Рішення № 16202320, 14.06.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.06.2011 Справа № 5024/821/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Литовській Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поліекспо", м. Херсон,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажно-налагоджувальне підприємство "Вектор", м. Херсон,

про стягнення 11670 грн. 91 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., представник, дов. № 106 від 20.05.2011 р.;

від відповідача: в судове засідання не прибули.

Приватне підприємство "Поліекспо" (позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажно-налагоджувальне підприємство "Вектор" (відповідач) про стягнення 11670грн. 91 коп. заборгованості, відповідно до умов договору підряду від 27.02.2009р.

На підставі ст. 25 ГПК України судом здійснено заміну сторони приватного підприємства "Поліекспо" у спірному правовідношенні її правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Поліекспо" (а.с. 64-77).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтувавши їх порушенням відповідачем ст. 530, 526 ЦК України, договірних зобовязань щодо виконання підрядних робіт.

Відповідач в судове засідання не зявився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, не скористався наданими йому ст.ст. 22, 59 ГПК України процесуальними правами щодо надання документів, які б підтвердили його доводи та заперечення. Ухвали суду з поштовими повідомленнями, надіслані на адресу відповідача, зазначену в матеріалах позовної заяви, яка відповідає місцезнаходженню відповідача згідно із витягом з ЄДРПОУ (а.с. 111-112), повернулись до суду з відміткою пошти "вибув".

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду і т.п.), так і обовязки (зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи).

В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

З огляду на приписи статті 77 ГПК України, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, за умови неможливості вирішення спору в даному засіданні.

Ухвалою господарського суду від 24.05.2011р. розгляд справи відкладався в звязку із неявкою представника відповідача, ненаданням ним витребуваних документів та необхідністю витребування додаткових доказів. В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення, розяснено порядок оскарження судового рішення, повідомлено про дату підготовки повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд:

в с т а н о в и в:

02 вересня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Монтажно-налагоджувальне підприємство "Вектор" (підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Поліекспо" (замовник) був укладений договір №34/09, згідно з яким підрядник зобов'язується виконати монтаж внутрішньодомових газопроводів та сигналізації загазованості згідно проектної документації №5091 "Реконструкція власної адмінбудівлі під блоковану житлову забудову й будівництво нової блокованої житлової забудови по вул. 40 років Жовтня, 181-А в м. Херсоні. І - пусковий комплекс. 2-х поверховий будинок, що реконструюється" в кількості: тип 1 - 5 квартир, тип 2 - 6 квартир, тип 3 - одна квартира, а також пусконалагоджувальні роботи після закінчення монтажних робіт, а замовник зобов'язується прийняти роботу та сплатити їх вартість на умовах даного договору. Початок робіт: 14.09.2009 р. (п. 1.3). Закінчення робіт: 10.10.2009р (п. 1.4).

Договірна ціна на внутрішнє газопостачання, сигналізацію загазованості узгоджена сторонами в сумі 55601 грн., на пусконалагоджувальні роботи в сумі 9707 грн. (а.с. 13-14).

Відповідно до п. 2.1 Договору сума договору складає 65308 грн. та включає вартість матеріалів та обладнання. Із загальної суми договору вартість монтажних робіт складає 55601 грн., вартість пусконалагоджувальних робіт складає 9707 грн.

Договірна ціна є динамічною та може переглядатись сторонами у випадку зміни обсягів та складу робіт. Перегляд договірної ціни обгрунтовується розрахунками та оформляється сторонами шляхом укладення додаткової угоди (п. 2.2., 2.3.).

Умови виконання робіт передбачені розділом 3 договору, зокрема, замовник до початку виконання робіт надає підряднику документацію, необхідну для виконання робіт та забезпечує належний доступ до обладнання (п. 3.3).

Згідно розділу 4 Договору здача-приймання підрядних робіт здійснюється оформленням акту виконаних робіт. Замовник зобов'язується протягом 5-ти календарних днів після отримання акту виконаних робіт підписати його та надати підряднику, або в той же строк надати письмове пояснення відмови в прийнятті роботи.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплата робіт проводиться замовником в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника, зазначений в договорі.

Пунктом 6.2.1 договору зазначено, що у випадку невиконання договірних зобов'язань у встановлені строки з причин, які залежать від підрядника, підрядник зобов'язується виплатити на користь замовника 0,5 % від суми договору за кожен день прострочки, але не більше 10% від загальної вартості робіт.

На виконання п. 3.3 договору позивачем відповідачеві передано технічну документацію на виконання монтажу внутрішньодомових газопроводів та сигналізації загазованості згідно проектної документації №5091 "Реконструкція власної адмінбудівлі під блоковану житлову забудову й будівництво нової блокованої житлової забудови по вул. 40 років Жовтня, 181-А в м. Херсоні, що підтверджується актом від 20.08.2009 р. (а.с.91-94, 115-120).

Відповідачем виконано підрядні роботи з монтажу внутрішньодомових газопроводів та сигналізації загазованості, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 р. від 29.10.2009 р., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 р. на суму 9075 грн. 66 коп., відомістю ресурсів, актом №2 приймання виконаних підрядних робіт за січень 2010 р. від 11.01.2010р., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2010 р. на суму 24979 грн. 14 коп., відомістю ресурсів за січень 2010 р., актом №3 приймання виконаних підрядних робіт за січень 2010 р. від 29.01.2010 р., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2010 р. на суму 6625 грн. 20коп., відомістю ресурсів за січень 2010 р. (а.с. 15-47). Документи підписані представниками сторін без зауважень та скріплені печатками.

Позивачем, згідно рахунків-фактур (а.с. 102, 106, 108), виставлених відповідачем, а також актів приймання виконаних підрядних робіт, перераховано останньому вартість виконаних робіт по монтажу газопроводів та сигналізації загазованості в сумі 18547 грн. 32 коп., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 48-50) та банківськими виписками з розрахункового рахунку. Крім того, відповідно до видаткових накладних №199 від 29.09.2009 р., № 211 від 30.09.2009 р., № 220 від 16.10.2009 р., № 230 від 20.10.2010 р., № 257 від 30.10.2009 р., № 279 від 23.11.2009 р. (а.с. 52-57) сторонами на суму 21979 грн. 14 коп. проведено взаємозалік переданими будівельними матеріалами та обладнанням, що підтверджується банківськими виписками з розрахункового рахунку позивача та рахунками відповідача.

Позивачем, відповідно до кошторису та рахунку відповідача (а.с. 14, 110) здійснено попередню оплату пусконалагоджувальних робіт в сумі 4853грн. 50 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 484 від 29.04.2010 р., випискою з розрахункового рахунку (а.с. 109).

Однак, відповідачем свої зобовязання за договором (п.1.1) виконані не в повному обсязі - пусконалагоджувальні роботи не проведені.

Листом від 03.11.2010 р. за вих. № 195 позивач звернувся до відповідача з проханням повернути передоплату за пусконалагоджувальні роботи в сумі 4853 грн. 50 коп., яка залишена останнім без відповіді (а.с. 58).

Листом від 09.11.2010 р. за вих. №202 на підставі п.п. 2.2., 2.3. Договору позивачем переглянуто обсяг та склад робіт та повідомлено відповідача про відсутність необхідності проведення пусконалагоджувальних робіт та повторно запропоновано повернути передплату за них (а.с. 59). Лист позивача залишено без відповіді.

Позивачем 19.04.2011 року за вих. № 38 на адресу відповідача надіслана претензія з вимогою повернути передоплату за невиконані пусконалагоджувальні роботи та сплатити договірну неустойку, що виникла внаслідок невиконання договірних зобов'язань у встановлені строки, відповідно до п. 6.1.2 договору. Претензія, надіслана відповідачу 20.04.2011 р. (а.с. 60), залишена без відповіді.

Позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажно-налагоджувального підприємства "Вектор" 5071 грн. 90 коп. заборгованості - суми передплати за пусконалагоджувальні роботи з урахуванням інфляційного збільшення боргу, 6530грн. 80 коп. договірного грошового зобовязання, 68 грн. 21 коп. 3% річних стали предметом судового розгляду у даній справі.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться .

Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За ст. 877 ЦК України (ч. 1, 3, 4) підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачене оформлення акту при переданні робіт підрядником і прийнятті їх замовником, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Частина 6, зазначеної норми надає замовнику право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 ЦК). Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (ч. 1 ст. 844). Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846).

Проте, докази щодо виконання відповідачем пусконалагоджувальних робіт відповідно до кошторису відсутні. Позивачем здійснено відмову від пусконалагоджувальних робіт, про що зазначено у листі від 09.11.2010 р. за вих. №202. Відповідачем заперечень на цей лист не надіслано.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, відповідач після відмови позивача від пусконалагоджувальних робіт безпідставно зберігає грошові кошти позивача - передплату в сумі 4853 грн. 50 коп.

Зазначена сума боргу заявлена відповідачем з урахуванням інфляційного збільшення боргу за весь час прострочення його повернення в сумі 5071 грн. 90 коп., також до стягнення заявлено 3% річних в сумі 68 грн. 21 коп.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобовязання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобовязання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобовязання.

Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Невиконання відповідачем зобовязання по поверненню суми передоплати за пусконалагоджувальні роботи на момент звернення до суду підтверджено матеріалами справи, а відтак вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та заборгованості з врахуванням інфляційного збільшення боргу є правомірними та обґрунтованими і задовольняються судом в сумах, заявлених позивачем - 68 грн. 21 коп. та 5071 грн. 90 коп. відповідно.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 6530грн. 80 коп. договірного грошового зобовязання.

Відповідно до вимог ст. 199 ГК України виконання господарського зобовязання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобовязань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Право учасників господарських відносин встановлювати інші ніж передбачено ЦК України види забезпечення виконання зобовязань визначено частиною 2 ст. 546 ЦК України, що узгоджується із свободою договору встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, субєкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобовязань встановленням окремого виду відповідальності договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобовязань, зокрема, передбаченої п. 6.1. договору № 34/09 від 02.09.2009 року.

Враховуючи наведені норми права та встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6530 грн. 80 коп. грошового зобов'язання за порушення договірних зобов'язань з виконання підрядних робіт у встановлені строки.

Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5071 грн. 90 коп. заборгованості з урахуванням інфляційного збільшення боргу, 6530грн. 80 коп. договірного грошового зобовязання, 68 грн. 21 коп. 3% річних є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Понесені позивачем витрати зі сплати державного мита в розмірі 116грн. 71коп. та 236грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажно-налагоджувальне підприємство "Вектор", ідентифікаційний код - 14116829, адреса - буд. 169, вул. Перекопська, м. Херсон, р/рахунок - № 26008007616301 в ХВ ВАТ "Сведбанк" м. Київ, МФО - 300164 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Поліекспо, ідентифікаційний код - 19236745, адреса - буд. 30, вул. Червонофлотська, м. Херсон, р/рахунок - № 2600911578 в ХОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО - 352093, 5071 грн. 90 коп. заборгованості з урахуванням інфляційного збільшення боргу, 6530грн. 80 коп. договірного грошового зобовязання, 68 грн. 21 коп. 3% річних, 116 грн. 71 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Т.А. Остапенко

Повне рішення складено 20.06.2011 р.