Постанова № 16203843, 02.06.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-3548/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

при секретарі Авдєєнко Є.В.,

за участю:

представників позивача - Дубоділова Б.Д., Черневського М.Ю.,

представника відповідача - Заєць С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техагроінвест"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

22 липня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Техагроінвест"(по тексту - позивач, ТОВ "Техагроінвест") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень № 0006342301/0/2224, № 0006352301/02223, № 0029451702/2216 від 08.07.2010.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на не обґрунтованість та безпідставність висновків перевірки, а тому зазначав, що, працівники Кременчуцької ОДПІ дійшли помилкового висновку щодо порушення ТОВ "Техагроінвест" положень Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", "Про податок з доходів фізичних осіб" .

Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи правомірність донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі на загальну суму 516996 грн у зв'язку із порушенням позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", з податку на додану вартість на загальну суму 55987,50 грн, оскільки позивачем порушено вимоги Закону України "Про податок на додану вартість" та податку з доходів найманих працівників на загальну суму 7383,66 грн з підстав порушення норм Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, з підстав у ньому викладених, просили задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Техагроінвест" зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 08.07.2005. Субєкт господарювання взятий на облік в органах державної податкової служби (Кременчуцька ОДПІ) 14.07.2005, що не оспорюється сторонами.

Також, судом встановлено, що в період з 09.06.2010 по 22.06.2010 податковими інспекторами Кременчуцької ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Техагроінвест»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010.

За результатами перевірки складено акт від 25.06.2010 № 3315/23-209/33672225 в якому відображено, зокрема, порушення:

- підпункту 1.32, статті 1 підпункту 5.2.1, пункту 5.2, пункту 5.9. статті 9, підпунктів 8.1.3., 8.2.1, статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 344664 грн, у тому числі за: 1 квартал 2008 року - 117183 грн; 2 квартал 2008 року - 215328 грн; 4 квартал 2008 року 2735 грн; 1 квартал 2009 року - 3015 грн; 2 квартал 2009 року -3530 грн, 3 квартал 2009 року 2873 грн, завищено відємне значення обєкта оподаткування по податку на прибуток за 2009 рік на суму 11282, за 1 квартал 2010 року в сумі 7921 грн.

- підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1,пункту. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірся на загальну суму 37325 грн у тому числі: за серпень 2008 року 35000 грн, за лютий 2009 року - 361 грн, за квітень 2009 року -202 грн, за травень 2009 року - 264 грн, за червень 2009 року 436 грн, за серпень 2009 року 170 грн, за вересень 2009 року 325 грн, за листопад 2009 року 317 грн, грудень 2009 року -250 грн.

- пункту 3.4. статті 3, підпункту 4.2.15, пункту 4.2, статті 4, пункту 7.1. статті 7, підпункту 8.1.1 пункту 8.1. статті 8, підпунктів 9.10.1, 9.10.2 пункту 9.10. статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питання щодо повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період суму 2461,22 грн, в тому числі: за лютий 2009 року - 381,96 грн, за квітень 2009 року - 213,37 грн, за травень 2009 року - 279,00 грн, за червень 2009 року 461,91 грн, за серпень 2009 року 180,52 грн, за вересень 2009 року 344,47 грн,за жовтень 2009 року - 335,29 грн, грудень 2009 року -264,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки 08.07.2010 Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення рішення:

-№0006342301/0/2224, яким ТОВ "Техагроінвест" нараховано податкове зобовязання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 516996 грн (в тому числі за основним платежем - 344664 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 172332 грн).

-№0006352301/0/2223, яким ТОВ "Техагроінвест" нараховано податкове зобовязання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 55987,50 грн (в тому числі за основним платежем 37325 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 18662,50 грн).

-№00294517/0/2216, яким ТОВ "Техагроінвест" нараховано податкове зобовязання за платежем "податок з доходів найманих працівників" на загальну суму 7383,66 грн (в тому числі за основним платежем 2461,22 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 4922,11 грн).

Позивач не погодився із прийнятими податковими повідомленнями рішеннями, а тому оскаржив їх до суду.

Оцінюючі правомірність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Так, податковим органом перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу ТОВ «Техагроінвест»за період з 01.04.2007 по 31.03.2010 (перевіряємий період) встановлено його заниження в розмірі 1 330 040 грн, в тому числі за 1 квартал 2008 року в сумі 468730 грн, за 2 квартал 2008 року в сумі 861310 грн.

Підставою такого для висновку стало дослідження податковим органом у перевіряємому періоді господарських відносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно будівельна компанія «Вертикаль» (код ЄДРПОУ 32948799) (по тексту ТОВ ПСК «Вертикаль»), у звязку із чим встановлено, заниження балансової вартості залишків на суму балансової вартості мазуту, який фактично не було поставлено вказаному контрагенту.

Суд погоджується з названими доводами відповідача з урахуванням наступного.

В ході перевірки встановлено,що 12.03.2008 між ТОВ ПБК «Вертикаль»(Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Техагроінвест” (Продавець) укладено договір за № 7 (копія якого наявна в матеріалах справи), предметом якого стало те, що Продавець зобовязується відвантажити, а Покупець оплатити і прийняти партію Товару (пункт 1.1. Договору). Назва товару: ГСМ (пункту 1.1.1. Договору)

Загальний обєм поставки: згідно додатків до Договору або відвантажувальних документах (пункт 1.1.2). Вартість товару встановлюється у гривнях і зазначається в додатках до даного Договору або у відвантажувальних документах (пункт 1.1.2).

Товар по даному договору відвантажується Покупцю ж/або автотранспортом по його заявці або згідно графіку затвердженого сторонами. (пункт 2.1.1.).

А відповідно до пункту 3.1. прийом по кількості і якості поставленого Товару відбувається з урахуванням Інструкції про порядок прийняття, транспортування, зберігання, відпуску, обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України, затвердженої наказом Держнафтогазпром, Міністерством економіки, Міністерством транспорту, Держстандартом, Держкомстатистики України від 02.04.1998 за № 81/38/101/235/122.

Додатковими угодами до договору № 7 від 12.03.2008, копії яких наявні в матеріалах справи, визначено, що товар - мазут з доставкою автотранспортом до місця призначення м. Лутугіно та встановлено вартість мазуту.

Також, позивачем надано суду податкові та видаткові накладні, акти прийому передачу товару від Продавця до Покупця, а також товарно-транспортні накладні (подорожні листи вантажного автомобіля), згідно із якими транспортування товару (мазуту) здійснювалося від Продавця до Покупця (ТОВ ПБК «Вертикаль») автотранспортом Продавця (ТОВ «Техагроінвест»).

При цьому,слід наголосити, що ані договором, ані додатковими угодами не передбачено доставка мазуту саме автотранспортом Продавця.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 № 996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Втім, сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що поставка мала місце.

При цьому,суд приймає до уваги інформацію щодо контрагента позивача - ТОВ ПБК «Вертикаль».

Згідно акту Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова від 17.06.2009 року №3479/23/32948799 ТОВ ПБК «Вертикаль»(ЄДРПОУ 32948799) з питань дотримання вимог податкового,валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 30.06.2008 у останнього відсутні необхідні умови для досягнення результатів угод, укладених з покупцями (отримувачами) робіт (послуг) в силу відсутності трудових ресурсів необхідної кваліфікації. А при перевірці документів ТОВ «ПБК «Вертикаль», вилучених 17 вересня 2008 року на підставі постанови Прокуратури від 16.09.2008 СВ ПМ ДПА у Харківській області договори підряду на виконання будівельно- монтажних робіт (договори на виконання робіт) - субпідрядні договори відсутні, відсутній облік та документальне підтвердження результатів виконання робіт (послуг), які виконані ТОВ «ПБК «Вертикаль»та ним задекларовані як такі, що відбулися.

Відповідно до частини 1 статті 3 Господарського кодексу України від 16.01.2003, № 436-IV під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Відповідно до пункту 3 статті 5 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Отже, неможливість фактичного здійснення господарських операцій ТОВ ПБК «Вертикаль»через відсутність майна та інших матеріальних і трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з виконання робіт; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у звязку з відсутністю трудових ресурсів свідчить про те, що операції з реалізації мали не товарний характер.

При цьому, слід вказати, що відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України затвердженої наказом Держнафтогазпром, Міністерством економіки, Міністерством транспорту, Держстандартом, Держкомстатистики України від 02.04.1998 за № 81/38/101/235/122 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) , використання якої передбачено умовами договору купівлі-продажу №7 від 12.03.2008, приймання нафти і нафтопродуктів за кількістю здійснюється у відповідності з вимогами нормативної документації, умовами поставки та договорами (пункт 4.1.3.1).

Пунктом 4.1.3.5 цієї ж Інструкції встановлено, що приймання продукції за якістю проводиться у повній відповідності до вимог нормативної документації на нафту або нафтопродукти, умов поставки та договорів, на підставі яких здійснена поставка продукції, а також додатка 1 цієї Інструкції.

А пунктами 4.1.3.38 та 4.1.3.39 Інструкції передбачено, що з прибуттям на підприємство, організацію та суб'єкта приватної власності нафтопродуктів (ППЗН) в автоцистерні перевіряється наявність і цілість пломб, технічний стан автоцистерни, визначається повнота заповнення цистерни і відповідність нафтопродукту, вказаному в товарно-транспортній накладній, яка пред'являється водієм. Маса нафтопродукту в автоцистерні визначається зважуванням на автомобільних вагах або об'ємно-масовим методом, а нафтопродуктів, розфасованих в тару, - зважуванням або за трафаретами тари (якщо нафтопродукти в заводській упаковці). Про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт.

У відповідності до пунктів 4.1.4.1 та 4.1.4.3 Інструкції на всіх ППЗН ведеться облік нафтопродуктів із записом у журналі вимірювань нафтопродуктів у резервуарах за формою N 7-НП (додаток 7) у кожному резервуарі окремо з відображенням усіх операцій, що провадяться кожною зміною. Нафтопродукти повинні зберігатися у резервуарах, металевій, дерев'яній та іншій тарі, що відповідає вимогам технічних умов і стандартів.

Згідно із пунктом 4.1.11.1 Інструкції при прийманні, зберіганні, відпуску і транспортуванні нафти, нафтопродуктів та інших товарів керівник підприємства та головний бухгалтер здійснюють контроль за дотриманням матеріально відповідальними особами вимог цієї Інструкції та забезпечують: своєчасне оформлення документів руху нафти, нафтопродуктів, інших товарів; збереження їх кількості і якості; відображення їх руху в бухгалтерському обліку; максимальне зниження витрат обертання; своєчасне вжиття заходів щодо попередження псування, втрати, нестачі та розкрадання нафти, нафтопродуктів та інших товарів, а також створювати потрібні умови для їх зберігання

Враховуючі, в даному випадку, для придбання нафтопродукту - мазуту, в кількості, що визначена первинними документами позивача ТОВ «ПБК Вертикаль»щонайменше необхідно мати чи то резервуари для його зберігання чи то складські приміщення, працівників тощо.

Отже, будь-яких інших документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне здійснення операцій отримання передачі товару(мазуту), а саме: заявки Покупця із визначенням кількості ТМЦ та ПІБ відповідальної особи за отримання ТМЦ із зазначенням номеру доручення на таке отримання або інші документи щодо реальності та товарності проведених операцій, а також документів щодо фіксації етапів господарського процесу про якість та кількість ПММ (заявок та складських документів щодо поставок, сертифікатів якості та інш.), обумовленою у вищевказаних договорах, позивачем ні на перевірку, ні на вимогу суду під час розгляду справи не надано.

При цьому слід вказати, що згідно із пунктом 2.16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 забороняється приймати до виконання (у тому числі для включення до регістрів бухгалтерського обліку) первинні документи, що суперечать законодавству, зокрема, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та пунктах 2.4 і 2.13 вищезазначеного Положення, які передбачають наявність підпису особи, уповноваженої на проведення господарської операції і підписання первинного документа.

При здійсненні операції на одержання матеріальних цінностей має складатися довіреність, форма якої затверджена наказом Мінфіну України від 16.05.1996 № 99 «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей».

Довіреність на одержання цінностей є бланком суворої звітності та є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено (виписано, підписано) інший первинний документ - накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей , і відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для її бухгалтерського обліку.

Таким чином, невиконання підприємцями вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на одержання цінностей має своїм наслідком порушення встановленого в Україні порядку ведення бухгалтерського обліку і звітності.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до умов, наданого позивачем в обґрунтування вимог позовної заяви договору купівлі-продажу № 06/02 від 14.02.2008, від ТОВ ПБК «Вертикаль»до ТОВ «НПП Енергосвіт»поставка товару (мазуту) здійснюється залізничним транспортом на умовах поставки СРТ станція Лутугіно Донецької з.д.

Втім, даний факт суперечить наданим позивачем товарно-транспортним накладним та подорожнім листам, згідно із якими мазут в м. Лутугіно поставлявся вантажним автотранспортом позивача.

При цьому,слід наголосити, що умовами договору купівлі-продажу №7 від 12.03.2008 та додатковими угодами, не було передбачено, що у вартість проданого товару входять і витрати на його транспортування саме позивачем, поряд із цим доказів додаткової оплати ТОВ «ПБК Вертикаль»послуг по транспортуванню товару позивачем суду не представлено.

Отже, як і встановлено перевіркою ТОВ ПБК «Вертикаль»здійснювало супроводження грошових потоків з ймовірнім товаром, що не придбавався та не постачався і не міг бути придбаний/поставлений в обсязі вартості та обсягах кількості зазначених в первинних документах, з підстав відсутності необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної діяльності, в тому числі відсутність управлінського, технічного персоналу.

Вказані факти свідчать про відсутність у вказаного підприємства адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань, відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, про відсутність наміру створення правових наслідків.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Господарські операції позивача з вищевказаним підприємством, на думку суду, штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій.

З огляду на зазначене позивачем не спростовано висновки перевірки відповідача.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобовязань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття «господарська операція»(бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами статті 4 цього ж Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою , тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась не може бути обєктом оподаткування .

Відповідно до пункту 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених умов: покупцеві передані ризики й вигоди, повязані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати повязані з цією операцією можуть бути достовірно визначені.

Відповідно до пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994, № 334/94-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді .

З огляду на встановлені перевіркою порушення позивачем правил формування валових доходів та валових витрат, які знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, відповідачем правомірно зроблено висновок про заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму в розмірі 1 330 040 грн, в тому числі за 1 квартал 2008 року в сумі 468730 грн, за 2 квартал 2008 року в сумі 861310 грн.

Окрім того, перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, встановлено їх завищення ТОВ «Техагроінвест»в сумі 56187 грн. в тому числі: за ІV квартал 2008 року на суму 10938 грн, за I квартал 2009 року - на суму 10254 грн. за II квартал 2009 року - на суму 9613 грн, III квартал 2009 року - на суму 9012 грн., за ІV квартал 2009 року - на суму 8449 грн, за I квартал 2010 року - на суму 7921 грн.

Як наслідок податковою інспекцією на нараховано податкове зобовязання за основним платежем всього в розмірі 9956 грн (в тому числі за ІІ квартал 2008 року 2735 грн, за І квартал 2009 року 2564 грн, ІІ квартал 2009 року - 2403 грн, ІІІ квартал 2009 року 2253 грн) та застосовано штрафні (фінансові)санкції в розмірі 19908,50 грн.

Визначення спірних сум податкових зобовязань, в даному випадку, відповідачем повязується з тим, що ТОВ «Техагроінвест»придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Анга»(далі по тексту ТОВ «Анга») тягач та напівпричіп згідно договору б/н від 30.08.2008, який за висновками податкової перевірки порушує публічний порядок та є нікчемним і не може породжувати господарських зобовязань.

Втім, аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

30.08.2008 між ТОВ «Анга»та ТОВ «Техагроінвест»укладений договір купівлі-продажу транспортних засобів №30/08/2008, предметом якого відповідно до пункту 1.1. стало те, що Продавець продає, а Покупець купує наступні транспортні засоби, далі по тексту «Товар»:

- сідельний тягач марки «DAF 85 CF 380»вартістю без ПДВ 129166,67 грн та ПДВ -9666,67 грн.

- напівпричіп марки WO-HFR S 240»,1995 року випуску, вартістю 45833,33 грн та ПДВ -35000,00 грн.

Загальна вартість товару склала 210000,00 грн в т.ч. ПДВ 35000,00 грн (пункт 1.2. Договору ).

Поставка Товару здійснюється за адресою: м. Кременчук, вул. 278 квартал, б. 7-а (пункт 2.1. Договору).

При передачі Товару Продавець передає Покупцю всі необхідні документи, оформлені належним чином, у відповідності до «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою від 07.09.1998 №13 (пункту 2.4. Договору).

Доповненням до договору купівлі-продажу транспортних засобів від 30.08.2008, визначено, що взаємовідносини по даному договору оформлюються на товарній біржі з наступною реєстрацією біржового договору, який є невідємною частиною даного договору, в органах МРЭВ.

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента товар (напівпричіп марки HFR S 240»та сідельний тягач марки «DAF 85 CF 380) і проведено їх оплату, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії податкової накладної, акту приймання-передачі, видаткової накладної, рахунку фактури, банківських виписок.

За наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ "Анга", останнім виписано позивачу податкову накладну від 30.08.2008 за № 389, всього на загальну суму 210000,00 грн в т.ч. ПДВ 35000,00 грн.

26.09.2008 між ТОВ «Анга»та ТОВ «Техагроінвест»укладені біржові контракти купівлі продажу транспортних засобів: сідельного тягача марки «DAF 85 CF 380»,2000 року випуску, двигун Т61755, шасі ХLRТЕ85ХС0Е533222 та напівпричепа марки HFR S 240»,1995 року випуску, шасі №10414.

Контракти зареєстровані на товарній біржі за № КП05682558Р та № КП77443306Р відповідно.

У відповідності до наданих суду облікових даних регіональної інтегрованої інформаційної системи «ДАІ»станом на 17.03.2011:

АМТ - напівпричеп марки HFR S 240»,1995 року випуску, шасі №10414: 09.08.2008 поставлений на тимчасовий облік як прибулий із іншого регіону, власник ТОВ «Анга»;

13.08.2008 зареєстрований ТЗ, придбаного на аукціоні, товарній біржі, власник ТОВ «Анга»;

24.09.2008 - знято із обліку для реалізації, власник ТОВ «Анга»;

26.09.2008 зареєстрований ТЗ, ДНЗ ВІ8035ХТ, придбаний на аукціоні, товарній біржі власник ТОВ «Техагроінвест»;

29.10.2010 знятий з обліку для реалізації - власник ТОВ «Техагроінвест»;

АМТ - сідельний тягач марки «DAF 85 CF 380»,2000 року випуску, двигун Т61755, шасі ХLRТЕ85ХС0Е533222:

09.08.2008 поставлений на тимчасовий облік як прибулий із іншого регіону, власник ТОВ «Анга»;

13.08.2008 зареєстрований ТЗ, придбаний на аукціоні, товарній біржі, власник ТОВ «Анга»;

24.09.2008 - знято із обліку для реалізації, власник ТОВ «Анга»;

26.09.2008 зареєстрований ТЗ, ДНЗ ВІ5412ВА , придбаний на аукціоні, товарній біржі власник ТОВ «Техагроінвест»та станом на 17.03.2011 на обліку.

Згідно із пунктом 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою від 07.09.1998 №1388, (у редакції чинні на момент спірних правовідносин) власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Термін реєстрації може бути продовжено у разі неможливості власника транспортного засобу (хвороба, відрядження, інші поважні причини) вчасно її здійснити. Експлуатація транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах ДАІ, а також без номерного знака "Транзит" забороняється.

Придбані транспортні засоби зареєстровані позивачем в органі ДАІ 26.09.2008 - в день укладення та реєстрації біржових контрактів, укладення яких було передбачено доповненням до договору купівлі-продажу транспортних засобів від 30.08.2008.

Втім, дата реєстрації транспортного засобу не впливає, в даному випадку, на бухгалтерський та податковий облік позивача.

До того ж,суд звертає увагу, на те, що органом Державтоінспекції було здійснено реєстрацію транспортних засобів на підставі біржових контрактів, що свідчить про факт передачі транспортні засоби від Продавця (ТОВ «Анга»до Покупця (ТОВ «Техагроінвест»).

Таким чином, встановлені вище обставини та реєстрація вище перелічених транспортних засобів, у встановленому законом порядку, свідчать про факт їх придбання у ТОВ «Анга»та факт використання позивачем у власній господарській діяльності.

При цьому, із пояснень представника позивача в ході судового розгляду справи судом встановлено, що транспортні засоби, придбані у ТОВ «Анга»призначались саме для здійснення позивачем своєї господарської діяльності, крім того відповідачем ані під час перевірки ані під час розгляду справи зворотнє не доводилось.

До цього слід зазначити, що у відповідності до наданих позивачем копій зведених відомостей руху дизельного пального та бензину за період з лютого - грудень 2009 року значиться також і сідельний тягач марки 85 CF 380».

У відповідності до абзацу 1 підпункту 8.1.2 пункту 8.1. статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення.

Згідно із пунктом 8.1.3 цієї ж норми Закону не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на: придбання і відгодівлю продуктивної худоби; вирощування багаторічних плодоносних насаджень; придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам.

А відповідно до підпункту 8.2.1. пункту 8.1. статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень іпоступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Як встановлено судом вище з обліку сідельний тягач марки 85 CF 380»згідно даних ДАІ від 17.03.2011, позивачем з обліку не знято, а напівпричіп знято із обліку з метою реалізації 29.10.2010, тобто через 2 роки після його придбання.

Таким чином, у позивача були законні підстави для здійснення амортизаційних відрахувань на витрати з придбання основних фондів транспортних засобів, що придбані у ТОВ «Анга», а тому встановлене відповідачем порушення наведеного вище положення закону в ході судового розгляду не знайшло підтвердження.

Доводи відповідача про відсутність у ТОВ «Анга»необхідних умов для здійснення господарських операцій, відсутності основних фондів, технічного персоналу, не знаходження за місцем реєстрації та вирок Октябрського суду м. Полтави від 05.10.2009 суд, в даному випадку, суд оцінює критично, оскільки зазначені обставини, не вплинули на належне виконання умов договору та на факт реального придбання та використання транспортних засобів.

Крім того, за висновками акту перевірки підприємством при нарахуванні податку на додану вартість, допущене порушення, яке обґрунтовується відповідачем аналогічно з обґрунтуванням, щодо податку на прибуток та даними бухгалтерського обліку, за тою ж самою операцією із придбання транспортних засобів у ТОВ «Анга».

При цьому, відповідачем нараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 35000,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 17500,00 грн.

Втім, зважаючи на встановлені вище обставини (реальності господарської операції із придбання транспортних засобів у ТОВ «Анга») суд знаходить висновки відповідача такими, що не узгоджуються з вимогами Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997, № 168/97-ВР

Згідно з підпунктами 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

ТОВ «Техагроінвест»до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за серпень 2008 року, суми податку на додану вартість у розмірі 35000,00 грн здійснено на підставі виписаної ТОВ "Анга" податкової накладної 30.08.2008 за № 389 що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами. Будь-яких порушень щодо оформлення податкової накладної ані перевіркою, ані в ході судового розгляду справи не встановлено.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складення податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку на додану вартість до дати його анулювання.

Згідно із пунктом 9.2. статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Згідно із пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/203) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку

Анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Анга»відбулося 28.07.2009, що встановлено перевіркою та підтверджується даними на офіційному веб-сайті Державної податкової адміністрації України, витяг із якого, приєднано судом до матеріалів справи

Отже, контрагент позивача ТОВ «Анга»на момент виписування податкової накладної мав на це право, а подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Анга»не позбавляло правового значення видані за такими господарськими операціями податкові накладні, а тому і накладна не є недійсною.

Таким чином, висновок відповідача про неправомірне віднесення суми ПДВ до податкового кредиту декларації з ПДВ за серпень 2008 року в розмірі 35000 грн є помилковим та спростовується вищенаведеними дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності.

Щодо спору в частині заниження підприємством валових витрат на суму 11622 грн, заниження податку на додану вартість в розмірі 2325,00 грн та порушення правильності утримання податку із доходів фізичних осіб в розмірі 2461,22 грн, що виник у звязку оплатою коштів по чеками на придбання дизельного пального, то судом встановлено наступне.

У перевіряємому періоді підприємством видавались кошти під звіт працівникам на відрядження. До звітів про використання коштів наданих на відрядження або під звіт додаються документи, а саме:

- звіт про використання коштів наданих на відрядження або під звіт №10 від 31.12.2009 підзвітної особи ОСОБА_4 посвідчення про відрядження № 444 б/дати, згідно наказу підприємства від 29.12.2009. № 108 працівник відряджений до м. Дніпродзержинськ та с. Визирка Одеської області з 30.12.2009 по 31.12.2009. До авансового звіту додається:фіскальний чек на дизельне пальне №4843 від 30.12.2009 о 22 год. 23 хв ВАТ "Укрнафта" с Новобогданівка Запоріжської області на суму 1199,96 грн (в т.ч ПДВ 199,99 грн) та фіскальний чек на дизельне пальне № 0361 від 30.12.2009 о 21 год. 27хв. ТОВ "Альянс-Холдинг", с. Василівка, Запоріжської області на суму 300,00 грн (в т.ч. ПДВ -50,00 грн). при цьому працівник вибув із м. Дніпродзержинська 31.12.2009;

- звіт про використання коштів наданих на відрядження або під звіт №23 від 06.10.2009 підзвітної особи ОСОБА_5 посвідчення про відрядження № 419 б/дати, згідно наказу підприємства від 02.10.2009 № 90 працівник відряджений до с. Н. Яреськи та п.г.т. Бродецьке з 03.10.2009 по 05.10.2009. До авансового звіту додається: фіскальний чек на дизельне пальне № 405209 від 04.10.2009 АЗС м. Комсомольськ, вул. Дніпровська, 11 на суму 1899,98 грн (в т.ч. ПДВ 316,66 грн). При цьому, працівник вибув до м. Комсомольска 05.10.2009;

- звіт про використання коштів наданих на відрядження або під звіт №23 від 28.09.2009 підзвітної особи ОСОБА_6, посвідчення про відрядження № 412 б/дати, згідно наказу підприємства від 23.09.2009 № 87 працівник відряджений до с. Н.Яреськи та м.Бердянськ з 24.09.2009 по 26.06.2009.До авансового звіту додається: фіскальний чек на дизельне пальне № 235526 від 25.09.2009 ТОВ ТД "КНПС" АЗС №4 м. Кременчук, на суму 1952,00 грн (в т.ч. ПДВ -325,33 грн). При цьому працівник вибув до м. Комсомольська 26.09.2010;.

- звіт про використання коштів наданих на відрядження або під звіт №11 від 16.06.2009 підзвітної особи ОСОБА_5, посвідчення про відрядження № 361 б/дати, згідно наказу підприємства від 12.06.2009 № 53 працівник відряджений до с. Н. Яреськи та с.Крижанівка з 13.06.2009. по 15.06.2009. До авансового звіту додається: фіскальний чек на дизельне пальне № 304906 від 14.06.2009 АЗС м. Кременчук, вул. Котлова на суму 780,00 грн (в т.ч. ПДВ -130,00 грн). При цьому, працівник 14.06.2009 прибув до с. Крижанівка, а до м. Комсомольська прибув 15.06.2009 ;

- звіт про використання коштів наданих на відрядження або під звіт №8 від 20.04.2009 підзвітної особи ОСОБА_7, посвідчення про відрядження № 314 б/дати, згідно наказу підприємства від 15.04.2009 № 30 працівник відряджений до с .Н.Яреськи, м.Лисичанськ та м. Суми з 16.04.2009 по 19.04.2009.До авансового звіту додається: фіскальний чек на дизельне пальне № 9573 від 18.04.2009 (18 год.36 хв.) АЗС с.Яреськи на суму 684,07 грн (в т.ч. ПДВ -114,01 грн). При цьому, працівник вибув із с Яреськи 17.04.2009 до м. Лисичанська;

- звіт про використання коштів наданих на відрядження або під звіт №03/02 від 09.02.2009.підзвітної особи ОСОБА_9, посвідчення про відрядження № 263 б/дати, згідно наказу підприємства від 04.02.2009 №2 працівник відряджений до с. Н.Яреськи та м. Бердянськ 05.02.2009 по 07.02.2009. До авансового звіту додається:фіскальний чек на дизельне пальне №461 від 05.02.2009 (21 год.45 хв.) АЗС №4 ТОВ "Граніт-Експрес" автошлях Київ - Харків - Довжанський 286 км на суму 2164,50 грн (в т.ч. ПДВ -360,75 грн) При цьому, працівник прибув в с. Н.Яреськи 05.02.2009, а 06.02.2009 вибув із с. Н. Яреськи до м. Бердянська;

- звіт про використання коштів наданих на відрядження або під звіт №6 від 10.04.2009 по 09.04.2009 підзвітної особи ОСОБА_7, посвідчення про відрядження №307 б/дати, згідно наказу підприємства від 08.04.2009 №27 працівник відряджений до с. Н. Яреськи та м. Кременчук 09.04.2009 по 09.04.2009 До авансового звіту додається: фіскальний чек на дизельне пальне № 5688 від 10.04.2009 АЗС ТОВ "Міс"' м. Комсомольськ на суму 525,00 грн (в т.ч. ПДВ 87,50 грн). При цьому, працівник прибув до м. Комсомольськ 09.04.2009;

- звіт про використання коштів наданих на відрядження або під звіт №11 від 25.05.2009 підзвітної особи ОСОБА_7, посвідчення про відрядження №341 б/дати, згідно наказу підприємства від 19.05.2009р №43 працівник відряджений до м. Миколаїв -с.Крижанівка - с. Н.Яреськи з 20.05.2009 по 22.05.2009 До авансового звіту додається: фіскальний чек на дизельне пальне № 9745 від 20.05.2009 (20 год.43 хв.) АЗС м. Кременчук, вул. Чалова, 213 на суму 1581,00 грн (в т.ч. ПДВ 263,50 грн). При цьому, працівник прибув до м. Миколаїв 20.05.2009.

- звіт про використання коштів наданих на відрядження або під звіт №11 від 11.06.2009 підзвітної особи ОСОБА_9, посвідчення про відрядження №354 б/дати, згідно наказу підприємства від 08.06.2009 №50 працівник відряджений до м. Миколаїв - с. Н.Яреськи з 09.06.2009 по 10.06.2009. До авансового звіту додається: фіскальний чек на дизельне пальне №1856 від 09.06.2009 (21 год. 25 хв.) АЗС м. Кременчук, вул. Чкалова,213 на суму 1837,50 грн (в т.ч. ПДВ 306,25 грн). При цьому, працівник прибув до м. Миколаїв 09.06.2009;

- звіт про використання коштів наданих на відрядження або під звіт №2 від 07.08.2009 підзвітної особи ОСОБА_4, посвідчення про відрядження №388 б/дати, згідно наказу підприємства від 04.08.2009 №71 працівник відряджений до м.Богодухов - с. Н.Яреськи з 05.08.2009 по 06.08.2009. До авансового звіту додається: фіскальний чек на дизельне пальне №488739 від 06.08.2009 на суму 649,97 грн (в т.ч. ПДВ 108,32 грн). При цьому, працівник з м. Богодухів прибув до с. Н. Яреськи 05.06.2009.

- звіт про використання коштів наданих на відрядження або під звіт №21 від 31.08.2009 підзвітної особи ОСОБА_6, посвідчення про відрядження №401 б/дати, згідно наказу по підприємства від 27.08.2009 №81 працівник відряджений до с. Н.Яреськи та м. Лисичанськ з 28.08.2009 по 30.08.2009 До авансового звіту додається: фіскальний чек на дизельне пальне №35052 від 28.08.2009. (12 год.19 хв.) АЗС м. Кременчук, вул. Ярмаркова,32 на суму 372,95 грн (в т.ч. ПДВ - 62,16 грн) При цьому, працівник 28.08.2009 (12 год. 30 хв.) знаходився на 203 км. Автошляху Київ Харків 05.06.2009, про що свідчить фіскальний чек № 17579 АЗС Агарська ТОВ «Фірма»Іліада».

В даному випадку, податковою перевіркою встановлено, що фіскальні звітні чеки, які додані до авансових звітів не підтверджують зв'язок витрачених коштів, з господарською підприємства з підстав не відповідності співвідношення дат прибуття та вибуття із населених пунктів та днів відрядження, розгалуженість у просторі обєктів на яких здійснювалася заправка дизельним паливом.

В ході судового розгляду справи позивачем надано суду пояснення, які викладені в письмовій заяві за підписом уповноваженої особи підприємства та приєднані до матеріалів справи, згідно із якими фіскальні звітні чеки № 4843 на суму 1199,96 грн, № 0361 на суму 300,00 грн, № 9745 на суму 1581,00 грн, № 1856 на суму 1837,50 грн, № 35052 на суму 372,95 грн позивачем не оспорюються.

Тобто, позивачем цій частині визнано факт допущення ним порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2 підпункту 5.3.9 пункту 5.3, статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 7.2.1 пункту 7.2. підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, пункту 3.4. статті 3, підпункту 4.2.15, пункту 4.2, статті 4, пункту 7.1. статті 7, підпункту 8.1.1 пункту 8.1. статті 8, підпунктів 9.10.1, 9.10.2 пункту 9.10. статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та як наслідок визначення відповідачем суми податкового зобов'язання, в частині визначення позивачу податкового, зобов'язання відповідно, за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем 790 грн, штрафними (фінансовими) санкціями 395 грн; за платежем податок на додану вартість за основним платежем 882 грн, штрафними (фінансовими) санкціями 441 грн; за платежем податок з доходів фізичних осіб за основним платежем 933,77 грн, штрафними (фінансовими) санкціями 1867,54 грн є обгрутованим.

При цьому, суд враховує, що згідно з частиною першою статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно із підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до абзацу 1 розділу Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 за № 218/2658 службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації (далі - підприємство) на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Згідно із пунктом 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно із пунктом 3.1. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Відповідно до пункту 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні під час перевірки правильності оформлення видачі готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Матеріалами справи підтверджено, що:

- згідно наказу підприємства від 02.10.200 № 90 працівник відряджений до с. Н. Яреськи та п.г.т. Бродецьке з 03.10.2009 по 05.10.2009, підвізною особою до авансового звіту додається фіскальний чек на дизельне пальне № 405209 від 04.10.2009 АЗС м. Комсомольськ, вул. Дніпровська, 11 на суму 1899,98 грн (в т.ч. ПДВ 316,66 грн). Маршрут підзвітної особи згідно посвідчення на відрядження пролягав з м. Комсомольськ (03.10.2009) с. Н.Яреські (03.10.2009-04.10.2009) пгт.Бродецьке (04.10.2009 -05.10.2009) м. Комосомольськ (05.10.2009). При цьому, при виїзді 04.10.2009 із с.Н.Яреські до пгт. Бродецьке працівник здійснив заправку по дорозі дизельним паливом у м. Комсомольськ 04.10.2009.

- згідно наказу підприємства від 23.09.2009 № 87 працівник відряджений до с. Н.Яреськи та м.Бердянськ з 24.09.2009 по 26.06.2009, підвізною особою до авансового звіту додається фіскальний чек на дизельне пальне № 235526 від 25.09.2009 ТОВ ТД "КНПС" АЗС №4 м. Кременчук, на суму 1952,00 грн (в т.ч. ПДВ -325,33 грн).Маршрут підзвітної особи згідно посвідчення на відрядження пролягав з м. Комсомольськ (24.09.2009) с. Н.Яреські (24.09.2009-25.09.2009) м. Бердянськ (25.09.2009 -26.09.2009) м. Комосомольськ (26.09.2009) . При цьому, при виїзді 25.09.2009 із с. Н.Яреські до м. Бердянськ працівник здійснив заправку по дорозі дизельним паливом у м. Кременчук 25.09.2009.

- згідно наказу підприємства від 12.06.2009 № 53 працівник відряджений до с. Н. Яреськи та с.Крижанівка з 13.06.2009. по 15.06.2009, підзвітною особою до авансового звіту додається фіскальний чек на дизельне пальне № 304906 від 14.06.2009 АЗС м. Кременчук, вул. Котлова на суму 780,00 грн (в т.ч. ПДВ -130,00 грн). Маршрут підзвітної особи згідно посвідчення на відрядження пролягав з м. Комсомольськ (13.06.2009) с. Н.Яреські (13.06.2009-14.06.2009) с. Крижанівка (15.06.2009) м. Комосомольськ (15.06.2009) . При цьому, при виїзді 14.06.2009 із с. Н.Яреські до с.Крижанівка працівник здійснив заправку по дорозі дизельним паливом у м. Кременчук 14.06.2009.

- згідно наказу підприємства від 15.04.2009 № 30 працівник відряджений до с .Н.Яреськи, м.Лисичанськ та м. Суми з 16.04.2009 по 19.04.2009, підзвітною особою до авансового звіту додається фіскальний чек на дизельне пальне № 9573 від 18.04.2009 (18 год.36 хв.) АЗС с.Яреськи на суму 684,07 грн (в т.ч. ПДВ -114,01 грн). Маршрут підзвітної особи згідно посвідчення на відрядження пролягав з м. Комсомольськ (16.04.2009) м. Лисичанськ (16.04.2009) с. Н.Яреськи (16.04.2009 17.04.2009) м. Лисичанськ (17.04.2009) м. Суми (18.04.2009-19.04.2009) м. Комсомольск (19.04.2009).При цьому, при виїзді 17.04.2009 із м. Лисичанськ до м. Суми (18.04.2009) працівник здійснив заправку по дорозі 18.04.2009 дизельним паливом у с. Н.Яреськи.

- згідно наказу підприємства від 04.02.2009 №2 працівник відряджений до с. Н.Яреськи та м. Бердянськ 05.02.2009 по 07.02.2009, підвізною особою до авансового звіту додається фіскальний чек на дизельне пальне №461 від 05.02.2009 (21 год.45 хв.) АЗС №4 ТОВ "Граніт-Експрес" автошлях Київ - Харків - Довжанський 286 км на суму 2164,50 грн (в т.ч. ПДВ -360,75 грн). Маршрут підзвітної особи згідно посвідчення на відрядження пролягав з м. Комсомольськ (05.02.2009) с. Н.Яреські (05.02.2009-06.02.2009) м. Бердянськ (06.02.2009 -07.02.2009) м. Комосомольськ (07.02.2009) . При цьому, при виїзді 06.02.2010 із с. Н.Яреські до м. Бердянськ працівник здійснив заправку по дорозі (автошлях Київ - Харків Довжанський) дизельним паливом 05.02.2009.

- згідно наказу підприємства від 04.08.2009 №71 працівник відряджений до м.Богодухов - с. Н.Яреськи з 05.08.2009 по 06.08.2009, підвізною особою до авансового звіту додається фіскальний чек на дизельне пальне №488739 від 06.08.2009 на суму 649,97 грн (в т.ч. ПДВ 108,32 грн). Маршрут підзвітної особи згідно посвідчення на відрядження пролягав з м. Комсомольськ (05.08.2009) м. Богодухів ( 05.08.2009) - с. Н.Яреські (05.08.2009-06.08.2009) м. Комосомольськ (06.08.2009). При цьому, при виїзді 06.08.2010 із с. Н.Яреські до м. Комосомольськ працівник здійснив заправку по дорозі (автошлях Київ - Харків Довжанський) дизельним паливом 06.08.2009.

Виходячи з аналізу вищевикладених норм та обставин, суд дійшов висновку, про підтвердження, в даному випадку, витрат в розмірі 6777 грн (та ПДВ 1355 грн) на відрядження працівників ТОВ «Техагроінвест», оскільки документи, які їх підтверджують відповідають встановленим вимогам для первинного документа та відповідають дійсним обставинам та підтверджують зв'язок із господарською діяльністю позивача.

Поряд із цим, згідно наказу підприємства від 08.04.2009 №27 працівник відряджений до с. Н. Яреськи та м. Кременчук 09.04.2009 по 09.04.2009, підвізною особою до авансового звіту додається фіскальний чек на дизельне пальне № 5688 від 10.04.2009 АЗС ТОВ "Міс"' м. Комсомольськ на суму 525,00 грн (в т.ч. ПДВ 87,50 грн). Маршрут підзвітної особи згідно посвідчення на відрядження пролягав з м. Кременчук (08.04.2009) - с. Н.Яреські (08.04.2009)- м. Кременчук (08.04.2009)- м. Комсомольськ (08.04.2009 -09.04.2009) м. Кременчук (09.04.2009) м. Комсомольськ (09.04.2009)

При цьому, позивач в обґрунтування вимог позовної заяви, вказує, що працівник 10.04.2009 заправився в м. Комсомольськ коли прибув звітуватися по авансовому звіту для наступного відрядження.

Відповідно до абзацу 9 розділу 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття із відрядження - день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника.

Пунктом 1.11. цієї ж Інструкції встановлено, після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у встановленому законодавством порядку. Разом із звітом подаються посвідчення про відрядження, оформлене в установленому порядку, і документи в оригіналі, що підтверджують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат.

Відповідно до пункту 9.10.2. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 № 889-ІV, звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відрядження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку у касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх надала, до або під час подання зазначеного звіту

Отже, оскільки у відповідності до посвідчення на відрядження підзвітна особа прибула до місця роботи (м. Комсомольськ) 09.04.2010, а документ, що підтверджує витрати до авансового звіту даного відрядження датований 10.04.2009, то він у відповідності вищевказаних правових норм, не є первинним документом який підтверджує зв'язок із господарською діяльністю позивача, а наступне відрядження оформлюється іншим відповідним пакетом документів,які позивачем суду представлено не було.

У відповідності до підпункту 4.2.15. пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно з пунктом 9.10 статті 9 цього Закону;

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як визначено пунктом 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, позивачем допущено порушення у документальному оформленні витрат в розмірі 525,00 грн (в т.ч. ПДВ 87,50 грн) у їх підтвердженні та відображенні у бухгалтерському та податковому обліку, натомість, як встановлено судом вище, підтверджено зв'язок із господарською діяльністю та обґрунтованість витрат в розмірі 6777 грн (та ПДВ 1355 грн) на відрядження працівників ТОВ «Техагроінвест».

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 00063523/0/2223 від 08.07.2010 в частині нарахування податкового зобовязання за платежем податок на прибуток за основним платежем в розмірі 11253 грн (9955 грн (амортизаційні відрахування по транспортним засобам) + 1298 грн (витрати на відрядження, що підтверджені первинними документами) та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5627 грн, податкового повідомлення-рішення 0006342301/0/2224 від 08.07.2010 в частині нарахування податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість за основним платежем в розмірі 36355 грн (35000 грн (податковий кредит включений по податковій накладній від ТОВ «Анга»+ 1355 грн (ПДВ по фіскальним чекам, що підтверджують витрати по відрядженню працівників) та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 18178 грн, податкового повідомлення-рішення № 0029451702/0 від 08.07.2010 в частині нарахування податкового зобовязання за платежем податок з доходів найманих працівників за основним платежем в розмірі 1434,80 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2869,60 грн відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже частині є протиправними та підлягають скасуванню,

А, враховуючи недоведеність позиції позивача, позовні вимоги в іншій частині не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та є такими, що задоволенню не підлягають

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволений частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги частково, суд вважає необхідним стягнути з Держбюджету на користь позивача судовий збір частково в розмірі 1 гривня 70 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техагроінвест"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання нечинними податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 08.07.2010 № 00063523/0/2223 в частині нарахування податкового зобовязання за платежем податок на прибуток за основним платежем в розмірі 11253 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5627 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 08.07.2010 № 0006342301/0/2224 в частині нарахування податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість за основним платежем в розмірі 36355 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 18178 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 08.07.2010 № 0029451702/0 в частині нарахування податкового зобовязання за платежем податок з доходів найманих працівників за основним платежем в розмірі 1434,80 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2869,60 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техагроінвест" в розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 07 червня 2011 року.

СуддяС.О. Удовіченко