОБА_1 умов Договору про іпотечний кредит.
Відповідно до частини 1 статті 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Статтею 590 ЦК України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 591 ЦК України, реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про іпотеку»майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Згідно зі статтею 33 Закону України «Про іпотеку»в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку»предмет застави, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення, може бути реалізований іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві, зокрема, шляхом застосування процедури продажу предмету застави, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку».
Пунктом 1.1 Іпотечного договору встановлено, що іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з Договору про іпотечний кредит, передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно житлового призначення, а саме: 3-кімнатна квартира, житловою площею 43,6 кв.м., загальною площею 62,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, АДРЕСА_1.
Відповідно до пункту 4.1 Іпотечного договору, іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань, вони не будуть виконані. Звернення стягнення за Іпотечним договором здійснюється на підставі цього договору, виконавчого напису нотаріуса або за рішенням суду.
Таким чином, стягнення заборгованості ОСОБА_1 за невиконання умов Договору про іпотечний кредит відбувається шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України кредитор має право на отримання з позичальника відсотків на суму позики, якщо інше не встановлене договором або законом. Розмір і порядок отримання відсотків встановлюється договором.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.
Аналізуючи зібрані докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідачів в дольовому порядку підлягають стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1700 грн., з кожного по 566 гривень 57 копійок, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., сплачені позивачем при зверненні до суду, з кожного по 40 гривень.
На підставі ст.ст. 526,543,575,590,610,611,615,625 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.12,33,38,39,40 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст.ст.10,11,60,88,213,214,215,218 ЦПК України,-
В И Р І Ш И В:
Позов Державної іпотечної установи до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ІНН: НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНН: НОМЕР_2, ОСОБА_3, ІНН: НОМЕР_3, на користь Державної іпотечної установи, розташованої за адресою: 01601 м. Київ, бул. Л.Українки, б.34, на п/р 26506301869 в ВАТ «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 33304730, МФО 300465, заборгованість за Договір про іпотечний кредит № 239-0071002/ФК-08 від 28.02.2008 року: по основній сумі боргу -219 499,04 грн., прострочені відсотки за користування кредитом - 15 193,77 грн., пеню за прострочення сплати кредитних коштів 156,44 грн., інфляційні витрати - 1326,68 грн., а всього: 236175 гривень 93 копійки.
В рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: 3-кімнатну квартиру, житловою площею 43,6 кв.м., загальною площею 62,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підставі договору міни квартир, посвідченого 27.07.1998 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7 за реєстром № 1787, шляхом продажу зазначеного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № 239-0071002/Zфкіп-08 від 28.02.2008 року) Державною іпотечною установою з укладенням від імені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням Витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Державній іпотечній установі всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Державної іпотечної установи сплачені за подачу позову судовий збір в розмірі 1700 гривень з кожного по 566 гривень 67 копійок, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень з кожного по 40 гривень.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневій районний суд м.Маріуполя протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Судове рішення № 16222576, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя) було прийнято 08.06.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-2691/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: