Рішення № 16201753, 07.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.06.11 р. Справа № 36/29

Господарський суд Донецької області у складі судді: Гриник М.М.

при секретарі судового засідання Захаровій В.Б.

за позовом Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача відкритого акціонерного товариства „Мотор Січ”, м. Запоріжжя в особі відокремленого підрозділу „Сніжнянський машинобудівний завод”, м. Сніжне

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення земельного законодавства у сумі 13842,10 грн.

При участі представників:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 02-58 від 11.01.2011р.

Від відповідача: не зявився

Від структурного підрозділу: ОСОБА_2 за довіреністю № 51юр від 05.04.2011р.

Державна екологічна інспекція в Донецькій області, м. Донецьк (далі позивач) звернувся до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства „Мотор Січ”, м. Запоріжжя (далі відповідач) в особі відокремленого підрозділу „Сніжнянський машинобудівний завод”, м. Сніжне про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення земельного законодавства у сумі 13842,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем, в порушення вимог ст.ст. 1, 96, 211 Земельного кодексу України, ст. 40, 68, 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” та ст. 2, 35, 56 Закону України „Про охорону земель” здійснено засмічення земельної ділянки (її ґрунтового покрову) загальною площею 13 м2 відходами 4 класу небезпеки, обєм яких складає 5,8 м3, чим заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі 13842,10 грн.

Відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні вимоги позивача не визнав. Просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що по-перше відходи 4 класу небезпеки не несуть негативних екологічних наслідків для навколишнього природного середовища і тимчасово можуть зберігатися відкрито на промисловому майданчику. При цьому промисловий майданчик для тимчасового зберігання відходів повинен бути покритий неруйнівним та непроникним для токсичних речовин матеріалом, а відходи 4 класу небезпеки не є токсичними. Подруге, відповідач зазначив, що ним фактично були усунені порушення вимог природоохоронного законодавства, що підтверджується договором № 5 від 01.02.2010р. на розміщення твердих побутових відходів, дозволами № 11 від 06.05.2009р., № 2268/032 від 14.12.2009р., контрольними талонами №266-280, а також актом перевірки № 11/37 дотримання вимог природоохоронного законодавства за період 07.02.-10.02.2011.

У судовому засіданні 07.06.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області , -

ВСТАНОВИВ:

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Макіївському регіону Державної екологічної інспекції в Донецькій області в період з 23.11.2009 року по 10.12.2010 року проведено перевірку виконання природоохоронного законодавства відкритим акціонерним товариством „Мотор Січ” в особі відокремленого підрозділу „Сніжнянський машинобудівний завод”, м. Сніжне, результати якої викладені в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 23.11-10.12.2010 року (надалі акт перевірки).

Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано факт засмічення земель (вкритих родючим шаром грунту (про що свідчать залишки рослинності) без наявності твердого покриття) побутовими та будівельними відходами (4 клас небезпеки відходів, згідно інвентаризації відходів, проведеної на підприємстві та узгодженої у встановленому порядку) біля будівлі теплопункту цеху № 314 на земельних ділянках загальною площею 13 кв.м, загальним обємом 5,8 куб.м (1 ділянка: площею 9 кв.м, загальним обємом 1,8 кв.м; 2 ділянка: площею 4 кв.м, загальним обємом 4 куб.м), що є порушенням ст.ст. 91, 96, 164 Земельного кодексу України, ст. 35„Про охорону земель”. Також в акті перевірки зафіксовано, що дане порушення правил складування та розміщення відходів (будівельні та побутові відходи складуються сумісно та не в спеціально відведеному місті), що є порушенням ст. 17 Закону України „Про відходи”.

Вказаний факт засмічення земель зафіксовано також актом обстеження засміченої земельної ділянки (до акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства) від 23.11.2010р. № 11/206.

За результатами виявлених порушеннь 15.12.2010 року відповідачу видано припис №11/206, яким зобовязано відповідача ліквідувати факти засмічення земель побутовими та будівельними відходами, привести землі до первинного стану.

Позивачем було також складено протокол про адміністративне правопорушення № 002186 від 06.12.2010р., відповідно до якого до адміністративної відповідальності притягнуто начальника цеху № 306 структурного підрозділу відповідача Пліскіна В.С. та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на вказану посадову особу за № 11-459 від 10.12.2010р.

На підставі акту перевірки, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 171 від 27.10.1997 року (у редакції Мінприроди 04.04.2007 року № 149) і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 422/13689 від 25.04.2007 року, головним спеціалістом державним інспектором відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Макіївському регіону Державної екологічної інспекції в Донецькій області здійснено розрахунок відшкодування шкоди, нанесеної Державі від засмічення відповідачем земель, відповідно до якого розмір шкоди складає 13842,10 грн.

Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього середовища” використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтею 55 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” обумовлено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Визначення терміну „відходи” наведено у ст. 1 Закону України „Про відходи”. За приписами цієї статті, відходи це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Згідно з п. “з” ст. 17 Закону України “Про відходи” від 05.03.1998 р. № 187/98-ВР суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Вимоги щодо зберігання та видалення відходів закріплені в ст. 33 цього ж закону. За приписами цієї норми зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів. Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою України.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.

Статтею 35 Закону України „Про охорону земель” визначено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.

Долучені до матеріалів справи докази свідчать про порушеня відповідачем ст. 35 Закону України „Про охорону земель”, ст.ст. 40, 55 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 17, 33 Закону України „Про відходи”, та підтверджуються актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 11/206 від 23.11-10.12.2010 року, приписом, протоколом про адміністративне правопорушення № 002186 від 06.12.2010р., постановою про накладення адміністративного стягнення № 11-459 від 10.12.2010р.

Ствердження відповідача про те, що відходи 4 класу небезпеки не несуть негативних екологічних наслідків для навколишнього природного середовища і тимчасово можуть зберігатися відкрито на промисловому майданчику як нетоксичні є помилковими.

Відповідно до п. 2.1.3 „Гігієнічних норм щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоровя населення” ДСанПін 2.2.7.029-99”, затверджених Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.1999р. №29 (далі - Гігієнічні вимоги) відходи IV класу небезпеки можуть зберігатися відкрито на промисловому майданчику у вигляді конусоподібної купи, звідки їх автонавантажувачем перевантажують у самоскидний автотранспорт і доставляють на місце утилізації або захоронення.

При цьому, згідно п. 1.4 Гігієнічних вимог при тимчасовому зберіганні відходів на майданчиках на території підприємства у відкритому вигляді (навалом, насипом) або в негерметичній, відкритій тарі повинні бути забезпечені такі умови:

-промисловий майданчик для тимчасового зберігання відходів повинен розташовуватися на території підприємства з підвітряного боку, бути покритий неруйнівним та непроникним для токсичних речовин матеріалом (керамзитбетоном, полімербетоном та інш.) з автономним зливовідводом і нахилом у бік очисних споруд.

Разом з тим, на момент проведення перевірки вищезазначені вимоги не було дотримано, про що позивачем зазначено в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства за № 11/206 від 23.11-10.12.2010 року, який підписано директором відповідача без зауважень та не оскаржено в судовому порядку.

Статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і в тому числі зобовязання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.

Відповідно до статті 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Як зазначалось раніше, у звязку з порушенням норм природоохоронного законодавства та на підставі Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 171 від 27.10.1997 року (у редакції Мінприроди 04.04.2007 року № 149) і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 422/13689 від 25.04.2007 року позивачем зроблено розрахунок відшкодування шкоди, нанесеної Державі від засмічення відповідачем земель, розмір якої складає 13842,10 грн.

Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності (п. 1.2. Методики)

Відповідно до п. 3.2 розділу 3 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Суму шкоди прокурор просить стягнути на рахунок спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища місцевого бюджету Сніжнянської міської ради.

В ст. 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” зазначається про утворення місцевих фондів охорони довкілля у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок зборів за забруднення, частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони довкілля та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 35 Закону України „Про охорону земель”, ст.ст. 40, 55 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 17, 33 Закону України „Про відходи”, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк до відкритого акціонерного товариства „Мотор Січ”, м. Запоріжжя в особі відокремленого підрозділу „Сніжнянський машинобудівний завод”, м. Сніжне про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення земельного законодавства у сумі 13842,10 грн.задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Мотор Січ” (69068, м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, 15; код ЄДРПОУ 14307794) на користь спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Сніжнянської міської ради шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення земельного законодавства, у розмірі 13842,10 грн.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Мотор Січ” (69068, м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, 15; код ЄДРПОУ 14307794) на користь Державного бюджету державне мито в сумі 138,42 грн.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Мотор Січ” (69068, м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, 15; код ЄДРПОУ 14307794) на користь Державного бюджету України (р/р 31210264700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, Отримувач : УДК у Київському районі м. Донецька, код бюджетної класифікації 22050003) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гриник М.М.

Повний текст рішення складено та підписано 14.06.2011р.