Постанова № 16198198, 06.06.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/580/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2011 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Мірзи О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Одеський коровай»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, за участю прокуратури Малиновського району м. Одеси про визнання незаконними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000571620 та № 0000581620 від 18.05.2010р., №0000571620/1 та № 0000581620/1 від 09.08.2010р., № 0000571620/2 та № 0000581620/2 від 09.11.2010р., № 0002061620 та № 0002071620 від 30.12.2010р.,-

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство «Одеський коровай»(надалі по тексту Позивач або ВАТ «Одеський коровай») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (надалі по тексту Відповідач або СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі), за участю прокуратури Малиновського району м. Одеси, в якому просить визнати незаконними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000571620 та № 0000581620 від 18.05.2010р., №0000571620/1 та № 0000581620/1 від 09.08.2010р., № 0000571620/2 та № 0000581620/2 від 09.11.2010р., № 0002061620 та № 0002071620 від 30.12.2010р. В обґрунтування позовних вимог позивач, зазначив, що відповідачем були винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000571620 та № 0000581620 від 18.05.2010р., якими встановлено порушення позивачем ст. 1 Закону України від 23.09.1994р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340 грн. (рішення № 0000571620) та 832107,56 грн. (рішення № 0000581620). Підставою для винесення зазначених рішень став акт складений за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки ВАТ «Одеський коровай»з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 23.04.2009р. № 230409 за період з 01 жовтня 2009 року по 11 травня 2010 року. За результатами перевірки відповідачем встановлено, що станом на 30.09.2009р. дебіторська заборгованість позивача по розрахунках за експортними операціями за договором від 23.04.2009р. № 230409 складає 118815 євро, а граничний термін надходження валютної виручки 27.10.2009р.; підприємство здійснило перерахування коштів, отриманих в доларах США на євро, за курсом НБУ на дату надходження коштів на розподільчий рахунок підприємства, а не на поточний валютний рахунок; валютна виручка не надійшла на поточний рахунок позивача, який є стороною зобовязання за зовнішньоекономічним контрактом від 23.04.2009р. № 230409, чим порушено вимоги ст. 1 Закону України від 23.09.1994р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що є підставою для нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми неодержаної валютної виручки, розрахунок якої зазначено у додатку 2 та складає 832107, 56 грн. За результатами адміністративного оскарження позивачем даних рішень, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000571620/1 та № 0000581620/1 від 09.08.2010р., № 0000571620/2 та № 0000581620/2 від 09.11.2010р. Також в доповнення до адміністративного позову позивач зазначив, що на підставі акту № 739/16-2/003768137 від 20.12.2010р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки ВАТ «Одеський коровай»з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні договорів комісії за зовнішньоекономічними контрактами від 08 травня 2009 року № 080509-4 та від 29 квітня 2009 року № 290409 за періоди з 01.10.2009р. по 20.12.2010р. відповідачем були винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002061620 та № 0002071620 від 30.12.2010р., якими до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 758011,01 грн. Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові та доповненнях до позову.

Представник відповідача та представник прокуратури Малиновського району м. Одеси проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечували в повному обсязі, посилаючись на те, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржувані рішення є законними.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-XII (в редакції чинній на момент проведення перевірки) (надалі по тексту Закон України від 04.12.1990 року №509-XII) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); здійснювати контроль наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

На підставі п. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ та відповідно до листів уповноваженого банку - ПАБ «Державний експертно-імпортний банк України»від 06.11.2009р. № 153-2/7505 та від 09.11.2009р. головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств переробної промисловості та реалізації підакцизної продукції СДПІ по роботі з ВПП в м. Одесі Павловою І.М. проведена позапланова перевірка ВАТ «Одеський коровай»з питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності за зовнішньоекономічним контрактом від 23.04.2009 року № 230409 за період з 01.10.2009р. по 11.05.2010р.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт «Про результати позапланової невиїзної перевірки ВАТ «Одеський коровай»з питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності за зовнішньоекономічним контрактом від 23.04.2009 року № 230409 за період з 01.10.2009р. по 11.05.2010р.»від 11.05.2010р. № 287/16-2/00376886/56 (а.с. 12-17), відповідно до якого відповідачем встановлено порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994р. № 185/94-ВР, п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19.02.1993р. № 15-93.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18 травня 2010 року № 0000571620 (а.с. 18), яким за порушення п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00 грн. та № 0000581620 (а.с. 19), яким за порушення ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 832107, 56 грн.

За результатами адміністративного оскарження позивачем зазначених рішень, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000571620/1 та № 0000581620/1 від 09.08.2010р., № 0000571620/2 та № 0000581620/2 від 09.11.2010р. (а.с. 20-23).

Судом також встановлено, що в ході проведення планової виїзної документальної перевірки (акт №145/16-2/00376886/3 від 13.03.2010р.) було встановлено проведення експортних операцій за договором комісії від 21.04.2009р. № 01/21-04-2009, укладеним між ВАТ «Одеський коровай», який виступає Комісіонером та закритим акціонерним товариством «Холдинг «Т і С», який є Комітентом.

За умовами договору комісії за дорученням Комітента за винагороду Комісіонер був зобовязаний реалізувати на експорт в інтересах Комітента від імені Комісіонера та за рахунок Комітента сільськогосподарську продукцію, а саме пшеницю 5 класу на загальну суму 306 000 євро на умовах FОВ порт Рені.

За даними перевірки станом на 30.09.2009р. дебіторська заборгованість ВАТ «Одеський коровай»по розрахунках за експортними операціями за договором №230409 від 23.04.2009р. (а.с. 31-34) складає - 118 815, 2 євро (еквівалент 1 384 642, 52 грн.). Граничний термін надходження валютної виручки - 27.10.2009р. За даними підприємства рахується дебіторська заборгованість у сумі 118 741, 01 євро.

Як вбачається з акту перевірки, різниця між даними перевірки та даними перевіряємого підприємства пояснюється тим, що позивач здійснив перерахування коштів отриманих в доларах США на євро, за офіційним курсом Національного Банку України на дату надходження коштів на розподільчий рахунок, а не поточний валютний рахунок, чим порушені вимоги п.2.3 Постанови Правління Національного Банку України «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контрою і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями»від 24.03.1999р. №136, згідно якої Банк знімає паспортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

Судом встановлено, що для забезпечення подальшого виконання умов зовнішньоекономічного договору від 23.04.2009р. №230409 був укладений договір про відступлення права вимоги від 05.10.2009р. №26/10 (а.с. 40-42), за яким ВАТ «Одеський коровай»(первісний кредитор), відкрите акціонерне товариство «Кримхліб»(новий кредитор), RG GRAIN TRADE LLR (боржник).

Відповідно до умов договору ВАТ «Одеський коровай»уступає, а ВАТ «Кримхліб»приймає на себе право вимоги до RG GRAIN TRADE LLR, належне ВАТ «Одеський коровай»у сумі 118 741, 01 євро.

Виконуючи п.3.3 договору про відступлення права вимоги від 05.10.2009р. №26/10, ВАТ «Кримхліб»листом від 28.10.2009р. №01-9/1768 повідомив про надходження валютних коштів у сумі 118741,01 євро від RG GRAIN TRADE LLR (а.с. 43).

З метою здійснення розрахунків за договором комісії від 21.04.2009р. №01/21-04-2009 був укладений договір про переведення боргу від 05.10.2009р. №ТіС-1116/09, за яким ВАТ «Одеський коровай»(первісний боржник), ВАТ «Кримхліб»(новий боржник), ЗАТ «Холдинг «Т і С»(кредитор).

За умовами вищевказаного договору ВАТ «Одеський коровай»переводить на ВАТ «Кримхліб»свій борг, що виник за вищевказаним договором комісії. Відповідно до цього договору ВАТ «Кримхліб»зобов'язується здійснити замість ВАТ «Одеський коровай»перерахування грошових коштів на поточний рахунок ЗАТ «Холдинг «Т і С»на загальну суму 118741,01 євро.

Відповідно до ст.512-516 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. У випадку, коли згідно укладеної угоди купівлі - продажу у зовнішньоекономічній сфері, резидентом експортовано (імпортовано) продукцію на умовах відстрочки платежу (відстрочення постачання), то така операція потрапляє в правове поле Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994р. № 185/94-ВР. У разі укладання договору про уступку вимоги боргу між двома резидентами України, право кредитора переходить до іншого резидента, і в послідуючому валютна виручка надійде не власнику.

Згідно з роз'ясненням, викладеним в листі Державної податкової адміністрації України від 09.04.2010р. №7025/7/22-5017, відносини по зовнішній торгівлі та інших видах зовнішньоекономічної діяльності визначаються спеціальним законодавством України, яке регулює торгівлю та інші види зовнішньоекономічної діяльності та яке пріоритетне по відношенню до загального.

Одним із таких законодавчих актів, який належить до спеціального законодавства, є Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994р. №185/94-ВР, який встановлює порядок та механізм розрахунків при здійсненні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно ст.1 цього Закону, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

При цьому, пунктом 2.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями затвердженою постановою Правління Національного банк України 24.03.1999р. №136 наведені підстави для зняття експортної операції з контролю, а саме: банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

Таким чином, якщо виручку в іноземній валюті отримало не підприємство - експортер або товари з імпорту - не підприємство, що здійснило попередню оплату постачальнику продукції (робіт, послуг), а інший резидент України, то після закінчення законодавчо встановлених термінів розрахунків застосовуються штрафні санкції, передбачені ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»до підприємства, що експортувало або здійснило попередню оплату.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у зв'язку з тим, що валютна виручка у розмірі 118815,2 євро, контрольний термін надходження якої - 27.10.2009р. не надійшла на поточний рахунок ВАТ «Одеський Коровай», який є стороною зобов'язаною за зовнішньоекономічним договором від 23.04.2009р. №230409, позивачем порушено вимоги ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994р. №185/94-ВР.

Відповідно до ст.4 вказаного Закону порушення резидентами строків, передбачених ст.1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягненні пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної валютної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України надень виникнення заборгованості.

Таким чином на підставі викладеного, суд вважає, що за порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»відповідачем правомірно, у відповідності до вимог ст. 4 вказаного Закону нарахована пеня у сумі - 832107,56 грн. та на підставі ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19.02.1993р. № 15-93 застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 340 грн., у звязку з чим вимоги позивача про визнання незаконними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000571620 та № 0000581620 від 18.05.2010р., №0000571620/1 та № 0000581620/1 від 09.08.2010р., № 0000571620/2 є необґрунтованими, а отже задоволенню не підлягають.

Також судом встановлено, що на підставі п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (в редакції чинній на момент проведення перевірки) та відповідно до листів уповноваженого банку - ПАБ «Державний експертно-імпортний банк України»від 08.12.2009р. № 153-2/8064 та філії ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України»в м. Одесі від 09.11.2009р. № 063/11-08/8886 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств переробної промисловості та реалізації підакцизної продукції СДПІ по роботі з ВПП в м. Одесі ОСОБА_1 проведена позапланова невиїзна перевірка ВАТ «Одеський коровай»з питання дотримання вимог валютного законодавства при виконанні договорів комісії за зовнішньоекономічними контрактами від 08.05.2009р. № 080509-4 та від 29.04.2009р. № 290409 за період з 01.10.2009р. по 20.12.2010р.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт «Про результати позапланової невиїзної перевірки ВАТ «Одеський коровай»з питання дотримання вимог валютного законодавства при виконанні договорів комісії за зовнішньоекономічними контрактами від 08.05.2009р. № 080509-4 та від 29.04.2009р. № 290409 за період з 01.10.2009р. по 20.12.2010р.»від 20.12.2010р. № 739/16-2/00376886/137 (а.с. 80-86), відповідно до якого відповідачем встановлено порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994р. № 185/94-ВР, п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19.02.1993р. № 15-93.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30 грудня 2010 року № 0002061620 (а.с. 24), яким за порушення п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 680,00 грн. та № 0002071620 (а.с. 25), яким за порушення ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 758011, 01 грн.

Судом встановлено, що в ході проведення планової виїзної документальної перевірки (акт №145/16-2/00376886/3 від 13.03.2010р.) було встановлено проведення експортних операцій за договорами комісії від 07.05.2009р. № 01/07-05-2009 (а.с. 97-101) та від 28.04.2009р. № 01/28-04-2009 (а.с. 87-90), укладеними між ВАТ «Одеський коровай»- Комісіонер та ВАТ «Кримхліб»- Комітент.

На виконання договору комісії від 28.04.2009р. №01/28-04-2009 між ВАТ «Одеський коровай»- Продавець та компанією RG MANAGEMENT S.A. - Покупець укладено зовнішньоекономічний контракт від 29.04.2009р. №290409 (а.с. 91-96) на реалізацію висівок пшеничних гранульованих українського походження.

Виконуючи умови даного зовнішньоекономічного договору ВАТ «Одеський коровай»був відвантажений товар за вантажно-митною декларацією №506020013/9/000681 на загальну фактурну вартість 306 927, 9 євро (еквівалент 3 274 839, 66 грн.).

Судом встановлено, що станом на 30.09.2009р. заборгованість ВАТ «Одеський коровай»по розрахунках за експортними операціями за договором комісії від 07.05.2009р. №01/07-05-2009 (а.с. 97-101) відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 08.05.2009р. №080509-4 (а.с. 94-96) на загальну суму 46564,92 євро (еквівалент 542 655,89 грн.). Граничний термін надходження валютної виручки 22.11.2009р.

На подальше виконання умов зовнішньоекономічного договору від 08.05.2009р. №080509-4 укладений договір про відступлення права вимоги від 04.11.2009р. №04/11 (а.с. 105-107), де ВАТ «Одеський коровай»(первісний кредитор), ВАТ «Кримхліб»(новий кредитор), RG GRAIN TRADE LLR (боржник).

Згідно цього договору «Первісний кредитор» уступає, а «Новий кредитор»приймає на себе право вимоги, належне «Первісному кредитору»і стає кредитором за контрактом від 08.05.2009р. №080509-4 укладеного між Первісним кредитором та Боржником у сумі 46 564. 92 євро.

Виконуючи п.3.3 договору про відступлення права вимоги від 04.11.2009р. №04/11 «Кримхліб»листом від 23.11.2009р. №01-9/1845/2 повідомив про надходження 23.11.2009р. на поточний валютний рахунок ВАТ «Кримхліб»коштів у сумі 46 564,92 євро від Боржника RG GRAIN TRADE LLR.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язана за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Нормами ст. 1016 Цивільного кодексу України за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору.

Національний банк України листом від 18.06.2001р. №28-313/2452-3648 роз'яснив, що у випадку коли по договору комісії резидент виступає комітентом, а інший резидент комісіонером, відповідальність за порушення термінів розрахунків при здійсненні експортно - імпортних операцій покладається на комісіонера.

Державна податкова адміністрація України листом від 21.02.2002р. №1151/6/23-5315 розяснила, що відповідальність, передбачена ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994р. №185/94-ВР за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті, встановлених ст. 1, 2 вказаного Закону, при виконанні договорів комісії (по яким комісіонером здійснюється продаж товарів нерезиденту), покладається на сторону договору, яка набуває права та є зобов'язана по зовнішньоекономічному контракту згідно вимог ст. 1016 Цивільного Кодексу України.

Відносини по зовнішній торгівлі та інших видах зовнішньоекономічної діяльності визначається спеціальним законодавством України, яке регулює зовнішню торгівлю та інші види зовнішньоекономічної діяльності та яке є пріоритетним по відношенню до загального.

Одним із таких законодавчих актів, який належить до спеціального законодавства, є Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994р. №185/94-ВР, який встановлює порядок та механізм розрахунків при здійсненні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно ст.1 цього Закону, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

При цьому, п.1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України 24.03.1999р. №136 наведені підстави для можливості припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між експортно - імпортними операціями.

Так з згідно з п.1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, експортна, імпортна та лізингова операції можуть бути зняті з контролю за наявним належним чином оформленням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Тобто, лише наведені в даному пункті умови є підставою для прийняття податковими органами здійсненого суб'єктами господарювання припинення зобов'язань за експортно-імпортними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до ст.512-516 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передасться новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що первісні контракти ВАТ «Одеський коровай» укладено з нерезидентом RG MANAGEMENT S.A. (згідно додаткової угоди від 08.07.2009р. №1 RG GRAIN TRADE LLR - Вигодонабувач) на реалізацію на експорт висівок пшеничних гранульованих та нерезидентом - компанією RG GRAIN TRADE LLR на реалізацію на експорт пшениці 5-го класу, то такі операції потрапляють в правове поле Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. №185/94-ВР.

У разі укладання договору про уступку вимоги боргу між двома резидентами України, право кредитора переходить до іншого резидента, і в послідуючому - валютна виручка надійшла не стороні зобов'язаній за зовнішньоекономічним контрактом, а іншій особі, що суперечить вимогам Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Згідно зі ст.197 Цивільного кодексу України уступка вимоги кредитором іншій особі допускається, якщо вона не суперечить закону чи договору або коли вимога не пов'язана з особою кредитора.

Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», який регулює порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті при виконанні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності експортних та імпортних договорів, передбачено обов'язкове зарахування виручки резидентів у іноземній валюті на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни, визначені ст. 1 та 2 Закону. Перевищення зазначених термінів потребує індивідуальної ліцензії Нацбанку України.

Таким чином, якщо виручку в іноземній валюті отримало не підприємство - експортер або товари з імпорту не підприємство, що здійснило попередню оплату постачальнику продукції (робіт, послуг), а інший резидент України, то після закінчення законодавчо встановлених термінів розрахунків застосовуються штрафні санкції, передбачені ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»до підприємства, що експортувало продукцію або здійснило попередню оплату.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у зв'язку з тим, що валютна виручка у розмірі 46564,92 євро, контрольний термін надходження якої - 22.11.2009р. не надійшла на поточний рахунок ВАТ «Одеський Коровай», яке є стороною зобов'язаною за зовнішньоекономічними договорами від 29.04.2009р. №290409 та від 08.05.2009р. №080509-4, позивачем порушено вимоги ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до ст.4 вказаного Закону порушення резидентами строків, передбачених ст.1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягненні пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної валютної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України надень виникнення заборгованості.

Таким чином, судом встановлено, що станом на 20.12.2010р. за даними перевірки по розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами від 29.04.2009р. №290409 та від 08.05.2009р. №080509-4 дебіторська заборгованість складає 63856,68 євро.

Згідно вимог п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулюваннята валютногоконтролю»від 19.02.1993р. №15-93 та наказу Міністерства Фінансів України «Про затвердження форми декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходяться за її межами»від 23.12.1995р. №207 на суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності покладено зобов'язання обовязкового декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, які на звітну дату перебувають за межами України. Судом встановлено, що в порушення вищевикладеного станом на 01.01.2010р., 01.04.2010р., 01.07.2010р., 01.10.2010р. позивач не подав до податкового органу Декларацію про валютні цінності та майно та не здійснив декларування валютних цінностей у 63 856, 68євро, які на звітну дату знаходились за кордоном з перевищенням законодавчо встановлених термінів. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Відповідальність за порушення валютного законодавства передбачена ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

Так, згідно абзацу 8 п. 2 цього Декрету до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції) за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених ст. 9 Декрету - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Відповідно до п.2.7 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про валютний контроль»від 08.02.2000р., за невиконання резидентами вимог щодо порушення строків декларування передбачено накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд також вважає, що необхідним зазначити, що твердження позивача про відсутність заборгованості у контрагентів позивача по надходженню валютних коштів в Україну ( а.с. 79), здійснення розрахунків в 180 денний термін, не спростовують наявність як самого порушення законодавства, яке регулює порядок, спосіб та строки надходження валютних коштів до резидентів України, так і його наслідків, повязаних з правомірною діяльністю податкових, митних органів України, Національного банку України в сфері здійснення контролю за розрахунками в іноземній валюті.

Таким чином на підставі викладеного, суд вважає, що за порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»відповідачем правомірно, у відповідності до вимог ст. 4 вказаного Закону нарахована пеня у сумі - 758011,01 грн. та на підставі ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19.02.1993р. № 15-93 застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 680 грн., у звязку з чим вимоги позивача про визнання незаконними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002061620 та № 0002071620 від 30.12.2010р., є також необґрунтованими, а отже задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно доч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі в ході розгляду справи було повністю підтверджено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень, у звязку з чим суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог відкритого акціонерного товариства «Одеський коровай».

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги необґрунтовані, документально не підтверджені та не відповідають чинному законодавству, а отже задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відкритого акціонерного товариства «Одеський коровай»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, за участю прокуратури Малиновського району м. Одеси про визнання незаконними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000571620 та № 0000581620 від 18.05.2010р., №0000571620/1 та № 0000581620/1 від 09.08.2010р., № 0000571620/2 та № 0000581620/2 від 09.11.2010р., № 0002061620 та № 0002071620 від 30.12.2010р. - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 06 червня 2011 року.

Суддя С.О. Cтефанов