Постанова № 16197501, 10.06.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2011 р. Справа № 17/57-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Безлепкіній І.П.

за участю представників сторін:

позивача –не з’явився

відповідача –не з’явився

МДПІ - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Шосткінської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області (вх. № 2060 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 07.06.11 р. у справі № 17/57-10

за позовом ТОВ "ВІСТ КРИМ"

до Приватного підприємства "Лотус-Трейдінг-Терм"

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "ВІСТ КРИМ", звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив суд визнати договір поставки № 28/10-08 від 28 жовтня 2008 року, укладений між ТОВ "ВІСТ КРИМ" та ПП "ЛОТУС-ТРЕЙДІНГ-ТЕРМ", недійсним.

Рішенням господарського суду Сумської області від 07.06.2010 р. по справі № 17/57-10 (суддя Коваленко О.В.) в позові відмовлено.

Шосткінська міжрайонна державна податкова інспекція у Сумській області звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вона у справі № 17/57-10 не брала участі ні як сторона, ні як третя особа, однак рішенням господарського суду були встановлені факти які впливають на її права та обов'язки, як контролюючого органу, тому просить залучити до розгляду справи в якості третьої особи без самостійних вимог та скасувати рішення господарського суду Сумської області від 07.06.2010 р. по даній справі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції порушені вимоги ч.1 ст.15 ГПК України щодо територіальної підсудності розгляду справи, тобто ця справа повинна була розглядатися господарським судом Луганської області, за місцем знаходження сторони, зобов’язаної на користь іншої сторони вчинити поставку товару. Шосткінська МДПІ вважає, що позов був поданий до суду з метою надання цьому договору, який не був направлений на реальне настання наслідків, доказової сили. При цьому, судом першої інстанції прийняті до уваги первинні документи, які були складені з порушенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та містять неправдиву інформацію стосовно здійснюваних операцій. Натомість актом позапланової виїзної перевірки ТОВ «Віст Крим»від 16.11. 2010 року № 1533/2330/33326843 за період з 01 жовтня 2008 року по 30 червня 2009 року, що проводилась працівниками Шосткінської МДПІ була встановлена відсутність документів на транспортування товарів від постачальника ПП «Лотус –Трейдінг –Терм»до покупця ТОВ «Віст Крим», а саме: товарно –транспортних накладних, шляхових листів, платіжних документів на оплату транспортних витрат, вантажно –розвантажувальних робіт, тощо. До того ж, заявник вважає, що суд першої інстанції з власної ініціативи зобов’язаний був залучити Шосткінську МДПІ в якості третьої особи для дослідження тих обставин, що були встановлені в ході перевірок. Таким чином є безумовні підстави для скасування рішення суду відповідно до п.3 ч.3 ст. 104 ГПК України, оскільки господарський суд прийняв рішення про права і обов’язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Представник заявника апеляційної скарги в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не попередив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення уповноваженій особі позивача. Через канцелярію суду надійшли додаткові документи в обґрунтування апеляційної скарги.

Представник позивача відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не попередив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення уповноваженій особі позивача.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не попередив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення уповноваженій особі відповідача.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, в зв’язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 28 жовтня 2008 року між ТОВ “ВІСТ КРИМ” і ПП “ЛОТУС-ТРЕЙДІНГ-ТЕРМ” був укладений контракт №28/10-08, відповідно до умов якого відповідач зобов‘язувався поставити та передати у власність, а позивач, в свою чергу, прийняти та оплатити продукцію (будівельні інструменти) згідно накладної, яка є невід‘ємною частиною договору.

Згідно п. 2. договору загальна сума Договору становить 25000000 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ. Оплата за продукцію, що поставляється, здійснюється в формі оплати на розрахунковий рахунок позивача згідно накладної протягом 90 банківських днів.

Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання договору недійсним, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що візуально було виявлено, що підпис директора ПП “ЛОТУС-ТРЕЙДІНГ-ТЕРМ”, який знаходиться на спірному договорі, не співпадає з його підписом на копії паспорта, що свідчить про підписання Договору односторонньо і не уповноваженою особою, що в свою чергу, суперечить діючому законодавству та інтересам позивача.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що контракт №28/10-08 укладений в письмовій формі, містить всі істотні умови, з боку відповідача підписаний Машинцевим І.Б., який згідно із преамбулою Договору є директором ПП “ЛОТУС-ТРЕЙДІНГ-ТЕРМ” та діє від імені останнього на підставі Статуту. На виконання умов договору кожна із сторін здійснила дії, зокрема, відповідач поставив товар, виписав рахунок-фактуру на його оплату, а позивач прийняв товар, що підтверджується наданими видатковою накладною № 104-03/10-4 від 03.11.2008 р. з відміткою позивача про отримання товару, рахунком –фактурою № 104-03/10-4 від 03.11.2008 р. Крім того, в матеріалах справи міститься витяг з журналу ордеру, який підтверджує здійснення розрахунків по спірному Договору. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що контракт №28/10-08 є укладеним, сторонами виконувався, товар був поставлений продавцем і прийнятий покупцем. Правомірність підписаної видаткової накладної та виставленого рахунку-фактури, а також сам факт виконання договору сторонами не оспорюється.

З висновками суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для визнання договору недійсним з підстав, зазначених у позовній заяві, колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлене законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити діючому законодавству, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 92 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язані діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Зі змісту ст.ст. 639, 657 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі, зокрема і договір купівлі-продажу. Згідно ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Із матеріалів справи вбачається, що договір між сторонами укладений у письмовій формі, з боку відповідача підписаний Машинцевим І.Б., який, як зазначено в договорі, є директором ПП «Лотус –Трейдінг –Терм»та діє від імені останнього на підставі статуту.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, позивачем обов’язок доказування, покладений на нього ст. 33 ГПК України не виконаний та не надано доказів на підтвердження позовних вимог щодо недійсності договору поставки № 28/10-08 від 28 жовтня 2008 року, укладений між ТОВ "ВІСТ КРИМ" та ПП "ЛОТУС-ТРЕЙДІНГ-ТЕРМ" .

Між тим, колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції, який встановив, що на виконання умов договору кожна із сторін здійснила дії, зокрема, відповідач поставив товар, виписав рахунок-фактуру на його оплату, а позивач прийняв товар, що підтверджується наданими, видатковою накладною № 104-03/10-4 від 03.11.2008 р. з відміткою позивача про отримання товару, рахунком –фактурою № 104-03/10-4 від 03.11.2008 р., а також, що в матеріалах справи міститься витяг з журналу ордеру, який підтверджує здійснення розрахунків по спірному Договору. З матеріалів справи вбачається, що зазначені докази не мають відношення до договору № 28/10-08 від 28 жовтня 2008 року. Так, зазначений договір укладений на загальну суму 25000,00 гривень з урахуванням НДС. Видаткова накладна № 104 -03/10-4 від 03 листопада 2008 року та рахунок –фактура № 104 -03/10-4 від 03 листопада 2008 року не містять посилань на спірний договір та в них зазначена загальна сума 1873230,44 гривні.

Із витягу з журналу ордеру також не вбачається, що він підтверджує здійснення розрахунків саме по спірному договору. Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку що саме ці документи є доказами здійснення дій сторін на виконання спірного договору. Однак, ці передчасні висновки суду не потягли за собою неправильного вирішення справи по суті.

Щодо посилань Шосткінської МДПІ в апеляційній скарзі на невідповідність наданих до матеріалів справи первинних документів вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік», як на підставу скасування прийнятого по справі рішення, колегія суддів зазначає, що ці посилання не мають відношення до справи, оскільки предметом позовних вимог є питання недійсності договору № 28/10-08 від 28 жовтня 2008 року, укладеного між ТОВ "ВІСТ КРИМ" та ПП "ЛОТУС-ТРЕЙДІНГ-ТЕРМ".

Доводи Шосткінської МДПІ відносно порушення судом першої інстанції правил територіальної підсудності також колегією суддів не приймаються до уваги оскільки по спірному договору кожна сторона повинна здійснити на користь іншої сторони певні дії: так, позивач повинен сплатити гроші за поставлений товар, а відповідач повинен здійснити поставку товару. Таким чином, розгляд справи у даному випадку за місцем знаходження позивача не буде порушенням правил підсудності, встановлених ч. 1 ст. 15 ГПК України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність доказів наявності обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, та які є підставою для визнання договору недійсним, у зв’язку з чим визнав позовні вимоги необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність доказів наявності обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, та які є підставою для визнання договору недійсним, у зв’язку з чим визнав позовні вимоги необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Таким чином, факти, викладені в апеляційній скарзі Шосткінської МДПІ та її посилання на неправильне застосування та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при розгляді справи, не знайшли свого підтвердження.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що обставини справи були всебічно і повно досліджені господарським судом, а тому рішення господарського суду Сумської області від 07.06.10 у справі № 17/57-10 відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а доводи заявника, з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Шосткінської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області, м. Шостка, Сумська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 07.06.10 у справі № 17/57-10 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Повний текст постанови підписано 10 червня 2011 року