Постанова № 16198722, 28.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 квітня 2011 року № 2а-19132/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі Крушеніцькому В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна»

до

проСпеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків

визнання недійсним (нечинним) податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін:

від позивача: Ковриженко С.О.

від відповідача: Корнієнко В.П.

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Банк Петрокоммерц-Україна»(далі - ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним (нечинним) податкового повідомлення-рішення від 13.01.2010 року №0000084310/0.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що Спеціалізована державна податкова інспекція у місті Києві по роботі з великими платниками податків неправомірно нарахувала штраф та винесла оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки відповідно до п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідач проти позовних вимог заперечив з огляду на те, що позивачем подано позов про визнання недійсними (нечинними) податкових повідомлень-рішень до суду 04.11.2009 року, а відповідно до приписів п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст.5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 -III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) кінець терміну узгодження суми податкового зобов'язання припадав на 02.11.2009 року і з 03.11.2009 року податкове зобов'язання вважалося узгодженим.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків 28.12.2009 року було проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна»з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в листопаді 2009 року, за результатами якої відповідачем було складено Акт №610/43-10/22906155 від 28.12.2009 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в листопаді 2009 року ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна»(надалі - Акт перевірки).

В ході проведення перевірки було встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання податку на додану вартість передбаченого абзацом 4 п.п. 5.2.4 п. 5.2, п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст.5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 -III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент проведення перевірки) та згідно п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 -III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент проведення перевірки) за затримку на 17 календарних днів граничного строку сплати податку на додану вартість відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 13.01.2010 року №0000084310/0, яким ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна»визначено суму штрафу 12 045,58 грн.

Відповідачем було проведено виїзну планову перевірку, за результатами якої був складений Акт виїзної планової документальної перевірки від 31.03.2009 року за №113/43-10/22906155 та винесено податкове повідомлення-рішення від 13.04.2009 року за №0000304310/0.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки та податковому повідомленні-рішенні, ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна»було проведено процедуру апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання, в результаті чого були винесені наступні рішення: рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про результати розгляду первинної скарги від 11.06.2009 року №6384/10/25-020, яким скаргу ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна»залишено без задоволення, а рішення від 13.04.2009 року за № 0000304310/0 без змін; рішення Державної податкової адміністрації у м.Києві від 17.08.2009 року №3272/10/25-114 про результати розгляду повторних скарг, яким повторну скаргу ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» залишено без задоволення, а рішення від 13.04.2009 року за № 0000304310/0 та від 16.06.2009 року № 0000304310/1 без змін; рішення Державної податкової адміністрації України від 22.10.2009 року за № 23153/7/25-0115 про результати розгляду повторної скарги ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна», яким повторну скаргу залишено без задоволення, а рішення 13.04.2009 року за № 0000304310/0, від 16.06.2009 року № 0000304310/1 та від 01.09.2009 року № 0000304310/2 без змін.

Відповідно до п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст.5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 -III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Як вбачається з наявної в матеріалах копії повідомлення про вручення поштового відправлення №09791320 ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна»отримано рішення про результати розгляду повторної скарги 23 жовтня 2009 року.

Таким чином, днем узгодження податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного в податковому повідомленні-рішенні від 03.11.2009 року № 0000304310/3, яке винесено на підставі акта виїзної планової перевірки від 31.03.2009 року №113/43-10/22906155 з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації України від 22.10.2009 року № 23153/7/25-0115 про результати розгляду повторної скарги припадає на 02 листопада 2009 року.

Відповідно до картки особового рахунку ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна»з податку на додану вартість банківських організацій за кодом платежу 14010100 станом на 02.11.2009 року переплата відсутня. Податкове зобов'язання у сумі 120 455,75 грн. станом на 02.11.2009 року не сплачено, в результаті чого виникла недоїмка у відповідній сумі - 120 455,75 грн.

Згідно картки особового рахунку платника заборгованість була погашена позивачем 19.11.2009 року в розмірі 120 455,75 грн. платіжною вимогою-дорученням від 19.11.2009 року №20077065.

Позивач в обґрунтування позиції щодо неправомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення посилається на п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст.5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Проте, як вбачається з відтиску штемпеля Окружного адміністративного суду м. Києва на першій сторінці позовної заяви ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна»про визнання недійсними (нечинними) податкових повідомлень-рішень №0000304310/0, №0000304310/1, №0000304310/2, №0000304310/3 дата її подання до суду 04.11.2009 року. А тому, враховуючи приписи п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст.5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 -III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин), суд приходить до висновку, що кінець терміну узгодження суми припадав на 02.11.2009 року і з 03.11.2009 року податкове зобов'язання вважається узгодженим.

Згідно з абзацом 4 п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст.5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 -III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

Відповідно до п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст.5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 -III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно приписів п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 -III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Як вбачається з Розрахунку фінансових (штрафних) санкцій по податку на додану вартість ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна»на суму несвоєчасно сплаченого податкового зобовязання (на 17 календарних днів) у сумі 120455,75 грн. застосовуються штрафні (фінансові) санкції у розмірі 12045,58 грн. (120455,75 грн.*10% = 12045,58 грн.).

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем було сплачено узгоджену суму податкового зобовязання із затримкою 17 календарних днів, суд приходить до висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 13.01.2010 року №0000084310/0 прийняте відповідачем обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко

Постанова складена в повному обсязі та підписана 10.05.2011 року.