Постанова № 16197889, 01.06.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2011 року м. Запоріжжя Справа № 2а-7137/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області

до Комунального підприємства «Житлосервіс-авіа» Мелітопольської міської ради, м.Мелітополь Запорізької області

про зобовязання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2009 року Контрольно-ревізійне управління в Запорізькій області (далі КРУ в Запорізькій області, позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі суд) із позовом до Комунального підприємства «Житлосервіс-авіа» Мелітопольської міської ради (далі КП «Житлосервіс-авіа», відповідач), в якому просить зобовязати відповідача виконати п. п. 4 та 5 обовязкових вимог Контрольно-ревізійного відділу в м. Мелітополі та Мелітопольському районі від 31.07.2009 №003-14/1122 в частині перерахування до місцевого бюджету м. Мелітополя коштів у сумі 25142,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, проте 01.06.2011 надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. У попередньому судовому засіданні представник позивача надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема зазначив, що під час ревізії відповідача встановлено, що на підставі рішення сесії Мелітопольської міської ради за період січень 2007 року квітень 2009 року для відповідача з міського бюджету на 2007-2009 роки були виділені бюджетні кошти на ремонт. Вказував, що ревізією правильності використання бюджетних коштів на оплату вартості виконаних підрядних робіт встановлено, що в порушення п.2.6 «Вказівок щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи» (ДБН Д.1.1-1-2000)», п.1.4.2 «Державних будівельних норм України. Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000», внаслідок невірного застосування розцінки при виконанні внутрішніх санітарно-технічних робіт, завищена вартість виконаних робіт за формами КБ-2в за вересень, листопад, грудень 2007 року та квітень, травень, липень 2008 року на загальну суму 25142,00 грн. Проте, як зазначив представник позивача, відповідачем виконані підрядні роботи були прийняті та оплачені у повному обсязі, а довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3) та акти приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) по кожному з вказаних договорів відповідач прийняв без жодних претензій та зауважень. У звязку із виявленими ревізією порушеннями директору КП «Житлосервіс-авіа» листом від 31.07.2009 №003-14/1122 була надіслана вимога щодо усунення виявлених порушень, пунктами 4 та 5 якої було зобовязано відшкодувати зайво сплачені кошти та перерахувати їх в дохід місцевого бюджету м. Мелітополя. Крім того, вважає, що оскільки вищевказана вимога не була оскаржена ні у судовому, ні у адміністративному порядку, то вона є правомірною та чинною на час подачі даного позову. Ураховуючи викладене просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, проте 30.05.2011 від нього надійшло клопотання про розгляд справу без його участі. У попередньому судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях від 19.01.2010 №37. Зокрема зазначав, що у вимозі щодо усунення виявлених порушень (п. п. 4, 5) вказано, що вимагається відшкодувати зайво сплачені кошти не за рахунок КП «Житлосервіс-авіа», а за рахунок винних осіб, проте винні особи до цього часу не встановлені. Крім того, вказував, що у адміністративному позові інформація щодо направлення правоохоронним органам матеріалів ревізії та результати їх реагування відсутні. Також вважає, що обґрунтованість висновків Акту ревізії щодо завищення вартості виконаних підрядних робіт та перерахунку кошторисів до актів виконаних робіт визиває сумнів, оскільки не зрозуміло, ким виконано контр розрахунок кошторису та відсутній експертний висновок щодо законності та обґрунтованості висновків акту ревізії та перерахунку кошторису. З урахуванням викладеного, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін, за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

В період з 15.06.2009 по 17.07.2009 року фахівцями Контрольно-ревізійного відділу в м.Мелітополі та Мелітопольському районі проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КП «Житлосервіс-авіа» за період з 01.04.2007 по 01.06.2009.

За результатами вищевказаної ревізії складено акт від 17.07.2009 № 130/0022 (далі Акт).

Під час ревізії правильності використання бюджетних коштів на оплату вартості виконаних підрядних робіт встановлено, що в порушення п.2.6 «Вказівок щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи» (ДБН Д.1.1-4-2000)», затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 14.09.2009 №201 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), п.1.4.2 «Державних будівельних норм України. Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000», затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 №174 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), внаслідок невірного застосування розцінки при виконанні внутрішніх санітарно-технічних робіт, завищена вартість виконаних підрядних робіт у період з 01.04.2007 по 01.09.2008 по 7-ми актах виконаних робіт типової форми КБ-2в за вересень, листопад, грудень 2007 року та квітень, травень, липень 2008 року на загальну суму 25142,00 грн. Так, при виконані робіт з поточного та капітального ремонту внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення в житлових будинках невірно застосовано розцінки «Розбирання трубопроводів із водогазопровідних труб» (Р15-1-1 Р15-1-3) та «Розбирання трубопроводів із чугунних каналізаційних труб» (Р15-2-1 Р15-2-2), яким передбачається розбирання трубопроводів і кріплень із збереженням труб, згвинчуванням арматури, перевірка та очищення труб від накипу, відбір та складування труб і фасонних частин та виконання операцій з приведення вказаних матеріалів у придатний стан. Проте, вказані норми для визначення вартості зазначених робіт застосовуватись не можуть, оскільки під час ремонту прокладка трубопроводів виконувалась із нових поліетиленових трубопроводів та їх частин. Крім того, зазначено, що керуючись п.2.6 ДБН Д.1.1-4-2000 вартість даних робіт повинна була визначатись за нормами РЕКНр «Прокладання трубопроводів водопостачання із стальних водогазопровідних труб» (Р15-15-1 Р15-15-5) та «Прокладання по стінах і каналах трубопроводів із чугунних каналізаційних труб» (Р15-14-1 Р15-14-2) із застосуванням до норм витрат труда будівельників, часу експлуатації машин і механізмів, матеріальних ресурсів, що використовуються при демонтажі (карбід кальцію, кисень технічний, електроди тощо) з урахуванням понижуючого коефіцієнту на демонтаж 0,4. Акти виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) по кожному із договорів відповідачем прийнято без зауважень та претензій. Ревізією первинних казначейських документів встановлено, що роботи включені до актів виконаних робіт оплачені відповідачем за рахунок коштів міського бюджету в повному обсязі.

З метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення в подальшому, керуючись п.7 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» Контрольно-ревізійного відділ в м.Мелітополі та Мелітопольському районі надіслав відповідачу лист від 31.07.2009 №003-14/1122 «Про обовязкові вимоги щодо усунення виявлених ревізією КП«Житлосервіс-авіа» порушень законодавства з питань використання бюджетних коштів та комунального майна (далі вимога), відповідно до якої, зокрема:

п.4 «відшкодувати за рахунок винних осіб кошти у сумі 13981,00 грн., які в порушення п.2.6 Вказівок №201, п.1.4.2 Державних будівельних норм України №174 зайво сплачені ПП «ОСОБА_1.», внаслідок завищення останнім вартості виконаних підрядних робіт. Відшкодування коштів у сумі 13981,00 грн. забезпечити, в тому числі шляхом предявлення цивільних позовів. при отриманні коштів у сумі 13981,00 грн. перерахувати їх в доход місцевого бюджету м. Мелітополя.»

п.5 «відшкодувати за рахунок винних осіб кошти у сумі 11161,00 грн., які в порушення п.2.6 Вказівок №201, п.1.4.2 Державних будівельних норм України №174 зайво сплачені ПП «Будмайстер-24», внаслідок завищення останнім вартості виконаних підрядних робіт. Відшкодування коштів у сумі 11161,00 грн. забезпечити, в тому числі шляхом предявлення цивільних позовів. при отриманні коштів у сумі 11161,00 грн. перерахувати їх в доход місцевого бюджету м. Мелітополя.»

Відповідачем вимога у адміністративному чи судовому порядку не оскаржена, доказів протилежного відповідачем суду надано не було.

У липні 2009 року Мелітопольський міжрайонний прокурор звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області в інтересах Мелітопольської міської ради із позовом до ОСОБА_2, який є директором ПП «Будмайстер-24» про відшкодування шкоди, заподіяної злочином. Рішенням від 17.09.2009 у справі №2-4362/2009 позов задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 26267,00 грн.

Проте, рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 26.01.2010 у справі №22-29/10 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено та скасовано рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17.09.2009 у справі №2-4362/2009. В задоволенні позову Мелітопольського міжрайонного прокурора відмовлено. Рішення від 17.09.2009 у справі №2-4362/2009 набрало законної сили 26.01.2010.

Крім того, 27.10.2009 відповідач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача зайво сплачених бюджетних коштів в сумі 14855,53 грн. Рішенням від 30.11.2009 господарський суд Запорізької області відмовив КП«Житлосервіс-авіа» у задоволенні позову повністю, мотивуючи це, зокрема, тим, що для усунення порушень законодавства з питань використання бюджетних коштів при оплаті виконаних ПП ОСОБА_1 підрядних робіт, які були виявлені ревізією фінансово-господарської діяльності, КП«Житлосервіс-авіа» мав право використати заходи відповідальності, передбачені чинним законодавством, до відповідних посадових осіб.

У звязку із добровільним не виконанням відповідачем вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства, позивач звернувся із позовом до суду.

На час судового розгляду справи КП«Житлосервіс-авіа» вимоги позивача по поверненню коштів не виконані, кошти в розмірі 25142,00 грн. до місцевого бюджету м.Мелітополя не перераховані, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 №2939 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон №2939).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2939, державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах районах у містах.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону №2939 головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до приписів ст. 10 Закону №2939 Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону №2939 законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються чи перевіряються.

Дії або бездіяльність службових осіб державної контрольно-ревізійної служби можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку (ч.1 ст.13 Закону №2939). Із матеріалів справи вбачається та відповідачем визнано, що вимога у адміністративному чи судовому порядку відповідачем не оскаржувалась.

Органи Державної контрольно-ревізійної служби України мають право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п.10 ч. 1 ст.10 Закону №2939).

Таким чином, позивач є органом державної влади, повноваження якого на звернення до суду із позовом про виконання вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства прямо визначені законодавством України.

Відповідно до пп. «в». п. 2.6 ДБН Д.1.1-4-2000 «Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи (РЕКНр)» витрати ресурсів на роботи по демонтажу (розборці) окремих конструкцій будівель і споруд, за відсутності необхідних норм в РЕКНр. може визначатись по нормах відповідних збірників на виконання цих робіт без урахування норм витрат матеріалів и конструкцій, урахованих нормами, із застосуванням до норм витрат труда працівників, які зайняті на ремонтно-будівельних роботах, машиністів, часу експлуатації будівельних машин і механізмів, механізованих виробничих засобів, які застосовуються при демонтажі, наступних коефіцієнтів, зокрема, 0,4 при демонтажі внутрішнього санітарно-технічного и електротехнічного обладнання, демонтажі внутрішніх мереж водопроводу, каналізації, водостоків, опалення, вентиляції, електропостачання.

Згідно п. 1.4.2 «Державних будівельних норм України. Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000» ресурсні елементні кошторисні норми є первинними кошторисними нормативами, призначеними для визначення нормативної кількості ресурсів, необхідних для виконання різних видів будівельних, монтажних, ремонтних і реставраційних робіт, прямих витрат у вартості будівництва, а також для розроблення поточних одиничних розцінок.

Норми диференційовано відбивають у своєму складі показники трудовитрат, часу роботи будівельних машин і механізмів, а також витрати матеріалів, виробів і конструкцій.

Правила застосування РЕКН, РЕКНМУ, РЕКНр, РЕКНрв, РЕКНпн і РКНЕМ при визначенні:

- трудових і матеріально-технічних ресурсів - наведено у технічних частинах до норм та Вказівках щодо застосування норм;

- прямих витрат у вартості будівництва - наведено в Розділі 3.

Пунктом 3.3.12 «Державних будівельних норм України. Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000» встановлено, що незалежно від виду договірної ціни и способів взаєморозрахунків при виявленні в розрахунках за виконані роботи (форми № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт» и № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт и витратах», які були відповідно оформлені та оплачені за попередній період) безсуперечних помилок і порушень діючого порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення вказаних помилок.

Із змісту Акту вбачаться, що в порушення п.2.6 «Вказівок щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи» (ДБН Д.1.1-4-2000)», п.1.4.2 «Державних будівельних норм України. Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000», внаслідок невірного застосування розцінки при виконанні внутрішніх санітарно-технічних робіт, завищена вартість виконаних підрядних робіт у період з 01.04.2007 по 01.09.2008 по 7-ми актах виконаних робіт типової форми КБ-2в за вересень, листопад, грудень 2007 року та квітень, травень, липень 2008 року на загальну суму 25142,00 грн. Всупереч п.3.3.12 «Державних будівельних норм України. Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000» відповідачем загальна вартість виконаних підрядниками робіт уточнена не була.

Відповідач проти виявленого ревізією порушення не заперечив. Крім того, звернувшись із позовами до судів ним фактично було визнано завищення вартості виконаних підрядних робіт.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд також виходить з того, що оскільки питання проведення розрахунку завищення вартості виконаних підрядних робіт по вищевказаними підрядними договорами відносяться до компетенції органів контрольно-ревізійної служби, то суд не може перебирати на себе повноваження здійснення розрахунку завищення замість органу, якому надані такі повноваження. Крім того, відповідач проти розрахунку відповідача не заперечив та контррозрахунку розміру встановлених завищень суду не надав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Ураховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Зобовязати Комунальне підприємство «Житлосервіс-авіа» Мелітопольської міської ради виконати пункти 4 та 5 обовязкових вимог Контрольно-ревізійного відділу в м. Мелітополі та Мелітопольському районі від 31.07.2009 №003-14/1122 в частині перерахування до місцевого бюджету м. Мелітополя коштів у сумі 25142,00 грн. (місцевий бюджет м. Мелітополь, 24060300, код ЄДРПОУ: 34676932, Банк одержувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, МФО 813015, р/р 31416544700013).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 06.06.2011.

Суддя(підпис)О.С.Янюк

Постанова не набрала законної сили.

СуддяО.С.Янюк