Рішення № 16201595, 07.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.06.11 р. Справа № 37/134пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Лазаренко Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 20366602

до Відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, ідентифікаційний код НОМЕР_1

про: витребування майна з чужого незаконного володіння

із залученням у якості Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог не предмет спору на стороні Відповідача:

·Третя особа 1 Дочірнє підприємство „Донецьке автотранспортне підприємство 11462” Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 31476779.

·Третя особа 2 Товариство з обмеженою відповідальністю „Магістр”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 32942692.

·Третя особа 3 - Товариство з обмеженою відповідальністю ”Флорія”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 33221749

·Третя особа 4- Товариство з обмеженою відповідальністю „Даліса”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 31833025

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_2 (за довіреністю б/н від 25.05.2011р.);

від Відповідача ОСОБА_3 (за довіреністю №540 від 04.05.2011р.);

від Третьої особи 1 не зявився;

від Третьої особи 2 не зявився;

від Третьої особи 3 не зявився;

від Третьої особи 4 - не зявився.

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією технічними засобами аудиозапису.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 29.07.2008р. на 14.08.2008р. Ухвалою суду від 11.08.2008р. провадження у справі зупинено та поновлено 04.12.2008р. з призначенням до розгляду на 18.12.2008р. з подальшим відкладенням на 06.01.2009р. Проте 25.08.2008р. провадження у справі знову зупинено та поновлено 23.02.2009р. з призначенням до розгляду на 12.03.2009р. та подальшим відкладання на 26.03.2009р. Ухвалою від 20.03.2009р. провадження у справі знову зупинено та поновлено 15.06.2009р. з призначенням до розгляду на 24.06.2009р. Ухвалою від 24.06.2009р. провадження у справі зупинено та поновлено 30.05.2011р. з призначенням до розгляду на 07.06.2011р.

У судовому засіданні 07.06.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Донецькавтотранс”, м. Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (далі Відповідач) про витребування на свою користь будівлі механічної мийки літ. К-2, загальною площею 544,3кв.м., розташовану за адресою: 83085, АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння Відповідача.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на передання за умовами затвердженої в межах справи про банкрутство свого Дочірнього підприємства „Донецьке автотранспортне підприємство 11462” №32/88Б мирової угоди, за умовами якого у власність інвестора (Товариство з обмеженою відповідальністю „Магістр”) без згоди Позивачу було передано майно, у тому числі спірне, що належить останньому і було закріплено за його дочірнім підприємством на праві оперативного управленні та повного господарського відання; незаконність переходу права власності на майно на умовах мирової угоди та подальше її розірвання судом через невиконання обовязків інвестором щодо погашення вимог кредиторів; незаконне відчуження спірного майна інвестором через низку осіб на користь Відповідача.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір купівлі-продажу будівлі механічної мийки від 15.02.2006р.; додаткову угоду від 09.03.2006р.; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно ТОВ „Флорія”; договір купівлі продажу механічної мийки від 15.08.2006р.; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно ТОВ „Даліса”; договір купівлі-продажу від 19.12.2006р.; акт прийому-передачі обєкта від 19.12.2006р.; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.12.2006р.; рішення виконавчого комітету Будьонівської районної ради №82Є2 від 14.02.2007р.; свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 19.03.2007р.; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26.03.2007р.; витяг про реєстрацію права власності на нерухомому майно від 26.03.22007р.; журнал внутрішніх обмірів та розрахунків приміщень громадського чи виробничого будинку; план будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1; Статут Дочірнього підприємства „Донецьке автотранспортне підприємство 11462” Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”; рішення постійно діючого третейського суду „Факт” від 10.11.2005р.; ухвалу господарського суду Донецької області по справі №32/88Б від 28.10.2005р.; мирову угоду по справі про банкрутство №32/88Б від 30.09.2005р. з додатком; акт приймання-передавання обєктів нерухомості від 31.10.2005р.; ухвала господарського суду Донецької області по справі №32/88Б від 01.06.2006р. про розірвання мирової угоди; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував посиланням на ст.41 Конституції України, ст.ст. 203, 319, 387, 658 Цивільного кодексу України, ст.136 Господарського кодексу України, ст.ст. 18, 35 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, та через канцелярію суду 23.07.2008р. надав заяву про забезпечення позову (а.с.ас..56, 57 т.1) шляхом накладення арешту на спірне майно, яка ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.07.2008р. задоволена частково.

Поясненнями б/н та б/д, зареєстрованими канцелярією суду 18.12.2008р. (а.с.а.с. 29,30 т.2), Позивачем було додатково зазначено про порушення приписів ст. 41 Закону України „Про господарські товариства” під час створення Відповідача та відсутність прийнятого належним органом загальними зборами акціонерів Позивача рішення про передачу спірного майна Відповідачу, а також представлені додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.31-75 т.2, а.с.а.с.3-9 т.3).

Відповідачем через канцелярію суду 18.12.2008р. наданий письмовий відзив на позов (а.с.а.с. 25-28 т.2), та заяву (а.с. 18-23 т.3) в яких сформульовані заперечення проти позову, що полягають у законності набуття у власність спірного майна за відплатним і чинним договором. Відповідач представив і додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 124-143 т.1, а.с.а.с. 24-32, 41-47 т.3).

Ухвалою суду від 18.12.2008р. до участі у справу у якості Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача, залучені: Дочірнє підприємство „Донецьке автотранспортне підприємство 11462” Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” (далі Третя особа 1), Товариство з обмеженою відповідальністю „Магістр” (далі Третя особа 2), Товариство з обмеженою відповідальністю ”Флорія”, м. Донецьк (далі -Третя особа 3), Товариство з обмеженою відповідальністю „Даліса”, м. Донецьк (далі - Третя особа 4).

Залучені Треті особи процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 27 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, хоча про судовий розгляд повідомлялись належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи.

У судовому засіданні 07.06.2011р. представники сторін підтримали свою позицію відносно законності набуття спірного майна та наполягали на вирішенні спору в цьому судовому засіданні, вказуючи на відсутність будь-яких додаткових доказів.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка представників належним чином повідомлених учасників справи та ненадання ними певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для подальшого відкладання розгляду справи, тим більше, що 10.06.2011р. добігає кінця наявний процесуальний строк її розгляду.

Наразі, судом було надано достатньо часу для представлення учасниками справи (у разі наявності) будь-яких пояснень та підтверджуючих доказів відносно розглядуваного спору, а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебування у залежності від бажання здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні 07.06.2011р. представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

В процесі приватизації державного майна до статутного фонду ВАТ „Донецькавтотранс” Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України були передані обєкти нерухомості, в тому числі будівля механічної мийки, літ. К-2, загальною площею 544,3 кв.м., розташована за адресою: 83085, м. Донецьк, вул. Баумана,12 (далі спірне майно), про що 27.03.2001р. був складаний акт передачі державного майна до статутного фонду (а.с.а.с.51-52 т.2)

16.04.1999р. відбулися загальні збори акціонерів ВАТ „Донецькавтотранс”, за результатами яких прийняті наступні рішення, оформлені протоколом (а.с.а.с.31-38 т.2):

- затверджено звіт правління Товариства про результати фінансово-господарської діяльності за 1998р. і основні напрями діяльності Товариства на 1999р., робота правління визнана задовільною;

- затверджено звіт ревізійної комісії про діяльність у звітній період та визнано роботу за 1998р. задовільною;

- затверджено річний баланс Товариства за 1998р.;

- затверджено використання коштів структурними підрозділами та направлено кошти очікуваних прибутків на погашення збитків минулих років;

- звільнено ОСОБА_4 від обовязків голови ревізійної комісії та виведено його з її складу;

- головою ревізійної комісії обрати ОСОБА_5;

- виведено ОСОБА_6 із складу наглядової ради;

- обрано ОСОБА_7 членом наглядової ради;

- затверджені зміни та доповнення до Статут Товариства (п.2.2., 7.3, 7.3.3., 8.2.2., 8.2.6., 8.5.2.)

26.02.2001р. на підставі згаданих рішень загальних зборів акціонерів від 16.04.1999р. та постанови правління від 22.02.2001р. головою правління прийнятий наказ № 7 (а.с.а.с.39-41 т.2) про створення дочірніх підприємств (у тому числі Третьої особи 1) на базі відповідних структурних підрозділів з правонаступництвом таких підприємств за цими підрозділами, передачу до статутних фондів дочірніх підприємств майна до статутних фондів та признання директорів підприємств.

25.04.2001р. рішенням виконавчого комітету Будьонівської районної ради м. Донецька № 222 зареєстрований статут Третьої особи 1 (а.с.а.с.27-38 т.1), згідно п.п.1.1., 1.2. якого Дочірнє підприємство „Донецьке автотранспортне підприємство 11462” створено у відповідності до рішення загальних зборів акціонерів ВАТ „Донецькавтотранс” від 16.04.1999р. та є правонаступником структурного підрозділу Донецького АТП 11462. Згідно акту приймання-передачі майна ВАТ „Донецькавтотранс” до статутного фонду Дочірнього підприємства „Донецьке АТП 11462” від 27.03.2001р. (а.с.а.с.51, 52 т.2) Позивач передав Третій особі 1 майно, у тому числі будівлі і споруди.

Як встановлено п. 4.4. Статуту цього дочірнього підприємства (а.с.30 т.1) майно підприємства, передане засновником (Позивачем), є власністю засновника і закріплено за підприємством на праві оперативного управління і повного господарського відання. Продаж основних фондів підприємства чи безвідплатна передача майна підприємства здійснюється з дозволу засновника.

В межах провадження у справі про банкрутство Третьої особи 1 № 32/88Б ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.10.2005р. (а.с.а.с.42, 43 т.1) затверджено мирову угоду (а.с.а.с.44-48 т.1) за участю Третьої особи 2 як інвестора, умови передбачали переведення на останнього вимог кредиторів до боржника (ДП „Донецьке АТП 11462) в обмін на набуття права власності на обєкти нерухомості, визначені у додатку №1.3. (а.с.49 т.1), серед яких - будівля механічної мийки, літ. К-2, загальною площею 544,3 кв.м., розташована за адресою: 83085, м. Донецьк, вул. Баумана,12. Із змісту означеної ухвали вбачається, що у судовому засіданні, в якому розглядалося питання про затвердження означеної мирової угоди, брав участь уповноважений представник Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”, який проти угоди заперечував лише з мотивів економічної доцільності можливості здійснення продажу визначеного для передачі майна боржника за більш високою ціною.

31.10.2005р. на виконання умов вказаної мирової угоди керуючим санацією Третьої особи 1 було передано Третій особі 2 відповідне майно, у тому числі спірне, про що складено відповідний акт приймання-передачі (а.с.50 т.1).

Рішенням постійно діючого третейського суду „Факт” у справі №1-ПС/05 від 10.11.2005р. (а.с.а.с.38-41 т.1) за Товариством з обмеженою відповідальністю „Магістр” було визнано право власності на: будівлю механічної мийки, S-544,3кв.м., інвентарний №49; будівлю мийки агрегатів S-205,8кв.м., інвентарний №33; будівлю профілакторію ТО-1, S-795,0кв.м., інвентарний №34; будівлю профілакторію (незавершене будівництво), S-2880,0кв.м.

15.02.2006р. між Третьої особою 2 (Продавець) та Третьою особою 3 (Покупець) був укладений та нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу (а.с.а.с.9-10 т.1), згідно умов п.1 якого Продавець на виконання взятих на себе обовязків погашення вимог кредиторів (як Інвестор) за мировою угодою по справі №32/88Б про банкрутство ДП „Донецьке автотранспортне підприємство 11462” продав, а Третя особа 3 купило будівлю механічної мийки, літ. К-2, загальною площею 544,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за 91588,00грн. Пунктом 6 договору визначено, що право власності на означене майно до Покупця переходить з моменту нотаріального посвідчення договору та його державної реєстрації, яка відбулась цього ж дня (а.с.10 т.1).

Додатковою угодою від 09.03.2006р. до цього договору (а.с.11) сторонами внесені зміни щодо визначення складових елементів обєкту відчуження.

17.03.2006р. право власності на спірне майно на підставі згаданого договору купівлі-продажу було зареєстровано за Третьою особою 3, що вбачається із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10126830 (а.с.12 т.1).

15.08.2006р. між Третьої особою 3 (Продавець) та Третьою особою 4 (Покупець) був укладений та нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу (а.с.13 т.1), згідно умов п.1 якого Продавець продав, а Третя особа 3 купило будівлю механічної мийки, літ. К-2, загальною площею 544,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за 93500,00грн. Пунктом 6 договору визначено, що право власності на означене майно до Покупця переходить з моменту нотаріального посвідчення договору та його державної реєстрації, яка відбулась цього ж дня.

21.08.2006р. право власності на спірне майно на підставі згаданого договору купівлі-продажу було зареєстровано за Третьою особою 4, що вбачається із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №11607869 (а.с.14 т.1).

19.12.2006р. між Третьої особою 4 (Продавець) та Відповідачем (Покупець) був укладений та нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу (а.с.а.с.15, 16 т.1), згідно умов п.1 якого Продавець зобовязується передати, а Відповідач прийняти у власність будівлю механічної мийки, літ. К-2, загальною площею 544,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за 100000,00грн. Пунктом 5 договору визначено, що право власності на означене майно до Покупця переходить з моменту нотаріального посвідчення договору та його державної реєстрації, яка відбулась цього ж дня (а.с.16 т.1).

19.12.2006р. на виконання умов п.5 договору Третьою особою 4 було передано Відповідачу спірне майно, про що складено відповідний акт приймання-передачі (а.с.17 т.1). В свою чергу, квитанцією 38316 від 19.12.2006р. (а.с.46 т.3) Відповідачем виконані грошові зобовязання з оплати спірного майна.

22.12.2006р. право власності на спірне майно на підставі згаданого договору купівлі-продажу було зареєстровано за Відповідачем, що вбачається із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13010062 (а.с.18 т.1).

Рішенням виконавчого комітету Будьонівської районної ради у м. Донецьку від 14.02.2007р. №82/2 (а.с.19 т.1) про упорядкування нумерації будівлі механічної мийки надано номер 12”а”, у звязку з чим на цю будівлю видано свідоцтво про право власності САВ №025173 від 19.03.2007р. (а.с.20 т.1).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.06.2006р. по справі №32/88Б (а.с.а.с.51-52 т.1) було розірвано вищезазначену мирову угоду, у звязку з тим, що ТОВ „Магістр” не були виконані умови мирової угоди щодо погашення вимог кредиторів.

У звязку з викладеним, Позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк із розглядуваним позовом.

В межах справи №40/83пн Відкрите акціонерне товариство „Донецьке автотранспортне підприємство” оспорювало законність згадуваної вище мирової угоди (а.с. 4-6 т.3), однак за результатами нового розгляду означеної справи, запровадженого постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2010р., Господарський суд Донецької області від 26.08.2010р. (а.с.а.с.24-31 т.3) припинив провадження у справі за таким позовом в частині вимог до ТОВ „Магістр” на підставі п. 6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (через припинення означеною юридичної особи), а в частині вимоги до ДП „Донецьке АТП 11462” на підставі п. 2 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених вище.

Треті особи не скористались процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 27 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у витребувані спірного майна у Відповідача з урахуванням заперечень останнього відносно законності виникнення у нього права власності.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного субєктивного права (інтересу) у Позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідача, а також належності обраного способу судового захисту. Відсутність, або недоведеність будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позову.

З огляду на обраний Позивачем спосіб захисту свого права, в контексті згадуваних у позові приписів ст. 387 Цивільного кодексу України, предметом доказування для Позивача та спростування для Відповідача, а, відповідно, і судової оцінки у розглядуваній справі насамперед є факт незаконного заволодіння (без відповідної правової підстави) Відповідачем спірним майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається зокрема із правочинів, що узгоджується із загальними положеннями ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України і ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України щодо підстав виникнення прав та обовязків.

Наразі, як було встановлено судом, Відповідач відплатно набув спірне майно за нотаріально посвідченим та зареєстрованим у державному реєстрі правочинів договору купівлі-продажу, укладеному з Третьої особою 4, правомірність якого презюмується ст.204 Цивільного кодексу України та належним чином у розумінні ст. 215 цього Кодексу не спростована принаймні доказів протилежного суду не представлено.

За таких обставин, твердження Позивача про незаконність набуття спірного майна у розмінні ст. 387 Цивільного кодексу України судом відхиляється як юридично і доказово неспроможне, що зумовлює і застосування презумпції правомірності набуття Відповідачем права власності, встановленої ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України.

Крім того, беручи до уваги аргументи письмових пояснень Позивача, наданих у судовому засіданні 18.12.2008р. (а.с.а.с.29, 30 т.2), відносно вибуття спірного майна зі свого володіння поза своєю волею, позовні вимоги не можуть бути задоволені Відповідача як добросовісного набувача.

Так, за змістом ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно лише у разі, якщо майно:

- було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

- було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

- вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Аналіз приведеної норми зумовлює висновок суду, що для її застосування та витребування майна у добросовісного набувача заявником відповідного позову має бути серед іншого доведено існування наступної сукупності фактів: відсутність у особи, в якій набувач придбав майно, право на його відчуження (у даному випадку у Третьої особи 4), та факт вибуття майна з володіння власника або особи, якій воно передано у володіння, не з їхньої волі. Оскільки за змістом матеріалів справи та обґрунтування позовних вимог не згадується про викрадення або загублення майна, що взагалі є неможливим через його фізичні характеристики (обєкт нерухомості), суд розглядає в означеній сукупності обставин доведеність вибуття з володіння у інший спосіб.

Втім, встановлені судом на підставі наявних в матеріалах справи факти вказують про відсутність означеної сукупності обовязкових для витребування майна умов, оскільки:

- по-перше, право Третьої особи 4 на відчуження спірного майна ґрунтується на неспростовному факті набуття його у власність у відповідності до чинних і не скасованих ухвали про затвердження мирової угоди від 28.10.2005р. та рішенні постійно діючого третейського суду „Факт” у справі №1-ПС/05 від 10.11.2005р. та подальшого ланцюгу договорів купівлі-продажу. Суд наголошує, що подальше розірвання мирової угоди не може ототожнюватися із скасуванням відповідної ухвали та встановленням незаконності мирової угоди і запроваджених нею наслідків підстав для протилежних висновків ст. 39 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не містить”. Таким чином, Відповідач набув спірне майно за відплатним договором від особи, яка мала права його відчужувати на моменту укладання такого договору, і існування такого права в подальшому не спростованою.

- по-друге, спірне майно з волі Позивача (за рішенням його керівних органів) було передано у володіння Третьої особи 1 (доказів оспорювання чинності відповідного акту приймання-передачі суду не представлено), і з її волі та відома уповноваженого представника Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”, опосередкованих ї затвердженою судом мировою угодою, вибуло до Третьої особи 2. Чинність ухвали про затвердження мирової угоди у відповідній редакції унеможливлює спростування існування такої волі на вибуття майна. Подальше відчуження майна опосередковано також відплатними договорами купівлі-продажу, правомірність яких за ст. 204 Цивільного кодексу України не спростована.

Отже, Відповідач є власником та добросовісним набувачем спірного майна, яке не може бути у нього витребувано з усіх приведених Позивачем в межах цієї справи підстав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Аналогічні положення закріплені і в ст.321 Цивільного кодексу України.

Повага до права власності закріплена і у якості загальновизнаного міжнародно-правового принципу. Так, відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950р., ратифікованих Законом України від 17.07.1997р., „ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права”.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволені позовних вимог у повному обсягу, та в порядку ст. 68 Господарського процесуального кодексу України у звязку із втратою доцільності у подальшому існуванні скасовує забезпечувальні заходи, вжиті ухвалою від 29.07.2008р. у вигляді встановленої Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1, м. Донецьк заборони відчуження будівлі механічної мийки, літ. К-2, загальною площею 544,3кв.м., розташованої за адресою: 83085, АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати відносяться на його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 68, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 20366602) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний код НОМЕР_1) про витребування майна - будівлі механічної мийки, літ. К-2, загальною площею 544,3кв.м., розташованої за адресою: 83085, АДРЕСА_1- з чужого незаконного володіння.

2. Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою від 29.07.2008р., у вигляді встановленої Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1, м. Донецьк заборони відчуження будівлі механічної мийки, літ. К-2, загальною площею 544,3кв.м., розташованої за адресою: 83085, АДРЕСА_1.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 07.06.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.06.2011р.

Суддя Попков Д.О.