Постанова № 16198021, 10.06.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2011 р. № 2а-6317/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря Васильків О.С.,

за участю представника позивача Буляка Т.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.05.2011р. ВП №26427316, -

ВСТАНОВИВ:

Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі-Управління) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (далі-ППВР), просить визнати дій протиправними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.05.2011р. ВП №26427316. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №2а-1578/2009р., виданого 21.02.2011р. Шевченківським районним судом м.Львова відкрите з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема у виконавчому документі відсутні дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано виконавчий документ та ідентифікаційний номер стягувача. Крім того зазначає, що ні в Положенні про головні управління Пенсійного фонду України, ні в інших нормативних документах не визначено, що Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області є територіальним підрозділом центрального органу виконавчої влади, як визначено в ст. 21 Закону, а тому вважає, що державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з порушенням норм чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідачі явку повноважних представників судове засідання не забезпечили, повідомлені про розгляд справи у відповідності до норм КАС України.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами справи, відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України ?Про виконавче провадження? від 21 квітня 1999 року № 606-XIV з наступними змінами і доповненнями (далі-Закон №606).

В судовому засіданні встановлено, що Шевченківським районним судом м.Львова 21.02.2011р. видано виконавчий лист у справі № 2а-1578/2009 року.

На підставі вищезгаданого виконавчого документа головним державним виконавцем ППВР винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.05.2011р. ВП №26427316. В даній постанові в графі назва документу вказано - виконавчий лист № 2а-1578/2009р. виданий 21.02.2011р., в графі стягувач ОСОБА_2, в графі боржник - Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Статтею 17 Закону 606 передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

У відповідності до ст.19 Закону №606 державний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Згідно ст.25 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Вказане положення ст. 25 Закону кореспондується із п. 3.6. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 (далі-Інструкція-№74/5).

Згідно статті 18 Закону № 606 у виконавчому документі повинні бути зазначені: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо.

В порядку, передбаченому статтею 26 Закону України ?Про виконавче провадження?, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.

Оскільки виконавчий документ відповідав вимогам ст. 18 Закону №606, а відтак головним державним виконавцем ППВР правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.05.2011р. ВП №26427316 та надав строк позивачу (боржнику) для добровільного виконання рішення суду.

Суд не приймає твердження позивача про протиправність прийнятої постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки після відкриття виконавчого провадження в порядку, визначеному вищезгаданою Інструкцією для усунення невідповідностей виконавчого документа державний виконавець вправі відкласти проведення виконавчих дій.

Відповідно до ч. 2 статті 21 Закону №606 на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.

У відповідності п. 1.1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України 27.06.2002р. № 11-2 з наступними змінами - головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюють систему органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади.

Боржником по оспорюваному виконавчому провадженні є Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області, яке входить в структуру Пенсійного Фонду України, а відтак виконавче провадження згідно вищезазначеного виконавчого листа відкрито правомірно.

Представником позивача не наведено жодних обґрунтованих законних підстав щодо порушення старшим державним виконавцем вимог Закону №606.

Згідно ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Суд розцінює дії Управління щодо оскарження вищезазначеної постанови не інакше, як ухилення від виконання судового рішення щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 недоплаченої щомісячної державної соціальної грошової допомоги ?Дітям війни?.

Відповідно до ч.3 ст. 2 та до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оскільки позивач доказів в обгрунтування заявлених позовних вимог не навів, а судом порушень при прийнятті Постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.05.2011р. ВП №26427316 не встановлено, і тому суд приходить до висновку, що посадова особа ППВР при здійсненні виконавчого провадження діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений законом, а тому підстави для скасування відсутні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підтверджені матеріалами справи, та не доведені у судовому засіданні та такі, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 128, 159-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 15.06.2011 року.

Суддя Шинкар Т.І.

З оригіналом згідно

Суддя Шинкар Т.І.