Постанова № 16198633, 08.06.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2011 року Справа № 2а/2370/3894/2011

16 год. 22 хв.м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В. О.,

секретар судового засідання Білоус А. М.,

за участю:

представника позивача не зявився,

відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області подало позов про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованості зі сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 783 грн. 66 коп.

31 травня 2011 року позивач подав клопотання, в якому просив розглядати справу без участі його представника та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що не здійснював відрахувань на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, оскільки він є власником коштів, отриманих від здійснення законної підприємницької діяльності і такі відрахування згідно пункту 2 статті 16 Закону України “Про систему оподаткування” здійснюються тільки в добровільному порядку.

Крім того, відповідач стверджує, що начальник управління Пенсійного фонду України в м. Сміла намагається у незаконний спосіб позбавити його приватної власності коштів, отриманих від законної підприємницької діяльності. Так, повідомлення-розрахунок сум страхових внесків, які підлягають доплаті, не відповідає вимогам законодавства; позивач не подавав заяву до управління Пенсійного фонду України в м. Сміла про добровільну участь в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування, а тому управління Пенсійного фонду України в м. Сміла не мало права складати повідомлення-розрахунок сум страхових внесків, які підлягають доплаті та вимогу про сплату боргу від 04.11.2011р.

Також, відповідач вважає, що тільки застрахована особа має право на звернення до суду з позовом та вимагати від страхувальника сплати страхових пенсійних внесків у випадку порушення її права страхувальником. В звязку з викладеним, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Заслухавши пояснення відповідача, розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обовязок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР, в редакції, чинній до 01.01.2011р., платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є: субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є субєктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, повязаною з одержанням доходу.

Згідно частини 1 статті 3 цього Закону збір на обовязкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Статтею першою Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно пункту 3 статті 11 Закону № 1058-IV загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 5 статті 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Відповідач, як фізична особа підприємець, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зважаючи на вимоги Закону № 1058-IV, є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній до 01.01.2011р.) страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Абзацом 9 частини 2 статті 19 зазначеного Закону встановлено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Пунктом 6 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно підпункту 4 пункту 8 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (в редакції, чинній до 01.01.2011р.) фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Згідно статті 1 Закону № 1058-IV мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Пунктом 2 статті 2 Закону № 400/97-ВР передбачено, що обєктом оподаткування є: для платників збору, визначених пунктом 3 статті 1, та фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності, визначених пунктом 1 статті 1 цього Закону, - сума оподатковуваного доходу (прибутку), яка обчислена в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України.

Згідно пункту 2 статті 4 Закону № 400/97-ВР на обовязкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: для платників збору, визначених пунктом 3 статті 1, та фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності, визначених пунктом 1 статті 1 цього Закону, - 33,2 відсотка від обєкта оподаткування, визначеного пунктом 2 статті 2 цього Закону.

Оскільки мінімальний розмір заробітної плати згідно Законів України “Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” від 20.10.2009р. № 1646-VI та “Про Державний бюджет України на 2010 рік” від 27.04.2010р. № 2154-VI за липень, серпень та вересень складає 888 грн., то розмір мінімального страхового місячного внеску за цей період становив, відповідно, за липень, серпень та вересень по 294 грн. 82 коп.

За результатами проведеної посадовою особою управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області перевірки нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, складено акт в якому встановлено наявність заборгованості відповідача в розмірі 783 грн. 66 коп.

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно абзацу 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній до 01.01.2011р.) у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

У звязку з несплатою заборгованості позивачем сформована вимога № Ф-159 від 04.11.2010р. про сплату боргу, яка отримана відповідачем 30.11.2010р., про що свідчить відповідне поштове повідомлення про вручення. На час розгляду справи в суді вказана вимога не оплачена, у передбаченому законодавством порядку оскаржена не була.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (20700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, 35, ідентифікаційний код 21366449) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 783 (сімсот вісімдесят три) грн. 66 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.О. Гаврилюк