Постанова № 16203167, 14.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2011 р. справа № 2а/0570/9209/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріМороз Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства «Добропіллявугілля»

доДобропільської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити дії

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. 1/351 від 26 березня 2011 року) від відповідача:ОСОБА_2 (дов. б/н від 03 вересня 2010 року)

Державне підприємство «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» (надалі позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними дій щодо нарахування в картці особового рахунку зі збору за забруднення навколишнього природного середовища пені в сумі 150417,74 грн., зобовязання внести зміни до облікової картки зі збору за забруднення навколишнього природного середовища шляхом виключення нарахованої за несвоєчасне погашення податкової заборгованості пені в розмірі 150417,74 грн.

Позивач зазначав, що протягом грудня 2008 року грудня 2010 року Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією було нараховано пеню в сумі 150471,74 грн. Нарахування пені стало наслідком неврахування визначеного позивачем призначення платежу в платіжних дорученнях на сплату податкових зобовязань. Позивач зауважував на тому, що в податкової інспекції відсутні повноваження щодо зміни самостійно визначеного позивачем призначення платежу, що свідчить про безпідставність здійсненого нарахування пені.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що положеннями пункту 7.7. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлений певний порядок погашення наявного податкового боргу. Зазначена норма має імперативний характер та є обовязковою до виконання всіма субєктами правовідносин. З огляду на зазначене, із врахуванням застосування порядку календарної черговості погашення податкових зобовязань, кошти, сплачені позивачем, були направлені на погашення податкового боргу. У звязку із здійсненням позивачем погашення наявної суми податкового боргу, в зворотному боці картки особового рахунку позивача було нараховано пеню в порядку, визначеному статтею 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року було задоволено клопотання позивача про поновлення строків звернення до суду.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач Державне підприємство «Добропіллявугілля» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 32186934, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 291209, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 12). Як платник податків позивач зареєстрований та обліковується в Добропільській обєднаній державній податковій інспекції (відповідач у справі). «Управління комунальних котелень» є відокремленим підрозділом позивача без статусу юридичної особи, що підтверджується довідкою Управління статистики у м. Добропілля серії АБ № 037008 (арк. справи 10).

Згідно даних картки особового рахунку за позивачем, починаючи з 2008 року обліковується податковий борг зі збору за забруднення навколишнього природного середовища. Відповідач неодноразово звертався до суду із позовами про стягнення податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в судовому порядку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-14967/08 від 03 вересня 2008 року (арк. справи 38) були задоволені заявлені Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією вимоги до Державного підприємства «Добропіллявугілля» в частині вимог про стягнення податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1-й квартал та півріччя 2008 року в сумі 437709,49 грн. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-14967/08/0570 від 27 лютого 2009 року (арк. справи 40), виконання цієї постанови було розстрочено на 120 місяців шляхом сплати заборгованості рівними частинами по 3597,13 грн. щомісячно протягом 119 місяців та сплати в сумі 3596,57 грн. за 120 місяць, починаючи з квітня 2009 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-10040/08 від 08 липня 2008 року (арк. справи 35) були задоволені заявлені Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією вимоги до Державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 896665,63 грн. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-10040/08 від 06 жовтня 2008 року (арк. справи 37) виконання цієї постанови було розстрочено на 3 роки шляхом сплати заборгованості рівними частинами по 14944,26 грн. прочинаючи з 20 жовтня 2008 року щомісячно в сумі 14944,26 грн.

У грудні 2008 року згідно даних картки особового рахунку позивачу було нараховано пеню в сумі 445,83 грн., у звязку із відображенням в картці особового рахунку погашення за платіжним дорученням № 121 від 18 грудня 2008 року податкових зобовязань, зі збору за охорону навколишнього природного середовища, визначених розрахунком за 1-й квартал 2006 року.

У січні 2009 року згідно даних картки особового рахунку позивачу було нараховано пеню в сумі 242,89 грн., у звязку із відображенням в картці особового рахунку погашення за платіжним дорученням № 60 від 30 січня 2009 року податкових зобовязань, визначених податковим повідомленням-рішенням № 0000322340.

Протягом червня 2009 року вересня 2010 року відповідачем було нараховано пеню в сумі 122681,17 грн. внаслідок відображення в рахунок сплати податкових зобовязань зі сплати збору за охорону навколишнього природного середовища, визначеного розрахунком за 1-й квартал 2006 року коштів, сплачених за допомогою платіжних доручень від 30 червня 2009 року № 246 в сумі 3427,18 грн. та № 245 в сумі 14299,34 грн. (арк. справи 32), від 30 липня 2009 року № 302 в сумі 3390,76 грн. та № 301 в сумі 14233,00 грн. (арк. справи 31), від 31 липня 2009 року № 313 в сумі 20999,96 грн. (арк. справи 34), від 25 серпня 2009 року № 343 в сумі 14065,86 грн. та № 342 в сумі 3371,48 грн. (арк. справи 30), від 07 вересня 2009 року № 384 в сумі 3333,34 грн. та № 383 в сумі 13992,66 грн. (арк. справи 29), від 07 жовтня 2009 року № 429 в сумі 13918,38 грн. та № 428 в сумі 3333,26 грн. (арк. справи 28), від 19 листопада 2009 року № 521 в сумі 3300,21 грн. та № 522 в сумі 13856,45 грн. (арк. справи 27), від 10 грудня 2009 року № 585 в сумі 3116,84 грн. та № 586 в сумі 13116,04 грн. (арк. справи 26), від 19 січня 2010 року № 4 в сумі 13048,07 грн. та № 3 в сумі 3100,34 грн. (арк. справи 25), від 19 лютого 2010 року № 82 в сумі 3083,96 грн. та № 81 в сумі 12979,97 грн. (арк. справи 24), від 19 березня 2010 року № 174 в сумі 3067,80 грн. та № 173 в сумі 12912,52 грн. (арк. справи 23), від 20 квітня 2010 року № 224 в сумі 12824,67 грн. та № 225 в сумі 3073,27 грн. (арк. справи 22), від 20 травня 2010 року № 276 в сумі 3035,99 грн. та № 275 в сумі 12780,03 грн. (арк. справи 21), від 21 червня 2010 року № 326 в сумі 3032,73 грн. та № 325 в сумі 12758,98 грн. (арк. справи 20), від 20 липня 2010 року № 349 в сумі 3008,01 грн. та № 350 в сумі 12657,00 грн. (арк. справи 19), від 20 серпня 2010 року № 381 в сумі 2994,55 грн. та № 380 в сумі 12600,92 грн. (арк. справи 18), від 20 вересня 2010 року № 429 в сумі 3148,93 грн. (арк. справи 17),

Протягом вересня грудня 2010 року відповідачем було нараховано пеню в сумі 27101,85 грн. внаслідок відображення в рахунок сплати податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за рішенням № 5/1 від 03 липня 2008 року коштів, що надійшли від позивача за платіжним дорученнями від 20 вересня 2010 року № 429 в сумі 9992,05 грн. та № 430 в сумі 3122,38 грн. (арк. справи 17), від 20 жовтня 2010 року № 366 в сумі 13050,71 грн. та № 367 в сумі 3127,16 грн. (арк. справи 16), від 19 листопада 2010 року № 473 в сумі 3090,78 грн. та № 472 в сумі 13005,76 грн. (арк. справи 15), від 20 грудня 2010 року № 517 в сумі 12920,68 грн. та № 518 в сумі 3096,06 грн..

Спірними питаннями цієї справи є правомірність здійсненого відповідачем нарахування пені протягом грудня 2008 року грудня 2010 року в сумі 150471,74грн.

Спеціальним законом з питань оподаткування, яким на момент виникнення спірних правовідносин встановлювалися порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, визначалося процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовим фондом».

Відповідно до підпункту 16.1.1 пункту 16.1 та підпункту 16.3.1 пункту 16.3. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

Згідно з пунктом 3.4 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 290 від 11 червня 2003 року, що діяла на день виникнення спірних правовідносин, нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

Згідно пункту 3.7. Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України № 290 від 11 червня 2003 року, що діяла на день виникнення спірних правовідносин, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).

Тобто, передумовою нарахування пені у картці особового рахунку є здійснення платником податку погашення податкового боргу (частини податкового боргу). При цьому, при здійсненні платником сплати зазначеної суми податкового боргу, податковою інспекцією здійснюється розподіл сплаченої платником суми на суму, що спрямовується в рахунок погашення податкового боргу та суму, що спрямовується в рахунок погашення пені на зазначену суму податкового боргу.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, платіжними дорученнями № 245 від 30 червня 2009 року, № 301 від 30 липня 2009 року, № 343 від 25 серпня 2009 року, № 383 від 07 вересня 2009 року, № 429 від 07 жовтня 2009 року, № 522 від 19 листопада 2009 року, № 586 від 10 грудня 2010 року, № 3 від 19 січня 2010 року, № 81 від 19 лютого 2010 року, № 173 від 19 березня 2010 року, № 224 від 20 квітня 2010 року, № 275 від 20 травня 2010 року, № 325 від 21 червня 2010 року, № 350 від 20 липня 2010 року, № 380 від 20 серпня 2010 року, № 429 від 20 вересня 2010 року, № 366 від 20 жовтня 2010 року, № 472 від 19 листопада 2010 року та № 517 від 20 грудня 2010 року позивачем сплачувалися щомісячні платежі у розмірі 14944,26 грн. в рахунок погашення суми податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, відповідно до Ухвали Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2а-10040/08 від 06 жовтня 2008 року. Проте, всупереч визначеному в зазначених платіжних дорученнях призначення платежу, відповідач спрямував кошти за цими платіжними дорученнями в рахунок погашення податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1 квартал 2006 року, в рахунок погашення розстроченого податкового боргу за рішенням № 5/1 від 03 липня 2008 року та в рахунок погашення суми нарахованої пені. Зазначені дії позивача щодо зміни визначеного платником податку призначення платежу призвели до визначення пені в сумі 112316,84 грн.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, платіжними дорученнями № 246 від 30 червня 2009 року, № 302 від 30 липня 2009 року, № 342 від 25 серпня 2009 року, № 384 від 07 вересня 2009 року, № 428 від 07 жовтня 2009 року, № 521 від 19 листопада 2009 року, № 585 від 10 грудня 2010 року, № 4 від 19 січня 2010 року, № 82 від 19 лютого 2010 року, № 174 від 19 березня 2010 року, № 225 від 20 квітня 2010 року, № 276 від 20 травня 2010 року, № 326 від 21 червня 2010 року, № 349 від 20 липня 2010 року, № 381 від 20 серпня 2010 року, № 430 від 20 вересня 2010 року, № 367 від 20 жовтня 2010 року, № 473 від 19 листопада 2010 року та № 518 від 20 грудня 2010 року позивачем сплачувалися щомісячні платежі в рахунок погашення суми податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, відповідно до Ухвали Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2а-14967/08/0570 від 27 лютого 2009 року. Проте, всупереч визначеному в зазначених платіжних дорученнях призначення платежу, відповідач спрямував кошти за цими платіжними дорученнями в рахунок погашення податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1 квартал 2006 року, в рахунок погашення розстроченого податкового боргу за рішенням № 5/1 від 03 липня 2008 року та в рахунок погашення суми нарахованої пені. Зазначені дії позивача щодо зміни визначеного платником податку призначення платежу призвели до визначення пені в сумі 26939,68 грн. .

Всупереч визначеного позивачем в платіжному дорученні № 313 від 31 липня 2010 року призначення платежу «штрафні санкції - 24920,00 грн.», відповідачем було направлено суму коштів у розмірі 20999,96 грн. в рахунок погашення податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1-й квартал 2006 року. Зазначені дії позивача щодо зміни визначеного платником податку призначення платежу призвели до визначення пені в сумі 10526,50 грн.

Платіжними дорученнями № 121 від 18 грудня 2008 року та № 60 від 30 січня 2009 року позивач сплатив 1265,00 грн. та 1300,00 грн. із визначенням наступного призначення платежу «збір за забруднення навколишнього природного середовища». В зазначених платіжних дорученнях не визначено періоду виникнення податкових зобовязань, з огляду на що при спрямуванні сплачених коштів за зазначеними дорученнями в рахунок погашення податкового боргу відповідачем не було порушено визначене платником податку призначення платежу.

Отже, внаслідок спрямування коштів в рахунок погашення суми податкового боргу та не врахування визначеного позивачем призначення платежу відповідач нарахував пеню в загальній сумі 149783,02 грн.

Відповідач як орган державної влади, за приписами статті 19 Конституції України обмежений в своїх діях підставами та межами наданих повноважень, зобовязаний здійснювати надані йому повноваження лише у спосіб, передбачений законами України. Податкове законодавство України не містить правових норм, якими би податковий орган був наділений повноваженнями щодо зміни визначеного платником податку призначення платежу.

Відповідно до підпункту 7.1.1. пункту 7.1. статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Згідно статті 139 Господарського кодексу України, кошти віднесені до визначеного в цій статті поняття «майна».

Частиною 1 статті 134 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є субєктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, у тому числі коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Зокрема, розпорядженням коштами є їх переказ із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Відповідно до пункту 1.30 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжним дорученням є розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. Встановлення форм та реквізитів розрахункових документів встановлюються Національним банком України.

Згідно з пункту 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України N 22 від 21 січня 2004 року, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Отже, перерахування субєктом господарювання коштів за допомогою платіжного доручення, є проявом волевиявлення власника коштів, підстави перерахування коштів визначені у реквізиті “Призначення платежу” платіжного доручення.

Приписами пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» встановлено загальну норму, відповідно до якої податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

При цьому, зазначеним пунктом не передбачений перелік субєктів на яких вона розповсюджується, чи то податковий орган, чи то платник податків та не визначений механізм забезпечення її дотримання, тобто дії субєктів податкових правовідносин, які мають ними вчинятися у випадках, коли при наявності суми податкового боргу платником податків здійснюється погашення поточних податкових зобовязань.

Водночас, відповідач як орган державної влади, за приписами статті 19 Конституції України обмежений в своїх діях підставами, межами наданих повноважень та здійснення них у спосіб, передбачений законами України. Податкове законодавство України не містить правових норм, якими би податковий орган був наділений повноваженнями щодо зміни визначеного платником податку призначення платежу.

Суд зауважує на тому, що відповідач має право спрямовувати на власний розсуд лише ті платежі платника податків, в яких такий платник не визначив призначення платежу або спрямування сплачених платником коштів неможливо за визначеним таким платником призначенням платежу.

Тобто, наведене свідчить про неправомірність здійсненого відповідачем направлення сплачених позивачем коштів в сумі 426696,10 грн. за платіжними дорученнями від 30 червня 2009 року № 246 та № 245, від 30 липня 2009 року № 302 та № 301, від 31 липня 2009 року № 313, від 25 серпня 2009 року № 343 та № 342, від 07 вересня 2009 року № 384 та № 383, від 07 жовтня 2009 року № 429 та № 428, від 19 листопада 2009 року № 521 та № 522, від 10 грудня 2009 року № 585 та № 586, від 19 січня 2010 року № 4 та № 3, від 19 лютого 2010 року № 82 та № 81, від 19 березня 2010 року № 174 та № 173 від 20 квітня 2010 року № 224 та № 225, від 20 травня 2010 року № 276 та № 275 від 21 червня 2010 року № 326 та № 325, від 20 липня 2010 року № 349 та № 350, від 20 серпня 2010 року № 381 та № 380, від 20 вересня 2010 року № 429 та № 430 від 20 жовтня 2010 року № 366 та № 367, від 19 листопада 2010 року № 473 та № 472, 517 та 518 від 20 грудня 2010 року в рахунок сплати податкового боргу замість спрямування в рахунок сплати щомісячних платежів з розстроченого судовими рішеннями податкового боргу та здійснення їх перерозподілу на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).

Дії відповідача щодо спрямування сплачених позивачем коштів за платіжними дорученнями № 121 від 18 грудня 2008 року та № 60 від 30 січня 2009 року є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин.

Враховуючи встановлення судом неправомірності дій відповідача щодо неврахування визначеного платником податку призначення платежу у платіжних дорученнях та нарахування пені через зменшення самостійно визначених податкових зобовязань в порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суд дійшов висновку, що нарахування пені внаслідок таких дій також є неправомірним та вимоги позивача в частині зобовязання внести зміни до картки особового рахунку платника податків шляхом скасування (виключення) нарахованої пені зі збору а забруднення навколишнього природного середовища в сумі 149783,02 грн., підлягають задоволенню.

З огляду на встановлення судом правомірності дій відповідача щодо направлення сплачених позивачем коштів за платіжними дорученнями № 121 від 18 грудня 2008 року та № 60 від 30 січня 2009 року нарахування пені в сумі 688,72 грн., здійсненого внаслідок цього є правомірним та таким, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, з огляду на що, за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати здійснені позивачем підлягають стягнення на користь позивача з державного бюджету України пропорційно задоволеній частині вимог.

Враховуючи викладене та, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України № 276 від 18 липня 2005 року, Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України № 290 від 11 червня 2003 року, ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними дій щодо нарахування пені зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 150471,74 грн. та зобовязання внести зміни до картки особового рахунку платника податків Державного підприємства «Добропіллявугілля», шляхом виключення з картки особового рахунку пені за несвоєчасне погашення податкової заборгованості зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 150471,74 грн. як неправомірно нарахованої, задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області (85000, м. Добропілля, вул. пров. Радянський, 4, ЄДРПОУ 23355183) щодо нарахування пені зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 149783,02 грн.

Зобовязати Добропільську обєднану державну податкову інспекцію Донецької області (ЄДРПОУ 23355183, адреса: 85000, м. Добропілля, вул. пров. Радянський, 4) внести зміни до особового рахунку Державного підприємства “Добропіллявугілля” (ЄДРПОУ 32186934, адреса: 85000, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2) зі збору за забруднення навколишнього природного середовища шляхом виключення з облікової картки суми нарахованої пені у розмірі 149783,02 грн., у звязку із зарахуванням сум сплачених позивачем коштів за платіжними дорученнями від 30 червня 2009 року № 246 та № 245, від 30 липня 2009 року № 302 та № 301, від 31 липня 2009 року № 313, від 25 серпня 2009 року № 343 та № 342, від 07 вересня 2009 року № 384 та № 383, від 07 жовтня 2009 року № 429 та № 428, від 19 листопада 2009 року № 521 та № 522, від 10 грудня 2009 року № 585 та № 586, від 19 січня 2010 року № 4 та № 3, від 19 лютого 2010 року № 82 та № 81, від 19 березня 2010 року № 174 та № 173 від 20 квітня 2010 року № 224 та № 225, від 20 травня 2010 року № 276 та № 275 від 21 червня 2010 року № 326 та № 325, від 20 липня 2010 року № 349 та № 350, від 20 серпня 2010 року № 381 та № 380, від 20 вересня 2010 року № 429 та № 430 від 20 жовтня 2010 року № 366 та № 367, від 19 листопада 2010 року № 473 та № 472, від 20 грудня 2010 року № 517 та 518 без врахування визначеного платником призначення платежу.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства “Добропіллявугілля” (ЄДРПОУ 32186934, адреса: 85000, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2) судові витрати зі сплати судового збору (державного мита) у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 14 червня 2011 року в присутності представника позивача та представника відповідача.

Постанова виготовлена у повному обсязі та підписана 16 червня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Михайлик А.С.