Ухвала суду № 16205148, 16.05.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2011 р.справа № 2а-940/10/0470 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Панченко О.М.

суддів: Коршуна А.О. Католікяна М.О.

при секретарі судового засідання:Новошицькій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

на постанову: Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2010 р. у справі № 2а-940/10/0470

за позовом: управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська

до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

У січні 2010 року управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська звернулося Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення на свою користь з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 1247,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач має заборгованість розмірі 1247,39 грн. яка виникла у зв'язку із несплатою страхових внесків та штрафних санкцій за несвоєчасну подачу звітів до управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2010 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон) та Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 року № 7-6 на відповідача покладено обов'язки щодо надання звітності у строки, в порядку та за формою, встановленими пенсійним фондом України. До страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яке контролюється органами Пенсійного фонду, застосовуються фінансові санкції відповідно до Закону. Відповідач має непогашену заборгованість зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій перед відповідачем, відповідно до вимоги про сплату боргу № Ф-110-У від 07.07.2009р., в сумі 1247,39 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржила її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції неправильно встановив обставини справи стосовно того, що ОСОБА_1 з 2003 р. перебувала на обліку як платник страхових внесків.

Відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку страхові внески на Пенсійне страхування не нараховуються. Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця на прізвище ОСОБА_1 зроблений запис про заміну свідоцтва реєстрації за № 2 224 001 0001 044 521 від 20.02.2003р..

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру фізичних осіб та фізичних осіб підприємців, запис №1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР № НОМЕР_1 не відповідає свідоцтву на ім'я апелянта.

Дані про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця згідно витягу з ЄДР від 20.02.2003р., №2 224 017 0000 044521, 04052092 не відповідають свідоцтву серія НОМЕР_2.

В доповненнях до апеляційної скарги апелянт посилалася на те, що штрафні санкції за 2005 рік рішення №545 від 25.06.2008 року, за 2006 рік - рішення №546 від 25.06.2008 року, за 2008 рік рішення №393 від 13.04.2009 року та №394 від 13.04.2009 року нараховані з пропущенням строку.

Поштові повідомлення від 01.07.2008 року надійшли не за адресою проживання апелянта та з пропуском терміну для застосування штрафних санкцій. Апелянт не підписувала поштові повідомлення про вручення і тому відмовляється від сплати штрафів в сумі 680,00 грн.

Акт розрахунку доплати до мінімального страхового внеску за № 85 від 09.04.2009 року в сумі 567 грн. є протиправним, оскільки ґрунтується на незаконній постанові Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 року № 366, що встановлено постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2009 року та указом Президента України від 2 листопада 2009 року №890.

У свідоцтві про загальнообовязкове державне пенсійне страхування №НОМЕР_3 від 19.06.2007 року, видане Пенсійним фондом України не встановлена сума внесків, яка входила до єдиного податку, сплаченого апелянтом в четвертому кварталі 2005 року.

Апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач надав до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. В обґрунтування заперечень позивач зазначив, що відповідачка зареєстрована як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська з 26.02.2003р.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування, та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тобто є застрахованими особами, а відповідно до ст. 14 - страхувальниками.

Відповідно до п. 8.2. розділу 8 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663 (надалі - Інструкція) органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки.

У випадку якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Сума заборгованості за вимогою про сплату боргу № Ф-110-У від 07.07.2009р. складає 1247,39 грн.

Відповідно до п. 8.3 Інструкції вимога вважається надісланою (врученою), якщо її передано посадовій особі під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Дана вимога надіслана ОСОБА_1 поштою, про що в матеріалах справи є копія поштового повідомлення про вручення.

У разі незгоди з розрахунком сум, зазначених у вимозі страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

ОСОБА_1 ні в адміністративному, ні в судовому порядку вимогу про сплату боргу №Ф-110У від 07.07.2009р. не оскаржувала.

Апелянт частково підтримала вимоги апеляційної скарги в судовому засіданні та просила зарахувати сплату суми боргу в розмірі 340 грн., а постанову суду першої інстанції в частині стягнення решти боргу - скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Ознайомившись з матеріалами справи, перевіривши в межах апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 2003 року перебуває на обліку як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 81) в управлінні Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська (далі - УПФУ).

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування, та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тобто є застрахованими особами, а відповідно до статті 14 Закону - страхувальниками.

Відповідно до частини першої статті 19 та підпункту 2 пункту 8 Прикінцевих положень Закону фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що оподатковуються за загальною системою оподаткування, сплачують страхові внески із сум доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб в межах максимальної величини, з якої справляються страхові внески, але не менше мінімального страхового внеску.

На підставі статті 17 Закону страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам пенсійного Фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом та нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Порядок нарахування і строки сплати страхових внесків платниками страхових внесків визначені Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (із змінами), чинної на час виникнення спірних правовідносин.

У відповідності до п.п 2.1.3 п.2.1 Інструкції, платниками страхових внесків є страхувальники - фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).

За підсумками року платники, зазначені в підпункті 2.1.3 (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок)), пункту 2.1 цієї Інструкції, надають органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітний рік до 1 квітня наступного за звітним роком за формою згідно з додатком 25 цієї Інструкції.

Розрахунок суми страхових внесків за 2006 подано ОСОБА_1, до УПФУ із порушенням встановлених строків - 25.04.2008 року (строк подачі - до 02.04.2007 року). За несвоєчасне подання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування за 2006 рік у строки, визначені законодавством, на підставі акту від 25.06.2008 року № 235, рішенням від 25.06.2008 року № 546 застосовано фінансові санкції до ОСОБА_1 у розмірі 170 гри. (а.с.25-26). Копію рішення отримано відповідачем 01.07.2008 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.27).

За несвоєчасне подання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування за 2005 рік у строки, визначені законодавством, на підставі акту від 25.06.2008 року № 234, рішенням від 25.06.2008 року № 545 застосовано фінансові санкції до ОСОБА_1 у розмірі 170 грн. (а.с.28-29). Копію рішення отримано відповідачем" 01.07.2008 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.30).

Відповідно до положень Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 року № 7-6. на відповідача покладено обов'язки щодо надання звітності у строки, в порядку та за формою, встановленими пенсійним фондом України. До страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яке контролюється органами Пенсійного фонду, застосовуються фінансові санкції відповідно до Закону.

Відповідно до пункту 1.3 зазначеного Порядку страхувальник один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік.

Відомості, що використовуються в системі персоніфікованого обліку за 2008 рік, ОСОБА_1 подано УПФУ понад встановлені строки - 13.04.2009 року. За несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку у строки, визначені законодавством, на підставі акту від 13.04.2009 року № 288, рішенням від 13.04.2009 року № 393 застосовано фінансові санкції до ОСОБА_1 у розмірі 170 грн. (а.с. 23-24).

Також, до УПФУ ОСОБА_1 подано розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2008 рік, відповідно до якого нараховано страхових внесків у розмірі 129, 81 грн. (а.с. 19). Відповідачу донараховано суму мінімального страхового внеску за 2008 рік у розмірі 567,39 грн., про що складено відповідний акт № 85 від 09.04.2009 року.

Твердження апелянта стосовного того, що акт № 85 від 09.04.2009 року є протиправним, бо ґрунтується на незаконній постанові Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 року № 366, є безпідставним оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 року № 366 прийнята після складання акту № 85 від 09.04.2009 року.

Відповідно до пункту 5.3.3 Інструкції страхові внески платниками, визначеними підпунктом 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, сплачуються до 1 квітня року, наступного за звітним, на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав загальний місячний оподатковуваний дохід, на розмір страхового внеску.

Відповідно до розрахунку відповідача чистий дохід відповідача був у квітні-червні, серпні 2008 року. Виходячи із мінімальної заробітної плати у цих місяцях, мінімальний страховий внесок за кожний з цих місяців складав 174,30 грн.

Тому колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що позивач правомірно донарахував відповідачці суму до мінімального страхового внеску у розмірі 567,39 грн.

Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

За несвоєчасне подання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2008 рік у строки, визначені законодавством, на підставі акту від 13.04.2009 року № 289, рішенням від 13.04.2009 року № 394 застосовано фінансові санкції до ОСОБА_1 у розмірі 170 грн. (а.с. 21-22).

Слід зазначити, що всі рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем отримано, не оскаржено та вважається узгодженим.

Згідно із ч.2 ст.106 Закону України, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

УПФУ відповідачу 07.07.2009 р. виставлено вимогу про сплату боргу № Ф-110 -У на суму 1247,39 грн. (а.с.6). Відповідачем отримано вимогу про сплату боргу 21.07.2009 р., що підтверджується підписом ОСОБА_1 на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.7). Добровільно сума заборгованості відповідачем не сплачена (а.с.4).

Колегія суддів також погоджується з думкою суду першої інстанції, що строки звернення позивача до суду, передбачені статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України, не можуть бути застосовані оскільки відповідно до пункту 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права в частині, що оскаржується відповідачем.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2010 р. у справі № 2а-940/10/0470 - без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала складена у повному обсязі 08.06.2011 року.

Головуючий:О.М. Панченко

Суддя:А.О. Коршун

Суддя:М.О. Католікян