Постанова № 16197893, 02.06.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2011 року Справа № 2а-0870/2553/11

16 год. 55 хв.

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуша С.М.

при секретарі Гончаренко А.І.

за участю представника позивача Свідерського К.Е.

представників відповідача Демченко А.А., Потапчук І.М.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 4» (далі позивач або КП «ВРЕЖО №4) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя (далі відповідач або ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2010 № 0001591702/0, яким визначено податкове зобовязання з податку з доходів найманих працівників, посилаючись на те, що акт перевірки, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, містить необґрунтовані висновки про допущенні порушення податкового законодавства, оскільки підприємство при виплаті заробітної плати найманим працівникам нараховано та утримано податок з доходів фізичних осіб, але його перерахування здійснено не в повному обсязі, що не може бути підставою для визначення податкового зобовязання за основним платежем на суму заборгованості та нарахування штрафних (фінансових) санкцій, у звязку з чим вважає прийняте податкове повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Представники відповідача позов не визнали, вважають прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення обґрунтованим, просили у його задоволенні відмовити та пояснили. Також представники відповідача зазначили, що форми 1-ДФ, яку податкові агенти здають у разі нарахування доходів фізичним особам, та які подавались позивачем до органу державної податкової служби, не є податковою звітністю, а носять інформативній характер, у звязку з чим вважають, що податкове зобовязання визначене за податковим повідомлення-рішенням правомірно, та правомірно проведено нарахування штрафних санкцій.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя у період з 14.12.2010 по 23.12.2010 проведено позапланову документальну перевірку повноти та своєчасності сплати до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб та виплати заробітної плати КП «ВРЕЖО №4» за період з 01.01.2010 по 14.12.2010, за результатами якої складено акт від 24.12.2010 № 2628/1702-05398013.

Як зазначено у висновках акту перевірки, перевіркою встановлено порушення:

п.п. 8.1.2. п. 8.1. ст.. 8, п.19.2 «а» ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» - неперерахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 485979,28 грн.

Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що у перевіряємий період КП «ВРЕЖО № 4» нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, податок з доходів фізичних осіб з заробітної плати найманих працівників нараховувався та утримувався, але перераховувався до бюджету не в повному обсязі, заборгованість з податку з доходів фізичних осіб, яка утворилась за вказаний період, станом на 24.12.2010 становить 485979,28 грн.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Заводському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0001591702/0 від 30.12.2010, яким КП «ВРЕЖО № 4» визначено податкове зобовязання з податку з доходів найманих працівників за основним платежем у сумі 485979,28 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 971958,56 грн.

Висновку акту перевірки, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам, є необґрунтованими, та не можуть бути підставою для визначення податкового зобовязання та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення, як зазначено в акті перевірки, стали виявлені перевіркою порушення вимог пп. 8.1.2 ст. 8, п. 19.2 «а» ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме те, що підприємством нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, податок з доходів фізичних осіб нараховувався та утримувався, але перераховувався не в повному обсязі, заборгованість з податку з доходів фізичних осіб, яка утворилась за вказаний період, становить 485979,28 грн.

Відповідно до п. 8.1.2. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно з п. 19.2. зазначеного Закону, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Пунктом 1.15.вказаного закону визначено, що податковий агент це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Прийняття податкового повідомлення-рішення обґрунтовано нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» - п.п «б» п.п. 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17.

Згідно з п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Отже, підставою для застосування до платника податку штрафної санкції в подвійному розмірі від суми донарахованого зобов'язання є здійснення виплати без попереднього утримання відповідної суми податку (незалежно від розміру такої суми).

Відповідно до п.п. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

За змістом пункту 6.1 статті 6 названого Закону донарахування позивачеві податкового зобов'язання здійснюється у формі податкового повідомлення.

В ході проведеної ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя перевірки встановлено, що КП «ВРЕЖО № 4» у перевіряємий період нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, податок з доходів фізичних осіб нараховувався та утримувався, але перераховувався не в повному обсязі, заборгованість з податку з доходів фізичних осіб, яка утворилась за вказаний період, становить 485979,28 грн., що визнається сторонами у справі, та відповідно до вимог ст. 72 ч. 3 КАС України, не потребує доказуванню.

У перевіряємому періоді позивачем подавались до ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя податкові розрахунки за формою 1-ДФ, які містили відомості про нараховані та утримані суми прибуткового податку, що підтверджується як актом проведеної перевірки, так і наданими представником позивача копіями податкових розрахунків за формою 1-ДВ з відміткою при їх прийняття податковим органом.

Згідно з п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку визначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2. пункту 4.2, а також пунктом 4.3. цієї статті.

Відповідно до п.1.11 зазначеного Закону податкова декларація, розрахунок документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та /або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Пунктом 1.3 вказаного Закону визначено, що податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Враховуючи, що позивачем своєчасно подавались до ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя податкові розрахунки доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку та перерахованого до бюджету, за формою 1-ДФ, відповідно до яких КП «ВРЕЖО № 4» самостійно визначило податкові зобовязання з податку з доходів фізичних осіб, який нараховувався та утримувався, але перераховувався не в повному обсязі, внаслідок чого за перевіряє мий період утворилась заборгованість у розмірі 485979,28 грн., суд приходить до висновку, що підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення, яким визначені податкові зобовязання зі сплати такого податку у розмірі наявної суми заборгованості, у податкового органу відсутні.

Також, відсутні підстави для застосування штрафної санкції у подвійному розмірі від суми донарахованого зобов'язання, яке відповідно до п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», здійснюється у разі проведення виплати заробітної плати без попереднього утримання відповідної суми податку (незалежно від розміру такої суми), що в даному випадку відсутнє, оскільки КП «ВРЕЖО № 4» при проведені нараховування та виплати заробітної плати здійснювало нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб, але перераховувало цей податок не в повному розмірі.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у відповідача були відсутні, у звязку з чим, позовні вимоги про визнання податкового-повідомлення рішення протиправним та його скасування є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Посилання представників відповідача на те, що податкові розрахунки за формою 1-ДФ не є податковою звітністю, а носять інформативній характер, суд вважає необґрунтованими та такими, що суперечать положенням Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню на користь позивача підлягають понесені ним судові витрати.

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя податкове повідомлення-рішення №0001591702/0 від 30.12.2010.

Присудити з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 4» судові витрати у сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша

Постанову виготовлено у повному обсязі 07 червня 2011 року.