Постанова № 16197678, 07.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2011 р. справа № 2а/0570/7446/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тарасенка І.М.

при секретаріБебешко Ю.О.

головуючого судді Тарасенка І.М.,

суддівОлішевської В.В.,

Єфіменко О.В.,

при секретарі Бебешко Ю.О.,

за участю

позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул..50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного казначейства України про визнання неправомірною бездіяльність, зобовязання надати довідку про заробітну плату за кожний місяць страхового стажу, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання неправомірною бездіяльність, зобовязання надати довідку про заробітну плату за кожний місяць страхового стажу, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою суду від 30 травня 2011 року до участі у справі було залучено другого відповідача Державне казначейство України.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначає, що з 30.01.1989 р. по 30.08.2002 р. він працював в Державній інспекції охорони Азовського моря спеціальному підрозділі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, яка наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 22/м від 14.02.2003 року була ліквідована і вилучена з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, при цьому зазначеним наказом не передбачалось ні правонаступництво, ні передача обовязкових для зберігання документів ліквідованої організації до архівних установ, чи Міністерства, як організації вищого рівні.

Також, позивач зазначає, що за даними Маріупольської міської ради до архівного відділу вказані документи не передавались і їх місцезнаходження невідоме.

Крім того, позивач вказує, що він неодноразово звертався до відповідача із заявами про видачу довідки про заробітну плату, відповідно до ст. 49 КЗпП України, але відповідач листом від 09.12.2010 року відмовив йому у задоволення його заяви, посилаючись на те, що довідку про заробітну плату повинно видавати Міністерство праці та соціальної політики України.

Отже, позивач просив визнати неправомірною бездіяльність відповідача (1) щодо ненадання йому довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за час роботи на посаді заступника начальника та начальника Державної інспекції охорони Азовського моря, зобовязати відповідача (1) видати йому довідку про заробітну плату за кожний місяць страхового стажу з 31 жовтня 1991 року по 16 листопада 1998 року відповідно до п. 3.1 «Порядку визначення заробітної плати для обчислення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2006 року № 919, стягнути з відповідача (1) на його користь матеріальні збитки, повязані з недоотриманням пенсії, поштовими та суловими витратами в розмірі 13976,78 грн., а також стягнути моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.

В судовому засіданні позивач надав пояснення аналогічні тим, що викладені в адміністративному позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача - Міністерства охорони навколишнього природного середовища України в судове засідання не зявився, надіслав до суду письмові заперечення, в яких просив у позові відмовити повністю посилаючись на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, а також не доведено обґрунтованості позовних вимог, оскільки Порядок № 919, на якій посилається позивач не містить певної форми оформлення довідок про заробітну плату. Також вказує, що Державну інспекцію охорони Азовського моря, де працював позивач ліквідовано наказом Міністерства, а на її базі створено Державну екологічну інспекцію Азовського моря, яка є спеціальним підрозділом Мінприроди та входить до сфери його управління. З моменту ліквідації Держінспекції охорони Азовського моря до Мінприроди не передавалися архівні матеріали.

Крім того, відповідач вказує, що фактично позивач мав трудові відносини із окремою юридичною особою в кадровій службі якої повинна зберігатися і трудова книжка, і матеріали щодо виплати заробітної плати, тому просили у задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача Державного казначейства України в судове засідання не зявився, був повідомлений належним чином, надіслав клопотання з проханням розглянути справу без участі їх представника, своєї думки стосовно позовний вимог позивача не навів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Кодексу, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ст. 49 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобовязаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 з 30.01.1989 р. по 30.08.2002 р. працював в Державній інспекції охорони Азовського моря спеціальному підрозділі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на посадах заступника начальника інспекції та начальника Держінспекції Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря, що підтверджується копією його трудової книжки (а.с. 7-10).

Крім того, наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 22/м від 14 лютого 2003 року Державну інспекцію охорони Азовського моря було ліквідовано та на її базі утворено Державну екологічну інспекцію Азовського моря (а.с. 11).

Також, з довідки Управління статистики у м. Маріуполі Донецької області вбачається, що Державну інспекцію охорони Азовського моря Міністерства екології та природних ресурсів України ліквідовано та вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 15).

З архівної довідки Архівного відділу Маріупольської міської ради № 444 від 13.02.2009 р. вбачається, що документи по особовому складу, тобто накази по кадрам та особові рахунки по заробітній платі за період з 1991-1998 роки Державної інспекції охорони Азовського моря на державне зберігання до архіву не передавались (а.с. 12).

24.11.2010 року позивач звернувся з заявою до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про надання довідки про заробітну плату за період роботи з 31.10.1991 р. по 16.11.1998 р., яка йому необхідна для оформлення пенсії.

Листом від 31 березня 2010 року на адресу позивача надійшла відповідь від Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, а також довідка про заробітну плату № 40 від 31.03.2010р. яка була видана станом на 01.04.2010 р. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 року № 34 «Про внесення зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів України» та яка складається з окладу, надбавки за 7 ранг, надбавки за вислугу років (20% від окладу + ранг).

Проте, суд зазначає, що надана позивачу довідка про заробітну плату не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 року № 919 «Про затвердження Порядку визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату» (далі Порядок), з наступних підстав.

Так, Порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та сплату, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 року № 919 застосовується у випадку втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) за основним місцем роботи застрахованої особи за період страхового стажу до 01 липня 2000 року у звязку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від застрахованої особи обставин.

Згідно з п. 2 Порядку заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії за період страхового стажу застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу починаючи з 01 січня 1998 року визначається за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обовязкових платежів.

Крім того, п. 3 зазначеного Порядку встановлено, що за період до 01.01.1998 р. та у разі відсутності даних у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та інших обовязкових платежів заробітна (дохід) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за наявності підприємства, установи, організації, де працювала особа, або їх правонаступника виходячи з розміру середньої заробітної плати за відповідною професією (посадою) на такому підприємстві, в установі, організації, що склалася у кожному місяці роботи, за яких втрачено документи про нарахування та виплату заробітної плати (доходу).

За відсутності на підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника відповідної професії (посади) заробітна плата визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати за аналогічною професією (посадою) на такому підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника.

Довідка про середню заробітну плату за відповідною або аналогічною їх професію (посадою) надається підприємством, установою, організацією, де працює (працювала) особа, або їх правонаступником;

Крім того, слід зазначити, що у разі коли підприємство, установу, організацію ліквідовано, а документи до органу вищого рівня або архівним установам не передано, - виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою) у відповідній галузі (системі), за календарний рік, що передує року, з якого призначено (перераховано) пенсію, або виходячи з мінімально гарантованої зазначеної тарифної ставки (посадового окладу), передбаченої галузевою угодою.

Як вже раніше було зазначено, Державну інспекцію охорони Азовського моря, де працював позивач було ліквідовано та правонаступника визначено не було.

Крім того, листом № 13214/24/10-09 від 03.09.2009 Міністерство охорони навколишнього природного середовища України надало позивачу відповідь про те, що архівні відомості по нарахуванню заробітної плати ліквідованої Держінспекції охорони Азовського моря в центральному апараті Міністерства не зберігаються.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги, заявлені до відповідача є обґрунтованими, в частині визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо не наданні ОСОБА_2 довідки у відповідності до «Порядку визначення заробітної плати для обчислення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2006 року № 919, а тому слід зобовязати посадових осіб Міністерства охорони навколишнього природного середовища України видати ОСОБА_2 довідку про заробітну плату, виходячи з п. 3.1 «Порядку визначення заробітної плати для обчислення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату» за період з 31.10.1991 р. по 16.11.1998 р.

Що стосується моральної шкоди, то суд зазначає наступне.

Так, у відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Крім цього, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження обставин понесення моральної шкоди, а також позивач на навів, у чому саме полягають його душевні страждання через неправомірні дії відповідача (1), а тому вимоги щодо стягнення з Міністерства охорони навколишнього природного середовища України моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача стосовно стягнення з відповідача (1) на його користь матеріальних збитків, що повязані з недоотриманням пенсії в розмірі 13976,78 грн., то в цій частині позовний вимог необхідно відмовити, оскільки позивачем не надано жодного доказу на підтвердження зазначеної суми.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.11, 86, 94, 98, 99, 100, 112, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного казначейства України про визнання неправомірною бездіяльність, зобовязання надати довідку про заробітну плату за кожний місяць страхового стажу, стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Міністерства охорони навколишнього природного середовища України щодо ненадання ОСОБА_2 довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за час роботи на посаді заступника начальника та начальника Державної інспекції охорони Азовського моря.

Зобовязати Міністерства охорони навколишнього природного середовища України видати ОСОБА_2 довідку про заробітну плату за кожний місяць страхового стажу з 31 жовтня 1991 року по 16 листопада 1998 року відповідно до п. 3.1 «Порядку визначення заробітної плати для обчислення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2006 року № 919.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, банк Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області) на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 07 червня 2011 року.

Повний текст постанови буде складений 14 червня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Тарасенко І.М.