Ухвала суду № 16200672, 17.05.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3963/10/9/0170

17.05.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІщенко Г.М.,

суддів Кучерука О.В. , Щепанської О.А. секретар судового засіданняКисельова А.О.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Богів"- ОСОБА_2 - наказ № 2-К від 03.02.09,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим- Колесник Юрій Олексійович, довіреність № 5027/9/10-0 від 06.07.09

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С. ) від 13.07.10 у справі № 2а-3963/10/9/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богів" (вул. Григорьєва, 32, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.07.2010 позовні вимоги задоволені. Визнано противоправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.09.2009 року.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції у звязку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню через наступне.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи, що відповідачем 22.08.2009 проведено перевірку дотримання субєктом господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Богів»порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, господарської одиниці закусочної «Жовта чапля», розташованої за адресою: місто Ялта, вул. Московська, 3а, за результатами якої складено акт № 1604/01/12/23/20684377 від 22.08.2009, в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Перевіркою встановлено реалізацію позивачем товару на загальну суму 1542,00 грн. Однак, первинні документи, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а саме товарно-транспортні накладні на момент перевірки за місцем реалізації товару відсутні, чим порушено встановлений законодавством порядок обліку товарних запасів на складах та/або місяцях реалізації.

На підставі акту перевірки, 09.09.2009 Державною податковою інспекцією в місті Ялта Автономної Республіки Крим прийнято рішення № 0011242303 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Богів»штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3084,00 грн.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно пункту 12 статті 3 Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності зобовязані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Слід зазначити, що облік товарних запасів є суто бухгалтерською категорією, тому порядок ведення обліку товарних запасів здійснюється на підставі норм законодавства, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що алкогольні товари, які були реалізовані товариством, на загальну суму 1542,00 грн. були оприбутковані належним чином. Всі необхідні документи, які підтверджують облік товарних запасів, були представлені під час проведення перевірки посадовим особам Державної податкової інспекції в місті Ялта Автономної Республіки Крим, а саме: накладні, касові та товарні чеки.

Недоречними визнаються судовою колегією твердження заявника апеляційної скарги про те, що вказані документи не підтверджують факт належного обліку товарних запасів. Такими первинними документами, на думку відповідача, є, зокрема товарно-транспортні накладні, оскільки у листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 16277 від 29.12.2009 «Щодо порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання»зазначено, що до документів, які є підставою для оприбутковування товару, як правило, відносяться накладні і товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів в облікові бухгалтерські регістри. Відсутність відповідних первинних документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Як було зазначено судом вище, первинним документом є документ, що підтверджує факт здійснення господарської операції.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З даних акту перевірки вбачається, що перевірка проведена Державною податковою інспекцією в місті Ялта Автономної Республіки Кримв закусочній «Жовта чапля», розташованій за адресою: місто Ялта, вул. Московська, 3а, що належить позивачу.

Тобто, в даному випадку перевірку проведено не за місцем зберігання товару позивача, а за місцем його реалізації. Перевіряючим були надані товарні звіти та касові чеки, що також підтверджують факт належного оприбуткування товару, копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що облік товарних запасів на даній господарській одиниці повинен здійснюватися шляхом обліку накладних, що підтверджують рух товару з місця його зберігання до місця його реалізації. При цьому товарно-транспортна накладна є юридичним документом, що засвідчує факт перевезення товару (його поставки) та облік виконаної роботи. Відтак, облік товарно-транспортних накладних повинен бути забезпечений за місцем зберігання товару, а не за місцем його реалізації.

Отже, безпідставними та необґрунтованими висновки відповідача про порушення позивачем пункту 12 статті 3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в частині порушення ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, тому рішення Державної податкової інспекції в місті Ялта Автономної Республіки Крим про застосування штрафних санкцій від 09.09.2009 № НОМЕР_1 таким, що прийнято протиправно, у звязку з чим підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Вбачається і це підтверджується матеріалами справи, що зясувавши в достатньому та в повному обсязі обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону.

Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Приведені в апеляційній скарзі доводи зазначені висновки суду не спростовують і зводяться до незгоди з ними.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку, рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.07.2010 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.07.2010 у справі № 2а-3963/10/9/0170 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяпідписГ.М. Іщенко

Судді підпис О.В.Кучерук підпис О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко

Повний текст судового рішення

виготовлений 23 травня 2011року