Постанова № 16203064, 15.06.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2011 р. Справа № 16/152

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В.Я. , суддя Гончар Т. В. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 за довіреністю № 2-19д від 20.12.10 р.

відповідача - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (вх. № 1499П/3-11 від 06.04.2011 р.) на рішення господарського суду Полтавської області від 17.03.11 у справі № 16/152

за позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної Акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії ГПУ "Шебелинкагазвидобування", смт. Червоний Донець Балаклійський район

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Більськ

про стягнення грошових коштів в сумі 119381,79 грн.

встановила:

В грудні 2010 р. ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії ГПУ "Шебелинкагазвидобування" звернулась з позовом до господарського суду Полтавської області про стягнення з ФО - П ОСОБА_2 74 372,32 грн. заборгованості, в т.ч. 49 000 грн. - сума основного боргу за договором № 27-В від 11.11.2009 року, 5963,00 грн. - інфляційних, 1609,32 грн. - 3% річних за період з 16.06.2010р. по 21.01.2011р., 17800 грн. - штраф на підставі п.5.3 договору (з урахуванням заяви від 24.02.2011 року (вих. №2-2195) про зменшення розміру позовних вимог, прийнятої до розгляду згідно ухвали від 01.03.2011р.).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.03.2011 р. по справі № 16/152 (суддя Тимощенко О.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 на користь ДК "Укргазвидробування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії ГПУ "Шебелинкагазвидобування" 49 000,00 грн. основного боргу, 17 800,00 грн. штрафу, 1602,00 грн. річних та 5541,98 грн. інфляційних, 739,44 грн. держмита, 234,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 17.03.2011 р. скасувати частково, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи і прийняти нове рішення в якому врахувати усі обставини по справі зазначені в апеляційній скарзі, крім того просить судові витрати за надання правової допомоги за наявними у справі доказами про понесені витрати в порядку ст. 44 ГПК України стягнути з позивача пропорційно задоволенню позовних вимог. Так в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивачем, при поданні позову, не враховано те, що відповідачем ФО-П ОСОБА_2 11.06.2010 року уповноваженій особі позивача - начальнику підсобного аграрного підрозділу агрофірми "Восток" газопромислового управління "Харківгазвидобування" Свідруку А.І., який діяв на підставі Положення про ПАП "АФ "Восток" та довіреності №4662 від 10.07.2009 була передана готівка в сумі 20000,00 грн. для внесення в касу позивача в рахунок погашення боргу відповідача за договором купівлі - продажу № 27 -В від 11.11.2009 року, яка в позовній заяві не врахована. Сам Свідрук А.І., як посадова особа позивача, опитаний з цього приводу не був, а внесення грошей готівкою від фізичної особи - підприємця для погашення заборгованості не є забороненим. Також на думку відповідача, в позовній заяві не враховані безготівкові перерахування на погашення боргу за договором купівлі-продажу № 27 -В від 11.11.2009 року, здійсненні відповідачем на адресу позивача - підсобного агропромислового підрозділу газопромислового управління "Харківгазвидобування" - агрофірми "Восток" за платіжними дорученнями: № 1251 від 04.11.2010 р на суму 20000,00 грн. та № 1320 від 09.12.2010 р на 10000,00 грн., а також безготівкові перерахування на погашення боргу за вказаним договором відповідно до платіжних доручень: № 1375 від 21.01.2011 р на 20000,00 грн., № 1389 від 27.01.2011 р на 5000,00 грн., № 1378 від 02.02.2011 р на 15000,00 грн. Таким чином до доданих до позовної заяви Акту звіряння взаємних розрахунків станом на 04.10.2010 року та Акту звіряння взаємних розрахунків станом на 08.12.2010 року не ввійшли зазначені вище кошти, як передані готівкою, так і перераховані відповідачем по безготівковому розрахунку. Відповідач вважає, що з урахуванням зазначених оплат сума основного боргу є значно меншою, тому безпідставними є позовні вимоги стосовно стягнення 297,00 грн. інфляційних нарахувань, штрафу в сумі 19800,00 грн., та 284,79 грн. - 3% річних, а також судових витрат. З огляду на вищенаведене, відповідач важає, що суд першої інстанції повинен був витребувати у позивача усі зазначенні в запереченнях письмові докази (документи первинного обліку), як щодо поставки товару так і відповідності його якості та ціни, а також підтвердження перерахування відповідачем коштів як готівкою, так і безготівково, після Акту звіряння взаємних розрахунків станом на 08.12.2010 р. Також при прийнятті рішення по справі суд першої інстанції повинен був, на думку відповідача, врахувати фактично сплачені відповідачем кошти на день прийняття рішення по справі та відповідно до цього прийняти рішення про стягнення штрафних санкцій та судових витрат, чого судом першої інстанції зроблено не було.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.04.2011 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження і призначено її до розгляду на 18.05.2011 року та запропоновано надати до апеляційного суду позивачу відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень, відповідачу - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач на виконання вимог ухвали суду, надав за вх. № 5066 відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги відповідача заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

В судовому засіданні 18.05.2011 року було відкладено розгляд апеляційної скарги на 06.06.2011 року в звязку з неявкою представника відповідача та запропоновано надати позивачу в спростування доводів апеляційної скарги письмові докази (документи первинного обліку) в обґрунтування заявлених вимог, щодо поставки товару та його оплати відповідно до договору купівлі-продажу № 27-В від 11.11.09 р. за спірний період, відповідачу докази в обґрунтування доводів апеляційної скарги щодо передачі уповноваженій особі позивача Свідруку А.І. готівки в сумі 20000,00 грн., розміру заборгованості станом на час порушення справи та прийняття оскаржуваного рішення ( конррозрахунок суми боргу за спірний період), заперечення на розрахунок дебіторської заборгованості по ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу № 27-В від 11.11.2009 р. станом на 09.02.2011 р., наданий позивачем суду першої інстанції.

Позивачем 03.06.2011 року надано належним чином завірені видаткові накладні про отримання відповідачем товару по договору купівлі-продажу № 27-В від 11.11.2009 року, а саме № 5794 від 16.06.10 р., № 5799 від 17.06.10 р., № 5803 від 18.06.10 р., № 5804 від 19.06.10 р., № 5805 від 20.06.10 р. та копії довіреності, виданої на ОСОБА_2 для отримання товару у червні 2010 р. Також позивачем надано розрахунок сум інфляційних нарахувань та 3% річних.

06.06.2011 р. відповідачем надані доповнення до апеляційної скарги, в яких він просить скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове, з урахуванням фактичних проплат коштів на рахунок позивача на день прийняття рішення по справі, а також просить стягнути з позивача, в межах задоволення позову, пропорційно, понесені ним витрати сплачені адвокату за надання правової допомоги по справі 3011,20 грн. В доповненнях до апеляційної скарги відповідачем були викладені ті ж самі доводи, що і у апеляційній скарзі. Також відповідачем були надані копії платіжних доручень № 1479 від 07.04.11 р., № 1521 від 05.05.11 р., № 1536 від 11.05.11 р., № 1580 від 02.06.11 р. про перерахування коштів після прийняття рішення судом першої інстанції на загальну суму 49000,00 грн.

В судове засідання, призначене на 06.06.2011 р. представник відповідача не зявився, причину неявки не повідомив, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, будь-яких письмових клопотань (в т.ч. і про відкладення розгляду справи) не заявляв.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце засідання суду, відсутність будь-яких клопотань, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутності його представника, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, між ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії ГПУ "Харківгазвидобування", правонаступником якого є позивач, та відповідачем укладено договір купівлі - продажу № 27 - В від 11.11.2009р. (арк.13-14 справи).

Відповідно до умов вказаного договору ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” в особі підсобного агропромисловогопідрозділу газопромислового управління "Харківгазвидобування" (яке є філією ДК “Укргазвидобування”) - “Агрофірма “Восток” - було передано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 молоко на загальну суму 2 888 037,20 грн.

Умовами договору (п. 3.2.) передбачено, що оплата за товар повинна здійснюватися шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця у формі 100 % передплати.

В порушення даної умови, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання в частині оплати отриманого товару, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 49000,00 грн.

У відповідності до п.5.3 договору, у випадку порушення термінів оплати товару, відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 20% від суми невиконаного зобов'язання.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач просив стягнути з відповідача 74 372,32 грн. заборгованості, в т.ч. 49 000 грн. - сума основного боргу, 5963,00 грн. - інфляційних, 1609,32 грн. - 3% річних, 17800,00 грн. - штрафу (з урахуванням заяви від 24.02.2011 року (вих. №2-2195) про зменшення розміру позовних вимог, прийнятої до розгляду згідно ухвали від 01.03.2011р.).

З урахуванням фактичних обставин справи та положень ст. ст. 509, 526, 530, 610, 626, 630, 631 ЦК України та ст. 193 ГК України суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 49000,00 грн. та суми штрафу у розмірі 178000,00 грн., з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Стосовно стягнення штрафних санкцій, як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції з використанням ІПС "Законодавство" проведено перерахунок сум інфляційних та 3% річних, заявлених до стягнення, з урахуванням того, що на момент звернення з позовом до суду сума основного боргу становила 89 000,00 грн. (як це вбачається з заяви про зменшення позовних вимог); за розрахунками суду першої інстанції, стягненню з відповідача підлягає 1602,00 річних та 5541,98 грн. інфляційних, з чим не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на те, що перерахунок сум судом першої інстанції був здійснений невірно.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача 04.10.10 р. направлялась претензія з вимогою про оплату боргу, яка була отримана відповідачем 12.10.2010 р., тобто строк нарахування штрафних санкцій починається з 19.10.2010 р. на суму 89000,00 грн. (на момент заявлення позову) по 21.01.2011 р. (дата першого часткового погашення боргу в сумі 20000,00 грн. ).

Тобто, сума нарахованих позивачем інфляційних повинна складати 2335,35 грн., а 3% річних 687,61 грн. з урахуванням здійснених відповідачем проплат.

Колегія суддів не приймає докази проплати відповідачем 49000,00 грн. основного боргу після прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення, оскільки апеляційна інстанція переглядає оскаржуване рішення в межах наявних у справі, на момент прийняття рішення, доказів.

При цьому слід зазначити, що видача наказу на виконання рішення може бути здійснена з урахуванням даної проплати за заявою боржника на підставі ст. 117 ГПК України.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що заперечення відповідача не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки проплати, на які вказує відповідач, враховані позивачем у заяві про зменшення позовних вимог; крім того, проплати від 12.10.2010р. та від 04.11.2010р. враховані, як вбачається з акту звірки розрахунків станом на 08.12.2010р., який направлявся відповідачу та так і не був ним підписаний. Стосовно посилань на те, що позивач не врахував у позовній заяві того факту, що відповідачем 11.06.2010р. уповноваженій особі позивача - ОСОБА_3 була передана готівка в сумі 20000,00 грн. для внесення в касу позивача у рахунок погашення боргу відповідача, то доказів цього в матеріалах справи не міститься.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, частково ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, у звязку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. При прийнятті оскаржуваного рішення господарським судом першої інстанції не вірно визначений розмір інфляційних та річних, тому рішення підлягає частковому скасуванню.

Згідно ст.49 ГПК України, державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У даному випадку, як встановлено судом, спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, зокрема - несвоєчасне проведення розрахунків за товар.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_2, с. Більськ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 17.03.2011 року по справі № 16/152 скасувати частково в частині стягнення 5541,98 інфляційних втрат, 1602,00 грн. 3% річних та в цій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в ПГРУ КБ "ПриватБанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, поштова адреса: 38600, АДРЕСА_2) на користь ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії ГПУ "Шебелинкагазвидобування" (64250, Харківська область, Балаклійський р-н, смт. Червоний Донець, вул. Жовтнева, 9, п/р 26000028960001 в ВАТ КБ "Надра" Харківське РУ м. Харків, МФО 351834 код за ЄДРПОУ 00153146) 2335,35 грн. інфляційних втрат, 687,61 грн. 3% річних, 698,22 витрат по сплаті державного мита за подання позову, 221,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії ГПУ "Шебелинкагазвидобування" (64250, Харківська область, Балаклійський р-н, смт. Червоний Донець, вул. Жовтнева, 9, п/р 26000028960001 в ВАТ КБ "Надра" Харківське РУ м. Харків, МФО 351834 код за ЄДРПОУ 00153146) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в ПГРУ КБ "ПриватБанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, поштова адреса: 38600, АДРЕСА_2) 20,61 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя В.Я. Погребняк

суддяТ.В. Гончар

суддяМ.М. Слободін

Повний текст постанови складено та підписано 10.06.2011 року