Постанова № 16204350, 08.06.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 червня 2011 р. № 2-а- 5847/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Архіпової С.В.

за участю секретаряСолуянової Н.В.

за участю: представника позивача -Загребельного Г.С. представника відповідача -Малахової Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Эстейт - Менеджмент»

до:Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про:скасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Эстейт-менеджмент” звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив суд скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова. за №0001852302 від 12.05.2011року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем не було додержано вимог діючого законодавства при проведенні планової виїзної документальної перевірки та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються обєктивними даними. Також зазначив, що

Відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова проти позовних вимог заперечувала у повному обсязі, посилаючись на те, що під час проведення перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», за що у відповідності до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачу були визначені відповідні податкові зобовязання.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи заперечень, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задовольнити, керуючись наступним.

Судом встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року. За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки від 26.04.2011 року за №1592/235/31796350, в мотивувальній частині якого зазначається, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Електроспецтех»та ТОВ «Техенергоресурс».

В ході проведення перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова ТОВ «Електроспецтех»та ТОВ «Техенергоресурс», було складено акти перевірки якими було встановлено, що необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення субєктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

За результатами акту перевірки прийнято податкове повідомленні рішення за №0001852302 від 12.05.11 на загальну суму 313330,00 грн.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що перевіркою, проведеною відповідним податковим органом були встановлені вищезазначені порушення податкового законодавства.

Так, висновок відповідача, викладений в акті перевірки, не містить обґрунтованих даних, які відповідно до приписів чинного законодавства України дають підстави вважати, що дійсно позивачем допущені вищезазначені порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Эстейт-менеджмент»(код ЄДРПОУ 31796350) та ТОВ «Техенергоресурс»(код ЄДРПОУ 34566972) укладено договір за № 27/0112 від 01.12.2007 року на виконання підрядних робіт, а саме були виконані ремонтні роботи зовнішній каналізації у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 56, загальною вартістю 90178,80 грн., про що була складена відповідна довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 від 31.01.08 та складений акт прийому передачі виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в на загальну вартість 90 178,80 грн. від 31.01.08. Також була виписана податкова накладна за № 8017 від 31.01.08 на загальну суму 90 178,80 грн.

Сплата за виконані підрядні роботи підтверджується платіжним дорученням за № 357 від 30.06.2009 року на суму 3 375,00 грн. В рахунок погашення боргу виписані прості векселя серії АА на загальну суму 86 803,80 грн., а саме: №0563927 на суму 29 000,00 грн., №0563928 на суму 29 000,00 грн. та №0563929 на суму 28 903,80 грн.

Також, між ТОВ «Эстейт-менеджмент»(код ЄДРПОУ 31796350) та ТОВ «Електроспецтех»(код ЄДРПОУ 34689962) був укладений договір за №11/0102 від 01.02.2007 року на виконання підрядних робіт.

Відповідно до умов вказаного договору, виконані наступні роботи:

- ремонт отмосткі та гідроізоляції будівлі у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях 56, загальною вартістю 73540,80 грн. про що була складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 від 31.01.2008 року та складений акт прийому-передачі виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в на суму 73540,80 грн. від 31.01.2008 року. Також була виписана податкова накладна за №388 від 31.01.2008 року на суму 73540,80 грн.

- ремонтні роботи прибудови до дворового фасаду будівлі у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 56 на суму 42553,20 грн., про що була складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 від 31.01.2008 року та складений акт прийому передачі виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в на суму 42553,20 грн. від 31.01.2008 року. Також була виписана податкова накладна за №386 від 31.01.2008 року на суму 42553,20 грн.

- ремонтні роботи офісного приміщення за № 604 у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 56 на суму 87608,40 грн. про що була складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 від 31.01.2008 року та складено акт прийому - передачі виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в на суму 87608,40 грн. від 31.01.2008 року. Також була виписана податкова накладна за №397 від 31.01.2008 рокуна суму 87608,40 грн.

- ремонтні роботи крівлі будинку у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 56 на суму 109843,20 грн. про що була складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 загальною вартістю 109843,20 грн. від 31.01.2008 року та складений акт прийому - передачі виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в на суму 109843,20 грн. від 31.01.2008 року. Також була виписана податкова накладна №385 від 31.01.2008 року на суму 109843,20 грн.

- ремонтні роботи магазину в холі будівлі у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 56 на суму 87439,20 грн. про що була складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 загальною вартістю 87439,20 грн. від 31.01.2008 року та складений акт прийому - передачі виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в на суму 87439,20 грн. від 31.01.2008 року. Також була виписана податкова накладна за №389 від 31.01.2008 року на суму 87439,20 грн.

- ремонтні роботи приміщення в підвалі будівлі у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 56 на суму 62148,00 грн. про що була складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 загальною вартістю 62148,00 грн. від 31.01.2008 року та складений акт прийому передачі виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в на суму 62148,00 грн. від 31.01.2008 року. Також була виписана податкова накладна за №387 від 31.01.2008 року на суму 62148,00 грн.

- ремонтні роботи приміщення холу в осях 3-5, Г-В и та входу будівлі у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 56 на суму 307 473,60 грн. про що була складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 загальною вартістю 307 473,60 грн. від 11.02.2008 року та складений акт прийому - передачі виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в на суму 307 473,60 грн. від 11.02.2008 року. Також була виписана податкова накладна за №682 від 11.02.2008 року на суму 307 473,60 грн.

- ремонтні роботи приміщення 4-го поверху «Бізнес-центру»будівлі у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 56 на суму 228025,20 грн. про що була складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 загальною вартістю 228025,20 грн. від 31.07.2008 року та складено акт прийому - передачі виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в на суму 228025,20 грн. від 31.07.2008 року. Також була виписана податкова накладна за №2161 від 31.07.2008 року на суму 228025,20 грн.

- ремонтні роботи приміщення 4-го поверху «Бізнес-центру»у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 56 на суму 349604,40 грн. про що була складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 загальною вартістю 349604,40 грн. від 29.08.2008 року та складено акт прийому - передачі виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в на суму 349604,40 грн. від 29.08.2008 року. Також була виписана податкова накладна за №2393 від 29.08.2008 року на суму 349604,40 грн.

- ремонтні роботи приміщення 4-го поверху «Бізнес-центру»у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 56 на суму 150000,00 грн. про що була складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 загальною вартістю 150000,00 грн. від 30.09.2008 року та складений акт прийому - передачі виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в на суму 150000,00 грн. від 30.09.2008 року. Також була виписана податкова накладна за №2697 від 30.09.2008 року на суму 150000,00 грн.

- ремонтні роботи приміщення 7-го поверху кімнати за №716 «Бізнес-центру»у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 56 на суму 116628,00 грн. про що була складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 загальною вартістю 116628,00 грн. від 28.11.2008 року та складений акт прийому передачі виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в на суму 116628,00 грн. від 28.11.2008 року. Також була виписана податкова накладна за №3126 від 28.11.2008 року на суму 116628,00 грн.

- ремонтні роботи 4-го поверху «Бізнес-центру»у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 56 на суму 218 961,60 грн. про що була складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 загальною вартістю 218 961,60 грн. від 28.11.08 та складений акт прийому передачі виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в на суму 218 961,60 грн. від 28.11.08. Також була виписана податкова накладна за №3127 від 28.11.08 на суму 218 961,60 грн.

Судом встановлено, що оплата за вказані підрядні роботи підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями, а саме платіжне доручення № 218 від 21.04.2009 року на суму 10 000,00 грн., платіжне доручення № 358 від 30.06.2009 року на суму 7 375,00 грн., платіжне доручення № 432 від 03.08.2009 року на суму 14 000,00 грн., платіжне доручення № 418 від 27.07.2009 року на суму 10 000,00 грн., платіжне доручення № 133 від 29.02.2008 року на суму 87 608,40 грн., платіжне доручення № 812 від 27.11.2008 року на суму 6 000,00 грн., платіжне доручення № 124 від 16.03.2009 року на суму 10 000,00 грн., платіжне доручення № 214 від 16.04.2009 року на суму 10 000,00 грн.

Також, сплата за підрядні роботи підтверджується простими векселями, які були передання відповідно до акту приймання передачі простих векселів, а саме: простий вексель № 0563910 на суму 100 000,00 грн., простий вексель №0563911 на суму 100 000,00 грн., простий вексель № 0563912 на суму 100 000,00 грн., простий вексель № 0563913 на суму 100 000,00 грн., простий вексель № 0563914 на суму 100 000,00 грн., простий вексель № 0563915 на суму 100 000,00 грн., простий вексель № 0563916 на суму 100 000,00 грн., простий вексель № 0563917 на суму 100 000,00 грн., простий вексель № 0563918 на суму 100 000,00 грн., простий вексель № 0563919 на суму 100 000,00 грн., простий вексель № 0563920 на суму 134 838,50 грн., простий вексель № 0563930 на суму 500 000,00 грн., простий вексель № 0563931 на суму 500 000,00 грн., простий вексель № 0563932 на суму 500 000,00 грн., простий вексель № 0563933 на суму 500 000,00 грн., простий вексель № 0563935 на суму 388 472,30 грн.,

Про фактичне виконання вищезазначених робіт свідчать залучені до матеріалів справи первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні»і п.2.4. ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до Наказу Державного комітету з будівництва та архітектури від 26.06.2002 року №375/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві»будівельні організації та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, які виконують будівельні та монтажні роботи, інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності, складають акт приймання виконаних підрядних робіт (ф.№КБ-2в), а із залученням усіх інших джерел фінансування довідку про вартість виконаних підрядних робіт (ф.№ КБ-3).

Акт приймання виконаних підрядних робіт та довідка про вартість таких робіт складаються для визначення їх обсягів та проведення розрахунків.

Суд відзначає, що зауваження щодо форми та змісту наданих документів податкової та бухгалтерської звітності, податкових накладних з боку відповідача в акті перевірки контролюючого органу відсутні.

На момент складання податкових накладних позивач та його контрагенти були зареєстровані в якості платників ПДВ, що не заперечується відповідачем.

На момент укладення угод та виконання, позивач та його контрагенти були наділені належною господарською компетенцією, знаходилися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Доказів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності відповідачем не надано.

Ні в акті перевірки, ні при розгляді справи відповідачем не надано доказів, які б вказували на невідповідність вказаних угод актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Крім цього, суд зазначає, що висновок відповідача про те, що у контрагентів позивача ТОВ «Техенергоресрс»та ТОВ «Електроспецтех»не існує необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення субєктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності не відповідає матеріалам справи.

Так, позивачем до матеріалів справи надані належним чином завірені копії ліцензії на проведення будівельних робіт виданих ТОВ «Техенергоресрус»та ТОВ «Електроспецтех».

Відповідно до Закону України №1775 від 01.06.2000р. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Постанови №1396 від 05.12.2007р. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві», а також Наказу №47 від 27.01.2009р. «Про затвердження Ліцензійних умов провадження будівельної діяльності»ТОВ «Техенергоресурс»та ТОВ «Електроспецтех»діяло на підставі ліцензій для провадження діяльності повязану з будівництвом будівель видану Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України.

Суд зазначає, що доказів анулювання вказаних ліцензій відповідач до суду не надав.

Виходячи з цього у відповідача не має законних підстав вважати, що у контрагентів позивача відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності.

Крім цього, суд зазначає, що виходячи з приписів пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом, а підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбання (будівництва, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткування у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

За змістом підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 6.2. Порядку заповнення податкової накладної № 166, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому, як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. В абзаці 1 пункту 5 Порядку № 166 зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Так, судом встановлено що сума податку на додану вартість, яка була включена позивачем до складу податкового кредиту за перевіряє мий період підтверджена податковими накладними.

При цьому, твердження відповідача стосовно того, що наявність у ТОВ позивача вище перелічених податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, не узгоджується з приписами вимог податкового законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Суд звертає увагу, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

При цьому Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Окремо суд бере до уваги, що викладені в акті перевірки судження субєкта владних повноважень про порушення позивачем вимог ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не підтверджуються добутими судом доказами.

Так, суд зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Вирішуючи спір, суд вважає також за необхідне керуватись правовими позиціями Верховного Суду України, які викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, адже правочини між позивачем та його контрагентами були укладені у цивільних (господарських) правовідносинах (далі за текстом Постанова Пленуму ВСУ №9).

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму ВСУ №9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Вивчивши зміст акту перевірки, суд наголошує, що даний документ не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України (з урахуванням викладених в Постанові Пленуму ВСУ №9 правових позицій) як ознаки нікчемного правочину.

Також, суд зазначає, що єдиною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідно до мотивувальній частині акту перевірки позивача, відповідач - ДПІ у Київському районі м. Харкова посилається на акти перевірок контрагентів позивача, а саме на акт перевірки ТОВ «Техенергоресурс»від 23.11.2010 року за №3057/23-03-05/34566971 та акт перевірки ТОВ «Електроспецтех»від 23.11. 2010 року за №3058/23-03-05/34689962 складені ДПІ в яких перебувають на обліку підприємства.

Відповідно до висновків актів перевірок ТОВ «Техенергоресурс»та ТОВ «Електроспецтех»зазнається, що всі укладені правочини між ТОВ «Техенергоресурс»та ТОВ «Електроспецтех»з контрагентами покупцями, продавцями мають ознаки нікчемності.

У звязку з актами перевірок контрагентів позивача, якими було визнано нікчемними всі правочини укладені між ТОВ «Техенергоресурс»та ТОВ «Електроспецтех»з контрагентами покупцями, продавцями, а оскільки позивач мав взаємовідносини з вказаними підприємствами, відповідач ДПІ у Київському районі м. Харкова вважає всі укладені правочини між ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Електроспецтех»з однієї сторони та ТОВ «Эстейтменеджмент»з іншої сторони нікчемними.

Відповідно до наданих до матеріалів справи рішень судів, судом було встановлено, що відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року по справі №2а-12792/10/2070, яка була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 року було визнано неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Техенергоресурс»(код ЄДРПОУ 34566972) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.07. 2007 року по 30.09. 2010 року на підставі якої був складений акт перевірки від 23.11. 2010 року за №3057/23-03-05/34566971.

Також, суд зазначає, що відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 року по справі №2а-11736/10/2070, яка була залишена без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.11 було визнано неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Електроспецтех»(код ЄДРПОУ 34689962) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.07.2007 року по 30.09. 2010 року на підставі якої був складений акт перевірки від 23.11.2010 року за №3058/23-03-05/34689962.

У звязку з викладеним, суд приходить до висновку, що посилання ДПІ у Київському районі м. Харкова на акти перевірок контрагентів позивача є неправомірними, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено посилання при проведенні перевірки та при складанні актів перевірок органами ДПС на акти перевірок контрагентів підприємства яке перевіряється та дії співробітників ДПІ по проведенню перевірки та по складанню вказаних актів перевірок були визнано судами неправомірними.

В розумінні ст.3 КАС України рішення суб'єктів владних повноважень повинні прийматися (вчинятися) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем прийнятого ним рішення суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так , перевіривши рішення відповідача, яке оскаржується в даній справі суд відзначає, що його прийнято при невірному застосуванні норм чинного законодавства України, в звязку з чим суд вважає, що воно підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Эстейт - Менеджмент» до Державної податкової інспекції у Київському районі у місті Харкові про скасування податкового повідомлення рішення задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі у місті Харкові №0001852302 від 15.05.2011 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Эстейт - Менеджмент»(ЄДРПОУ 31796350, 61003 м. Харків, вул. Чернишевського б. 77, кв. 2) сплачене державне мито в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд , шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови в письмовому провадженні, шляхом подання такої скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 10 червня 2011року.

Суддя Архіпова С.В.