Постанова № 1619778, 19.02.2008, Харківський окружний адміністративний суд

№ 2-а-1475/08

№ 2-а-4518/07

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

Іменем України

   м. Харків                                        14-55 год.                                           19 лютого 2008 року                                                                                      

            Харківський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого судді  -               Тацій Л. В.

при секретарі                           Андрієць М.О. 

за участю:

представника позивача –   Щебаніц Н.М., діє на підставі доручення № 06ю-11/181

представників відповідача – Бондаренко В.В., який діє на підставі доручення від 14.01.08

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом  Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до ТОВ «Вога» про стягнення фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського оружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд стягнути з ТОВ «Вога» на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2006 році, у сумі 2109,45 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Згідно форми звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік, поданого відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2006 році становила 9 особи. Відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» норматив для працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача складає 1 робоче місце. Відповідачем не виконано норматив 1 робоче місце по працевлаштуванню інвалідів. Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві відповідача за 2006 рік становить 4022,22 грн. Таким, чином, сума адміністративно-господарських санкцій за незаняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2006 році становить 2011,11 грн.  На момент звернення до суду відповідачем адміністративно-фінансові санкції не сплачені. Пеня за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій станом на 15.10.07 становить 98,34 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача становить 2109,45 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на наступне. Відповідно  до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» оплату штрафних санкцій підприємства проводять у відповідності з законом за рахунок прибутку, який залишається у їх розпорядженні після сплати всіх податків та зборів. Відповідач є збитковим підприємством, таким чином, у зв’язку з відсутністю прибутку у 2006 році відсутні і правові підстави для сплати штрафних санкцій.

Суд заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши  докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем було подано до Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік, у якому не було вказано адміністративно-господарську санкцію за незаняті робочі місця для інвалідів. (а.с. 4)

13 листопада 2007року Харківським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів було проведено перевірку ТОВ «Вога», про результати перевірки було вкладено акт (а.с. 18). Відповідно до вказаного акту перевірки встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача становить 9 осіб, інваліди, працюючі на підприємстві відповідача у 2006 році відсутні, фонд оплати праці штатних працівників в 2006 році складав 36,2 тис. грн., середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача становила у 2006 році 4022,22 грн., перевіряючими розраховано адміністративно-господарську санкцію за невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування  інвалідів за 2006 рік в сумі 2011,11 грн. (а.с. 18)

На вказаний акт перевірки відповідачем були подані заперечення, відповідно до яких відповідач вказував на відсутність у нього обов’язку сплачувати адміністративно-господарські санкції, у зв’язку з відсутністю прибутку у 2006 році.  (а.с. 19)

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 року для  підприємств,  установ,  організацій, у тому числі  підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних  осіб,  які  використовують найману працю, установлюється норматив  робочих  місць  для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох    відсотків    середньооблікової   чисельності   штатних працівників  облікового  складу  за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.  Таким чином, норматив  робочих  місць  для працевлаштування інвалідів становить у відповідача  1 особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 року, яка діє на цей час в редакції Закону України від 06.10.2005 року № 2960-IV, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

            Посилання представника відповідача на відсутність у нього обов’язку зі сплати адміністративно-господарських санкцій за незаняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, у 2006 році у зв’язку з відсутністю прибутку не можуть бути взяті до уваги судом, виходячи з наступного.

            Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» сплату адміністративно-господарських     санкцій    і    пеніпідприємства,  установи,  організації,  у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів,  фізичні особи, які використовують найману працю,  проводять відповідно до  закону  за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).Згідно з  ч. 5 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» у разі  несплати  адміністративно-господарських  санкцій  або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду  їх стягнення  в  примусовому  порядку  може  бути  звернено  на майно підприємства,  установи,  організації,  у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.  

            Беручі до уваги викладене, суд приходить до висновку, що Закон не ставить в залежність сплату санкцій від наявності чи відсутності прибутку, а визначає лише порядок сплати штрафних санкцій.

            Вказана вище адміністративно господарська санкція застосовується за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Так, відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, для яких це місце роботи є основним.

            Працевлаштування – це система організаційних, економічних і правових заходів, направлених на забезпечення трудової зайнятості населення. 

Відповідно до ч. 3 ст. 18  Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи,  організації, фізичні особи, які використовують  найману працю,  зобов'язані виділяти та створювати робочі  місця  для  працевлаштування інвалідів,  у   тому   числі спеціальні   робочі  місця,  створювати  для  них  умови  праці  з урахуванням індивідуальних програм  реабілітації  і  забезпечувати інші    соціально-економічні    гарантії,    передбачені    чинним законодавством,  надавати державній службі зайнятості  інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів,  і звітувати Фонду   соціального   захисту   інвалідів   про   зайнятість    та працевлаштування  інвалідів  у  порядку,  встановленому  Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що покладення на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, обов’язку працевлаштування інвалідів, передбачає виділення та створення робочих  місць  для  працевлаштування інвалідів, у   тому   числі спеціальних   робочих  місць,  створення  для  них  умови  праці  з урахуванням індивідуальних програм  реабілітації  і  забезпечення інших  соціально-економічних    гарантій, а також надання  державній службі зайнятості  інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів. Представник відповідача повідомив суду, що відповідачем не подавалися данні до районного центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів протягом 2006 року, що підтверджується інформацією районного центру зайнятості. Крім того, інших дій, які  б були спрямовані на працевлаштування інвалідів у 2006 році за поясненнями позивача вчинено не було.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не було вжито жодних заходів для виконання нормативу робочих місць, для працевлаштування інвалідів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 18, 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 року, Постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної  захищеності інвалідів в Україні"від 31.01.07,  ст.ст. 71, 94, 110, 111, 112, 121, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162,  ст.ст. 163, 167, 186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

            1. Адміністративний позов Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до ТОВ «Вога» про стягнення фінансових санкцій  задовольнити в повному обсязі.

            2. Стягнути з ТОВ «Вога» (код ЄДРПОУ 32335705, юридична адреса – вул. Пермська, 15, кв. 28,  м. Харків, 61064, фактична адреса – вул. Богдана Хмельницька, 12А, оф. 75) на користь Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 24134567, Держпром, 1 під’їзд, 1 поверх, м. Харків, 61022) адміністративно-господарські санкції за  незаняті робочі місця, призначені для працевлаштування  інвалідів  у  2006  році,  у  сумі  2109,45  (дві тисячі сто дев’ять грн. 45 коп.) грн.

3. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінченняапеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 22 лютого 2008 року

Суддя                                                                                                            Л.В. Тацій