Ухвала суду № 16206145, 07.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-4002/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" червня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал»Автологістика»до Державної податкової інспекції у Бородянському Київської області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2010 року позивач звернувся в Київський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у Бородянському Київської області, в якому просив скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області №0000502300/0 від 14 травня 2009 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2011 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що відповідач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували висновки перевіряючи про порушення позивачем вимог саме пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «про податок на додану вартість».

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Термінал»Автологістика»залишити без задоволення. На думку апелянта, оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом при винесенні рішення не надано належної оцінки доказів наявних в матеріалах справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову.

З таким висновком не можливо не погодитися, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 16.03.2009 по 10.04.2009 посадовими особами Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал»Автологістика»з питань дотримання ним вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2008. про що складено акт від 05.05.2009 № 219/23/33512918.

У ході проведення перевірки перевіряючими встановлено, зокрема, порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2. підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виявилось у завищенні позивачем заявлених у податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад та грудень 2007 року сум до бюджетного відшкодування, відповідно, у розмірі 748150,00 грн. та 90315.00 грн. Загалом - 838465,00 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.05.2009 № 0000502300/0, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 838465. 00 грн., в тому числі 748150.00 грн. за листопад 2007 року та 90315. 00 грн. за грудень 2007 року.

Судом встановлено, що право на формування податкового кредиту та формування суми до бюджетного відшкодування виникло із оподатковуваних операцій щодо купівлі будівельно - монтажних робіт. Будівельно-монтажні роботи проводились на виконання договору генерального підряду на проведення проектно - будівельних робіт від 01.09.2007 № і 6/1-07, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Термінал»Автологістика»(замовник) та відкритим акціонерним товариством «Київське АТП 13061»(генпідрядник). Згідно умов цього договору замовник доручає, а генпідрядник виконує будівельні роботи по влаштуванню площадки під стоянку легкових автомобілів в розмірі 40 000 кв. м. в с. Пилиповичі Бородянсьгого районі Київської області відповідно до проектно-кошторисної документації.

Генпідрядником будівельно-монтажних робіт є відкрите акціонерне товариство «Київське АТП - 13061». Для проведення робіт генпідрядником були залучені субпідрядні організації, однією з яких було приватне підприємство «Будівельна інвестиційно-технічна компанія», яка, в свою чергу, залучала інші субпідрядні організації, однією з яких було приватне підприємство промислова група «Агрозембуд». Згідно інформації, наведеної у листі від 06.04.2009 №906/7/230-36 Державної податкової інспекції м. Нова Каховка Херсонської області, постановою Господарського суду Херсонської області від 05.06.2008 №11/322-АП-08 визнано недійсними з моменту державної реєстрації установчі, реєстраційні та первинні бухгалтерські документи ПППФ «Агрозембуд», а актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 27.06.2008 №12317/10/29 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПППФ «Агрозембуд»з 28.10.2005, що слугувало підставою для прийняття податковим органом рішення про зменшення позивачеві заявленої ним суми до бюджетного відшкодування на підставі положень підпункту 7.2.3 та підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до положень підпункту 7.2.3 та підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

При цьому, нормами чинного законодавства на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обовязку з перевірки відповідності законодавству правил ведення іншим учасником правовідносин господарської діяльності та дотримання ним вимог податкового законодавства.

Якщо контрагент контрагента позивача не виконав свого зобовязання зі сплати податку до бюджету, то це не тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем не надано доказів того, що податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та в подальшому заявлено суму до бюджетного відшкодування у розмірі 748150. 00 грн. за листопад 2007 року та у розмірі 90315. 00 за грудень 2007 року, були складені не в момент виникнення податкових зобов'язань продавця - відкритого акціонерного товариства «Київське АТП 13061»та що такі податкові накладні за змістом не відповідають вимогам, встановленим приписами підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Натомість, на підтвердження отримання від відкритого акціонерного товариства «Київське АТП-13061»виконаних будівельних робіт за укладеним договором та розрахунку з контрагентом, позивачем до справи долучені копії первинних бухгалтерських документів.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутні докази того, що договір генерального підряду на проведення проектно-будівельних робіт від 01.09.2007 № 16/1-07 є нікчемним, або його визнано недійсним у встановленому законодавством порядку та того, що на момент складання податкових накладних, на підставі яких було сформовано позивачем податковий кредит та у подальшому заявлено до бюджетного відшкодування сум надмірно сплаченого до бюджету податку, відкрите акціонерне товариство «Київське АТП 13061»не було зареєстроване як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому не мало права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що акт перевірки не містить в собі жодної інформації про реквізити первинних документів, які підтверджували б безпідставність віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум (номери, дати, назва контрагентів, суми ПДВ, тощо).

Київський окружний адміністративний суд правомірно не прийняв до уваги посилання позивача на те, що у листопаді 2007 року до складу податкового кредиту позивачем включено суму ПДВ в розмірі 28,40 грн. згідно податкової накладної від 07.11.2007 № 490, яка була видана Бородяпським житлово-комунальним підприємством, яке «визнано банкрутом справа № Б14/247-07 від 06.11.2007», оскільки при перевірці повноти визначення позивачем податкового кредиту перевіряючими встановлено його завищення лише у жовтні 2008 року у розмірі 76574,00 грн., а не у період жовтень, листопад місяці 2007 року, до того ж суду не надано жодного доказу того, коли було прийнято таке рішення, коли/чи було анульовано свідоцтво про реєстрацію Бородянського житлово-комунального підприємства, тощо.

Враховуючи наведене та те, що відповідач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували висновки перевіряючих про порушення позивачем вимог саме пункту 1.8 статті 1. підпунктів 7.2.3. 7.2.4 пункту 7.2. підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 16 червня 2011 року.

Головуючий: Н.В. Безименна

Судді: Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма