Постанова № 16198197, 06.06.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 7130/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2011 року колегія суддів Одеського окружного адміністративного суду в складі:

головуючого судді - Федусик А.Г.,

суддів Катаєвої Е.В., Бутенко А.В.,

при секретарі - Пальоной І.М.

за участю прокуратури Одеської області,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Лукойл Одеський нафтопереробний завод»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 20.04.2010 року №0000211610/0,

В С Т А Н О В И В:

Позивач (далі ПАТ) звернувся до суду з позовом мотивуючи його тим, що за результатами своєї господарської діяльності ПАТ була подана до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі (далі СДПІ) податкова декларація та заява про бюджетне відшкодування ПДВ за лютий 2010 року. У звязку з поданням цієї заяви СДПІ була проведена документальна невиїзна перевірка ПАТ з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2010 року. За результатами цієї перевірки СДПІ був складений акт №235/16-1/00152282/13 від 19.04.2010 року, на підставі якого відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000211610/0 від 20.04.2010 року, яким позивачу було зменшено бюджетне відшкодування ПДВ на суму 98965795,00 грн.. Позивач вважає вказане рішення СДПІ протиправним, оскільки воно прийнято на підставі висновків перевірки, які не ґрунтуються на нормах права. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення №0000211610/0 від 20.04.2010 року. Крім цього позивач просив стягнути з Державного бюджету України на його користь сплачені ним судові витрати в розмірі 3.40 грн..

Представники позивача у судовому засіданні підтримали у повному обсязі позовні вимоги посилаючись на обставини, викладені у заяві (а.с. 3-9).

Представники СДПІ в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с. 57-59).

Представник прокуратури Одеської області в судовому засіданні також заперечував проти задоволення позову з аналогічних підстав.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу у межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ПАТ зареєстровано 03.12.1993 року, є платником ПДВ та перебуває на обліку як платник податків у СДПІ.

За результатами своєї господарської діяльності позивач 19.03.2010 року подав до СДПІ податкову декларацію з ПДВ за лютий 2010 року та заяву про бюджетне відшкодування ПДВ на його рахунок в сумі 98965795,00 грн. (а.с. 20-25).

Відповідно до п.7.7.5., 7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" 19.04.2010 року СДПІ була проведена документальна невиїзна перевірка ПАТ з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2010 року, за наслідками якої був складений акт №235/16-1/00152282/13 від 19.04.2010 року, згідно з висновками якого ПАТ було порушено вимоги п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 та п.5.12 ст.15 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 року (далі Порядок), що вплинуло на дані розділу 3 декларації «Розрахунки з бюджетом за звітний період»(а.с. 10-12).

На підставі зазначеного акту було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000211610/0 від 20.04.2010 року, яким позивачу було зменшено бюджетне відшкодування ПДВ на суму 98965795,00 грн. (а.с. 13).

Суд вважає необґрунтованими викладені у спірному акті перевірки висновки, а також протиправним зазначене спірне податкове повідомлення-рішення з наступних підстав.

Так, відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками своєї господарської діяльності позивачем було задекларовано у податковій декларації з ПДВ за січень 2010 року податковий кредит у сумі 173326983 грн., та податкові зобов'язання в сумі 68855039 грн. (а.с. 14-19).

Зазначена податкова декларація була подана ПАТ до СДПІ 22.02.2010 року та була прийнята останньою, що не оспорював в судовому засіданні представник відповідача.

Відповідно до п.5.11 , якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду і відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

У зв'язку з тим, що згідно даних податкової декларації з ПДВ за січень 2010 року різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ мала від'ємне значення у сумі 104 471 944,00 грн., відповідно до положень п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" та вказаного Порядку ця сума була включена позивачем до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, а саме у рядок 23.1 податкової декларації з ПДВ за лютий 2010 року.

У поданій ПАТ податковій декларації за лютий 2010 року позивачем було задекларовано податковий кредит за поточний місяць в розмірі 26187481 грн., а податкові зобовязання - в розмірі 33435007 грн.. При цьому різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за поточний місяць мала позитивне значення у сумі 7247526,00 грн., що було відображено відповідно до Порядку у рядку 18.1 декларації (а.с. 20-25).

Крім цього, відповідно до Порядку до податкової декларації за лютий 2010 року у рядок 23.2 позивачем було включено значення рядка 26 декларації за січень 2010 року в сумі 2965292 грн. (залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту).

Таким чином у податковій декларації за лютий 2010 року залишок відємного значення попереднього звітного періоду, а саме січня 2010 року, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 23), склав 104471944 грн.+2965292 грн.=107437236 грн. (рядок 23.1 + рядок 23.2).

Згідно з п.5.12. Порядку якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, та розрахунок суми бюджетного відшкодування. При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до зазначеного Порядку позивачем було розраховано залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, яке склало 100189710 грн. та яке було включено до рядку 24 декларації за лютий 2010 року.

Згідно з п.п. 7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.7.7.4. п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до вказаних норм позивачем, разом з податковою декларацією з ПДВ за лютий 2010 року, були подані до СДПІ заява про бюджетне відшкодування відємного значення ПДВ в сумі 98965795 грн. та розрахунок цієї суми. При цьому ні в ході розгляду справи, ні підчас перевірки відповідачем не заперечувався розмір ПДВ, фактично сплачений ПАТ у попередньому податковому періоді постачальникам товарів.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позивач правомірно розрахував суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2010 року в розмірі 98965795 грн., відповідно до положень Закону України „Про податок на додану вартість" отримав право на таке бюджетне відшкодування та обгрунтовано подав до СДПІ відповідні заяву та розрахунок на повернення ПДВ на свій рахунок.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи спірне податкове повідомлення - рішення №0000211610/0 від 20.04.2010 року про зменшення ПАТ бюджетного відшкодування ПДВ на суму 98965795,00 грн. СДПІ діяла не на підставі закону, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у звязку з чим позовні вимоги ПАТ про визнання протиправним та скасування цього податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача та прокуратури щодо правомірності спірного повідомлення-рішення суд вважає безпідставними, оскільки в ході розгляду справи відповідачем не було надано заслуговуючого на увагу обґрунтування цих доводів, а також не було надано будь-яких доказів наявності порушень податкового законодавства з боку ПАТ та відсутності у позивача права на бюджетне відшкодування. Крім цього, зазначені доводи спростовуються і розясненням ДПА України від 03.11.2010 року на запит позивача щодо порядку визначення суми бюджетного відшкодування ПДВ (а.с. 48-53).

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Крім цього, відповідно до ст.94 КАС України суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету на користь ПАТ сплачені ним судові витрати в розмірі 3.40 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Законом України „Про податок на додану вартість", Законом України „Про державну податкову службу в Україні, «Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 року, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Лукойл Одеський нафтопереробний завод» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі від 20.04.2010 року №0000211610/0 про зменшення Публічному акціонерному товариству «Лукойл Одеський нафтопереробний завод» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 98965795 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України в Одеській області на користь Публічного акціонерного товариства «Лукойл Одеський нафтопереробний завод»сплачене державне мито в розмірі 3,40 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий А.Г.Федусик

судді Е.В.Катаєва

А.В.Бутенко

06 червня 2011 року