Постанова № 16197446, 08.06.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2011 № 22/110

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Нєсвєтову Н.М.

суддів: Кондес Л.О.

Корсакової Г.В.

при секретарі:

від Прокуратури: старший прокурор відділу Генеральної прокуратури України Орленко А.О. за посвідченням

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача-1: ОСОБА_2 - за довіреністю;

від відповідача-2: ОСОБА_3 - за довіреністю;

від відповідача-3: не зявився;

від відповідача-4: ОСОБА_4 - за довіреністю;

від відповідача-5: ОСОБА_5 - за довіреністю;

від відповідача-6: не зявився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна асоціація»

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2011р.

у справі №22/110 (суддя Самсін Р.І.)

за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів

до 1.Київської міської ради;

2.Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

3.Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Транспортник»;

4.Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна асоціація»;

5. Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд»;

6. Товариства з обмеженою відповідальністю «Берегове»

про визнання недійсним рішення, актів на право власності, відсутності прав та зобовязання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.04.2011р. у справі №22/110 задоволено частково позов Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів. Визнано недійсним рішення Київської міської ради від 01.10.2007р. № 351/3185 «Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу «Транспортник» для житлової забудови на 21-ому км. Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва», визнано недійсними видані Обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу «Транспортник» (ідент. код 35265442) державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 048028, серії ЯЖ № 048029, серії ЯЖ № 048030, серії ЯЖ № 048031, зареєстровані 08.01.2008р. Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №№07-8-00168, 07-8-00169, 07-8-00170 та 07-8-00171, визнано недійсними видані Товариству з обмеженою відповідальністю «Трестбуд» (ідент. код 37053566) державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №№011951, 011949, 011950, зареєстровані 08.09.2010р. Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №07-8-00390, №07-8-00391, №07-8-00392, визнано недійсним виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Берегове» (ідент. код 37140370) державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 011929, зареєстрований 08.09.2010р. Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00401, визнано відсутність у обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Транспортник», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна асоціація», Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Берегове», права власності на земельні ділянки, що розташовані за адресою:

21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, площею 1,1964 га, кадастровий номер: 8 000 000 000:90:335:0030; вартістю за нормативною грошовою оцінкою 3 138 373, 42 грн.;

21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, площею 10,9897 га, кадастровий номер: 8 000 000 000:90:335:0029; вартістю за нормативною грошовою оцінкою 28 830 378,98 грн.;

21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, площею 51,1859 га, кадастровий номер: 8 000 000 000:90:335:0031; вартістю за нормативною грошовою оцінкою 139 091 356, 30 грн.;

21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, площею 1,5938 га, кадастровий номер: 8 000 000 000:90:335:0003; вартістю за нормативною грошовою оцінкою 6 614 497,36 грн. Стягнуто з Київської міської ради, з Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Транспортник», з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна асоціація», з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд», з Товариства з обмеженою відповідальністю «Берегове» в доход державного бюджету України судові витрати. В іншій частині в позові відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач-4 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2011р. у справі №22/110 скасувати в частині задоволення позову та прийняти нове, яким в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 01.10.2007р. №351/3185 «Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу «Транспортник» для житлової забудови на 21-му км. Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва» - провадження припинити, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Скаржник стверджує, що суд першої інстанції без підтвердження належними та допустимими доказами встановив, що земельні ділянки, передані ОКЖК «Транспортник» на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007р. №351/3158 «Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу «Транспортник» для житлової забудови на 21-му км. Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва», знаходиться в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Острів Жуків»

Також, господарським судом неправильно застосовано ст. 155 Земельного Кодексу України щодо видачі державних актів на право власності на земельну ділянку та неправомірно визнано недійсними державні акти, видані ОКЖК «Транспортник», ТОВ «Будівельна асоціація», ТОВ «Трестбуд», ТОВ «Берегове».

Апелянт, зокрема вказує на те, що судом було грубо порушено вимоги ст. 152 Земельного Кодексу України, ст. 16 та глава 29 Цивільного кодексу України та застосовано спосіб захисту права, який суперечить вимогам чинного законодавства, а також безпідставно поновлено строк позовної давності прокурору.

Відповідач-4, звертає увагу на те, що господарським судом порушено правила підвідомчості справ, визначені п. 6 ч. 1 ст. 12 ГПК України та ст.. 17 Кодексу Адміністративного судочинства України, а також, порушені вимоги п.1 ст. 80 ГПК України, оскільки суд першої інстанції повинен був припинити провадження у справі в частині визнання недійсним рішення Київської міської ради.

Генеральна прокуратура України у своєму відзиві просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2011р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна асоціація» - без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трестбуд» у відзиві апеляційну скаргу просить задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2011р. в частині задоволення позову скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Ухвалою від 04.05.2011р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 08.06.2011р.

08.06.2011р. в судове засідання зявилися представники прокуратури, позивача, відповідачів 1,2,4,5, представники відповідачів 3,6, не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату час та місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.05.2011р. №,№ 29101548, 29101521.

Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце його розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. 3 п. 3.6 Розяснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., №01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштові відправлення з ухвалою Київського апеляційного суду по справі №22/110 були направлені сторонам за адресами, вказаними у позовній заяві та апеляційні скарзі

Підтвердженням надсилання сторонам названої ухвали суду є відповідні відмітки на зворотньому боці ухвали.

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи №22/110 учасники судового процесу були повідомлені своєчасно та належним чином.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засіданні суду апеляційної інстанції не була визнана обовязковою, судова колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2011р. за наявними у справі матеріалами без участі представників відповідачів 3, 6.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія встановила наступне.

Рішенням Київської міської ради від 01.10.2007р. №351/3185 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу «Транспортник» для житлової забудови на 21-му км. Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, а також вирішено передати обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу «Транспортник», за умови виконання пункту 8 рішення, земельні ділянки загальною площею 64,97 га (ділянка №1 - площею 10,99 га, ділянка №2 - площею 1,20га, ділянка №3 - площею 51,19 га, ділянка №4 - площею 1,59 га) у власність для житлової забудови за рахунок частини земель сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасівка», наданих відповідно до пункту 31 рішення Київської міської ради від 12.02.2004р. №43/1253 «Про оформлення права користування земельними ділянками», право користування якими посвідчено договором оренди земельних ділянок від 25.11.2004р. №79-6-00259 (листи-згоди сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасівка» від 18.06.2007р. №18-5/07, від 16.05.2008р. №01-16/05) (пункт 7 у редакції рішення Київської міської ради від 09.07.2009р. №798/1854).

Вказане рішення прийняте Київською міською радою за розглядом містобудівного обґрунтування щодо внесення змін до містобудівної документації, проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, відповідно до статей 20, 41, 93, 123, 124 Земельного кодексу України.

Прокурор заявляв вимогу про недійсність рішення Київської міської ради з посиланням на порушення вимог закону, зокрема ст. 41, 45, 83, 84, 127 Земельного кодексу України, ст. 7, 14, 25, 26 Закону «Про природно-заповідний фонд України», яка правомірно задоволена судом першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів виходячи з наступного.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Право розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності в порядку, передбаченому законом належить до повноважень Київської міської ради відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, передана обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу «Транспортник» для житлової забудови на 21-ому км. Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва згідно оспорюваного рішення Київради від 01.10.2007р. № 351/3185 за рахунок частини земель сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасівка», право користування якою посвідчено договором оренди земельної ділянки, яка надана відповідно до рішення Київської міської ради № 43/1253 від 12.02.2004р., площею 121,47 га.

Про отримання згоди на припинення права користування ТОВ «Тарасівка» свідчать листи-згоди від 18.06.2007р. №18-5/07, від 16.05.2008р. №01-16/05 про які зазначено у спірному рішенні (при врахуванні змін внесених рішенням Київської міської ради від 09.07.2009р. №798/1854), отже, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Тарасівка» добровільно відмовилось від орендованої земельної ділянки, що передбачено ст. 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою.

Щодо набуття земельних ділянок ОКЖК «Транспортник» при прийняті оскаржуваного рішення Київської міської ради згідно ст. 41 Земельного кодексу України, то колегія суддів зазначає наступне.

Земельні ділянки передані у власність ОКЖК «Транспортник» безоплатно, у відповідності до ст. 41 Земельного кодексу України, якою передбачено, що житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Статтею 94 Господарського кодексу України передбачено, що кооперативи як добровільні обєднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі; а напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо(ч. 2 ст. 6 Закону України «Про кооперацію»).

Статус житлово-будівельного кооперативу закріплено в Житловому кодексі України, порядок його створення, організації, порядок вступу до кооперативу, хто може бути членом кооперативу

Згідно статей 133, 137 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру. Однією із умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в даному населеному пункті.

Житлово-будівельні кооперативи організовуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях.

Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства України.

Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організованого кооперативу і зареєстрованого в установленого порядку. Кількість членів кооперативу повинна бути відповідною кількості квартир у будинку. Квартири, які надаються членам кооперативу повинні відповідати граничному розміру жилої площі, сумі пайового внеску та кількості членів сімї.

В пункті 1 розділу 1 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу встановлено, що житлово-будівельний кооператив організовується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, - одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу за допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком. (будинками).

Згідно наданих установчих документів, які також містяться у затвердженому спірним рішенням проекті землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу «Транспортник» для житлової забудови на 21-му км. Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, державну реєстрацію юридичної особи обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Транспортник» проведено Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 25.06.2007р.

Відповідно до п. 2.1.1 зареєстрованого статуту ОКЖК «Транспортник» метою його створення є забезпечення житлом членів кооперативу та членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), будівництва одноквартирних і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирних блокованих жилих будинків з надвірними будівлями, або котеджів за власні кошти кооперативу або з допомогою банківського кредиту, наступної експлуатації та управління будинками кооперативу.

Отже, згідно з наведеними у положеннях статуту ОКЖК «Транспортник» метою створення та основними завданнями, з урахуванням ч. 2 ст. 6 Закону України «Про кооперацію», за напрямом діяльності ОКЖК «Транспортник» відповідає поняттю «житлово-будівельний кооператив».

Частиною 1 ст. 134 ЖК УРСР передбачено, що на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і потребують поліпшення житлових умов.

Зазначені вимоги при створенні ОКЖК «Транспортник» були порушені, оскільки особи, які зазначені у п. 3.2 статуту засновниками кооперативу як на час створення і державної реєстрації кооперативу, так і на момент прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення на квартирному обліку не перебували, про що свідчать листи-підтвердження наданих даних Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації вих. №22-45 від 14.02.2011р. (стосовно Панченка К.В.), Відділу обліку та розподілу житлової площі Подільської районної у м. Києві державної адміністрації вих. №24 від 10.02.2011р. (стосовно Лопух В.Ф.), Соломянської районної в м. Києві державної адміністрації за вих. №1922/01 від 28.02.2011р. (стосовно Марченка С.М.), Відділу обліку та розподілу житлової площі Печерської районної у м. Києві державної адміністрації за вих. №15/012 від 28.02.2011р. (стосовно Пахалюк Т.В.).

Метою створення ОКЖК «Транспортник» є, у тому числі, будівництво одноквартирних і двоквартирних жилих будинків садибного типу (п.2.1.1 статуту), тоді як згідно з абзацом 2 п. 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу при будівництві одно - і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, не може бути менше 5-ти чоловік.

При створенні та державній реєстрації ОКЖК «Транспортник» його засновниками (членами) виступили 4-и особи, що суперечить наведеним вимогам Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу.

У подальшому при державній реєстрації змін до статуту ОКЖК «Транспортник» вищезазначені порушення усунуто не було, а 17.06.2009р. зареєстровано нову редакцію статуту ОКЖК «Транспортник», згідно з якою членами кооперативу є Дикий С.В., Одерій С.Л., Лопух В.Ф. та Панченко К.В.

Як встановлено вище, члени кооперативу - Лопух В.Ф. та Панченко К.В. на квартирному обліку не перебували і при державній реєстрації нової редакції статуту ОКЖК «Транспортник» на квартирний облік не стали. Довідкою відділу обліку та розподілу житлової площі Печерської районної у місті Києві державної адміністрації за вих. №15/012 від 28.02.2011р. підтверджено, що новий член ОКЖК «Транспортник» Одерій С.Л., який зареєстрований в Печерському районі місті Києва за адресою: вул. Старонаводницька, 6-А, кв. 55, також на квартирному обліку не перебував.

Відповідно до даних п. 3.2 статуту, новий член кооперативу Дикий С.В. на час проведення реєстрації статуту кооперативу не проживав у м. Києві, зареєстрований за адресою: Київська обл., сел. Буча, вул. Богдана Хмельницького, 4, кв. 55, а отже, не міг бути взятий на квартирний облік у м. Києві.

Вищевикладені обставини свідчать про те, що ОКЖК «Транспортник» не створювався як житлово-будівельний кооператив відповідно до Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, а відповідно не мав права на отримання безоплатно земельних ділянок у власність відповідно до ст. 41 Земельного кодексу України.

ОКЖК «Транспортник» набув статусу юридичної особи у встановленому порядку, за організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом, його правовий статус регулюється Господарським кодексом України, Законом України «Про кооперацію», натомість виходячи з положень закону, зокрема ст. 41 Земельного кодексу України при врахуванні мети створення житлово-будівельного кооперативу, земельна ділянка такому кооперативу надається саме для будівництва будинку (будинків) для членів кооперативу та членів їх сімей.

Таким чином, враховуючи положення ст. 41 Земельного кодексу України, згідно з якими житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність, при вирішенні питання щодо надання безоплатно земельної ділянки слід враховувати саме мету створення кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу.

В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 127 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення), продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані обєкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Зазначене не виключає набуття права на земельну ділянку правомірно створеною зареєстрованою, як ОКЖК «Транспортник», юридичною особою, однак в загальному порядку на конкурентних засадах.

Про відсутність підстав для застосування при вирішенні питання про надання земельних ділянок у власність ОКЖК «Транспортник» ст. 41 Земельного кодексу України, свідчить, зокрема, містобудівне обґрунтування, яке міститься у проекті землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОКЖК «Транспортник», згідно з яким на відведених кооперативу землях планується забудова 290 малоповерхових будинків котеджного типу, при тому, що засновниками (членами) ОКЖК «Транспортник» є лише 4-и особи.

Встановлені судом обставини щодо того, що засновники ОКЖК «Транспортник» Лопух В.Ф. і Панченко К.В. є одночасно засновниками ще десяти обслуговуючих кооперативів житлових кооперативів: «Забудовник», «Соцбудівництво», «Механізатор», «Освітянин», «Медтехнік», «Містобудівник», «Приладобудівник», «Котміст», «Житлосервіс», «Житлобуд» є підтвердженням відсутності підстав вважати, що метою отримання ОКЖК «Транспортник» спірних земельних ділянок було будівництво та експлуатація житла для членів цього кооперативу, як це передбачено статутом зазначеного кооперативу та ст. 2 Закону України «Про кооперацію».

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та з доводами викладеними у позові щодо невідповідності вимогам чинного законодавства підстав набуття земельних ділянок у власність та оренду ОКЖК «Транспортник» при прийнятті оскаржуваного рішення Київської міської ради згідно ст. 41 Земельного кодексу України.

Щодо розташування наданих ОКЖК «Транспортник» земельних ділянок в межах обєкта природно - заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Жуків Острів» судова колегія зазначає таке.

Статтею 43 Земельного кодексу України визначено, що землі природно - заповідного фонду це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та обєктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та обєктів природно-заповідного фонду.

Згідно ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» рішення про організацію чи оголошення територій та обєктів природно - заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та обєктів природно-заповідного фонду приймається обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про землеустрій» проектами землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення визначаються місце розташування і розміри земельних ділянок, власники земельних ділянок, землекористувачі, у тому числі орендарі, а також встановлюється режим використання та охорони територій природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення. Порядок розробки проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Проект землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду розглядається та затверджується сільською, селищною, міською радою, обласною, районною, Київською або Севастопольською міською держадміністрацією чи в установленому порядку подається іншим органам, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок (п. 10 Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. №1094).

Згідно з п. 1 рішення №162/1996 від 22.08.2007р. «Про питання створення ландшафтного заказника місцевого значення «Жуків острів» Київською міською радою було схвалено схему ландшафтного заказника місцевого значення «Жуків острів» у складі детального плану території острова Жуків, при цьому радою жодним чином не встановлено та не вирішено питання щодо визначення його меж та розміру, а п. 3 вказаного рішення Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в м. Києві доручено забезпечити розробку проекту створення ландшафтного заказника місцевого значення “Жуків острів».

Вказане рішення ради має організаційний характер врегулювання поточних питань і містить в собі лише проект створення ландшафтного заказника місцевого значення «Жуків острів».

В свою чергу, рішенням Київської міської ради №806/3381 від 19.07.2005р. регламентовано утриматись до встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення острів Жуків від розгляду питань відведення земельних ділянок, які відповідно до рішення Київської міської ради від 02.12.1999р. №147/649 «Про оголошення природних обєктів памятками природи та заказниками місцевого значення у м. Києві» (згідно якого ландшафтний заказник оголошено заказником місцевого значення), можуть бути включені до складу заказника.

Даний обєкт природно - заповідного фонду створювався без вилучення земельних ділянок, який він займає, а саме: землі лісопаркового господарства «Конча-Заспа» та колективного сільськогосподарського підприємства «Тарасівка», в звязку з чим Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві видано відповідне охоронне зобовязання №4-2-8 від 20.12.2002р.

Згідно із вказаним охоронним зобовязанням Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Острів Жуків», затвердженого у 2003 році начальником Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві, погодженого генеральним директором КО «Київзеленбуд» та директором регіонального ландшафтного парку «Голосіївський», а також наукового обґрунтування необхідності оголошення території центральної частини колишнього заповідника «Конча - Заспа» ландшафтним заказником місцевого значення, розробленого фахівцями біологічного факультету Київського університету імені Т. Шевченка, на підставі якого Київською міською радою приймалось рішення №147/649 від 02.12.1999 року, територія ландшафтного заказника «Острів Жуків», що найменше складає 630 га, а за обґрунтуванням науковців та довідкою від 19.05.2004 року ДП «Інститут Генерального плану міста Києва» ВАТ «Київпроект» площа ландшафтного заказника «Жуків острів» становить 1794,6 га.

На розміщення спірних земельних ділянок на території заказника «Острів Жуків» вказувалось, також, і у висновках Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві від 25.07.2007р. №05-08/4908, Київської міської санепідемстанції від 25.07.2007р. №5849, державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 21.09.2007р. №05.03.02-07/47349, Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації від 01.08.2007р. №19-7868, що містяться в матеріалах проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОКЖК «Транспортник».

На підставі наведеного, Київська міська рада до встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення острів Жуків повинна була утриматись від розгляду питань відведення земельних ділянок, які відповідно до рішення Київської міської ради від 02.12.1999р. №147/649 «Про оголошення природних обєктів памятками природи та заказниками місцевого значення у м. Києві» (згідно якого ландшафтний заказник оголошено заказником місцевого значення), можуть бути включені до складу заказника.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 01.10.2007р. №351/3185, оскільки воно не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до положень ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Виходячи з наведеного, та враховуючи, що державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №048028, серії ЯЖ №048029, серії ЯЖ №048030, серії ЯЖ №048031, видані Обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу «Транспортник» на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007р. №351/3185, яке визнане недійсним, як таке, що прийняте з порушеннями чинного законодавства України, вимоги щодо визнання недійсними зазначених актів підлягають задоволенню, з чим повністю погоджується колегія суддів.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсними актів виданих ТОВ «Трестбуд» та ТОВ «Берегове» колегія суддів зазначає наступне.

Земельні ділянки, право власності на які набуто ОКЖК «Транспортник» на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007р. №351/3185 з оформленням актів на право власності серії ЯЖ № 048028, серії ЯЖ № 048029, серії ЯЖ №048030 внесені до статутного фонду ТОВ “Будівельна асоціація”. У звязку з цим рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Будівельна асоціація», оформленим протоколом №1 від 12.02.2008р., сформовано статутний капітал товариства, внесок до якого ОКЖК «Транспортник» складається із земельних ділянок площею 1,1964 га, 51,1859 га, 10,9897 га та 1,5938 га, розташованих на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва.

Оформлення права власності на земельні ділянки передані як внесок ОКЖК «Транспортник» до статутного фонду ТОВ «Будівельна асоціація» здійснено шляхом видачі державних актів від 30.10.2008р. серії ЯЖ №030319, від 30.10.2008р. серії ЯЖ №030317, від 30.10.2008р. серії ЯЖ №030316, від 30.10.2008р. серії ЯЖ030318 на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2008р. у справі 34/74, яке скасовано Постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2010р.. За результатами нового розгляду справи 34/74 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна асоціація» до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держадміністрації) про визнання права власності та зобовязання вчинити дії залишено без розгляду ухвалою суду від 29.06.2010р. (справа 34/74-11/157).

Проте, після скасування зазначеного судового рішення ТОВ «Будівельна асоціація» отримані державні акти на право власності серії ЯЖ №№ 048835, 048836, 048749, 048857, зареєстровані 14.06.2010р. Головним управлінням земельних ресурсів КМДА за №№07-8-00365, 07-8-00364, 07-8-00366 та 07-8-00349, та за рахунок земельних ділянок площею 10,9897 га, 51,1859 га та 1,1964 га сформовано статутний капітал ТОВ «Трестбуд», що підтверджується рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Трестбуд», яке оформлене протоколом №2 від 29.07.2010р.

Згідно протоколу №2 Загальних зборів учасників ТОВ «Берегове» від 02.08.2010р. земельну ділянку площею 1,5938 га ТОВ «Будівельна асоціація» передано до статутного фонду ТОВ «Берегове». Останнім отримано державний акт серії ЯЖ №011929, зареєстрований 08.09.2010р. Головним управлінням земельних ресурсів КМДА за №07-8-00401.

Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 82 Земельного кодексу України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду.

При цьому, у випадку внесення земельної ділянки до статутного фонду юридичної особи укладення якихось цивільно-правових угод не потребується.

Частиною 2 статті 328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України).

У звязку з переоформленням державних актів, державні акти серії ЯЖ №№030316, 030317, 030318 та 030319 від 30.10.2008р. та серії ЯЖ №№ 048835, 048836, 048749, 048857 від 14.06.2010р., видані ТОВ «Будівельна асоціація», повернуто до Головного управління земельних ресурсів КМДА, про що зроблено записи в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю.

Відповідно до п. 3.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року №43 (в редакції чинній до 03.06.2010р.) у випадку припинення права власності чи користування земельною ділянкою документ, який посвідчує це право, повертається до архіву державного органу земельних ресурсів, де зберігається другий примірник цього документа.

Отже, враховуючи наведені положення, які були чинними в період до 03.06.2010р. - при визнанні недійсним рішення, розпорядження, угоди, тощо, на підставі якої виданий акт, останній підлягає поверненню органу, що його видав.

Інформацією, яка була надана до справи Головним управлінням земельних ресурсів від 15.02.2011р. №07-387/3489 підтверджено, що державні акти видані ТОВ «Трестбуд» серії ЯЖ №№ 011951, 011949, 011950, зареєстровані 08.09.2010р. та ТОВ «Берегове» серії ЯЖ № 011929, зареєстрований 08.09.2010р., а також перші примірники виданих державних актів на право власності щодо спірних ділянок до Головного управління земельних ресурсів КМДА не були повернуті, а положення п. 3.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року № 43 на час вирішення спору є нечинним.

Враховуючи те, що рішення, на підставі якого ОКЖК «Транспортник» набуто права власності на земельні ділянки, є недійсним, оформлення права власності згідно державних актів виданих ТОВ «Будівельна асоціація», ТОВ «Трестбуд» та ТОВ «Берегове» відбулось з порушенням норм чинного законодавства.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно визнав недійсними акти, видані ТОВ «Трестбуд» та ТОВ «Берегове».

Також, наведені обставини дали підстави суду першої інстанції для задоволення заявлених вимог щодо визнання відсутності у обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Транспортник», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна асоціація», Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Берегове», права власності на земельні ділянки, щодо яких прийнято рішення Київською міською радою від 01.10.2007р. № 351/3185, з чим повністю погоджується колегія суддів.

Колегія суддів повністю підтримує позицію суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимоги прокурора про зобовязання Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести до державного земельного кадастру відомості про право власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на земельні ділянки, щодо яких вирішено спір у даній справі, з огляду на наступне.

В цій частині права та інтереси держави, Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) не порушені, а норми процесуального закону не передбачають вирішення спору на майбутнє, і зазначене прямо визначено у п.4 ч. 1 ст.84 ГПК, де вказується, що резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог; висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

Прийняття судом рішення щодо визнання недійсним рішення Київської міської ради від 01.10.2007р. №351/3185 «Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу «Транспортник» для житлової забудови на 21-ому км. Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва» та вирішення питання щодо відсутності права власності на вказані земельні ділянки у ОКЖК «Транспортник», ТОВ «Будівельна асоціація», ТОВ «Трестбуд» і ТОВ «Берегове» своїм наслідком передбачає внесення до державного земельного кадастру відомостей про право власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради у встановленому чинним законодавством порядку, отже підстави вважати, що відповідач-2 буде порушувати права позивача відсутні.

Судова колегія критично відноситься до твердження скаржника щодо того, що судом було грубо порушено вимоги ст. 152 Земельного Кодексу України, ст. 16 та глава 29 Цивільного кодексу України, та застосовано спосіб захисту права, який суперечить вимогам чинного законодавства, а також безпідставно поновлено строк позовної давності прокурору та вважає його голослівним, з огляду на таке.

Згідно із статтею 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту прав субєктів господарювання є визнання наявності або відсутності прав.

Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 Земельним кодексом України, з обовязковим дотриманням норм чинного законодавства. Відповідно до вказаної норми захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення прав юридичних і фізичних осіб, порушених внаслідок прийняття неправомірних рішень, дій чи бездіяльності державних органів або посадових осіб органів місцевого самоврядування (частина 2 статті 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Обраний прокурором спосіб захисту в даному випадку спрямований на поновлення порушених прав, оскільки при визнанні відсутності у ОКЖК «Транспортник», ТОВ «Будівельна асоціація» і ТОВ «Трестбуд» права власності на спірні земельні ділянки, підлягає поновленню порушене внаслідок прийняття неправомірного рішення, право власності територіальної громади міста Києва щодо вказаних ділянок.

Формальними також є посилання скаржника на те, що господарським судом порушено правила підвідомчості справ, визначені п. 6 ч. 1 ст. 12 ГПК України та ст. 17 Кодексу Адміністративного судочинства України, а також, порушені вимоги п.1 ст. 80 ГПК України, оскільки суд першої інстанції повинен був припинити провадження у справі в частині визнання недійсним рішення Київської міської ради, виходячи з наступного.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що спори з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій належать до компетенції адміністративних судів.

Натомість при вирішенні заявлених вимог у даній справі, в тому числі щодо недійсності рішення Київської міської ради від 01.10.2007р. №351/3185, остання виступає рівноправним субєктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею, і не є субєктом владних повноважень по відношенню до іншого учасника спірних відносин ОКЖК «Транспортник», оскільки відсутня підпорядкованість яка має місце під час здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій.

В даному випадку, предметом позовних вимог, в тому числі при врахуванні підстав з яких заявляється про недійсність оспорюваного рішення Київради, є перевірка правильності формування волі однієї із сторін (Київради) стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав на неї, і такий спір не може бути розглянутий за правилами встановленими КАС України, що підтверджується зокрема і позицією Верховного суду України викладеною у постанові від 27.04.2010р. на яку зроблено посилання прокурором у позовній заяві.

В силу положень ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Про необхідність врахування мотивів постанови Верховного суду України прийнятою колегією суддів Судової палати в адміністративних справах 27.04.2010р. у справі №21-2328во09 зазначено також і у Листі Вищого господарського суду України від 23.06.2010р. №05-05/357.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 43 ГПК України всебічно, повно та обєктивно оцінив обставин справи в їх сукупності та прийняв обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову.

Обовязок доказування, відповідно до приписів ст. 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія зазначає, що відповідачем-4, не надано ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду доказів (в розумінні ст. 32 ГПК України) на які він посилається, заперечуючи проти позову прокурора.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2011р. у справі №22/110 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2011р. у справі №22/110 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна асоціація» залишити без задоволення.

3. Матеріали справи №22/110 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддяНєсвєтова Н.М.

СуддіКондес Л.О.

Корсакова Г.В.

14.06.11 (відправлено)