Рішення № 16218051, 22.03.2011, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-86/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2011 року смт. Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі :

Головуючої судді Курочкіної О.М.

при секретарі Лукіній Л.Г.

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного Товариства «Банк Ренесанс Капітал» ЄДРПОУ 26333064 про захист прав споживачів ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 подав до суду позов до Акціонерного Товариства «Банк Ренесанс Капітал» ЄДРПОУ 26333064 про захист прав споживачів.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_3, 10 вересня 2008р. уклав угоду з ТОВ « Банк Ренесанс Капітал» про отримання позики (кредиту) на загальні споживчі цілі в сумі 12 000 грн. Вказана угода оформлялася у структурному підрозділі під назвою «КІОСК», яке було розташовано у м. Павлоград Дніпропетровської обл. по вул. Горького на другому поверсі магазину «Гулівер» і підпорядковувалось центральному банку у м. Києві.

Для отримання позики (кредиту ) позивачем у вказаному «КІОСКУ» було підписано наступні документи:

Графік платежів;

Пропозиція укласти договори;

Основні умови кредитування та страхування;

Після чого він за вказаною адресою отримав кошти готівкою у розмірі 12 000 грн.

Згідно графіку платежів він мав здійснити останній платіж 10 вересня 2011р. Маючи намір погасити достроково заборгованість за отриману позику (кредит) він у квітні 2009р. звернувся до того ж самого «КІОСКУ» де і отримував кредит з проханням надати йому розрахунок для дострокового погашення позики (кредиту) до лютого 2010р., та оформив відповідну заяву про дострокове погашення заборгованості в 2-х примірниках. Згідно розрахунку дострокового погашення кредиту мав сплачувати щомісячно 1000грн. починаючи з квітня 2009р. та з останньою сплатою у лютому 2010р. Такий графік дострокового погашення кредиту позивачем виконаний повністю, що підтверджується копіями квитанцій на загальну суму 19700 грн. Хоча згідно наданого йому графіку платежів він повинен сплачувати щомісячний платіж у сумі 925 грн.31 к. , що у сумі становить 15730грн. 27 коп. платежів за 17 місяців. Таким чином з незрозумілих для нього причин він вимушений був для дострокового погашення заборгованості переплатити банку 3 969 грн. 73 коп. Позивач не звернув би на цей факт своєї уваги, як би не отримав листа від банку про негайну необхідність сплатити борг у розмірі 2889 грн. 55 коп. за прострочення платежів протягом 70 днів.

Однією з істотних умов кредитного договору, яка має бути чітко виписана в договорі, є сплата процентів на грошову суму, отриману в кредит. Проценти, сплачувані позичальником за користування кредитом за своїм характером є встановленою договором платою за користування грошовими коштами, а не неустойкою, яка є не тільки способом забезпечення виконання зобов'язань, а також і однією з форм цивільно-правової відповідальності.

22.10.2010 р. позивачем був направлений лист - претензія на ім'я голови правління банку з вимогою провести перевірку виконання умов позики (кредиту), та усунути недоліки в термін, встановлений законодавством України. До розгляду справи в суді , відповіді від «Банк Ренесанс Капітал» він не отримував.

Не маючи змоги самостійно вирішити спірні питання з «Банк Ренесанс Капітал» він вимушений був звернутися за правовою допомогою. Представник за довіреністю звернувся до найближчого відділення «Банк Ренесанс Капітал» в м. Дніпропетровськ вул. К.Маркса 100 з вимогою роз'яснити конфліктну ситуацію з нарахуваннями його заборгованості; з вимогою надати оригінали документів, які складалися для отримання грошових коштів; з вимогою, негайно здійснити перерахунок; надати довідку про повне дострокове виконання його грошових зобов'язань перед банком; з вимогою, негайно повернути незаконно отримані банком грошові кошти в сумі 4969 грн. 93коп.

Але представники вказаного відділення відмовились надавати будь яку інформацію і не виконали жодних законних вимог представника позивача. Протягом останніх шести (6) місяців на його телефон надходять дзвінки від осіб які представляються працівниками банку з вимогами негайно сплатити різні суми в якості погашення його зобов'язань перед «Банк Ренесанс Капітал» і погрозами передати справи до невідомих йому колекторних фірм для примусового стягнення з нього заборгованості. Під тиском цих погроз його дружина, ОСОБА_6, без його відома, сплатила на рахунок банку ще 1000 гри. Таким чином загальна сума переплати за його грошовими зобов'язаннями становить 4 969грн. 73 коп.

Вважає, такі дії «Банку Ренесанс Капітал» повністю незаконними і такими, що порушують законодавство України, його конституційні права, та його права як споживача. Своїм листом НБУ зауважив банкам, що безумовне виконання ЗУ «Про захист прав споживачів» банки повинні були робити ще з 2005 року, а ця постанова має на меті лише встановлення єдиного порядку надання інформації при укладанні кредитних договорів. Тобто навіть і без її існуванні в обов'язку банків було застосування вищезазначеного закону при кредитуванні споживачів фінансових послуг.

Позивач вважає, що укладений кредитний договір підпадає під силу дії приписів Закону України «Про захист прав споживачів», а позовна заява в суді першої інстанції містить саме оспорювання неправомірних дій Відповідача, що пов'язані з порушенням прав споживача, тобто порушення приписів ЗУ «Про захист прав споживачів».

Просить суд визнати кредитну угоду № GP 1154304 від 10.09.2008р., укладену між позивачем та відповідачем такою, що виконана повністю. Стягнути на його користь переплачену суму в розмірі 4969 грн. 73 коп. Стягнути на його користь судові витрати в розмірі 4000 грн. 00 коп.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Представниками позивача зазначено, що все почалося, коли позивач припинив виплачувати, після звернення до працівників банку вони зауважили, що це можливо помилка, попередили, що письмово відповіді не дадуть, всі документи відправлено в офіс м.Києва, копії претензій отримали, але відмовились ставити вхідну дату і жодної відповіді позивачем не отримано, вважають, що права позивача грубо порушено, кошти позивач отримав в сумі 12000 грн. взагалі в іншому банку за адресою вул.. Шевченко 71 м. Павлограда.

Представник відповідача надав судове засідання заяву про розгляд справи у його відсутність, позов не визнав надавши заперечення .

Відповідно до заперечення АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» відповідач вважає, що вимоги викладені в позовній заяві не підлягають задоволенню в Петропавлівському районному суді Дніпропетровської області та є надуманими і такими, що не відповідають дійсності, оскільки між відповідачем та позивачем було укладено Кредитний договір №GР 1154304 від 10.09.2008 року.

Кредитний договір було укладено у письмовій формі з дотриманням вимог цивільного законодавства. Перед укладанням Кредитного договору позивач був у письмовому вигляді ознайомлений з усіма істотними умовами Кредитного договору, в тому числі і щодо порядку дострокового погашення кредиту, що було засвідчено підписом позивача у Пропозиції укласти договір (оферті).

Здійснення на думку позивача дій по достроковому погашенню кредиту, повністю не відповідало умовам Кредитного договору. Оскільки п.2.6. Кредитного договору передбачено, що Позичальник має право повернути кредит в будь-який час, в порядку визначеному пунктами 2.6.З., 2.6.4. Кредитного договору. При цьому у відповідності до п. 2.6.3. Кредитного договору, яким встановлено порядок дострокового погашення Кредиту, позичальник мав звернутися до представників Банку з письмовою заявою про дострокове погашення кредиту, за встановленою Банком формою, та отримати розрахунок заборгованості за кредитом, роздруковану з операційних систем Банку в автоматичному режимі.

В запереченні також зазначено, що позивач в своєму позові посилається на те, що він оформив заяву про дострокове погашення в 2-х примірниках, однак вищевказані дії позичальником так і не були здійснені, оскільки працівниками банку не було зареєстровано жодної заяви від позивача, що свідчила б про його намір достроково погасити кредит.

Зокрема даний факт подання заяви про дострокове погашення, а також факт отримання роздруківки заборгованості, на підставі даних якої ним мало бути здійснено погашення, позивач не може підтвердити жодним документом.

Грошові кошти, що були сплачені позивачем на погашення кредиту обліковувались на рахунку позивача до їх списання банком з метою погашення строкової заборгованості за кредитним договором в терміни, визначені графіком платежів у відповідності до п. 2.6.4. кредитного договору. Оскільки у відповідності до п. 2.6.4. кредитного договору Банк мав право направити їх на дострокове погашення кредиту «виключно у випадку виконання позичальником всіх умов, вказаних у пункті 2.6.3. кредитного договору».

Позивач в своєму позові стверджує, що 22.10.2010 року ним було направлено претензію на адресу Банку, на яку він так і не отримав відповіді. Після детальної перевірки співробітниками банку встановлено, що дана претензія Банком так і не була отримана. Про це свідчать 2 факти:

При аналізі долученого до матеріалів справи Опису вкладення встановлено, що адреса Банку, куди направлявся лист вказана невірно. Зокрема адреса Банк на той час була. м. Київ, вул. Мечникова 9-В, а лист Позивача був адресований на іншу адресу (вул. Мечникова 9)

В зв'язку з неотриманням цього листа, претензія так і не була зареєстрована у вхідній кореспонденції Банку.

Вищевказане звернення було отримане банком 04.11.2010 року з долученою до неї простою ксерокопією довіреності представника. В зв'язку з тим, що інформація що міститься в кредитній справі Позичальника відноситься до банківської таємниці, Банком було проведено перевірку повноважень представника позичальника. Зокрема наявність простої ксерокопії довіреності, не засвідченої нотаріально (або хоча б пред'явлення до Банку оригіналу довіреності) не дало можливості достовірно перевірити наявність у ОСОБА_2 представницьких повноважень, про що його одразу було повідомлено листом вих. №05 3084-1 від 05.11.10, та відправлено рекомендованою поштою повідомлення № 02002 15279129.

Натомість було запропоновано позичальнику особисто звернутися до представників банку за вказаними телефонними номерами служби обслуговування клієнтів. Однак а ні представник позивача, ані позивач цього так і не зробили.

Крім тогго відповідач вважає, що позивач у своїй позовній заяві стверджує, що відповідачем порушуються його права як споживача. При цьому позивач не вказав жодної норми Закону України «Про захист прав споживачів», яку на його думку порушує банк.

Відповідач вважає, що вищезазначене посилання позивача спростовується наступним:

Умови споживчого кредитування, які банк надає свої клієнтам є однаковими для всіх. З метою виконання вимог законодавства щодо ознайомлення потенційних клієнтів з умовами кредитування банку, на кожному робочому місці кредитного представника банку, де оформлюються кредитні угоди, в доступній формі у письмовому виді розміщені умови кредитування по кожному виду кредитного продукту банку, з якими клієнти в обов'язковому порядку ознайомлюються перед укладанням кредитних договорів, при цьому вимога ознайомити клієнта з такою інформацією під підпис ст. 11 Закону України «Про захист прав сивачів» не встановлена.

Крім цього банком передбачена форма укладання кредитних договорів, яка додатково дає змогу клієнту перед підписанням кредитної угоди ознайомитися з основними умовами кредитування й при погоджені з ними самостійно, на підставі аналізу всіх кредитних продуктів ініціювати укладення кредитного договору шляхом направлення банку пропозиції (оферти) укласти кредитний договір.

Перед укладанням кредитного договору Позивач був у письмовому вигляді ознайомлений про особу та місцезнаходження відповідача, про умови кредитування (мету, форму забезпечення, форму кредитування, тип процентної ставки, максимальну суму та строк кредиту, орієнтовну сукупну вартість кредиту, умови повернення кредиту тощо), що було засвідчено підписом позивача у своїй пропозиції (оферті) до банку укласти кредитний договір.

Крім цього в пропозиції (оферті) укласти кредитний договір, яку позивач за власним підписом надав банку з метою укладення кредитного договору та отримання кредиту відображені всі суттєві умови кредитного договору встановлені чинним законодавством України та зафіксовані в Частині 2, Частині 3 Пропозиції укласти договір (оферті).

Отже посилання позивача на те, що зміст правочину суперечить та порушує умови Закону України «Про захист прав споживачів» та норми Цивільного кодексу України є не обгрунтованими.

Виходячи з вищевикладеного відповідач зазначає, що має підстави вважати, що позивач навмисно намагається ввести в оману суд, для уникнення відповідальності за невиконання умов договору, оскільки станом на 22.12.2010 року заборгованість позивача перед відповідачем складає 11026 (одинадцять тисяч двадцять шість гривень) 87 копійок.

Просить суд відмовити в задоволені всіх заявлених вимог викладених в позовній заяві ОСОБА_3 до АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» від 18 листопада 2010 року про захист прав споживачів.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідність ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобовязання у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦКУ „Зобов'язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦКУ, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Статею 641. ЦК України передбачено:

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Відповідно до ЦК України ст.1054 за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення пара графа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору;

ст.1055 ЦК України передбачає кредитний договір укладається у письмовій формі, а кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, а оферта є лише пропозиція певній особі укласти угоду з урахуванням викладених умов, вона може мати як письмому так і усну форму. Оферта вважається прийнятою після її акцепту.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що позивач з відповідачем уклав пропозицію укласти договір (оферту), що може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Надана суду позивачем оферта належним чином відповідачем не оформлена, не підписана і без зазначення дати, що свідчить про те, що відповідач належним чином не оформив та не надав позивачу оферту, суд бере до уваги, що відповідачем надано суду належно оформлені основні умови кредитування та страхування під назвою Пропозиція № ОР 1154304 від 10.09.2008 року, але саме письмово кредитний договір як того вимагає ст. 1055 ЦК України між сторонами фактично укладений не був .

Суд бере до уваги, що відповідач навіть у запереченні до суду посилався на неіснуючий кредитний договір №ОР 1154304 від 10.09.2008 року який фактично є Пропозиція № ОР 1154304 від 10.09.2008 року

Надана суду, отримана від відповідача, позивачем Пропозиція № ОР 1154304 від 10.09.2008 року належним чином відповідачем не оформлена, не підписана і без зазначення дати, що свідчить про те, що відповідач належним чином не надав позивачу оформлену відповідачем ні оферту ні кредитний договір чим грубо порушив право позивача.

Суд бере до уваги, що відповідач навіть до заперечення до суду не додав копію кредитного договору №GP 1154304 , на який посилається в запереченні і відповідно до якого нарахував відсотки та штрафні санкції.

Відповідачем не спростовано факт того, що для отримання кредиту та розяснень позивач неодноразово усно звертався до представників структурного підрозділу «КІОСК» у м. Павлограді і що він отримав документи тільки зі своїми підписами. При зверненні до суду позивач не зміг надати жодного документу отриманого від позивача оформленого належним чином.

Відповідно до основних умов кредитування та страхування (оферти) підтверджується, що умови кредитування визначені, але оферта теж оформлена неналежним чином, відповідно до п.5.2 Реквізіти позичальника повинні бути зазначені у Частині 1 Пропозиції, але в ч.1 реквізити позичальника відсутні, крім того закон не передбачає вважати оферту кредитним договором.

Крім того, відповідно до основних умов кредитування та страхування (оферти) п.2.6.3 зазначено, що позичальник для дострокового погашення кредиту може звернутись до представника Банку або будь-якого з Кіосків, але в запереченні зазначено, що позичальник мав звернутись до представників банку і саме з письмовою заявою за встановленою банком формою, що суперечить умовам оферти.

Суд бере до уваги, що жодною із сторін не надано в судове засідання кредитний договір №GP 1154304, тож посилання відповідача на відмову позивачу в достроковому погашенні кредиту на невиконання вказаних у пункті 2.6.3 Кредитного договору є необґрунтовані і неправомірні.

Стороною позивача зазначено, що представники відповідача у Кіоску, де оформлялись документи, на неодноразові звернення його та представників, будь яких документів не надали.

Суд вважає, що відповідач для належного реагування для звернення представника ОСОБА_2 міг надати належну відповідь через Кіоск, який маючи право залучати клієнтів міг перевірити повноваження представника і надати йому або на його звернення позичальнику відповідні розяснення по зазначеним зверненням або повідомити позичальника про необхідність зявитись до відповідного Кіоску для отримання їх в усному або письмовому вигляді.

Суд бере до уваги, що відповідач в запереченні не зазначив взагалі повноваження працівників Кіоску та правовстановлюючі документи зазначеного підрозділу.

Судом встановлено, що графік платежів та заява на переказ готівки наданий представниками банку позивачу теж підписаний тільки позивачем без зазначення дати печатки та штампів відповідача, враховуючи, що зазначені документи він самостійно не мав змоги виготовити, суд приходить до висновку, що позивач отримав їх в неналежному вигляді від повноважених осіб відповідача..

Суд бере до уваги, що останнє попередження направлене банком позивачу теж не має будь яких реквізитів вихідної кореспонденції, дати відправлення, печатки та штампу відповідача.

Позичальник визнав та підтвердив факт того що він отримав позику на суму 12000 грн., але відповідно до довідки банку від 21.01.2011року № 04/39 ним отримано кредит на суму 14.278 грн.80 коп., хоча відповідачем не надано жодного банківського документу на підтвердження отримання позивачем взагалі будь яких коштів, відповідач визнав, що В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження факт укладання кредитного договору між сторонами,на який посилається відповідач при нарахуванні відсотків, послуг за обслуговування та штрафних санкцій, наявності і належним чином отримання позивачем кредиту на суму 14.278 грн.80 коп.. сторонами не надано належним чином оформленого жодного банківського документу про отримання готівки, але суд враховує, що позивач визнає факт отримання коштів на суму 12000 грн. і вважає правомірним сплату ним відсотків, вважає переплаченою суму 4969 грн.73 коп. сплативши банку кошти на загальну суму 20 700 грн., про що свідчать надані суду квитанції, відповідач визнав сплаченим позивачем погашення позики та відсотків на зазначену суму.

Стаття 1055 ЦК України передбачає, що кредитний договір укладається у письмовій формі, а кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, але суд враховує, що позивач просит суд визнати його фінансові зобов'язання перед відповідачем виконаними і стягнути з відповідача переплачену суму в розмірі 4969 грн. 73 коп.

Суд виходить з того, що сторони визнали факт отримання позики та виконання фінансових зобовязань позивачем суму 20700 грн.

Відповідачем не надано доказів в судове засідання та запереченні не огрунтовано факт того, що позивач отримав позику на суму 14.278 грн.80 коп. а не 12000 грн. як в позові зазначає позивач. Матеріалами справи, а саме банківськими квитанціями та довідкою банку підтверджується погашення позики на суму 20700 грн. Тож суд визнає вимогу стягнути з відповідача переплачені позивачем кошти в сумі 4969 грн.73 коп. правомірними.

Позивач просить відшкодувати судові витрати на правову допомогу в сумі 4000 грн. надавши суду договір та акт виконаних робіт, суд вважає дана вимога підлягає частковому задоволенню на суму 3000 грн.. а саме, суд вважає, що відповідач не зобов'язаний сплачувати премії представнику, крім того витрати на премію позивач може сплатити на власний розсуд після набрання рішенням чинності.

На підставі вищезазначеного суд вважає, що вимога визнати грошові зобовязання ОСОБА_3 перед Акціонерним Товариством «Банк Ренесанс Капітал» ЄДРГІОУ 26333064 по отриманій позиці на суму 12000 грн. виконаними в повному обсязі підлягає задоволенню.

На підставі ст.ст.79-81 ЦПК України судові витрати: судовий збір у сумі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн. (сто двадцять грн.) загальною сумою 171 грн.00 коп. суд вважає слід стягнути з відповідача.

Беручи до уваги Пропозицію № ОР 1154304 від 10.09.2008 року, керуючись ст. 509 , 612, ст. ст. 598 , 525, 526, 530, 641. 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. З, 15, 45, 118-119, 213-215, ЦПК України, - суд, ВИРІШИВ: Позов ОСОБА_3 до Акціонерного Товариства «Банк Ренесанс Капітал» ЄДРГІОУ 26333064 про захист прав споживачів задовольнити частково.

Визнати грошові зобовязання ОСОБА_3 перед Акціонерним Товариством «Банк Ренесанс Капітал» ЄДРГІОУ 26333064 по отриманій позиці на суму 12000 грн. виконаними в повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного Товариства «Банк Ренесанс Капітал» ЄДРПОУ 26333064 на користь ОСОБА_3 переплачені кошти в сумі 4969 грн.73 коп.

Стягнути з Акціонерного Товариства «Банк Ренесанс Капітал» ЄДРПОУ 26333064 на користь ОСОБА_3 судові витрати на правову домогу в сумі 3000 грн.

Стягнути з Акціонерного Товариства «Банк Ренесанс Капітал» ЄДРПОУ 26333064 судові витрати: судовий збір у сумі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн. (сто двадцять грн.) загальною сумою 171 грн.00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. М. Курочкіна