Постанова № 16197991, 26.05.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №5.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 травня 2011 року Справа № 2а-3760/11/1270 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Горпенюк О.А. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Селищного комунального підприємства «Фащівський житлово-експлуатаційний комбінат» про стягнення суми економічних санкцій у розмірі 5793,10грн., -

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2011 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Селищного комунального підприємства «Фащівський житлово-експлуатаційний комбінат» про стягнення суми економічних санкцій у розмірі 5793,10грн..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що позивачем у період з 09.03.2011 по 14.03.2011 проводилась перевірка Селищного комунального підприємства «Фащівський житлово-експлуатаційний комбінат» з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосування тарифів на житлово-комунальні послуги.

За результатами перевірки складено акт від 14.03.2011 №118, яким виявлено порушення державної дисципліни цін, а саме порушення порядку застосування тарифів в наслідок чого сума необґрунтованої виручки відповідача склала 2317,24 грн.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін, підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки.

Рішенням позивача від 22.03.2011 № 73 за вказане порушення на підставі ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» до Селищного комунального підприємства «Фащівський житлово-експлуатаційний комбінат» застосовані економічні санкції у розмірі 6951,72 грн., які складаються з штрафу у сумі 4634,48грн. і вилучення необґрунтовано одержаної виручки в сумі 2317,24 грн.

Вищевказане рішення відповідачам по справі отримано та оскаржено не було.

04.04.2011 відповідачем частково сплачену суму економічних санкцій у розмірі 1158,62 грн.

За таких, обставин позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі стягнути з Селищного комунального підприємства «Фащівський житлово-експлуатаційний комбінат» економічні санкцій у сумі 5793,10 грн.

Відповідач належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження, у строк встановлений законодавством надав заперечення на адміністративний позов. В запереченні відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував. Крім того відповідач зазначив, на виконання рішенні про стягнення економічних санкцій ним сплачено 04 квітня 2011 року - 1158,62 грн. та 04 травня 2011 року 1158,62грн. У звязку з тяжким фінансовим становищем відповідач просив суд надати розстрочку щодо сплати залишку штрафу у сумі 4634,48грн. рівними частками по 1158,62 грн. на чотири місяці до вересня 2011р. включно.

Суддя дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини та перевіривши їх письмовими доказами, вважає за можливе винести рішення у порядку скороченого провадження.

На підставі наявних в справі доказів суддя вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області позивачам у період з 09.03.2011 по 14.03.2011 проводилась перевірка відповідача - Селищного комунального підприємства «Фащівський житлово-експлуатаційний комбінат» з пииань дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосування тарифів за житлово-комунальні послуги.

За результати перевірки позивачем складено акт від 14.03.2011 №118.

Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті перевірки порушення відповідачем державної дисципліни цін, а саме порушено порядок застосування тарифів. Так, зокрема, за період з 01.10.2010 по 19.12.2010 відповідачем не виконані перерахунки плати за послуги «Освітлення місць загального користування» у звязку зі зменшенням обсягів надання послуги, що є порушенням п. 5 ч.1 ст. 20, п.6 ч.2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що підтверджується актом перевірки № 118 (а.с.5-12). Сума необґрунтованої виручки відповідача за цей період склала 1997,67 грн.

Крім того, перевіркою встановлено завищення плати за послуги з вивезення твердих побутових відходів у період з 01.04.2010 по 28.02.2011, що підтверджується актом перевірки № 118 (а.с.5-12) . Сума необґрунтовано отриманої виручки за цей період склала 319,57грн.

Загальна сума необґрунтовано отриманої відповідачем виручки склала 2317, 24 грн , що підтверджується довідкою про суму необґрунтованої виручки (а.с. 13).

Рішенням позивача від 22.03.2011 № 73 за вказане порушення на підставі ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» до відповідача застосовані економічні санкції у розмірі 6951,72 грн., які складаються з штрафу у сумі 4634,48грн. і вилучення необґрунтовано одержаної виручки в сумі 2317,24 грн.

Вказане рішення отримане відповідачем 31.03.2011, що підтверджується повідомленням про вручення (а.с.14 зворотній бік)

Рішення позивача на час розгляду справи не оскаржувалось, та частково виконане відповідачем добровільно.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 239 Господаського кодексу встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до субєктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції:

вилучення прибутку (доходу);

адміністративно-господарський штраф.

Згідно ст. 240 Господарського кодексу України прибуток (доход), одержаний субєктом господарювання внаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності, а також суми прихованого (заниженого) прибутку (доходу) чи суми податку, несплаченого за прихований обєкт оподаткування, підлягають вилученню в доход відповідного бюджету в порядку, встановленому законом.

Крім того, з субєкта господарювання стягується у випадках і порядку, передбачених законом, штраф, але не більш як у двократному розмірі вилученої суми, а у разі повторного порушення протягом року після застосування цієї санкції у трикратному розмірі вилученої суми.

Відповідно до ст. 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф це грошова сума, що сплачується субєктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з субєкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Згідно ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем отримано суму необґрунтованої виручки у розмірі 2317,24 грн., яка підлягає вилученню в доход бюджету. У звязку з чим, в силу положень ст.. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» на відповідача накладено адміністративно-господарський штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки, що становить 4634,48 грн.

На виконання рішення позивача від 22.03.2011 № 73 відповідачем сплачено в рахунок погашення економічних санкцій 04 квітня 2011р. 1158,62 грн., що підтверджується платіжним дорученням №69 (а.с. 20), та 04 травня 2011р. 1158,62 грн., що підтверджується платіжним дорученням №80 (а.с. 20).

Оскільки, позивачем при подачі позову заявлено вимогу щодо стягнення суми економічних санкцій у розмірі 5793,10 грн. без врахування суми 1158,62грн. добровільно сплаченої відповідачем 04.05.2011, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягнення з відповідача добровільно не сплаченої суми санкцій у розмірі 4634,48 грн.

Щодо клопотання відповідача про розстрочку сплати економічних санкцій у розмірі 4634,48 грн рівними частками по 1158,62грн. у термін до вересня 2011 року включно, суд вважає дане клопотання безпідставним та необґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до ст.. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

У своєму клопотанні відповідач посилається на скрутне фінансове становище, як на підставу для розстрочення сплати економічних санкцій. Інших підстав для розстрочення сплати економічних санкцій відповідачем не наведено, доказів в обґрунтування тяжкого фінансового стану суду не надано. Крім того, відповідачем не надано жодного доказу поліпшення економічного стану підприємства в майбутньому відповідачем, що надало б можливість сплати економічних санкцій в подальшому, у разі розстрочки.

Посилання на тяжке фінансове становище, як на підставу для розстрочення сплати економічних санкцій, судом до уваги не беруться, оскільки, на думку суду, не є винятковою обставиною у розумінні статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується оскільки, згідно з п.15 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» N 7-93, 21.01.1993року (зі змінами та доповненнями) фінансові органи та державні податкові інспекції - позивачі й відповідачі - за позовами до суду та господарського суду звільнені від сплати державного мита, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках

На підставі викладеного, ст. ст.16, 20, 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010, N 2755-VI, ст.ст.. 238, 239, 247 Господарського Кодексу України, ст..46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст.ст. 6, 17, 18, 87, 94, 98, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Селищного комунального підприємства «Фащівський житлово-експлуатаційний комбінат» про стягнення суми економічних санкцій у розмірі 5793,10грн. задовольнити частково.

Стягнути з Селищного комунального підприємства «Фащівський житлово-експлуатаційний комбінат» (ідент. код 34069704, зареєстрованого за адресою: Луганська область, Перевальський район, с. Фащівка, вул. Комсомольська, 55) суму економічних санкцій у розмірі 4634,48 грн. (чотири тисячі шістсот тридцять чотири гривні 48 копійок) на користь Державного бюджету України, р/р 31118106700241 код виду платежу 21081100, МФО 804013, одержувач: Держбюджет Перевальського району, код 24046917

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

СуддяО.А. Горпенюк