Постанова № 16197975, 07.06.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 червня 2011 року Справа № 2а-9251/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чиркіна С.М.

при секретарі : Лисенко Є.М.

за участю

представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 23.11.2010 № 24126/10)

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 52936, 00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2010 року Державна податкова інспекція в Жовтневому районі м. Луганська ( далі - позивач) звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних ( фінансових) санкцій у розмірі 52936,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.02.2010 на підставі направлення від 18.02.2010 № 69 та плану проведення перевірок на лютий 2010 року уповноваженими особами позивача було здійснено перевірку господарської одиниці - магазину "Дарлінг", що належить Відповідачу та розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонная, 3/25, щодо дотримання вимог законодавства.

При проведені перевірки встановлені порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в частині ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, п. 2.2, п. 2.6 розділу 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого Постановою НБ України від 15.12.04 № 637.

У звязку з виявленням порушень складено акт перевірки та винесені рішення про застосування штрафних санкцій.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій були направлені поштою на адресу відповідача. Суми штрафних санкцій до цього часу не сплачені, що стало підставою для звернення ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську до суду з цим адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 30.11.2010 справу було призначено до розгляду в порядку скороченого провадження.

У звязку з надходженням заяви відповідача про невизнання позову та надання заперечень, в порядку визначеному ч.4 ст. 183-2 КАС України, ухвалою суду від 24.01.2011 року справу було призначено до судового засідання за загальними правилами цього Кодексу (а.с.27).

У звязку з оскарженням відповідачем рішень про застосування штрафних санкцій, розгляд справи було зупинено (а.с.79).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28.02.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011, позовну заяву ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська про скасування рішень про застосування штрафних санкцій залишено без розгляду у звязку із пропуском строку звернення до суду (а.с. 86-90).

В запереченнях проти позову відповідач ОСОБА_2 зазначила, що зареєстрована 21 травня 1997 року виконавчим комітетом Луганської міської ради в якості фізичної особи-підприємця та є платником єдиного податку.

Не заперечуючи проти факту проведення позивачем перевірки, послалась на необізнаність про застосування штрафних (фінансових) санкцій до отримання позовної заяви. Наполягала на необґрунтованості позовних вимог, у звязку з відсутністю підстав для застосування штрафних санкцій.

З посиланням на вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій ...» (далі - Закон № 265), Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» (далі - Указ № 727), вважала, що не повинна вести облік товарних запасів.

Зазначила, що згідно із п.6 ст. 9 Закону № 265 реєстратори розрахункових операцій не застосовуються при продажу товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок.

Наполягала на веденні в встановленому порядку книги обліку прибутків та видатків, в якій були заповнені відповідні розділи: «період обліку», «видатки на виробництво продукції», «сума прибутку» та «чистий прибуток». Книга, що була предметом огляду під час перевірки, заповнювалась найманими працівниками.

В обґрунтування позовних вимог послалась на відсутність в акті перевірки чітко сформульованих порушень та нерозбірливе заповнення акту.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеному в позовній заяві

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що особисто була присутня при проведені перевірки, на облік готівки в сумі 126 грн. пояснила отриманням зазначеної суми найманим працівником в якості завдатку за картину, яка в подальшому була реалізована. На вимогу суду надала лише копію трудового договору з фізичною особою ОСОБА_3 від 05.06 2007 року, пославшись на відсутність оригіналу договору та звільнення найманого працівника. При проведені перевірки була присутня особисто, від підписання та отримання акту перевірки відмовилась, оскільки не згідна з висновками перевірки. Підтвердила факт реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1, та зазначила, що не отримувала рішення позивача про застосування фінансових санкцій. Наполягала на ведені книги обліку у відповідності до вимог чинного законодавства та безпідставному застосуванні фінансових санкцій.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Сторонам були розяснені вимоги статей 69-72 КАС України та наслідки їх невиконання, а також судом приймались заходи щодо всебічного та обєктивного розгляду справи, у тому числі шляхом зобовязання відповідача надати необхідні докази по справі.

Позивач ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, а спори за участю цих органів та фізичних осіб - підприємців щодо стягнення штрафних (фінансових) санкцій є публічно - правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

Згідно п.4 ч.1 ст.10 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509 (далі - Закон України № 509) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують функцію контролю за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЗУ №509 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право :

-п.1 здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків);

- п.2 здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку;

- п.11 застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством.

Відповідач ОСОБА_2 (і.к.НОМЕР_1) зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця виконавчим комітетом Луганської міської 21.05.1997 року за місцем проживання: АДРЕСА_1 (а.с.34).

Зазначена адреса визнається сторонами та співпадає з даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, а також довідкою адресного бюро (а.с.19,20).

Відповідач зареєстрований у позивача в якості платника єдиного податку (а.с.34, 35).

На підставі дозволу № 2100 від 07.06.2004 року відповідач здійснює роздрібну торгівлю за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна 3/25 (а.с. 36).

Загальні умови і порядок контролю за додержанням суб'єк тами підприємницької діяльності порядку проведення розрахун ків за товари (послуги) встановлені Законом України від 06.07.95 №265 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265).

У питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є спеціальним. Отже, інші акти законодавства, у тому числі й Закон України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні», застосовується тільки в частині не врегульованій Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Таким чином, підстави та порядок проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій, визначаються Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», перевірки проводяться за окремими щомісячними планами органів державної податкової служби і за наявності направлень на перевірку.

За нормами ст. 16 Закону №265 контролюючі органи ма ють право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб.

Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 затверджений «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі - Порядок № 327).

Відповідно до пункту 1.2. Порядку № 327 невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства довідка.

18.02.2010 співробітниками ДПА в Луганській області на підставі направлення № 69 від 18.02.2010 в термін визначений планом проведення перевірок (а.с.15, 16) було здійснено перевірку господарської одиниці магазину «Дарлінг”, що належить відповідачу та розташованого за адресою м. Луганськ, вул. Оборонна 3/25.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 18.02.2010 № 0067/12/32/НОМЕР_1. На вимогу суду, з метою уникнення різночитання, позивачем надано акт, виготовлений за допомогою машинописного тексту, тотожність якого під час дослідження доказів погоджена сторонами оригіналу. ( а.с.12, 110-111, далі -акт № 67).

Згідно із актом від 19.02.2010 року відповідач відмовилась від підписання акту № 67 (а.с.10).

Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 327 у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання, що перевірений, від підписання акта перевірки службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови.

Акт відмови підписується не менш як трьома службовими особами. При цьому в акті відмови від підпису необхідно зазначити про ознайомлення (чи відмову від ознайомлення) керівника і головного бухгалтера суб'єкта господарювання із змістом акта перевірки, обов'язками, правами і відповідальністю платника податків.

Акт відмови від підпису в день його складання реєструється у єдиному спеціальному журналі органу державної податкової служби.

В судовому засіданні відповідач визнавала факт особистої участі в перевірці, в наданні позивачу наявних документів та пояснень, та відмови від підписання акту.

На виконання вимог п.4.8 Порядку № 327 в акті № 67 зроблена відмітка про відмову від підписання та копія акту направлена на адресу відповідачки, що підтверджується фіскальним чеком та відповідними почтовими відмітками (а.с. 11, 61, 62).

Згідно із довідкою акт повернуто позивачу у звязку із закінченням терміну зберігання 12.04.2010 року (а.с.62).

На виконання вимог п.4.10 Порядку № 327 позивачем складено акт неможливості вручення (а.с.68).

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про дотримання позивачем умов та підстав проведення перевірки, складання акту та вручення його відповідачу.

Згідно із пунктом 4.11 Порядку № 327, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

У разі невручення поштою рекомендованого листа з одним примірником акта перевірки (у зв'язку з відсутністю суб'єкта господарювання за вказаним місцезнаходженням) податкове повідомлення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається протягом трьох робочих днів від дня повернення листа до органу державної податкової служби.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесені рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) від 14.04.10 на загальну суму 52936 грн. з яких:

рішення № 0000862340 на суму 52306 грн. на підставі ст. 21 Закону України "Про РРО" фінансова санкція в розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації: 26153,00 х 2 = 52306,00 грн.;

рішення № 0000872340 на підставі абз. 3 ст. 1 Указу Президента України під 12.06.95 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" фінансова санкція в п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми: 126,00 х 5 = 630,00 грн.(а.с.63).

14.04.10 вищевказані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій були направлено поштою за адресою СПД - фізичної особи ОСОБА_2 та повернуто позивачу поштою у звязку з неможливістю вручення (а.с.66-67).

На час розгляду справи фінансові санкції відповідачем не сплачені.

В судовому засіданні за участі сторін був перевірений вміст поштових конвертів, направлених позивачем відповідачу та повернутих позивачу поштою у звязку з закінченням терміну зберігання. В перевірених конвертах виявлені вищезазначений акт перевірки № 67 та рішення про застосування фінансових санкцій.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 28.02.2011 , залишену без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011 про залишення позовної заяви ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська про скасування рішень про застосування штрафних санкцій залишено без розгляду у звязку із пропуском строку звернення до суду, рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржені та є чинними на момент розгляду справи.

Предметом спору є висновки, викладені уповноваженими особами позивача в акті перевірки, на підставі яких винесені рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій, які остання вважає такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

Як встановлено перевіркою, відповідач в порушення п. 12 ст. 3 Закону України № 265 в період з 09.02.2010 по 17.02.2010 не вела облік в книзі доходів і витрат товарів, що надходили та реалізовувалися в рамках господарської діяльності, на загальну суму 26153 грн. Зазначена кількість, вартість товарів та період не оспорюється сторонами та підтверджується накладними (а.с.37-47).

Згідно з п.12 ст.3 Закону України № 265 суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний вести у порядку, встановленому законодавством, облік і опарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в-такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про РРО» облік товарних запасів фізичною особою суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Порядок ведення книги обліку доходів і витрат затверджено постановою Кабінету міністрів України №1269 від 26.09.2001 року (далі «Порядок № 1269»).

Відповідно до п. 1 Порядку № 1269 книга обліку доходів і витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством (далі - суб'єкти підприємницької діяльності).

Відповідно до вимог п.2 Порядку № 1269 книга обліку зареєстрована у позивача (а.с.114).

Відповідач не оспорює, що на час перевірки книга обліку доходів і витрат не була заповнена. Тобто, фактично визнає, що у періоді на який вказує позивач з 09.02.2010 по 17.02.2010 облік товарів в книзі не відображався.

Суттю заперечень відповідача по даному факту порушень є лише те, що книга обліку доходів і витрат, на думку відповідача, не повинна заповнюватися в частині наявності товарів на реалізації.

Суд вважає безпідставними такі твердження відповідача з наступних мотивів.

Згідно додатку № 10 до Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженою Наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 №12 у книзі обліку доходів і витрат підлягають заповненню графи: період обліку (день, тиждень, місяць, рік), кількість виготовленої продукції , наданих послуг, витрати на виробництво продукції;- кількість проданої продукції (наданих послуг), ціна продажу продукції (послуг);- сума виручки (доходу), чистий доход. За необхідності з урахуванням специфіки окремих видів діяльності, у книгу обліку доходів і витрат за погодженням з податковою інспекцією, можуть бути внесені зміни і доповнення.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 1997 року N 43, за погодженням з Федерацією профспілок робітників кооперації та інших форм підприємництва України Державною податковою адміністрацією України підготовлено Порядок ведення Книги обліку доходів витрат громадян - суб'єктів підприємницької діяльності (з особливостями її ведення для сфери торгівлі) за формою N 10, згідно з Інструкцією "Про прибутковий податок з громадян", затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції від 21 квітня 1993 р.

N12.

В пункті 2 цього Порядку зазначено, що суб'єкти підприємницької діяльності забезпечують облік руху товарів і готівки (записи здійснюються кульковою або чорнильною ручкою чітко розбірливо, підтирання або виправлення не допускаються) по кожній графі Книги у такому порядку.

Графи 1, 2, 3 та 7 Книги заповнюються громадянами на момент виготовлення продукції, наданих послуг, а також придбання усієї групи товарів і підраховуються лише в кінці кварталу ля співвідношення сум між придбанням і реалізацією товарів для подання декларації про отримані суми доходу.

Громадяни, які самостійно (безпосередньо) здійснюють підприємницьку діяльність у сфері торгівлі, графи 1, 2, 3, 4, 5 і 6 заповнюють за кожний день реалізації з виведенням підсумків по закінченні кожного дня, при цьому в графі 2 зазначається товар, який призначено для продажу в цей день.

Показники, що зазначаються у графах 4, 5 і 6, заповнюються підприємцем безпосередньо на місці реалізації після кожного факту продажу. Наприкінці робочою дня підбиваються підсумки всіх сум, отриманих за реалізований товар, і виводиться денна сума валового доходу.

Відповідно до усіх даних на кінець кварталу підраховуються суми між придбаним і реалізованим товаром та витрат і визначається сума отриманою чисті о доходу на підставі яких заповнюються квартальні декларації.

Книга повинна знаходитись на місці здійснення діяльності у сфері торгівлі.

Таким чином, позивач повинен вести книгу обліку доходів і витрат за формою № 10, саме графи № 4,5,6 по кожній операції.

Згідно із п.5 Порядку № 1269 суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості:

-порядковий номер запису;

-дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом;

-сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника;

- сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг);

- сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

З систематичного аналізу зазначених документів убачається обовязок субєкта підприємницької діяльності вносити до книга операції як із продажу так і з придбання товарів які беззаперечно повязані із витратами зазначеного субєкта.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про РРО» до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, суд вважає правомірним застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 52306,00 грн. за неведення відповідачем у період з 09.02.2010 року - по 17.02.10 року обліку товарних запасів за місцем їх реалізації в книзі обліку доходів і витрат.

При вирішені питання щодо застосування до відповідача штрафних санкцій в сумі 630,00 грн. за порушення 1 ст. 3 Закону України «Про РРО» в частині не оприбуткування готівки в сумі 126 грн., суд виходить з наступного.

Згідно з п.1 ст. Закону України «Про РРО», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

Відповідно до п. 5 Порядку № 1268 суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносять такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

Указом Президента України № 436\95 від 12.06.1995 року передбачена фінансова санкція за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Наявність не оприбуткуваної готівки в сумі 126,00 грн. підтверджується описом готівки та поясненнями відповідача (а.с.14).

Твердження відповідачки про отримання зазначеної суми найманим працівником в якості завдатку не звільняє від відповідальності. При цьому виходячи із змісту розяснення Указу Президента № 727, викладеному в Постанові Кабінету Міністрів України № 507 від 16.03.2000 року, книги обліку доходів і витрат, додатково отримуються суб'єктом малого підприємництва - фізичною особою, яка провадить торговельну діяльність, на кожного найманого працівника, що займається реалізацією товарів.

Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі на загальну суму 52936,00 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного

судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних ( фінансових) санкцій у розмірі 52936 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 52 936 грн. 00 коп. (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот тридцять шість грн. 00 коп.) на бюджетний рахунок 31119104700004, одержувач ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код платежу: 21080900, одержувач: Державний бюджет у Жовтневому районі, код 24046538.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 червня 2011 року.

СуддяС.М. Чиркін